Рішення

від 04.04.2017 по справі 922/474/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2017 р.Справа № 922/474/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Папір", м.Харків про стягнення 22720,93грн. за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №3 від 03.01.2017

від відповідача: ОСОБА_2, директор

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український папір" (далі за текстом - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Папір" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 22720,93грн., з яких: 19815,00грн. основного боргу, 1543,70грн. пені, 504,85грн. інфляційних втрат, 163,78грн. 3% річних, 693,60грн. вартості отриманого та неоплаченого товару, збільшену відповідно до збільшення курсу НБУ щодо Євро.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №15/12 від 15.12.2015 щодо оплати отриманого товару.

13 березня 2017 року від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої він просив стягнути з відповідача 16606,61грн.

04 квітня 2017 року від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої він зазначив, що відповідач повністю погасив основний борг, що підтверджується платіжними дорученнями №2282 від 06.02.2017, №2285 від 07.02.2017, №2288 від 08.02.2017, №2292 від 15.02.2017, №2303 від 20.02.2017, №2319 від 03.03.2017, №2330 від 16.03.2017, №2336 від 20.03.2017. У зв'язку з цим, позивач зменшив позовні вимоги та здійснив їх перерахунок станом на 27.03.2017, та просить суд стягнути з відповідача 1969,13грн. пені, 735,32грн. інфляційних втрат, 208,56грн. 3% річних, 693,60грн. вартості отриманого та неоплаченого товару, збільшену відповідно до збільшення курсу НБУ щодо Євро.

Частиною 4 статті 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що вищевказана заява позивача відповідає вимогам процесуального законодавства та не порушує чиїх-небудь прав, вона приймається судом. Отже, у даній справі розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 3606,61грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач у відзиві та його представник у судовому засіданні визнали факт несвоєчасного виконання договірних зобов'язань, що було викликано поганим надходженням грошових коштів на початку 2017 року та необхідність сплати податку на прибуток за 2016 рік.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши представників сторін, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

15 грудня 2015 року між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки №15/12 (далі за текстом - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачу товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в рахунках-фактурах, а відповідач зобов'язався прийняти товар та провести його оплату на умовах та в порядку, визначених даним Договором.

Згідно пункту 2.1 Договору загальна сума даного Договору становить суму товару, отриманого по всім накладним протягом терміну дії Договору.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що перехід права власності на товар від позивача до відповідача та перехід ризиків випадкового пошкодження товару відбувається в момент поставки. Поставкою товару вважається передача його уповноваженому представнику відповідача та оформлення видаткової накладної, яка повинна містити всі обов'язкові реквізити первинного документа.

Відповідно до пункту 4.2 Договору оплата за товар здійснюється на підставі рахунку-фактури у розмірі 100% протягом 5 календарних днів з моменту поставки товару.

Як зазначає позивач у позові він за Договором поставив відповідачу у 2016 році товар на загальну суму 84262,30грн. з урахуванням ПДВ. Відповідач розрахувався за отриманий товар за Договором лише частково на загальну суму 64447,30 грн. Отже, неоплаченим залишився товар на загальну суму 19815,00грн.

Отримання даного товару відповідачем підтверджується:

- видатковою накладною №Х-03833 від 26.09.2016 на суму 6575,00грн. та довіреністю №130 від 26.09.2016. На оплату товару відповідачу виставлено рахунок-фактуру №Х-04439 від 26.09.2016. Даний товар відповідачем не оплачено на суму 4575,00 грн.;

- видатковою накладною №Х-04566 від 11.11.2016 на суму 15240,00грн. та довіреністю №246 від 11.11.2016. На оплату товару відповідачу виставлено рахунок-фактуру №Х-05371 від 11.11.2016. Даний товар відповідачем не оплачено на суму 15240,00 грн.

Згідно частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи підтверджують, що відповідач здійснив повне погашення суми основного боргу в розмірі 19815,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2282 від 06.02.2017, №2285 від 07.02.2017, №2288 від 08.02.2017, №2292 від 15.02.2017, №2303 від 20.02.2017, №2319 від 03.03.2017, №2330 від 16.03.2017, №2336 від 20.03.2017, однак з порушенням строку, встановленого пунктом 4.2 Договору.

За умовами пункту 4.4 Договору у разі затримки покупцем оплати товару згідно пункту 4.2 даного Договору, постачальник має право провести перерахування ціни несплаченого товару з урахуванням збільшення офіційного курсу Євро, встановленого НБУ, на дату такого перерахування.

Згідно пункту 6.2 Договору за несвоєчасну оплату поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення оплати, від несплаченої суми, за кожен день прострочення.

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладені умови Договору та положення чинного законодавства, позивач, згідно заяви про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 1969,13грн. пені, 735,32грн. інфляційних втрат, 208,56грн. 3% річних, 693,60грн. вартості отриманого та неоплаченого товару, збільшену відповідно до збільшення курсу НБУ щодо Євро.

Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому вважає за можливе вищевказані позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Папір" (61050, м.Харків, майдан Руднєва, буд. 9, код 30884063) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" (04073, м.Київ, вул.Куренівська, 2-Б, код 25394112) 1969,13грн. пені, 735,32грн. інфляційних втрат, 208,56грн. 3% річних, 693,60грн. вартості отриманого та неоплаченого товару, збільшену відповідно до збільшення курсу НБУ щодо Євро, 1600,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

Повне рішення складено 10.04.2017 р.

Суддя ОСОБА_3