Ухвала

від 22.03.2017 по справі 757/6996/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака І.О.

суддів Лашевича В.М., Росік Т.В.

з участю секретаря Проаспет К.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна Корпорації Техностандарт - адвоката Урбанського М.В. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2017 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Валевича О.С. про накладення арешту на майно та накладено арешт на грошові кошти та інші цінності, що надходять та вже знаходяться на банківських рахунках №№ 26036300368769, 26035301368769, 26034302368769, 26003300368769 відкритих Корпорацією ТЕХНОСТАНДАРТ (код ЄДРПОУ 33414489) у Харківському обласному управлінні ПУТ Державний ощадний банк України (МФО 351823) та зупинено видаткові операції по вказаним рахункам; зобов'язано Харківське обласне управління ПУТ Державний ощадний банк України (МФО 351823) надати слідчому в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Лук'янчуку А.І., прокурору першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Валевичу О.С. або за їх відповідним дорученням, наданим у кримінальному провадженні №42016000000003532 від 18.11.2016 оперативним підрозділам інформацію щодо залишку грошових коштів та інших цінностей на банківських рахунках №№ 26036300368769, 26035301368769, 26034302368769, 26003300368769, відкритих у Харківському обласному управлінні ПУТ Державний ощадний банк України (МФО 351823), на момент отримання ухвали суду про арешт та зупинення видаткових операцій по ним.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2017 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу посилається на те, що прокурором не було надано матеріалів, які б належним чином обґрунтовували його клопотання про накладення арешту на майно. Ухвала слідчого судді, на думку апелянта, також належним чином необґрунтована та невмотивована. Ні клопотання, ні додані до нього додатки не містять відомостей щодо розміру шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та належних доказів щодо цього. Окрім цього, в матеріалах провадження відсутня обґрунтована підозра та будь-які докази, які підтверджували відповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Тобто, як вважає апелянт, у слідчого судді, були відсутні правові підстави для задоволення внесеного на його розгляд клопотання.

Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження, то враховуючи, що оскаржувана ухвала слідчого судді постановлення без виклику представника власника майна, про наявність ухвали слідчого судді від 07.02.2017 року апелянту стало відомо лише 21.02.2017 року, строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 07.02.2017 року було постановлено без повідомлення власника майна, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна,накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Однак, наведена норма закону слідчим суддею дотримана не в повному обсязі.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та наданих матеріалів провадження, Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016000000003532 від 18.11.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 219, ч. 3, 4 ст. 358, ч. 5 ст. 191 КК України.

03.02.2017 року прокурор першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Валевич О.С. звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках №№ 26036300368769, 26035301368769, 26034302368769, 26003300368769, відкритих Корпорацією ТЕХНОСТАНДАРТ (код ЄДРПОУ 33414489) у Харківському обласному управлінні ПУТ Державний ощадний банк України (МФО 351823), із зупинення видаткових операцій по вказаним рахункам, посилаючись на те, що вказане майно є предметом кримінального правопорушення.

07.02.2017 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого було задоволено та накладено арешт на зазначене в клопотанні слідчого майно.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя, як на правову підставу накладення арешту на майно, посилається на ч. 3 ст. 170 КПК України в редакції, яка з 11 грудня 2015 року втратила чинність відповідно до Закону України № 769-VІІІ від 10 листопада 2015 року. В свою чергу, 28 лютого 2016 року ст. 170 КПК України в редакції Закону України № 769-VІІІ від 10 листопада 2015 року теж втратила чинність і з цього числа діє ст. 170 КПК України в редакції Закону України № 1019-VІІІ від 18 лютого 2016 року.

Тобто, при постановленні оскаржуваного рішення слідчий суддя керувався нормою закону, яка на час розгляду клопотання вже втратила чинність.

Разом з тим, розглядаючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно, внесеного в рамках кримінального провадження №42016000000003532, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачається, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

За об'єктивним переконанням колегії суддів, клопотання слідчого, а також надані на його обґрунтування матеріали, містять достатні підстави вважати, що вказане у клопотанні слідчого майно, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тобто має ознаки речового доказу, а тому повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, надані суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а суд на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Доводи апеляційної скарги про те, що арештоване майно не відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а відтак відсутності у слідчого судді правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, на думку колегії суддів, не заслуговують на увагу та спростовуються наданими матеріалами судового провадження.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт грошових коштів, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегія суддів не вбачає.

Із врахуванням викладеного, апеляційна скарга представника власника майна Корпорації Техностандарт - адвоката Урбанського М.В. підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала слідчого судді скасуванню, з постановленням судом апеляційної інстанції нової ухвали про часткове задоволення клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Валевича О.С. про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках №№ 26036300368769, 26035301368769, 26034302368769, 26003300368769 відкритих Корпорацією ТЕХНОСТАНДАРТ (код ЄДРПОУ 33414489) у Харківському обласному управлінні ПУТ Державний ощадний банк України (МФО 351823).

Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для зобов'язання банківської установи повідомляти правоохоронні органи про суму коштів, що знаходяться на вказаному рахунку, за першим запитом слідчого на час його надання, оскільки даний спосіб зобов'язання банківської установи не відповідає меті вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника власника майна Корпорації Техностандарт - адвоката УрбанськогоМ.В. - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Валевича О.С. про накладення арешту на майно та накладено арешт на грошові кошти та інші цінності, що надходять та вже знаходяться на банківських рахунках №№ 26036300368769, 26035301368769, 26034302368769, 26003300368769 відкритих Корпорацією ТЕХНОСТАНДАРТ (код ЄДРПОУ 33414489) у Харківському обласному управлінні ПУТ Державний ощадний банк України (МФО 351823) та зупинено видаткові операції по вказаним рахункам; зобов'язано Харківське обласне управління ПУТ Державний ощадний банк України (МФО 351823) надати слідчому в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Лук'янчуку А.І., прокурору першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Валевичу О.С. або за їх відповідним дорученням, наданим у кримінальному провадженні №42016000000003532 від 18.11.2016 оперативним підрозділам інформацію щодо залишку грошових коштів та інших цінностей на банківських рахунках №№ 26036300368769, 26035301368769, 26034302368769, 26003300368769, відкритих у Харківському обласному управлінні ПУТ Державний ощадний банк України (МФО 351823), на момент отримання ухвали суду про арешт та зупинення видаткових операцій по ним - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Валевича О.С., про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках №№ 26036300368769, 26035301368769, 26034302368769, 26003300368769 відкритих Корпорацією ТЕХНОСТАНДАРТ (код ЄДРПОУ 33414489) у Харківському обласному управлінні ПУТ Державний ощадний банк України (МФО 351823) - задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках банківських рахунках №№ 26036300368769, 26035301368769, 26034302368769, 26003300368769 відкритих Корпорацією ТЕХНОСТАНДАРТ (код ЄДРПОУ 33414489) у Харківському обласному управлінні ПУТ Державний ощадний банк України (МФО 351823), із зупиненням видаткових операцій по вказаним рахункам.

В іншій частині задоволення клопотання прокурора - відмовити.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

Рибак І.О. Лашевич В.М. Росік Т.В.

Справа № 11-сс/796/1358/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції : Підпалий В.В.

Доповідач: Рибак І.О.