Постанова

від 06.04.2017 по справі 813/987/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2017 року справа № 813/987/17

14 год. 35 хв. зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Львівська ізоляція до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю Львівська ізоляція (далі - ОСОБА_3 Львівська ізоляція ) звернулося до суду з позовом до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001571401 від 21.09.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача про відстунсть фактичного здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом є безпідставними, оскільки реальність її здійснення підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами. Діяльність контрагента у позивача не викликала сумнівів, керівником ОСОБА_3 Люфт Сервіс надавались статутні та реєстраційні документи, які свідчили про те, що останній є добросовісним суб'єктом господарської діяльності. Підставою для прийняття оскарженого рішення став висновок податкового органу щодо відсутності факту настання реальних правових наслідків за господарськими операціями з ОСОБА_3 Люфт Сервіс на підставі укладеного договору поставки товару (камери низької температури МС-71) №1951115 від 13.11.2015. Вказаний висновок відповідач мотивував тим, що вироками Сихівського суду м. Львова від 10.05.2016 та від 21.06.2016 посадових осіб ОСОБА_3 Люфт Сервіс ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.1 ст.205 Кримінального Кодексу України. Позивач вважає, що вказаними вироками не встановлено протиправних дій ОСОБА_3 Львівська ізоляція , а чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Таким чином, позивач зазначає, що відповідач не довів неможливість здійснення господарської операцій, а тому оскаржене податкове повідомлення-рішення просить визнати протиправним та скасувати.

Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що відповідно до висновків акта перевірки ОСОБА_3 Львівська ізоляція , відповідач встановив порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства, що призвели до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток за І-ий квартал 2016 року та податку на додану вартість. Вважає, що ненастання реальних правових наслідків за господарськими операціями щодо придбання позивачем товару (камери низької температури МС-71) у ОСОБА_3 Люфт Сервіс підтверджено матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016140000000003 від 05.01.2016, в ході якого встановлено відсутність у підприємства - контрагента позивача основних фондів для здійснення підприємницької діяльності. Крім того, посадових осіб вказаного підприємства ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вироками Сихівського суду м. Львова відповідно від 10.05.2016 та 21.06.2016 визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України. Тому, викладені в акті перевірки висновки, відповідач вважає обґрунтованими, а оскаржене податкове повідомлення-рішення правомірним.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав, викладених в позовній заяві. Просила суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, наведених у письмовому запереченні. Просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов до висновку, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю, виходячи з наступних підстав.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_3 Львівська ізоляція зареєстроване 03.12.1996 Львівським міським управлінням юстиції, код ЄДРПОУ 22360905, місцезнаходження: м.Львів, вул. Липова алея, 1, квартира (офіс) 83, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Фактично ОСОБА_3 Львівська ізоляція знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Пимоненка, 3.

ОСОБА_3 Львівська ізоляція (суборендар) укладено договір №12 від 01.07.2015 оренди нерухомого майна з (орендодавцем) ОСОБА_3 ТК Сармат про передачу в тимчасове платне володіння і користування майнового комплексу, розташованого за адресою: м.Львів, вул.Пимоненка, 3.

Позивач взятий на податковий облік в органах державної податкової служби 27.12.1996 за №4688/4602, станом на 07.09.2016 перебуває на обліку в Сихівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, п.82.1. ст.82 Податкового кодексу України (далі - ПК України), наказу Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 25.08.2016 №465 Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ОСОБА_3 Львівська ізоляція , відповідач провів позапланову виїзну документальну перевірку ОСОБА_3 Львівська ізоляція (код ЄДРПОУ 22360905) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ОСОБА_3 Люфт Сервіс за період з 16.10.2015 по 30.05.2016, за результатами якої складено акт від 07.09.2016 №2339/13-04-14-01/22360905 (далі - Акт перевірки)(а.с.33-54).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.п.134.1.1 п.134.1, ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток за І-ий квартал 2016 року на суму 4590,00грн.;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.п.201.2, п.201.7 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 5100,00грн., в тому числі за листопад 2015 року в сумі 5100,00грн.

Таких висновків відповідач дійшов, аналізуючи господарські відносини позивача з ОСОБА_3 Люфт Сервіс .

Під час перевірки відповідач використав наступні документи щодо фінансово - господарської діяльності позивача з ОСОБА_3 Люфт Сервіс :

- ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 11.07.2016 у справі №464/5503/16-к;

- вирок Сихівського районного суду м.Львова від 10.05.2016 у справі №464/3867/16-к;

- вирок Сихівського районного суду м.Львова від 21.06.2016 у справі №464/4705/16-к;

- оборотно-сальдову відомість за 2015 рік по всіх рахунках бухгалтерського обліку;

- картку рахунку 3711: контрагент ОСОБА_3 Люфт Сервіс за період з 01.10.2015 по 31.05.2016;

- договір поставки за №1951115 від 13.11.2015 камери низької температури МС-71 на загальну суму 30600,00грн., в тому числі ПДВ 5100,00грн.;

- оборотно-сальдову відомість по рахунку 3711 замовлення: контрагент розрахунки з ОСОБА_3 Люфт Сервіс за період з 01.10.2015 по 31.05.2016 ;

- журнал - ордер і відомість по рахунку 631 розрахунки з ОСОБА_3 Люфт Сервіс за період з 01.01.2015 по 31.05.2016 ;

- накладні, податкові накладні;

- товарно-транспортну накладну на транспортування товару від ОСОБА_3 Люфт Сервіс №37 від 17.11.2015;

- автоматизовані інформаційні системи органів фіскальної служби, а саме: АІС Податковий блок , підсистема Перегляд результатів співставлення , Єдиний реєстр податкових накладних.

На підставі акта перевірки від 07.09.2016 №2339/13-04-14-01/22360905 відповідач прийняв податкові повідомлення - рішення;

- форми Р від 21.09.2016 №0001561401 з податку на прибуток на суму 5737,00грн., в тому числі 1147,00грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- форми Р від 21.09.2016 №0001571401 з ПДВ на суму 6375,00грн., у тому числі 1147,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

У відповідності до п.56.1, п.56.18 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Позивач звернувся із скаргою від 03.10.2016 №1461-10/16 до Головного управління ДФС у Львівській області про перегляд податкових повідомлень-рішень №0001561401, №0001571401 від 21.09.2016 (а.с.60-64).

Головне управління ДФС у Львівській області рішенням від 28.11.2016 №6008/10/13-01-10-01-05 Про результати розгляду скарги , скаргу позивача залишила без задоволення, а податкові повідомлення-рішення №0001561401, №0001571401 від 21.09.2016 - без змін (а.с.65-72).

Не погодившись з вказаним рішенням Головного управління ДФС у Львівській області, позивач звернувся із скаргою від 12.12.2016 №1917-12/16 про перегляд податкових повідомлень-рішень №0001561401, №0001571401 від 21.09.2016 до Державної фіскальної служби України (а.с.73-78).

Державна фіскальна служба України рішенням від 07.02.2017 №2216/6/99-99-11-01-02-25 України Про результати розгляду скарги , скаргу позивача задовольнила частково, а саме:

- скасувала податкове повідомлення-рішення форми Р від 21.09.2016 №0001561401 з податку на прибуток на суму 5737,00грн., в тому числі 1147,00грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- залишила без змін податкове повідомлення-рішення форми Р від 21.09.2016 №0001571401 з податку на додану вартість на суму 6375,00грн., у тому числі 1147,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 21.09.2016 №0001571401, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог вказаного Кодексу, а також перевірок щодо отримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.п. 134.1.1 пункту 134.1. статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень вказаного розділу.

Згідно з п. 44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та /або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством.

Згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V вказаного Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 вказаного Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Так, в розумінні ст.1 Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз вказаної норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 9 Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до абз. 2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 №168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Так, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Щодо здійснення фінансово - господарської діяльності між позивачем та ОСОБА_3 Люфт Сервіс , суд встановив наступне.

ОСОБА_3 Львівська ізоляція (покупець) уклало договір поставки №1951115 від 13.11.2015 з ОСОБА_3 Люфт Сервіс (продавець) про поставку на умовах, у строки та в порядку, встановлених договором товару (камери низької температури МС-71) і передачу його у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість (а.с.15).

На виконання умов вказаного договору ОСОБА_3 Люфт Сервіс виписало рахунок -фактуру №СФ-0000029 від 13.11.2015 та видаткову накладну №РН-0000037 від 17.11.2015 на суму 30600,00грн. (а.с.16-17). У видатковій накладній № РН-0000037 від 17.11.2015 відображено, що реалізований ОСОБА_3 Люфт Сервіс товар відвантажував ОСОБА_6, а одержував ОСОБА_7

Поставка товару здійснювалося автомобілем марки Додж модель Спрінтер державний реєстраційний знак НОМЕР_1 відповідно до товарно-транспортної накладної № РН-0000037 від 17.11.2015(а.с.18). Згідно з вказаною товарно-транспортною накладною вантажовідправником товару є ОСОБА_3 Люфт Сервіс , вантажоодержувачем - ОСОБА_3 Львівська ізоляція , пункт навантаженння - м.Львів, вул.Коперніка,17, пункт розвантаження- м. Львів, вул. Пимоненка,3, бухгалтер (відповідальна особа вантажовідправника), в графі відпуск дозволив та здав товар зазначено ОСОБА_5 (підпис).

Розрахунок з ОСОБА_3 Люфт Сервіс за отриманий товар (камери низької температури МС-71) проведено в повному обсязі в безготівковій формі.

Проте, вказані докази, на думку суду не підтверджують реальність здійснення господарської операції між ОСОБА_3 Люфт Сервіс та ОСОБА_3 Львівська ізоляція , з огляду на наступне.

Відповідно до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016140000000003 від 05.01.2016 за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205, ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України, встановлено, що ОСОБА_3 Люфт Сервіс перебуває на обліку у ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області та немає необхідних умов для здійснення підприємницької, економічної діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

Вироками Сихівського районного суду м. Львова від 21.06.2016 у справі №464/4705/16-к (рішення набрало законної сили 21.07.2016) та від 10.05.2016 у справі №464/3867/16-к (рішення набрало законної сили 09.06.2016) відповідно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27 та ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України(а.с.96-99).

Суд при розгляді кримінальних справ встановив, що зазначені особи здійснили придбання ОСОБА_3 Люфт Сервіс (код ЄДРПОУ 38456990) з метою прикриття незаконної діяльності та використання зазначеного суб'єкта господарювання для створення видимості фінансово-господарської діяльності, незаконного обернення безготівкових коштів в готівкові, здійснення документального оформлення, начебто, проведених операцій з купівлі- продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) та вчинили співучасть з невстановленими слідством особами у фіктивному підприємництві. При цьому, суд встановив, що ОСОБА_3 Люфт Сервіс використовувався раніше відкритий рахунок у Львівському відділенні № 1 ПАТ Ідея Банк ( МФО 336310) №26004355014763. У вказаних вироках також встановлено, що службовою особою та єдиним працівником ОСОБА_3 Люфт Сервіс в період з 16.10.2015 по 30.11.2015 був ОСОБА_5, а в період з 30.11.2015 ОСОБА_4, які з метою отримання додаткового заробітку підписали ряд документів для придбання, перереєстрації ОСОБА_3 Люфт Сервіс та внесення змін для використання банківського рахунку в ПАТ Ідея Банк .

Суд допитав в судовому засіданні 06.04.2017 свідка ОСОБА_7, який повідомив, що отримував відповідну камеру безпосередньо в приміщенні, в якому здійснює господарську діяльність позивач, про що розписався у видатковій накладній. Жодного представника продавця (ОСОБА_3 Люфт Сервіс ) не бачив. З приводу показів свідка ОСОБА_7 суд зазначає, що такі жодним чином не спростовують встановлених судом обставин та не суперечать інших доказам у справі.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 26.01.2016 у справі №2а-15327/12/2670 (ЄРДСР №55953481), первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування на їхній підставі валових витрат є безпідставними.

У відповідності до положень ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України.

Виходячи із встановлених обставин у справі, та, поданих сторонами доказів, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідача №0001571401 від 21.09.2016є правомірним та скасуванню не підлягає.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Львівська ізоляція до Галицької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Г. Гулик