Рішення

від 06.04.2017 по справі 925/229/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2017 р. Справа № 925/229/17

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г,

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

від відповідача - ОСОБА_2 - представник за довіреністю,

від третьої особи - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фермерського господарства «Русанівське-А» , м. Тальне,

Черкаської області

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області,

м. Черкаси

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

ОСОБА_3, м. Тальне, Черкаської області

про визнання права користування на умовах оренди

земельними ділянками та визнання укладеними додаткових угод

до договорів оренди

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося фермерське господарство «Русанівське-А» до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про:

визнання за позивачем права користування на умовах оренди земельними ділянками площею 3,8000 га кадастровий номер 7124087800:01:001:0615, площею 6,9000 га кадастровий номер 7124087800:01:001:0619, площею 11,7000 га кадастровий номер 7124087800:01:001:0616, розташованих в адміністративних межах Павлівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, за межами населеного пункту, площею 17,9842 га кадастровий номер 7124081600:01:001:0728, площею 95,1704 га кадастровий номер 7124081600:01:001:0727 розташованих в адміністративних межах Глибочківської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, за межами населеного пункту;

визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди від 04 вересня 2014 року земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності для ведення фермерського господарства площею 3,8000 га кадастровий номер 7124087800:01:001:0615, розташованої в адміністративних межах Павлівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, за межами населеного пункту в редакції викладеній позивачем;

визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди від 04 вересня 2014 року земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності для ведення фермерського господарства площею 6,9000 га кадастровий номер 7124087800:01:001:0619, розташованої в адміністративних межах Павлівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, за межами населеного пункту в редакції викладеній позивачем;

визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди від 04 вересня 2014 року земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності для ведення фермерського господарства площею 11,7000 га кадастровий номер 7124087800:01:001:0616, розташованої в адміністративних межах Павлівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, за межами населеного пункту в редакції викладеній позивачем;

визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди від 04 листопада 2014 року земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності для ведення фермерського господарства площею 17,9842 га кадастровий номер 7124081600:01:001:0728, розташованої в адміністративних межах Глибочківської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, за межами населеного пункту в редакції викладеній позивачем;

визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди від 23 лютого 2015 року земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності для ведення фермерського господарства площею 95,1704 га кадастровий номер 7124081600:01:001:0727, розташованої в адміністративних межах Глибочківської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, за межами населеного пункту в редакції викладеній позивачем.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02 березня 2017 року порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача громадянина ОСОБА_3, розгляд справи призначено на 21 березня 2017 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та зазначав, що позивач фактично користується земельними ділянками, наданими в оренду третій особі, оскільки вони виділялися останньому за умови створення фермерського господарства, а відповідач ніяким чином не порушує права позивача.

Водночас позивач, не являючись стороною за вказаними договорами звернувся до суду з приводу визнання саме за ним права на користування спірними земельними ділянками та укладення додаткових угод до договорів оренди землі.

Вимоги позивача спрямовані на визнання юридичних фактів, що суперечить положенням ст. 12 ГПК України та встановленим способам захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.

В зв'язку з вищенаведеним, відповідач просив суд у задоволення позову відмовити повністю.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду справи був належним чином повідомлений.

В судовому засіданні, яке відбулося 06 квітня 2017 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/229/17.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з відповідним позовом позивач зазначав, що громадянин ОСОБА_3, отримав в оренду земельні ділянки з метою створення фермерського господарства.

Після створення та відповідної реєстрації фермерського господарства, земля фактично використовуються позивачем.

Статтею 125 ЗК України встановлено, що права на землю, у тому числі права оренди, виникають лише з моменту державної реєстрації цих прав.

Також статтею 126 вказаного Кодексу встановлено, що право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Водночас позивач позбавлений права використовувати орендовані третьою особою земельні ділянки, оскільки відсутні правові підстави на це.

В зв'язку з тим, що відповідачем було відмовлено у внесенні змін до договорів оренди землі укладених між третьою особою та відповідачем, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час її розгляду, у 2014 році з метою створення фермерського господарства громадянин ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держземагентства у Черкаській області із заявами про надання йому у користування на умовах оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Глибочківської та Павлівської сільських рад Тальнівського району Черкаської області.

04 вересня 2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області (орендодавець) та громадянином України ОСОБА_3 було укладено договори оренди землі площею 3,8000 га кадастровий номер 7124087800:01:001:0615, площею 6,9000 га кадастровий номер 7124087800:01:001:0619, площею 11,7000 га кадастровий номер 7124087800:01:001:0616, розташованих в адміністративних межах Павлівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, за межами населеного пункту;

В подальшому між вищевказаними сторонами було укладено договір оренди землі від 04 листопада 2014 року про оренду земельної ділянки площею 17,9842 га кадастровий номер 7124081600:01:001:0728, розташованої в адміністративних межах Глибочківської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, за межами населеного пункту та 23 лютого 2015 року договір оренди землі площею 95,1704 га кадастровий номер 7124081600:01:001:0727 розташованої в адміністративних межах Глибочківської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, за межами населеного пункту.

Законом України від 06 вересня 2012 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» , який набрав чинності 01 січня 2013 року ст. 122 Земельного кодексу України викладено в новій редакції, зокрема внесено зміни до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України згідно якої центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч. 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Підпунктом 6 1 п. 4 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року №445 визначено, що Держземагенство України передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб, у даному випадку у Черкаській області - Головне управління Держземагенства в Черкаській області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2015 року №5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 1, реорганізовано територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2. Установлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Наказом комісії з реорганізації Державного агентства земельних ресурсів України від 29 квітня 2015 року №3 Головне управління Держземагенства у Черкаській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» (в редакцій чинній на момент укладення договорів оренди) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» , згідно з якого для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (ст. 8 вищевказаного Закону).

Громадянином ОСОБА_4 було створено фермерське господарство «Русанівське-А» , про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено 10 червня 2015 року відповідний запис.

Створення фермерського господарства як юридичної особи само по собі не призводить до переходу права власності (користування) на земельну ділянку від громадянина до господарства.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 1 ст. 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно частин 1, 5 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

На даний час право користування орендованими земельними ділянками за громадянином ОСОБА_3 у визначеному законом порядку не припинено, договори оренди чинні та не розірвані, а тому підстав для визнання в судовому порядку за іншою особою права користування на умовах оренди на ті ж самі землі немає.

Що стосується вимог позивача про визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди, в яких позивач просить внести зміни до договорів оренди землі, здійснивши заміну орендаря громадянина ОСОБА_3 на фермерське господарство «Русанівське-А» слід зазначити наступне:

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» .

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Тобто вносити зміни в договір, та як наслідок заявляти вимогу про внесення змін до договору оренди землі, має право лише сторона договору.

Як зазначалося вище, сторонами договорів оренди від 04 вересня 2014 року, від 04 листопада 2014 року та від 23 лютого 2015 року є Головне управління Держземагентства у Черкаській області (правонаступником якого є відповідач) та громадянин України ОСОБА_3.

Оскільки за чинним законодавством України правом щодо внесення змін до умов договору наділені виключно сторони цього правочину, підстав для визнання в судовому порядку укладеними додаткових угод до договорів оренди землі немає.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав його необґрунтованості.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 49, ст. ст. 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 11 квітня 2017 року.

Суддя А.В.Васянович