Ухвала

від 30.03.2017 по справі 752/2087/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака І.О.

суддів Лашевича В.М., Росік Т.В.

з участю секретаря Проаспет К.О.

прокурор Ольмезова І.О.

представників власника майна ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ Хрещатик ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 31.01.2017 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві Барбона П.О., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №1 Потолочною А.І., про накладення арешту на майно та накладено арешт на майновий комплекс, загальною площею 4777,20 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Малевича Казимира, 8, який на праві власності зареєстровано за ПАТ КБ ХРЕЩАТИК (код ЄДРПОУ 19364259), реєстраційний номер об'єкта нерухомості майна 862487980361.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ Хрещатик подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 31.01.2017 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу зазначає про те, що власник майна є добросовісним набувачем майна, кримінальне провадження, у якому проводиться досудове розслідування проводиться за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ст. 358 КК України, у зв'язку з чим неможливе застосування спеціальної конфіскації, а відтак, на думку апелянта, у слідчого судді були відсутні правові підстави для накладення арешту на майно.

Крім того, враховуючи, що розгляд клопотання слідчого проводився без повідомлення власника майна, про наявність оскаржуваної ухвали власнику майна стало відомо лише 13.02.2017 року, тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

Заслухавши доповідь судді, думку представників власника майна, які підтримали апеляційну каргу та просили її задовольнити, прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 31.01.2017 року було постановлено без повідомлення власника майна, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Що стосується безпосередньо поданої апеляційної скарги, то слід зазначити про наступне.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та наданих матеріалів провадження, Голосіївським УП ГУ НП України в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016100010003354 від 29.03.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.

27.01.2017 року старший слідчий СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві Барбон П.О., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №1 Потолочною А.І., звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на майновий комплекс, загальною площею 4777,20 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Малевича Казимира, 8, який на праві власності зареєстровано за ПАТ КБ ХРЕЩАТИК (код ЄДРПОУ 19364259), реєстраційний номер об'єкта нерухомості майна 862487980361.

31.01.2017 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого було задоволено та накладено арешт на зазначене в клопотанні слідчого майно.

Задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на майно зазначене в клопотанні, оскільки це майно отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З таким рішенням слідчого судді погодитись неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Аналізуючи внесене на розгляд клопотання про накладення арешту на майно, колегія суддів дійшла висновку, що наведена норма закону слідчим не дотримана, оскільки у вказаному клопотанні належним чином не зазначено мету, з якою такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт нерухомого майна, повинен бути застосований, а саме клопотання містить у собі тільки виклад діючої редакції ч. 2 ст. 170 КПК України, без конкретної вказівки, якою саме із перелічених у вказаній нормі закону правових підстав потрібно керуватись при накладенні арешту на майно.

Таким чином, за об'єктивним переконанням колегії суддів, внесене на розгляд клопотання не відповідає вимогам, зазначеним у ч. 2 ст. 171 КПК України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Однак, як вбачається з оскаржуваної ухвали, вона взагалі не містить жодних правових підстав, якими керувався слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого, тобто рішення місцевого суду є належним чином необґрунтованим.

Таким чином, при розгляді зазначеного клопотання слідчого, як вважає апеляційний суд, має місце істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Частиною 3 ст. 407 КПК України передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

На підставі викладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ Хрещатик ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 31.01.2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві Барбона П.О., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №1 ПотолочноюА.І., про накладення арешту на майно та накладено арешт на майновий комплекс, загальною площею 4777,20 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Малевича Казимира, 8, який на праві власності зареєстровано за ПАТ КБ ХРЕЩАТИК (код ЄДРПОУ 19364259), реєстраційний номер об'єкта нерухомості майна 862487980361 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві Барбона П.О., погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури №1 Потолочною А.І., про накладення арешту, а саме на майновий комплекс, загальною площею 4777,20 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Малевича Казимира, 8, який на праві власності зареєстровано за ПАТ КБ ХРЕЩАТИК (код ЄДРПОУ 19364259), реєстраційний номер об'єкта нерухомості майна 862487980361 - відмовити.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

Рибак І.О. Лашевич В.М. РосікТ.В.

Справа № 11-сс/796/1171/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції : Чередніченко Н.П.

Доповідач: Рибак І.О.