Рішення

від 07.04.2017 по справі 508/991/16-ц

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Одеської області

Справа№ 508/991/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2017 року Миколаївський районний суд Одеської області

В складі головуючого судді Горобця В.Л.

Секретаря Ніколаєвої А.Л.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Миколаївка цивільну справу за ( уточненим ) позовом ОСОБА_1 до Скосарівської сільської ради, Миколаївського району, Одеської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права приватної власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом ( обов'язкова частка у спадщині ),

В С Т А Н О В И В :

14 листопада 2011 року у віці 84 років померла мати позивачки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що 15.11.2011 року виконавчим комітетом Чорноморської селищної ради, Комінтернівського району, Одеської області в книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис № 33 ( Серія І - ЖД № 277912 ).

Померла 14 листопада 2011 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, по момент смерті була зареєстрована: 67024, Україна, Одеська область, Миколаївський район, с. Скосарівка, вул. Шевченко, буд. 8, що підтверджується довідкою № 215 від 23.04.2012 року виданою Скосарівською сільською радою Миколаївського району Одеської області.

На день смерті матері позивачки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що померла 14 листопада 2011 року, залишилось спадкове майно, яке складається з:

-земельної ділянки площею 5,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай), розташованої на території Скосарівської сільської ради, Миколаївського району, Одеської області, Україна, масив 1, ділянка 3, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю ( серія ІV - ОД № 044290 ), зареєстрованого 15.01.2004 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 188 кн. № 18, виданого на підставі розпорядження Миколаївської районної державної адміністрації Одеської області від 06.03.2003 року за № 87/А-2003;

-права власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства Україна (сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Україна ( СТОВ Україна ), ідентифікаційний код 03767564), с. Скосарівка, Миколаївського району, Одеської області, Україна, у відповідності з свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ( майновий сертифікат ) серія ОД № 505, котрий виданий 26 грудня 2003 року.

23.04.2012 року з метою оформлення спадщини, в порядку ч. 2 ст. 1269 Цивільного кодексу України, 23.04.2012 року позивачка, ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу ОСОБА_5 ( 67024, Україна, Одеська область, смт. Миколаївка, вул. Д. Ковальової, 4, ) із заявою про прийняття спадщини за законом, де по завершенню шестимісячного терміну мпозивачці повинні були видати свідоцтво про право на спадщину за законом на все майно, що належало померлій, але приватним нотаріусом Миколаївського районною нотаріального округу ОСОБА_5 їй було відмовлено в видачі свідоцтво про право на спадщину за законом на все спадкове майно, обгрунтувавши свою відповідь відсутністю документів, що засвідчують право власності на вказане вище спадкове майно.

На підставі її заяви заведена спадкова справа № 21/2012.

Вказане спадкове майно вона прийняла, як прийняла і інше майно, що залишилось після смерті Матері, котрим вона фактично користується з моменту її смерті до сьогоднішнього дня.

На момент смерті її мами позивачка проживала з померлою єдиною сім'єю.

Як стало їй відомо з витребуваної спадкової справи № 21/2012, що була відкрита після ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, котра померла 14 листопада 2011 року, 03.05.2012 року її рідна сестра та одночасно донька її померлої матері, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, що мешкає за адресою: вул. Шевченко, 2, с. Скосарівка, Миколаївського району, Одеської області звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу ОСОБА_5 з заявою про відмову від права на обов'язкову частку у спадщині за законом, належної їй після смерті її матері, ОСОБА_4.

Відмова була загальна без відмови на користь когось.

03.05.2012 року її племінник, син рідної сестри позивачки та онук померлої матері, ОСОБА_3, що мешкає за адресою: вул. Шевченко, 2, с. Скосарівка, Миколаївського району, Одеської області звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу ОСОБА_5 з заявою про прийняття спадщини за заповітом, що залишилася після смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, котра померла 14 листопада 2011 року.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 є пенсіонеркою.

Тобто, якби не було заповіту, то спадкове майно ділилось між двома сестрами померлої, а саме по 1/2 частині спадкового майна відійшло-б кожнійОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5.

При цьому, 03.05.2012 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, своєю заявою відмовилась від прийняття спадщини.

Тобто, якби не було заповіту, тоОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, отримала цілу частку спадщини.

В зв'язку з тим, що є заповіт він складений 07.12.2006 року на користь ОСОБА_3, то з урахуванням ч. 1 ст. 1241 ЦК України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, отримує 1/2 частину спадкового майна, що залишилось після смертіОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, котра померла 14 листопада 2011 року.

Також, з матеріалів, витребуваної судом спадкової справи в грудні 2016 року позивачці стало відомо, що є заповіт складений 07.12.2006 року ОСОБА_4,котра померла 14 листопада 2011 року, посвідчений 07.12.2006 року секретарем виконавчого комітету Скосарівською сільською радою, Миколаївського району, Одеської області ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі № 205, де померлою зроблено таке заповідальне розпорядження: Свій земельний пай площею 5,14 га, що знаходиться на території Скосарівської сільської ради, Миколаївського району, Одеської області масив № 1, ділянка № 3, згідно державного акту серії ( серія ІУ-ОД № 044290 ) та свій майновий пай заповідає своєму онукові громадянину ОСОБА_3. Зміст ст. 535 ЦК України було роз'яснено померлій, згідно заповіту.

Мати позивачки весь період часу проживала з нею в Лиманському ( Комінтернівському ) районі за місцем постійного проживання позивачки.

На сьогоднішній день були втрачені документи, що підтверджують право власності за ОСОБА_4, 14.07.1927 р. н., що померла 14 листопада 2011 року, на все спадкове майно, як і на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай), майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства Україна с. Скосарівка, Миколаївського району, Одеської області.

Відсутність документів на спадкове майно позбавило спадкоємця можливості оформити спадкові права в нотаріальній конторі шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні на своїх уточнених позовних вимогах наполягала щодо визнання за нею права власності в розмірі ? частини на спадкове майно, однак подала в судовому засіданні заяву про залишення позовних вимог, в частині стягнення з відповідача ОСОБА_3 судових витрат, без розгляду.

Представник позивачки ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги позивачки підтримав.

Від відповідача представника Скосарівської сільської ради, Миколаївського району, Одеської області до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги позивачки визнають.

Відповідач ОСОБА_2, в судове засідання не з'явилася повторно, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_8,в судовому засіданні позов визнала частково та просила суд визнати за позивачкою право власності на ? частину спадщини у відповідності до ч. 1 с. 1241 ЦК України.

Оцінивши зібрані по справі матеріали, вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд, приходить до висновку що позов слід задовольнити частково виходячи з наступного.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так в судовому засіданні встановлено вищевказані обставини справи, а також підтверджуються матеріалами справи: копією паспорта ОСОБА_1 ( а.с. 7 ), копією свідоцтва про народження ОСОБА_9 ( а.с. 9 ), копією пенсійного посвідчення ОСОБА_1 ( а.с. 10 ), копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4 ( а.с. 11 ), копією постанови приватного нотаріуса ОСОБА_5, про відмову у вчиненні нотаріальної дії ( а.с. 12 ), копією свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ( майновий сертифікат ) Серія ОД № 505 ( а.с. 13 ), копією ОСОБА_8 - довідки з по господарської книги ( а.с. 14 ), довідкою виданою Відділом Держгеокадастру у Миколаївському районі ( а.с. 55 ), Державним актом на право приватної власності на землю на ім'я ОСОБА_4 ( а.с. 56 ), заявою виданою приватним нотаріусом ОСОБА_5, громадянці ОСОБА_1 ( а.с. 61 ), заявою виданою приватним нотаріусом ОСОБА_5, громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3 ( а.с. 62 - 63 ), копією заповіту посвідченого секретарем Скосарівської сільської ради ОСОБА_6, про те, що ОСОБА_4, заповіла свій земельний пай площею 5,14 га та свій майновий пай своєму онукові ОСОБА_3 ( а.с. 65 ).

В зв'язку з цим, в відповідності ст. ст. 1220-1221 ЦКУ, відкрилась спадщина за останнім місцем проживання померлого.

Згідно зі ст. ст. 1216,1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків ( спадщини ) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця ), до інших осіб ( спадкоємців ).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 2 статті 1223 ЦК України, передбачено, що у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова ( вдівець ) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом ( обов'язкова частка ).

Це підтверджено і в Рішенні Конституційного суду України від 11 лютого 2014 року у справі N 1-рп/2014 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_10 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 1241 Цивільного кодексу України ( справа про право на обов'язкову частку у спадщині повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця ).

Конституційний Суд України, розкриваючи зміст поняття "повнолітні непрацездатні діти", що використовується в абзаці першому частини першої статті 1241 Кодексу, щодо права на обов'язкову частку у спадщині, ґрунтується на положеннях частини третьої статті 75 Сімейного кодексу, який відносить до категорії "непрацездатні" інвалідів І, II та III групи, а також пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття "непрацездатний".

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , у разі неможливості отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі в загальному порядку, спадкоємець має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадщину.

Конституцією України ( ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів 2,4,7 та 11 до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 316 Цивільного Кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правилами ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивачки в розмірі ? частини спадкового майна, суд виходить з вимог ст. 1241 ЦК України, а саме з того, що повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, незалежно від змісту заповіту, спадкують половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом ( обов'язкова частка).

Позивачка ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 мають право на обов'язкову частку в спадщині по ? частці від тієї частки, яка б належала б кожній з них, якби не було заповіту, тобто по ? частці кожна ( 1:2:2=1/4). ОСОБА_2 своєю заявою відмовилася від спадщини ( обов'язкової частки) в нотаріальній конторі, а за позивачкою залишилося її право на ? частку від спадщини. Від обов'язкової частки не можна відмовитись на чиюсь користь, тому, що це не спадщина ні за законом, ні за заповітом і вона не підлягає розподілу. Дана частка, що залишилася після відмови ОСОБА_2, належить для успадкування спадкоємцю зазначеному в заповіті, тобто відповідачу ОСОБА_3

Крім того, позивачка ОСОБА_1 подала в судовому засіданні заяву про залишення позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_3 на її користь судових витрат, а тому суд рахує за доцільне в цій частині позов на підставі ст. 207 ЦПК України залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 386, 392, 1216, 1220, 1222, 1225, 1241, 1272 - 1275 ЦК України,

ст. ст. 57 - 66;207; 209 - 215; 218; 294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Скосарівської сільської ради, Миколаївського району, Одеської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права приватної власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом ( обов"язкова частка у спадщині ) - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, померлої 14 листопада 2011 року, право приватної власності на 1/4 частину земельної ділянки площею 5,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( пай ), розташованої на території Скосарівської сільської ради, Миколаївського району, Одеської області, масив 1, ділянка 3, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю ( серія ІУ - ОД № 044290 ), зареєстрованого 15.01.2004 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю з № 188 кн. № 18 , виданого на підставі розпорядження Митколаївської районної державної адміністрації Одеської області від 06.03.2003 року за № 87/А - 2003 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1, у порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, померлої 14 листопада 2011 року, право приватної власності на 1/4 частину майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства Україна ( сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Україна ( СТОВ Україна ), ідентифікаційний код 03767564 ), с. Скосарівка, Миколаївського району, Одеської області у відповідності з свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ( майновий сертифікат ) серія ОД № 505, котрий виданий 26 грудня 2003 року Скосарівською сільською радою, Миколаївського району, Одеської області.

В частині стягнення судових витрат з ОСОБА_3 ідентифікаційний податковий номер: НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний податковий номер: НОМЕР_1 - позовну вимогу залишити без розгляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з дня повного виготовлення рішення через Миколаївський районний суд Одеської області.

Суддя: В.Л. Горобець