Рішення

від 03.03.2017 по справі 308/10271/16-ц

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/10271/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

03 березня 2017 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

-головуючого - судді Шепетко І. О.,

-за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган самоорганізації населення будинковий комітет Тиса Уж про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовом, в якому просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловою площею в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 (8). Свої вимоги мотивувала тим, що виконавчий комітет Ужгородської міської ради згідно з рішенням № 490 від 18.12.2014 року Про укладення договорів найму, ... в силу діючого законодавства вирішив укласти договори найму на 146-ти квартирний житловий будинок по вул. Можайського, 5, БК Тиса Уж ; на підставі списків мешканців будинку, затверджених загальним рішенням мешканців будинку, протокол від 27.02.2014 року № 5 та відповідно до заяв фактично проживаючих у цьому будинку громадян, укласти договори найму з гр. ОСОБА_2 на квартиру, що складається з однієї кімнати житловою площею 12,80 кв.м. (склад сім'ї три особи: ОСОБА_2, чоловік - ОСОБА_3, син - ОСОБА_4І.). 03 листопада 2015 року між ОСОБА_2 (наймач) та ОСН БК Тиса Уж (наймодавець) на підставі витягу з рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 18.12.2014 року № 490 було укладено Типовий договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду вих. № 117, відповідно до якого наймодавець надає наймачу - ОСОБА_2 та членам її сім'ї - ОСОБА_3, ОСОБА_4 у безстрокове користування житло - квартиру за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідач зареєстрований за вищевказаною адресою, але не проживає у даній квартирі майже понад вісім років, жодної участі у сплаті комунальних платежів та участі в належному утриманні даного житлового приміщення не бере.

Звертаючись із проханням до відповідача знятися з реєстрації місця проживання, останній запевняв, що він випишеться із даної квартири і наміру бути прописаними (зареєстрованими) в даній квартирі він не має. Однак, станом на сьогодні він є зареєстрованими в ній.

Оскільки, за даною адресою відповідач не проживає протягом тривалого часу (понад 8 років), виникає необхідність сплачувати надмірну суму за комунальні послуги, виникають проблемні аспекти, що пов'язані із отриманням відповідних субсидій на їх оплату.

Крім того, позивач в силу ст. 2 Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків та відповідно до Закону України Про приватизацію державного житлового фонду реалізовує конституційне право на житло шляхом приватизації житла у даному гуртожитку (ТОВ Уж-Інвентаризатор розроблено технічний паспорт, іевентаризаційна справа №1177/8596). Однак, враховуючи те, що відповідач не проживає за даною адресою досить тривалий період часу, у позивачки виникають суттєві перешкоди у реалізації такого права.

У судове засідання позивач та її представник не з'явилися, представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, вважає, що позов обґрунтований та просив його задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і, від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або, якщо повідомлені ними причини неявки визнані неповажними, суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів, оскільки проти такого вирішення справи не заперечує позивач.

Оскільки, відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, заяв про неможливість розгляду справи у його відсутність не надав, суд дійшов до висновку про розгляд справи за відсутності відповідача, у порядку заочного розгляду.

Суд, дослідивши надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З договору найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду від 03.11.2015 року випливає, що позивачу ОСОБА_2 та членам її сім'ї ОСОБА_3, ОСОБА_4 надано в безстрокове користування житло - квартиру за адресою м. Ужгород, вул. Можайського, 5/8, загальною площею 34,6 кв.м., житловою площею 12,8 кв.м.

Рішенням Ужгородської міської ради №490 від 18.12.2014 року вирішено укласти договір найму на 146-ти квартирний житловий будинок по вул. Можайського,5, БК Тиса Уж , у зв'язку із закінченням реконструкції гуртожитку та здачею в експлуатацією 146-ти квартирного житлового будинку по вул. Можайського, 5 (декларація про готовність об'єкта експлуатації ЗК №143141080069 від 18.04.2014 р.) на підставі списків мешканців будинку, затверджених загальним рішенням мешканців будинку, протокол від 27.02.2014 №5 та відповідно до заяв фактично проживаючих у цьому будинку громадян, укласти договори найму: 4.1 з гр.. ОСОБА_2, на квартиру № 8, що складається з однієї кімнати житловою площею 12,80 кв.м., склад сім'ї три особи (вона, чоловік - ОСОБА_3, син - ОСОБА_4)

29.12.2014 року було виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_3, замовником є ОСОБА_2.

Реєстрація відповідача у житловому приміщенні свідчить про законність вселення та набуття права на користування цим приміщенням.

Главою 4 ЖК УРСР не передбачено можливості визнати особу, яка користується житловим приміщенням у гуртожитку, такою, що втратила право на користуванням зазначеним приміщенням.

У статті 130 ЖК УРСР передбачено, що порядок користування житловою площею у гуртожитках визначається законодавством України.

Разом із тим, окрім відповідної глави ЖК УРСР, зазначене питання врегульоване лише у Примірному положенні про гуртожитки. У розділі VІІІ Примірного положення про гуртожитки, затвердженого Радою Міністрів УРСР від 03.06.1986 року, яким передбачено відповідальність за порушення правил надання жилої площі в гуртожитку, користування гуртожитками та їх утримання, зазначено, що особи, винні у порушенні правил користування гуртожитками, несуть відповідальність відповідно до законодавства.

У зв'язку з цим можна розмежувати правовий режим гуртожитків, житлові приміщення у яких не підлягають приватизації та правовий режим гуртожитків, які призначені для тимчасового проживання.

Оскільки, правовий режим гуртожитків, житлові приміщення яких підлягають приватизації відповідно до Закону України Про приватизацію державного житлового фонду прирівняні до правового режиму житлових приміщень в будинках державного і громадського житлового фонду, то до мешканців таких гуртожитків у разі їх тимчасової відсутності поширюються вимоги статей 71,72 ЖК УРСР.

Щодо мешканців інших гуртожитків, на яких не поширюються гарантії, передбачені Законом України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків , то такі гуртожитки призначені для тимчасового проживання осіб, тому щодо мешканців цих гуртожитків правила ст.ст.71,72 ЖК УРСР не поширюються, оскільки можливість визнання мешканців таких гуртожитків такими, що втратили право користування, не передбачена ні у ЖК УРСР, ні у Примірному положенні про гуртожитки.

У відповідності до ч. 3 ст. 1 Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків від 04.09.2008 року, сфера дії цього Закону поширюється на гуртожитки, які є об'єктами права державної та комунальної власності, крім гуртожитків, що перебувають у господарському віданні чи оперативному управлінні військових частин, закладів, установ та організацій Національної Гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби, Збройних сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Міністерства Внутрішніх Справ України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, системи цивільного захисту та державних навчальних закладів.

Згідно відповіді Органу самоорганізації населення правління Будинкового комітету Тиса Уж , відповідно до рішення ХІ сесії VІ скликання Ужгородської міської ради №398 від 30.12.2011 року Про передачу в оперативне управління, будівля гуртожиток (а після реконструкції будівля багатоквартирного будинку) в м. Ужгороді по вул. Можайського, 5 знаходиться в оперативному управлінні Органу самоорганізації населення будинкового комітету Тиса Уж

Таким чином, багатоквартирний житловий будинок № 5 по вул. Можайського в м. Ужгород є комунальною власністю, власником є Ужгородська міська рада Територіальна громада.

Враховуючи наведене, даний гуртожиток, після реконструкції під багатоквартирний будинок, підлягає приватизації.

Як випливає з матеріалів справи, відповідач зареєстрований у гуртожитку, згідно довідки № 94 від 06.09.2016 р. органу самоорганізації населення Будинкового комітету Тиса Уж , за підписом голови будинкового комітету ОСОБА_5., сусідів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, - ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований, але не проживає за вказаною адресою. Згідно відповіді Органу самоорганізації населення правління Будинкового комітету Тиса Уж , з моменту отримання (30.12.2011 року) ОСН БК Тиса Уж в оперативне управління будівлю гуртожитку жодного разу не зафіксовано проживання ОСОБА_3 за адресою м.Ужгород, вул. Можайського, 5 /153(8).

З довідки Органу самоорганізації населення правління Будинкового комітету Тиса Уж №11 від 30.01.2017 випливає, що згідно технічного паспорту на житловий будинок по вул. Можайського,5 від 04.2014 р. , код 37231221, блоку №153 присвоєно номер квартири 8.

Відповідно до ст.71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку відповідно до статті 72 цього Кодексу.

Отже, враховуючи, що позивач законно вселилась та набула права користування кімнатою №153, яка після реконструкції стала квартирою № 8, а відповідач відсутній у гуртожитку понад шість місяців без поважних причин, є законні підстави для визнання його таким, що втратив право на користування житловим приміщенням гуртожитку.

Керуючись ст. ст. 71, 72, 130 ЖК УРСР, ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 224-228, 294, 296 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган самоорганізації населення будинковий комітет Тиса Уж про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - за адресою АДРЕСА_4 (8).

ОСОБА_7 заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_9