Постанова

від 31.03.2017 по справі 756/15282/16-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

м. Київ, вул. Солом'янська , 2-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2017 року суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Кияшко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 22.12.2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 22.12.2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КпАП України, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 170 грн. в дохід держави.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, будучи генеральним директором ТОВ Одеса Ленд Компані , не дотримався встановленого законом порядку ведення податкового обліку, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2016 року на суму 2 890 381 грн. та за липень 2016 року на суму 3 682 659 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати постанову судді місцевого суду, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції при винесенні даної постанови порушив норми матеріального та процесуального права. При цьому суд врахував дані акту документальної позапланової виїзної перевірки № 261/26-15-14-04-01/39865007 від 31.10.2016 р. та складеного на підставі нього протоколу про адміністративне правопорушення. Проте, вказаний акт перевірки і податкове повідомлення-рішення оскаржено в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня з приводу їх скасування через невідповідність вимогам закону, у зв'язку з чим сума грошового зобов'язання є неузгодженою.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вислухавши пояснення захисника ОСОБА_2., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевий суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 333 від 31.10.2016 р. та акту документальної позапланової виїзної перевірки № 261/26-15-14-04-01/39865007 від 31.10.2016 р.

Згідно з актом документальної позапланової виїзної перевірки № 261/26-15-14-04-01/39865007 від 31.10.2016 та протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, ОСОБА_1, будучи генеральним директором ТОВ Одеса Ленд Компані , не дотримався встановленого законом порядку ведення податкового обліку, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2016 року на суму 2 890 381 грн. та за липень 2016 року на суму 3 682 659 грн.

На підставі акту про результати невиїзної позапланової перевірки № 261/26-15-14-04-01/39865007 від 31.10.2016 року Головним управлінням Державної фіскальної служби України в м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення № 0022791404 від 15.11.2016 року.

Захисник ОСОБА_2. надала апеляційному суду рішення Державної фіскальної служби України від 05.12.2016 року про продовження строку розгляду скарги, з якого вбачається, що податкове повідомлення-рішення № 0022791404 від 15.11.2016 р. оскаржені ТОВ Одеса Ленд Компані до Державної фіскальної служби України.

Відповідно до п.56.15. ст. 56 ПКУ скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Суд безпідставно послався у оскаржуваній постанові на акт про результати невиїзної позапланової перевірки № 261/26-15-14-04-01/39865007 від 31.10.2016 року як на доказ у справі, оскільки викладені у ньому висновки про порушення ТОВ Трейдінг-Україна п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України 2010 року проходили процедуру оскарження у Державній фіскальній службі України, а сума грошового зобов'язання, вважалась неузгодженою.

Отже, висновки судді місцевого суду про порушення ОСОБА_1 податкового законодавства є передчасними та не ґрунтуються на доказах.

З огляду на викладене, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а справа закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 22.12.2016 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КпАП України, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 170 грн. в дохід держави - скасувати.

Провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя