Ухвала

від 12.04.2017 по справі 812/138/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року справа №812/138/17

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Гірниче підприємство Антрацитвугілля на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 р. у справі № 812/138/17 (головуючий І інстанції Борзаниця С.В.) за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Гірниче підприємство Антрацитвугілля про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 за період з 01.02.2016 року по 31.03.2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області 25 січня 2017 року звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Гірниче підприємство Антрацитвугілля , в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гірниче підприємство Антрацитвугілля заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за період з 01.02.2016 року по 31.03.2016 року за Списком № 1 в сумі 4008, 08 грн. (а.с. 2-3, 43).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі Закону України № 400 від 26.06.1997 року та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, товариство повинно вносити до Пенсійного фонду обов'язкові платежі у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Вказує на те, що заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за Списком № 1 за період з 01.02.2016 року по 31.03.2016 року складає 4008, 08 грн., також позивач направляв листи до товариства про направлення розрахунків заборгованості, відповідач отримав всі зазначені листи з повідомленнями і до теперішнього часу їх не оскаржив, тобто, визнав суму боргу.

За таких обставин просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено повністю (а.с.49-51).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Гірниче підприємство Антрацитвугілля (код ЄДРПОУ 34720106, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Дружби народів, буд.1-г) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (код ЄДРПОУ 21792459, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9, р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ Державний ощадний банк України , МФО 304665, код 21792459) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за період з 01.02.2016 року по 31.03.2016 року у розмірі 4008 (чотири тисячі вісім) гривень 08 копійок.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що абз. 4 п. 1 ч. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування прямо визначено обов'язок підприємств стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Заборгованість відповідача підтверджується наявними у справі матеріалами. Таким чином, оскільки заборгованість у розмірі 4008, 08 грн. на теперішній час підприємством не сплачено, правомірно звернення позивача з позовом щодо стягнення зазначеної суми у примусовому порядку.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення з позивача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 за період з 01.02.2016 року по 31.03.2016 року у розмірі 4008, 08 грн. та закрити провадження у справі ( а.с. 58-59).

Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального права та процесуального права, вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме: виробничі потужності ТОВ ГП Антрацитвугілля знаходяться на території, де здійснювалась антитерористична операція.

Наказом № 15 від 01.07.2014 року робота підприємства призупинена до закінчення АТО. Сертифікатами про форс-мажорні обставини № 1086 від 14.10.2014 року, № 3767/05-4/9, № 1085 від 14.10.2014 року № 3767/05-4/20 Торгово-промислова палата України засвідчила для Товариства факт настання обставин непереборної сили з 01.08.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області м. Антрацит та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння податків та обов'язкових платежів до закінчення АТО.

За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю Гірниче підприємство Антрацитвугілля не зобов'язане дотримуватися законодавчих актів України, які стосуються справляння обов'язкових платежів до закінчення АТО.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Гірниче підприємство Антрацитвугілля - є юридичною особою та платником страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування.

На підприємстві відповідача працювали особи, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ). Позивачем зазначеним особам відповідно до вказаного Закону було призначено та виплачено пенсію.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на адресу відповідача направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, відносно працівників відповідача за період з лютого 2016 року по березень 2016 року, які отримані відповідачем, про що свідчить відмітка про отримання на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 7-16).

Проте, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Гірниче підприємство Антрацитвугілля - не сплатило усієї визначеної управлінням суми, внаслідок чого має заборгованість у загальному розмірі 4008, 08 грн. за період з 01.02.2016 року по 31.03.2016 року за Списком № 1, що підтверджується довідкою Пенсійного фонду України Управління в місті Сєвєродонецьку Луганської області від 16.02.2017 року № 63. Наявність заборгованості підтверджується також розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, розрахунком суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та карткою особового рахунку та не є спірною у даній справі (а.с. 4, 6, 8-9, 12-16, 44).

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

У відповідності до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Згідно з пунктом 6 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірах, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених.

За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.7 Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Законом № 1058-IV (з 1 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за Списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Зазначений висновок підтверджено постановою Верховного Суду України від 10 жовтня 2011 року у справі № 21-62а11, постановою Верховного Суду України від 02 жовтня 2012 року у справі № 21-250а12, постановою Верховного Суду України від 11 лютого 2014 року у справі № 21-471а13.

З матеріалів справи вбачається, що сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, розрахунком суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1, карткою особового рахунку та довідкою Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 16.02.2017 року № 63.

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них до управління заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив їх.

На теперішній час заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 4008, 08 грн. відповідачем не сплачена.

Зазначені обставини відповідачем не спростовані в судах першої та апеляційної інстанції.

Згідно п. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Щодо посилань апелянта на Сертифікати про форс-мажорні обставини № 1086 від 14.10.2014 року № 3767/05-4/9 та № 1085 від 14.10.2014 року № 3767/05-4/20, якими Торгово-промислова палата України засвідчила для товариства факт настання обставин непереборної сили з 01.08.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області м. Антрацит щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються граничних строків для подання податкової декларації та справляння податків та обов'язкових платежів до закінчення АТО, колегія суддів зазначає наступне.

Дійсно, відповідно до ст. 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02.09.2014 року протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Однак, даним Законом не передбачено звільнення або мораторій на сплату заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1.

Колегія суддів звертає увагу, що дана обставина (наявність сертифікату Торгово-промислової палати України) може бути підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення відповідно до ст. 263 КАС України.

За таких обставин суд зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята відповідно до вимог матеріального та процесуального права, тому залишається без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись статтями 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Гірниче підприємство Антрацитвугілля - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 р. у справі № 812/138/17 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Г.М. Міронова

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко