Рішення

від 06.04.2017 по справі 910/4362/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2017Справа №910/4362/17

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/4362/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кушнер"

до приватного підприємства "Бузочок"

про стягнення 66 865,28 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Тараненко Я.Ю., довіреність б/н від 03.01.2017р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Кушнер" (надалі - позивач) до приватного підприємства "Бузочок" (надалі - відповідач) про стягнення 66 865,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договорів суборенди майна №20042-16857 від 08.04.2014 року, №20042-17164 від 29.04.2014 року, №20042-17288 від 08.05.2014 року та двосторонньої угоди на оренду майна №Д-К7462/2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2017р. порушено провадження у справі № 910/4362/17 та призначено її розгляд на 06.04.2017р.

06.04.2017р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі.

Присутній у судовому засіданні 06.04.2017р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 21.03.2017р. не виконав, письмовий відзив на позов не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 21.03.2017р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, та отримана останнім.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників сторін, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2014р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки продукції №81718 (далі - договір поставки), відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний поставляти продукцію покупцю згідно замовлення покупця, а покупець зобов'язується своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного договору та повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених даним договором.

Договір поставки вступає в дію з моменту підписання і діє до 31.12.2020 року (п. 6 договору поставки).

Також, між позивачем (орендар) та відповідачем (суборендар) укладено договір суборенди майна №20042-16857 від 08.04.2014 року, договір суборенди майна №20042-17164 від 29.04.2014 року, договір суборенди майна №20042-17288 від 08.05.2014 року (далі - договори суборенди), відповідно до умов яких орендар передає суборендареві у строкове платне користування (оперативну суборенду), а суборендар приймає торгово-рекламне обладнання (надалі іменується "майно") та зобов'язується сплачувати орендарю орендну плату.

Пунктами 1.2. договорів суборенди визначено перелік майна, що передається в суборенду за даними договорами, місцезнаходженням якого є: м. Київ шосе Броварське, 10 (Гідропарк), а саме:

- за договором суборенди майна №20042-16857 від 08.04.2014 року: Тайфун-75 на 2 с.п. у кількості 1 шт., заводський номер 30610, інвентарний номер 905317, вартістю 17 807,01 грн. без ПДВ; тумба-бар у кількості 1 шт., інвентарний номер 1049662, вартістю 2 951,67 грн. без ПДВ;

- за договором суборенди майна №20042-17164 від 29.04.2014: торгова палатка 3*2м Оболонь у кількості 1 шт., інвентарний номер 1036464, вартістю 1 332,50 грн. без ПДВ; холодильна шафа Carling D 372 SCV 4 С у кількості 1 шт., інвентарний номер 1008756, вартістю 3 692,49 грн. без ПДВ; шатер 4x4 Оболонь у кількості 1 шт., інвентарний номер 688970, вартістю 3 668,33 грн. без ПДВ;

- за договором суборенди майна №20042-17288 від 08.05.2014 року: парасоля НІКЕ 3,5x3,5 м Цвіток у кількості 2 шт., інвентарні номери 668274, 668276, вартістю 3 795,78 грн. без ПДВ за одиницю; парасоля Оболонь 4x4 у кількості 1 шт., інвентарний номер 985036, вартістю 1650,00 грн. без ПДВ; парасоля Оболонь тип Easy Open з підставкою у кількості 1 шт., інвентарний номер 1019566, вартістю 3 527,50 грн. без ПДВ.

Відповідно до пунктів 1.3. договорів суборенди, суборендар повідомлений, що право власності на майно належить ПАТ "Оболонь". У випадку припинення дії договору оренди майна, укладеного між власником та орендарем, суборендар зобов'язується повернути майно власнику протягом 10 робочих днів з дати направлення власником суборендарю такої вимоги або за умови наявності відповідної вимоги від власника, суборендар зобов'язується переукласти аналогічний договір суборенди з іншим орендарем майна.

У пунктах 1.4. договорів суборенди, сторони погодили, що майно надається суборендарю у користування з метою популяризації, демонстрації, зберігання та реалізації продукції, що виробляється/реалізується власником та корпоративними підприємствами власника. Корпоративними підприємствами Власника слід вважати: ДП ПАТ Оболонь Пивоварня Зіберта , ДП ПАТ Оболонь Красилівське , ПАТ Охтирський пивоварний завод , ПрАТ Бершадський комбінат та ПАТ Севастопольський завод напоїв . Суборендар не має права використовувати майно для інших цілей.

Факт передачі майна в суборенду підтверджується актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін, погоджується уповноваженою особою власника та скріплюється печатками сторін і власника (пункти 2.2. договорів суборенди).

Як встановлено пунктами 2.5. договорів суборенди, суборендар зобов'язаний повернути майно орендарю/власнику в тому ж самому стані, в якому воно було передано в суборенду з урахуванням нормального зносу.

Суборендар не має права без письмового узгодження із орендарем та власником передавати майно, будь-які права та обов'язки за даним договором третім особам (пункти 2.6. договорів суборенди).

Відповідно до пунктів 2.7. договорів суборенди, представники орендаря та власника мають право здійснювати необмежений контроль за використання суборендарем майна як шляхом безпосередньої перевірки порядку експлуатації суборендарем майна і проведення інвентаризації, так і шляхом направлення суборендарю відповідних запитів з вимогою про надання інформації і документів, підтверджуючих поточний стан майна та порядок його використання. При необхідності, контроль цільового призначення майна можуть здійснювати уповноважені орендарем або власником посадові особи Торгово-промислової палати України.

Пунктами 5.1.13. договорів суборенди встановлено обов'язок суборендаря протягом 10 робочих днів після закінчення дії договору (а т.ч. дострокового) повернути майно орендарю (а в разі отримання відповідної вимоги - власнику) у діючому стані, технічно справне та комплектне, з урахуванням його нормального зносу.

Згідно пунктів 5.1.18. договорів суборенди, суборендар зобов'язується не змінювати місцезнаходження майна, яке вказано в пунктах 1.2. даних договорів (або специфікаціях) без письмового погодження такого переміщення з орендарем та власником, та відповідно до пунктів 5.1.19 договорів суборенди завчасно письмово повідомляти орендаря та власника про зміну як свого місцезнаходження, так і місцезнаходження майна не менше ніж за 10 робочих днів до такої зміни.

У випадку невиконання суборендарем зобов'язань передбачених п.п. 5.1.5., 5.1.17. та 5.1.18. договорів суборенди, суборендар сплачує орендарю або власнику штраф за кожен окремий випадок в розмірі 2 000,00 грн. Належним підтвердженням таких фактів буде акт складений за участю орендаря або власника та суборендаря, а у випадку ухилення суборендаря від підписання акту - одностороннім актом орендаря або власника з відповідною відміткою (пункти 6.7. договорів суборенди).

Пунктами 6.2. договорів суборенди встановлено, що у випадку втрати (повного знищення) суборендарем майна (окрім випадків, що мають підтвердження атами відповідних органів і які виникли внаслідок дії обставин непереборної сили) або неповернення майна у відповідності з пунктів 2.3. даних договорів суборенди, суборендар зобов'язаний відшкодувати орендарю (або за письмовою вимогою - безпосередньо власнику) вартість майна, вказану в пунктах 1.2. даних договорів суборенди (або в специфікаціях), із врахуванням ПДВ, якщо інша сума відшкодування не буде додатково узгоджена між сторонами та власником (пункти 6.2. договорів суборенди).

Договори суборенди майна №20042-16857 від 08.04.2014 року, №20042-17164 від 29.04.2014 року, №20042-17288 від 08.05.2014 року укладено терміном на 1 календарний рік, якщо інше не випливатиме з тексту цих договорів або чинного законодавства України (пункти 7.2. договорів суборенди).

Відповідно до пунктів 7.3. договорів суборенди, якщо суборендар продовжує користуватись майном після закінчення терміну дії договору, то, за відсутності письмових заперечень сторін або власника, заявлених не пізніше 10 календарних днів до закінчення терміну дії договору, строк дії договору продовжується ще на один календарний рік.

Факт передачі відповідачу майна за договором суборенди майна №20042-16857 від 08.04.2014 року підтверджується підписаним сторонами та скріпленим їх печатками актом прийому-передачі майна в суборенду від 08.04.2014 року, за договором суборенди майна №20042-17164 від 29.04.2014 року - актом прийому-передачі майна в суборенду від 29.04.2014 року, за договором суборенди майна №20042-17288 від 08.05.2014 року - актом прийому-передачі майна в суборенду від 08.05.2014 року.

Також, 10.04.2014р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено двосторонню угоду на оренду майна №Д-К7462/2 (далі - угода), відповідно до умов якої орендодавець, з метою популяризації продукції ЗАТ "Оболонь" та його корпоративних підприємств, передає, а орендар приймає в оренду майно, а саме: дерев'яні меблі Оболонь-Преміум (1 стіл + 4 стільці), в кількості 10 шт., інвентарні номери: 198, 199, 20, 200, 21, 22, 23, 64, 70, 71, вартістю 850,00 грн. без ПДВ за одиницю. Місцезнаходженням зазначеного майна є: м. Київ шосе Броварське, 10 (Гідропарк).

Відповідно до п. 1.4. угоди, вартість прийнятого в користування майна відшкодовується орендарем орендодавцю: при псуванні, втраті, знищенні, крадіжці або неповерненні майна на вимогу орендодавця. При розірванні або закінченні строку дії договору купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ "Оболонь" та його корпоративних підприємств між орендарем та орендодавцем, орендар зобов'язаний протягом трьох днів повернути майно орендодавцю або відшкодувати його вартість.

При зміні місця розташування майна орендар зобов'язаний письмово погодити з орендодавцем нову адресу розміщення майна протягом семи календарних днів (п. 3.4.2. угоди).

Як встановлено у п. 3.3.2. угоди, орендодавець має право вимагати негайного повернення майна в безспірному порядку у випадку, зокрема, неузгодженої між сторонами зміни орендарем місця розташування майна.

Згідно з п. 3.4.11. угоди орендар зобов'язаний, при невиконанні взятих на себе згідно даної угоди обов'язків, протягом трьох робочих днів з моменту письмової вимоги орендодавця повернути орендодавцю майно в непошкодженому і справному станi та документацію до нього, при неповерненні майна - відшкодувати орендодавцю його вартість.

Угода укладається терміном на один календарний рік, при відсутності письмових заперечень сторін вона продовжує свою дію на новий річний термін. Дана угода припиняє свою дію з часу закінчення дії договору купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ "Оболонь" та його корпоративних підприємств між орендодавцем та орендарем (п. 6.1. угоди).

Факт передачі відповідачу майна відповідачу за двосторонньою угодою на оренду майна №Д-К7462/2 від 10.04.2014р. підтверджується підписаним сторонами та скріпленим їх печатками актом прийому-передачі майна №рТО-К680 від 10.04.2014 року.

Відповідно до акту контрольної перевірки від 05.04.2016 року, складеного комісією у складі, визначеному наказом №16-п від 04.01.2016 року, встановлено, що майно, передане у користування відповідачу за договорами суборенди майна №20042-16857 від 08.04.2014 року, №20042-17164 від 29.04.2014 року, №20042-17288 від 08.05.2014 року, двосторонньою угодою на оренду майна №Д-К7462/2 від 10.04.2014р. за адресою: м. Київ шосе Броварське, 10 (Гідропарк), відсутнє. Також, в даному акті зафіксовано відмову відповідача від його підписання.

Позивач звернувся з претензією №122-17 від 01.02.2017 року до відповідача, у якій викладена вимога повернути майно, передане у користування, зокрема, за договорами суборенди майна №20042-16857 від 08.04.2014 року, №20042-17164 від 29.04.2014 року, №20042-17288 від 08.05.2014 року, двосторонньою угодою на оренду майна №Д-К7462/2 від 10.04.2014р.

Як зазначено позивачем, у встановлені строки відповідач жодним чином не відреагував на претензію позивача про повернення майна.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов'язань за договорами суборенди майна №20042-16857 від 08.04.2014 року, №20042-17164 від 29.04.2014 року, №20042-17288 від 08.05.2014 року, двосторонньою угодою на оренду майна №Д-К7462/2 від 10.04.2014р., а саме змінено без повідомлення та погодження позивача місцезнаходження майна, переданого в користування за зазначеними договорами, яке на вимогу позивача не було йому повернуто, у зв'язку із чим просить стягнути з відповідача 60 865,28 грн. вартості майна, 6 000,00 грн. штрафу.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму відповідно до ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно зі ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договорами суборенди майна №20042-16857 від 08.04.2014 року, №20042-17164 від 29.04.2014 року, №20042-17288 від 08.05.2014 року, двосторонньою угодою на оренду майна №Д-К7462/2 від 10.04.2014р. щодо передачі майна у користування відповідачу виконав, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками актом прийому-передачі майна в суборенду від 08.04.2014 року, актом прийому-передачі майна в суборенду від 29.04.2014 року, актом прийому-передачі майна в суборенду від 08.05.2014 року, актом прийому-передачі майна №рТО-К680 від 10.04.2014 року

Загальна вартість майна, переданого у користування відповідачу, відповідно до вищезазначених актів становить 50 721,06 грн. без ПДВ., 60 865,28 грн. з ПДВ.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що відповідач в порушення умов укладених між сторонами договорів без повідомлення та погодження позивача змінив місце розташування переданого в користування майна, що підтверджується актом контрольної перевірки від 05.04.2016 року, та на вимогу позивача його не повернув, що не було спростовано відповідачем належними та допустимим доказами, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з останнього вартості переданого в користування майна, що з урахуванням ПДВ становить 60 865,28 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Як встановлено судом, відповідно до пунктів 6.7. договорів суборенди, у випадку невиконання суборендарем зобов'язань, передбачених п.п. 5.1.5., 5.1.17. та 5.1.18. договорів суборенди, суборендар сплачує орендарю або власнику штраф за кожен окремий випадок в розмірі 2 000,00 грн. Належним підтвердженням таких фактів буде акт, складений за участю орендаря або власника та суборендаря, а у випадку ухилення суборендаря від підписання акту - одностороннім актом орендаря або власника з відповідною відміткою.

Враховуючи зміну відповідачем місця розташування переданого в користування майна, що підтверджується актом контрольної перевірки від 05.04.2016 року, перевіривши розрахунок штрафу позивача, суд вважає його обґрунтованим, у зв'язку із чим стягненню з відповідача підлягає 6 000,00 грн. штрафу.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Бузочок" (02160, м. Київ, вулиця Каунаська, будинок 10-А; код ЄДРПОУ 21660752) на користь державного товариства з обмеженою відповідальністю Кушнер (02192, м. Київ, вулиця Миропільська, будинок 4; код ЄДРПОУ 32559075) основний борг у сумі 60 865,28 грн., штраф у сумі 6 000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600,00 грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 10.04.2017р.

СуддяПривалов А.І.