Рішення

від 04.04.2017 по справі 910/20526/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2017Справа № 910/20526/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця - торг"

про стягнення 71 251,42 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Сокур С.В. (представник за довіреністю від 16.11.2016р.);

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич" (надалі також - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця - торг" (надалі також - відповідач) про стягнення суми заборгованості за Договором поставки № С-6 від 30.07.2014р. в розмірі 71 251,42 грн., з яких 60 591,86 грн. сума основного боргу, 9 979,20 грн. пені та 680,36 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором в повному обсязі не виконав, повну вартість отриманого від позивача товару у строки визначені Договором не сплатив.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надав, явку свого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Домнічева І.О.) від 10.11.2016р. порушено провадження у справі № 910/20526/16 та призначено її до розгляду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2016 року у зв'язку зі звільненням судді Домнічевої І.О., справу передано на розгляд судді Карабань Я.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2016р. справу № 910/20526/16 прийнято до провадження суддею Карабань Я.А. та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 31.01.2017р.

У зв'язку з перебуванням судді Карабань Я.А. на лікарняному, судове засідання з розгляду даної справи 31.01.2017р. не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2017р. розгляд справи призначено на 14.03.2017р.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2017 року у зв'язку з закінченням терміну повноважень у судді Карабань Я.А., вказану справу передано на розгляд судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2017р. справу № 910/20526/16 прийнято до провадження суддею Морозовим С.М. та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 04.04.2017р.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання, не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, а також зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 04 квітня 2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2014р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено Договір поставки №С-6 з Протоколом розбіжностей (надалі - Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти на умовах DDP (згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) за адресами згідно з Додатком №2 до даного Договору продукцію торговельних марок (товар - за договором), згідно із замовленням покупця та товаро-супровідною документацією, які складають невід'ємну частину Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору покупець надає замовлення постачальнику на підставі специфікації (Додаток №1), затвердженої сторонами, в якій наведено перелік товарів, що поставляються за Договором, та їх ціни. Специфікація складає невід'ємну частину Договору.

Згідно п. 2.1 Договору постачальник зобов'язується поставити товар на склади магазинів покупця за адресами та згідно графіка, встановленого у Додатку № 2 до Договору.

Замовлення може надаватись постачальнику факсом, електронною поштою, через представника постачальника або іншим способом, прийнятним для покупця, а постачальник в свою чергу, надає покупцю відповідне підтвердження щодо прийнятого замовлення та видаткову накладну в електронному вигляді не пізніше 10 годин дня наступного за днем отримання замовлення (п. 2.7 Договору в редакції Протоколу розбіжностей).

Відповідно до п. 2.12 Договору постачальник вважається таким, що виконав зобов'язання по поставці, якщо він поставив покупцю до місця, визначеного в замовленні, та за ціною, узгодженою в специфікації, яка діє на момент замовлення покупцем товару, із усією супровідною документацією, що вимагається чинним законодавством України та даним Договором, і якщо внаслідок прийняття товару було встановлено його відповідність умовам законодавства України, замовленню та умовам Договору.

При цьому дата накладних (видаткової, податкової, товарно-транспортної) повинна відповідати даті поставки товару.

Згідно п. 2.15 Договору перехід права власності на товар відбувається в момент підписання уповноваженими особами покупця товарної або товарно-транспортної накладної.

Як видно з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 62 468,42 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних:

- №ВДС-095247 від 13.04.2016р. на суму 6 573,76 грн.;

- №ВДС-095891 від 16.04.2016р. на суму 951,32 грн.;

- №ВДС-095908 від 16.04.2016р. на суму 475,00 грн.;

- №ВДС-096486 від 20.04.2016р. на суму 3 874,50 грн.;

- №ВДС-096503 від 20.04.2016р. на суму 3 333,72 грн.;

- №ВДС-096581 від 20.04.2016р. на суму 4 296,70 грн.;

- №ВДС-096504 від 20.04.2016р. на суму 1 829,24 грн.;

- №ВДС-097143 від 23.04.2016р. на суму 609,36 грн.;

- №ВДС-097151 від 23.04.2016р. на суму 359,22 грн.;

- №ВДС-097153 від 23.04.2016р. на суму 1 708,80 грн.;

- №ВДС-097160 від 23.04.2016р. на суму 1 613,12 грн.;

- №ВДС-097775 від 27.04.2016р. на суму 3 775,20 грн.;

- №ВДС-097777 від 27.04.2016р. на суму 636,80 грн.;

- №ВДС-097816 від 27.04.2016р. на суму 1 898,12 грн.;

- №ВДС-097828 від 27.04.2016р. на суму 2 911,12 грн.;

- №ВДС-098507 від 30.04.2016р. на суму 3 901,58 грн.;

- №ВДС-098508 від 30.04.2016р. на суму 3 188,04 грн.;

- №ВДС-098516 від 30.04.2016р. на суму 2 238,52 грн.;

- №ВДС-099559 від 07.05.2016р. на суму 2 867,88 грн.;

- №ВДС-099562 від 07.05.2016р. на суму 4 006,64 грн.;

- №ВДС-099565 від 07.05.2016р. на суму 3 453,58 грн.;

- №ВДС-100781 від 14.05.2016 на суму 2 801,36 грн.;

- №ВДС-100793 від 14.05.2016 на суму 5 164,84 грн.

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписами його уповноважених представників та відтисками штампу відповідача у зазначених вище видаткових накладних.

Ціна договору складається з вартості поставленого та прийнятого покупцем товару згідно відповідних накладних за договором (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 4.3 Договору (в редакції Протоколу розбіжностей) покупець оплачує поставлений товар протягом (але не пізніше) 25 календарних днів з моменту поставки постачальником кожної партії товару.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного календарного року. У випадку, якщо жодна із сторін письмово не менш як за 30 календарних днів до закінчення дії Договору не заявить іншій стороні про припинення його дії, даний договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах (п. 8.1. Договору).

За умовами п. 8.4. Договору сплив терміну дії чи розірвання Договору не звільняють сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань.

Відповідач взяті на себе зобов'язання, зокрема, в частині проведення своєчасних та в повному обсязі розрахунків за отриманий товар виконав неналежним чином, сплативши вартість товару на суму 1 876,56 грн.

Таким чином, станом на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача по оплаті вартості поставленого позивачем товару складає 60 591,86 грн. (62 468,42 грн. - 1 876,56 грн.).

Вказаний розмір заборгованості (60 591,86 грн.) також підтверджується доданою до матеріалів справи належним чином засвідченою копією Акту звіряння взаємних розрахунків за договором за період 01.06.2016р. - 09.03.2017р.

У зв'язку з тим, що відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар, останній був змушений звернутись до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. (ст. 626 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З врахуванням викладеного, беручи до уваги п. 4.3 Договору (в редакції Протоколу розбіжностей), обов'язок відповідача щодо оплати вартості поставленого товару мав бути виконаний протягом (але не пізніше) 25 календарних днів з моменту поставки, а прострочення оплати вартості поставленого товару за вказаним накладними у відповідача виникло з наступного дня.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказів на підтвердження оплати повної вартості поставленого товару, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 60 591,86 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 9 979,20 грн. пені та 680,36 грн. 3 % річних.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку з оплати вартості поставленого товару не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

У відповідності до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. А у відповідності до ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Як свідчить зміст укладеного між сторонами договору, в ньому відсутні умови (пункти) про відповідальність покупця за несвоєчасну оплату вартості поставленого товару, зокрема, сплату пені, її розміру, тощо.

Крім того, позивачем не надано доказів того, що між сторонами існувала письмова угода щодо нарахування пені за порушення строку оплати вартості виконаних робіт за Договором.

Посилання позивача на те, що такий вид забезпечення виконання зобов'язань як пеня та її розмір передбачені ст. 549 Цивільного кодексу України, ст. 231 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не приймаються судом, оскільки застосування вказаних норм можливе за умови наявності між сторонами письмової угоди (договору) щодо нарахування пені за порушення строку виконання грошового зобов'язання.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 9 979,20 грн. пені визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено наведені у матеріалах справи розрахунок 3% річних та встановлено, що він відповідає нормам цивільного законодавства та умовам Договору, а розрахований позивачем розмір 3 % річних за заявлений період не перевищує розрахованого судом, у зв'язку з чим, вимоги позивача про стягнення з відповідача 680,36 грн. 3 % річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують та обґрунтовують відсутність у нього підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, укладеного з позивачем.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/20526/16 підлягають частковому задоволенню та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 60 591,86 грн. суми основного боргу та 680,36 грн. 3 % річних.

Судовий збір позивача у розмірі 1 185,00 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця - торг" (ідентифікаційний код 39228743, адреса: 03148, м. Київ, вул. Якуба Колоса, буд. 15) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич" (ідентифікаційний код 33403739, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21) 60 591,86 грн. (шістдесят тисяч п'ятсот дев'яносто одну гривню 86 коп.) суми основного боргу, 680,36 грн. (шістсот вісімдесят гривень 36 коп.) 3 % річних та 1 185,00 грн. (одну тисячу сто вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.04.2017р.

Суддя С.М. Морозов