Рішення

від 07.04.2017 по справі 910/3173/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2017Справа №910/3173/17

За позовомДержавного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ІНСАЙТМЕДІА" ПРОДЮСЕРСЬКИЙ ЦЕНТР проСтягнення заборгованості 166 450, 77 грн. та пені 21 223, 52 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Шевель І.П. - представник за довіреністю; від відповідача:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2017 року Державне підприємство "Національний центр Олександра Довженка" (надалі - Позивач, Підприємство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСАЙТМЕДІА" ПРОДЮСЕРСЬКИЙ ЦЕНТР (надалі - Відповідач, Товариство) про стягнення 166 450, 77 грн. основної заборгованості та 21 223, 52 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як замовник, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про виконання робіт, зокрема, у визначений відповідним договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості наданих йому позивачем, як виконавцем, послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2017 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 07.04.2017 року.

Під час судового засідання 07.04.2017 представник позивача просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в дане судове засідання не з'явився, проте надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Ухвала суду у даній справі від 01.03.2017 надіслана відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання. Крім того, йому надавалося достатньо часу для подання заяв, клопотань, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2016 року між Підприємством (далі - виконавець) та Товариством (далі - замовник) було укладено договір виконання робіт № 10/03-1 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг), відповідно до п. 1.1. в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконавець зобов'язуються за завданням замовника протягом визначеного строку за плату виконати роботи на плівці замовника для кінофільму "Гніздо Горлиці", зазначені в п. 1.2. цього договору, а замовник зобов'язується надавати кіноматеріали, позитивну, негативну кіноплівку та звукову фонограму необхідні для виконання замовлення, та оплачувати надані послуги на умовах згідно з цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. договору роботи на плівці включають наступне:

- обробка кольорової негативної плівка 35 мм;

- обробка оптичної фонограми;

- перша пробна фільмокопія при виготовленні кольоро-світлих паспортів з негативу;

- сталонна фільмокопія з вирівняного дубль-негативу;

- чищення ультразвукове негативної плівки;

- чищення ультразвукове оптичної фонограми.

В пункті 1 Додатку № 1 від 10.03.2016 року до Договору сторони встановили вартість послуг згідно з цінами виконавця, де загальна вартість послуг становить 345 309, 00 грн. Зазначений додаток підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Позивач зазначає, що свої зобов'язання за Договором виконав належним чином на загальну суму 339 104, 57 грн., що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 27.05.2016 року.

В той же час, замовник свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, розрахунки за отримані послуги здійснив частково, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем складає 166 450, 07 грн. відповідно до договору. Отже, замовником порушено права позивача та умови Договору.

Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договорів, позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінофабрика" пеню в розмірі 21 223, 52 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3.2. Договору передбачено, що оплата послуг виконавця за цим Договором проводиться наступним чином:

- попередня оплата у розмірі 50 % підлягає оплаті замовником протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами цього договору;

- остаточний розрахунок у розмірі 50 % підлягає оплаті замовником протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

Оплата замовником вартості робіт здійснюється у безготівковому порядку на банківський рахунок виконавця (п. 3.3. договору).

Згідно з п 3.5. договору прийом-передача виконаних робіт здійснюється за актом здачі-приймання виконаних робіт, що підписується сторонами. Замовник зобов'язується за відсутності зауважень, не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати отримання для підписання акту підписати його.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що виконавець зобов'язується прийняти у замовника матеріали та приступити до виконання робіт передбачених цим Договором, за відсутності зауважень до вищевказаних матеріалів, не пізніше ніж через 2 робочі дні з дати їх отримання та підписати акт про приймання матеріалів.

Відповідно до п. 4.3. Договору прийняття виконавцем матеріалів для виконання робіт за цим Договором здійснюється у присутності представника замовника за реєстром підписаним уповноваженим представником виконавця.

Після виконання робіт за цим Договором та Додатками до нього виконавець передає вихідні матеріали замовнику на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт (п. 4.4. договору).

Згідно з п 9.1. Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення їх печатками. Строк цього договору закінчується 31.05.2016 року (п. 9.2. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем були надані послуги, а відповідачем, в свою чергу, прийняті вказані послуги, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 27.05.2016 року на суму 339 104, 57 грн. Зазначений акт належним чином оформлений та підписаний уповноваженими представниками сторін, копія акту наявна в матеріалах справи.

Отже, як встановлено судом, відповідач частково оплатив надані позивачем послуги за договором, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем на дату подання позовної заяви до суду складала 166 450, 07 грн.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, правом надання відзиву не скористався, доказів належного виконання зобов'язань за договором № 10/03-1 від 10.03.2016 року щодо оплати наданих позивачем послуг не надав, заперечень щодо отримання таких послуг не навів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови вищевказаного договору, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Тож, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 166 450, 07 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 21 223,52 грн. за період з 04.06.2016 року по 27.10.2016 року.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з частиною 3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що при несвоєчасній оплаті замовником робіт виконавця, у разі відсутності попередньої письмової домовленості про перенесення строку платежу замовних сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від тієї суми, яка підлягає сплаті за кожний день прострочення.

Судом здійснено перерахунок заявленої штрафної санкції з урахуванням вищезазначеного, та встановлено, що до стягнення з відповідача підлягає 21 165, 54 грн. пені.

Таким чином суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача до Товариства.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСАЙТМЕДІА" ПРОДЮСЕРСЬКИЙ ЦЕНТР (02100, місто Київ, вулиця Будівельників, будинок 18, квартира 2, ідентифікаційний код 31500062) на користь Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" (03040, місто Київ, вулиця Васильківська, будинок 1, ідентифікаційний код 22928085) 166 450 (сто шістдесят шість тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 07 коп. основного боргу, 21 165 (двадцять оду тисячу сто шістдесят п'ять) грн. 54 коп. пені, а також 2 814 (дві тисячі вісімсот чотирнадцять) грн. 21 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.04.2017 р.

Суддя Ю.О. Підченко