Рішення

від 04.04.2017 по справі 910/23876/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2017Справа №910/23876/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Айленд

До Приватного підприємства Вишень

Про стягнення 20 000,00 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Кагарлик Ю.В.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Айленд (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства Вишень (далі - відповідач) про стягнення 20 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.16. порушено провадження у справі № 910/23876/16 та призначено її до розгляду на 25.01.17.

Розпорядженням № 05-23/477 від 09.02.17. було призначено повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого справу № 910/23876/16 передано на розгляд судді Ващенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.17. суддею Ващенко Т.М. прийнято дану справу до свого провадження та призначено її до розгляду на 23.02.17.

21.02.17. позивачем через відділ діловодства суду було подано письмові пояснення по справі.

За результатами судового засідання 23.02.17., 09.03.17. розгляд справи було відкладено на 09.03.17., 04.04.17., про що судом було прийнято відповідні ухвали.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.17. було продовжено строк вирішення спору в даній справі на п'ятнадцять днів.

В судовому засіданні 04.04.17. позивачем підтримано свої позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання 04.04.17. втретє не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позов та контррозрахунку ціни позову не надав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Повідомлення про вручення відповідачу ухвал суду наявні в матеріалах даної справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на викладене вище та на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 910/23876/16.

В судовому засіданні 04.04.17. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.15. між позивачем (далі - замовник) та відповідачем (далі - Виконавець) було укладено Договір № 2534 про надання послуг (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1) Виконавець в порядку та на умовах визначених цим Договором приймає на себе обов'язок надати Замовнику послуги по введенню у власний торгівельний заклад узгодженої Сторонами продукції під ТМ Nemiroff шляхом надрукування меню, а також бере на себе обов'язок по стимулюванню попиту/збуту продукції ТМ Nemiroff у власному закладі в подальшому.

Строк дії Договору сторонами погоджено п. 7.1 з моменту його підписання сторонами і діє до 31.05.16., але у будь-якому разі до виконання сторонами всіх зобов'язань по Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору Виконавець зобов'язується включити в меню власного торгівельного закладу наступну продукцію: Vodka Nemiroff LEX /Горілка особлива Nemiroff Лєкс ; Vodka Nemiroff Premium / Горілка Nemiroff Преміум ; Vodka Original Nemiroff /Горілка особлива Nemiroff ; Flavored Vodka Nemiroff Ukrainian Honey Pepper/Настоянка Nemiroff Українська медова з перцем .

Сторони дійшли згоди, що згідно договору поставки від 21 травня 2015 року за № 2504, укладеного між Замовником та Виконавцем, об'єми продажів узгодженої продукції в п. 1.2. Договору у торгівельному закладі Виконавця складатимуть не менш ніж 1 500 літрів (одна тисяча п'ятсот літрів) за період з 01 червня 2015 року по 31 травня 2016 року. Виконавець надає Замовнику статус ексклюзивного постачальника алкогольної продукції до власного закладу та зобов'язується не купувати алкогольну продукцію у інших вітчизняних постачальників/дистриб'юторів. (п. п. 1.3, 1.4 Договору).

Відповідно до п. 1.5, 1.6 Договору, торгівельний заклад, в якому будуть надаватися послуги - ресторан LA PROVІNCІA (адреса: м.Київ, вул. Богатирська, буд. 26-А). Строк надання послуг: з 01 червня 2015 року до 31 травня 2016 року включно.

У відповідності до п. 2.1 Договору Виконавець бере на себе зобов'язання: надати послуги по введенню у власний торгівельний заклад узгодженої Сторонами продукції під ТМ Nemiroff шляхом надрукування меню. В подальшому надати послуги по стимулюванню попиту/збуту продукції ТМ Nemiroff у власному торгівельному закладі. Під стимулюванням попиту/збуту розуміється: різні види діяльності, що на визначений час збільшують вихідну цінність товару та прямо стимулюють купівельну активність кінцевого споживача, а також стимулює роботу персоналу торгівельного закладу; проводити заходи, спрямовані на заохочення покупки або продажу продукції, що зазначена в п. 1.2. даного Договору серед відвідувачів свого закладу, тобто привертати увагу, давати можливість покупцям відчути додаткову цінність вищевказаної в Договорі продукції, проведення заходів для підтримання рівня лояльності до торгової марки Nemiroff , а також формування лояльності тих споживачів, які користуються іншими торговими марками; розміщення асортименту, відповідно до п. 1.2. Договору, на барній стійці торгівельного закладу. При цьому дана продукція повинна бути розміщена в центральній частині барної стійки, на полиці на висоті 150-170 см від підлоги; при замовленні клієнтами торгівельного закладу алкогольної продукції певної категорії, працівники Виконавця повинні в першу чергу запропонувати продукцію, що передбачена в п. 1.2. Договору; інформування клієнтів торгівельного закладу про торгову марку Nemiroff та споживчі якості продукції, зазначеної в Договорі; вчинення всіх необхідних дій, що направлені на забезпечення в торгівельному закладі в наявності всього асортименту, відповідно до п. 1.2 Договору; при потребі надавати Замовнику звіти про об'єм продажу продукції за відповідний період; забезпечити максимальне сприяння Замовнику у проведенні різноманітних промо-заходів та території власного торгівельного закладу, що мають на меті збільшення об'єму продажу продукції; брати активну участь в акціях, що проводить Замовник для просування на рикну продукції від ТМ Nemiroff . Протягом одного календарного року з 01.06.15. по 31.05.16. не вносити зміни до меню, що стосуються узгодженої сторонами продукції. Щоквартально надавати Замовнику документи, що підтверджують надання ним послуг по даному Договору (викопіювання з меню торгівельного закладу, де вказаний перелік продукції, передбачений в п. 1.2. Договору та фотографії розміщення всього асортименту на барі торгівельних закладів, які засвідчені підписом уповноваженої особи та печаткою Виконавця). Надати Замовнику для підписання Акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) після створення макету майбутнього меню. В подальшому надавати Акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) наступним чином:

- Акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) за період з 01.06.15. по 31.08.15. - не пізніше 05 вересня 2015 року;

- Акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) за період з 01.09.15. по 30.11.15. - не пізніше 05 грудня 2015 року;

- Акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) за період з 01.12.15. по 29.02.16. - не пізніше 05 березня 2016 року;

- Акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) за період з 01.03.16. по 31.05.16. - не пізніше 05 червня 2016 року.

Загальна вартість послуг Виконавця становить 20 000,00 грн. без ПДВ та складається з: вартість послуги по введенню продукції в меню торгівельного закладу становить 2 000, 00 грн. без ПДВ, вартість послуг по стимулюванню попиту/збуту продукції ТМ Nemiroff в торгівельному закладі, вказаному у п. 1.5. Договору (за період з 01 червня 2015 року по 31 травня 2016 року) становить 18 000,00 без ПДВ. При цьому щоквартальна вартість послуг по стимулюванню попиту/збуту продукції ТМ Nemiroff в торгівельному закладі становить 4 500, 00 грн. без ПДВ. Замовник перераховує Виконавцю грошові кошти в сумі 20 000, 00 грн. без ПДВ до 31 липня 2015 року на підставі виставленого Виконавцем рахунку, за умови його отримання Замовником не менше, ніж за 5 (п'ять) банківських днів до дати здійснення платежу. Замовник не несе відповідальність за прострочення платежу у випадку неотримання/несвоєчасного отримання виставленого Виконавцем рахунку (п. п. 3.1, 3.2 Договору).

Позивач здійснив передоплату по Договору в розмірі 20 000,00 грн.

Отже, з врахуванням умов Договору, строк надання відповідачем послуг є таким, що за приписами п. 1.6 Договору, настав.

Проте, відповідач, на виконання умов Договору станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду та станом на день прийняття рішення у справі № 910/23876/16, актів приймання-передачі виконаних робіт (послуг) позивачу для підписання не передав.

На вказаному наголошує позивач.

У зв'язку із вказаним позивач направив відповідачу лист № 57-юр від 02.11.15. з вимогою повідомити, чи виконує Виконавець умови Договору.

Матеріали справи містять лист-відповідь Виконавця, в якому він вказує на те, що надав позивачу акти, проте, доказів надання актів, передбачених умовами Договору матеріали справи не містять. Вказаного відповідачем не спростовано.

Спір у справі виник в зв'язку з ненаданням відповідачем позивачу послуг на суму 20 000,00 грн., які були сплачені Замовником Виконавцю в порядку 100% передплати.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.12. Про судове рішення рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідач своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції в даній справі не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідачем не було надано передбачених Договором послуг у визначені строки.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України за загальним правилами, зобов'язання припиняються шляхом їх належного виконання, тоді як невиконання або неналежне виконання відповідних обов'язків є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, що за змістом ст. 611 цього Кодексу має наслідком, зокрема, відшкодування збитків.

Крім того статтею 612 Цивільного кодексу визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Отже, позивач користуючись правом, передбаченим ст. 612 ЦК України відмовився від прийняття виконання зобов'язання і вимагає відшкодування збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також у ч. 1 ст. 224 Цивільного кодексу України зазначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Виникнення у особи права на компенсацію збитків у результаті порушення її цивільного права передбачається і ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України.

Підставою для застосування заходів відповідальності, якими є стягнення збитків у розумінні ст. 611 Цивільного кодексу України, є склад правопорушення, який утворюється наступними елементами: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона.

З огляду на те, що суб'єктом правопорушення є Виконавець, об'єктом - правовідносини за Договором, які були встановлені та оцінені судом вище; то предметом доказування у даній справі є об'єктивна та суб'єктивна сторони: наявність порушення з боку відповідача, збитків та безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями (порушенням) та збитками, а також - вина зазначеної особи.

Наявність означених елементів, враховуючи презумпцію вини порушника згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, у повній мірі підтверджується тим, що відповідачем не надані передбачені Договором послуги.

У свою чергу, наявність збитків у розмірі вартості невиконаних та оплачених послуг цілком відповідає визначенням складових збитків, приведеним в п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України.

Отже, оскільки відповідач, у порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем щодо надання послуг на суму, яка була заздалегідь перерахована позивачем в розмірі 20 000,00 грн. і факт понесення позивачем цих збитків безпосередньо обумовлений порушенням з боку відповідача обов'язку з належного та своєчасного виконання умов Договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову в частині стягнення 20 000,00 грн.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Отже позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Вишень (04209, м. Київ, вул. Богатирська, б. 26-А; ідентифікаційний код 34679467) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Айленд (02105, м. Київ, проспект Ю.Гагаріна, 9, кв. 24; ідентифікаційний код 31748637) грошові кошти в сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.04.17.

Суддя Т.М. Ващенко