Постанова

від 05.04.2017 по справі 819/341/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/341/17

05 квітня 2017 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Ходачкевич Н.І.

при секретарі судового засідання Косюк О.П.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Бережанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області до Колгоспу "Україна" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Бережанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - Бережанське об'єднане УПФУ Тернопільської області, Позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Колгоспу "Україна" (далі - Відповідач) про відшкодування витрат по виплаті і доставці пенсій.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" Відповідач є платником збору на державне пенсійне страхування і зобов'язаний сплачувати цей збір на рахунок Пенсійного фонду у розмірі та строки, визначені чинним законодавством. Однак станом на час подання даного адміністративного позову та розгляду справи по суті заборгованість Колгоспу "Україна" не погашена.

В судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник Відповідача заперечив проти позовних вимог та пояснив, що працівник ОСОБА_3 не працював на підприємстві "трактористом-машиністом", що б дало підстави отримувати пенсію за віком на пільгових умовах. Відповідно до зарплатних книг дана особа перебувала на посаді "механізатора", яка не передбачена Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відтак, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог Бережанського об'єднаного УПФУ Тернопільської області.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з огляду на наступне :

Колгосп "Україна" зареєстровано в Бережанському об'єднаному УПФУ Тернопільської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що у Колгоспі "Україна" працювала особа ОСОБА_3, якій призначено пенсію на пільгових умовах, відповідно до п.п. "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на загальну суму 17461,95 грн.

Бережанським об'єднаним УПФУ Тернопільської області проведено та направлено Відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з березеня 2016 року по лютий 2017 року, на суму 17461,95 грн.

Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах Колгоспом "Україна" не відшкодовані, в зв'язку з чим виникла заборгованість по цих платежах, яка становить 17461,95 грн.

Заборгованість за Відповідачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виникла за період з березеня 2016 року по лютий 2017 року, що підтверджується: довідкою-розрахунком суми позову, розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", карткою особового рахунку платника.

У відповідності до вимог ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" Відповідач є платником збору на державне пенсійне страхування і зобов'язаний сплачувати цей збір на рахунок Пенсійного фонду у розмірі та строки, визначені чинним законодавством.

Об'єктом оподаткування, згідно ст. 2 вказаного Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. "а", п.п "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів "б" - "з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", було врегульовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР, відповідно до положень якого Відповідач входить до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Отже, обов'язковою умовою для застосування даних норм в частині звільнення Відповідача від обов'язку щодо відшкодування пільгових пенсій є статус платника фіксованого сільськогосподарського податку.

З 01.01.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року № 71-VIII, яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

Таким чином, з врахуванням змін до Податкового кодексу України, у відповідності до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.01.2015 року платники, які раніше перебували на обліку, як платники фіксованого сільськогосподарського податку, з 01.01.2015 року зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду суми понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених працівникам цих підприємств. Для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено.

Пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (з наступними змінами та доповненнями), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах, зокрема для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з пунктами 6.4 - 6.5, 6.8 п.6 даної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Отже, за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з березеня 2016 року по лютий 2017 року, на загальну суму 17461,95 грн.

Позивачем доведено обов'язок Колгоспу "Україна" проводити відшкодування таких фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому сума заборгованості підлягає до стягнення.

Щодо посилань Відповідача про те, що ОСОБА_3 не працював на підприємстві на посаді "тракториста-машиніста", суд зазначає наступне:

В матеріалах даної адміністративної справи наявна копія постанови Бережанського районного суду Тернопільської області від 16 червня 2014 р. по справі №593/779/14-а за позовною заявою ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання до вчинення дій, яка залишена в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 р. Даною постановою визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області щодо відмови у призначенні та виплаті пенсії ОСОБА_3 на пільгових умовах та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області призначити та виплатити ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01 квітня 2014 року.

У вказаній постанові зазначено, що трудовий стаж ОСОБА_3 на посаді тракториста-машиніста становить понад 27 років. Зокрема у період з 01.09.1986 року по 01.04.2003 року ОСОБА_3 працював трактористом у колгоспі "Україна", який був реорганізований у сільськогосподарський виробничий кооператив "Україна", а в подальшому - у приватне сільськогосподарське підприємство "Україна".

У відповідності до п.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, суд зазначає, що Відповідачем у судовому порядку не оскаржено рішення та дії органів Пенсійного фонду, які стали підставою для направлення розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а отже суми вказані в розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є узгодженими та підлягають до сплати.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено статтею 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а відтак, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, адміністративний позов Бережанського об'єднаного УПФУ Тернопільської області підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Колгоспу "Україна" (с. Жуків, Бережанський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 03781239) на користь Бережанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (вул. Шевченка, 13А, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 40377362) заборгованість по витратах на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 17461 (сімнадцять тисяч чотириста шістдесят одна) грн. 95 коп. на р/р 25600302620975 в ТВБВ № 10019/032 Філії-Тернопільського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 338545.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 10.04.2017р.

Головуючий суддя Ходачкевич Н.І.

копія вірна

Суддя Ходачкевич Н.І.