Постанова

від 11.04.2017 по справі 806/3007/16

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року Житомир справа № 806/3007/16

категорія 8.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Черняхович І.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будексім" про надання дозволу на погашення податкового боргу,-

встановив:

Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будексім" про надання дозволу на погашення податкового боргу.

Представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача до суду не прибув. Поштова кореспонденція, яка направлялась судом на адресу відповідача, що визначена в ЄДР, поверталась з відміткою поштового відділення: причина повернення- за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У відповідності до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з таких підстав.

Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будексім" зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків і зборів у Житомирській ОДПІ.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Із довідки позивача №2104/17 видно, що станом на 17 серпня 2015 року ТОВ "Будексім" має перед бюджетом податкову заборгованість у сумі 1590231,97 грн (а.с. 8).

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року в справі № 806/2007/15 задоволено позов Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будексім" (код ЄДРПОУ 20420477, 10031, м. Житомир, вул. Вітрука, буд.4-А) на користь державного бюджету в особі Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській областіподатковий борг у сумі 1 587 851,98 грн.

Вказана постанова суду відповідачем оскаржена не була і на даний час набрала законної сили.

За таких обставин, а також враховуючи положення ст. 72 КАС України, сума податкового боргу в розмірі 1587851,98 грн є узгодженою та не потребує доказуванню.

Відповідачем доказів погашення суми грошового зобов'язання у розмірі 1587851,98 грн чи рішення суду про розстрочення /відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу суду надано не було.

У відповідності до пунктів 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

За змістом п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (п. 88.2 ст. 88 наведеного Кодексу).

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Згідно зі пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 95.3 вказаної статті Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Судом з'ясовано, що 15 вересня 2015 року податковим керуючим, на підставі рішення начальника контролюючого органу від 15.09.2015 про опис майна у податкову заставу платника податків ТОВ "Будексім", було проведено опис такого майна. За результатами якого складено акт опису майна №65 від 15.09.2015 (а.с. 9).

Про належність описаного майна на праві власності відповідачу свідчать лист начальника Центру надання послуг пов'язаних з використанням автотранспортних засобів від 23.06.2015 №21885.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №47868371 від 16.09.2015, податкова застава майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Будексім", визначеного в акті № 65 від 15.09.2015, діє до 16.09.2020 (а.с. 9 на звороті).

З метою виконання постанови суду від 25.06.2015, позивачем до банківських установ надсилались інкасові доручення від 18 липня 2016 року на суму податкового боргу, однак вони були повернуті контролюючому органу без виконання, відтак погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, не призводять до сплати податкового боргу.

З огляду на викладене, а також враховуючи ту обставину, що вжиті позивачем заходи щодо погашення податкового боргу відповідача позитивних результатів не дали, суд приходить до висновку, що позов Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу відповідача в розмірі 1 587 851,98 грн за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі, необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 86, 158- 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Надати Житомирській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області дозвіл на погашення суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будексім" в розмірі 1 587 851,98 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                             І.Е.Черняхович