Рішення

від 04.04.2017 по справі 910/3412/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2017Справа №910/3412/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю СБ Гарант Груп доТовариства з обмеженою відповідальністю КБК Житло Буд простягнення 152380 грн. 24 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача : Ракитянська К.В. - представник за довіреністю № 56 від 14.03.2017;

Крадожон Д.М. - представник за довіреністю № 58 від 14.03.2017;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.03.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю СБ Гарант Груп з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю КБК Житло Буд про стягнення 152380 грн. 24 коп., з яких 120763 грн. 20 коп. основного боргу, 24291 грн. 20 коп. пені, 3290 грн. 61коп. 3% річних та 4035 грн. 23 коп. інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016 не у повному обсязі здійснив оплату за надані позивачем послуги з охорони у період з лютого по травень 2016 року, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 120763 грн. 20 коп. Крім того, позивачем було заявлено до стягнення пеню у розмірі 24291 грн. 20 коп. та 3% річних у розмірі 3290 грн. 61 коп. за загальний період нарахування з 21.02.2016 по 08.12.2016 та інфляційні втрати у розмірі 4035 грн. 23 коп. за загальний період нарахування з березня 2016 року по січень 2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2017 порушено провадження у справі № 910/3412/17, розгляд справи призначено на 21.03.2017.

У судовому засіданні 21.03.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України,оголошено перерву до 04.04.2017.

03.04.2017 через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у судовому засіданні, призначеному на 04.04.2017, у зв'язку з тим, що представник відповідача братиме участь у судовому засіданні в Окружному адміністративному суді міста Києва.

Розглянувши у судовому засіданні 04.04.2017 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив у його задоволенні зважаючи на те, що чинним законодавством України не обмежено коло осіб, які можуть бути представниками сторін при розгляді справи.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду міста Києва Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Крім того, будь-яких інших поважних причин відкладення розгляду справи, зокрема, необхідність подання відзиву чи додаткових доказів відповідачем зазначено та обґрунтовано не було.

Представник позивача у судовому засіданні 04.04.2017 надав письмові пояснення по справі,які суд долучив до матеріалів справи, надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 04.04.2017 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про оголошення перерви від 21.03.2017 та протоколом судового засідання від 21.03.2017.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 04.04.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

15.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю СБ Гарант Груп (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Євро-Транс-Проект , яке змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю КБК Житло Буд (замовник) укладено Договір № 15/2-16 про надання охоронних послуг, відповідно до умов якого виконавець надає замовнику послуги з охорони об'єктів, які зазначено у відповідних додатках до договору (об'єкт).

Відповідно до п. 1.2 Договору № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016 місце розташування об'єкту, підстави, на яких замовник розпоряджається об'єктом, час прийняття об'єкту під охорону, графік роботи об'єкту, кількість охоронників зазначається Додатку № 1 до даного договору.

Згідно з п. 2.1 Договору № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016 під охороною об'єкту у цьому договорі розуміється комплекс запобіжних заходів, що включає забезпечення пропускного режиму на/з об'єкту, контроль ввозу/вивозу (внесення/винесення) товарно-матеріальних цінностей на/з території об'єкту згідно з встановленим замовником порядком, інші заходи, спрямовані на відвернення та/або недопущення безпосередніх зазіхань на майно замовника, що перебуває на території об'єкту, припинення несанкціонованого доступу до нього.

Обов'язки виконавця щодо надання охоронних послуг визначені у розділі 3 Договору № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016.

Відповідно до п. 4.1 Договору № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016 вартість наданих послуг за цим договором визначається на основі домовленості, виходячи з принципів самоокупності та самофінансування діяльності виконавця, та міститься у Додатку № 4 до договору Протокол узгодження договірної ціни .

Відповідно до п. 4.2 Договору № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016 по закінченню звітного місяця сторони підписують акт приймання-передачі виконавцем послуг. Послуги вважаються прийнятими, якщо замовник підписав акт приймання наданих послуг; замовник не повідомив виконавця про неприйняття послуг протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту наданих послуг.

Відповідно до п. 4.5 Договору № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016 у випадку відмови замовника від прийняття наданих послуг він повинен повідомити про це у письмовому вигляді виконавця протягом часу, передбаченого у п. 4.2 договору, вказавши та обґрунтувавши причини відмови.

Згідно з п. 6.1 Договору № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016 він набирає сили з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016, а в частині взятих на себе зобов'язань - до повного виконання сторонами зобов'язань за договором. В частині виконання грошових зобов'язань,у тому числі, щодо відшкодування виконавцем збитків, що спричинені замовнику внаслідок неналежного виконання виконавцем своїх зобов'язань за договором, щодо стягнення заборгованості за надані послуги та щодо відшкодування збитків, понесених виконавцем внаслідок несвоєчасної сплати наданих замовнику послуг, договір діє до їх повного виконання.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з нормами статті 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016 (Дислокація постів на об'єкті м. Київ, Стратегічне шосе, 53) встановлено, що позивач зобов'язався надавати послуги з охорони за адресою: м. Київ, Стратегічне шосе, 53 на 5 постах (відділ продажу, КПП № 1, КПП № 2, КПП № 3; старший зміни).

Відповідно до Додатку № 4 до Договору № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016 (Протокол узгодження договірної ціни), який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб позивача і відповідача, розмір договірної ціни з надання послуг охорони, яка забезпечується виконавцем силами 4 (3 цілодобових та 2 - 12 годинних, денних) постів становить 49776 грн. 00 коп. за 1 місяць, виходячи з розрахунку 17 грн. 00 коп. людино/година.

Додатковою угодою № 1 від 01.03.2016 до Договору № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016 сторони внесли зміни до Протоколу узгодження договірної ціни та виклали його у новій редакції, погодивши, що з 01.03.2016 розмір договірної ціни з надання послуг охорони, яка забезпечується виконавцем силами 4 (3 цілодобових та 2 - 12 годинних, денних) постів становить 69979 грн. 20 коп. за 1 місяць, виходячи з розрахунку 23 грн. 90 коп. людино/година.

Судом встановлено, що у лютому 2016 року позивач надав відповідачу послуги з охорони на суму 24480 грн. 00 коп., що підтверджується актом надання послуг № 23 від 29.02.2016; у березні 2016 року - послуги на суму 69979 грн. 20 коп., що підтверджується актом надання послуг № 65 від 31.03.2016; у квітні 2016 року - послуги на суму 49776 грн. 00 коп., що підтверджується актом надання послуг № 76 від 30.04.2016; у травні 2016 року - послуги на суму 31008 грн. 00 коп., що підтверджується актом надання послуг № 98 від 20.05.2016.

Вказані акти надання послуг підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками Товариства з обмеженою відповідальністю СБ Гарант Груп та Товариства з обмеженою відповідальністю КБК Житло Буд , і в них міститься посилання на Договір № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016 (належним чином засвідчені копії долучено позивачем до матеріалів справи у судовому засіданні 04.04.2017).

Таким чином, суд дійшов висновку, що у період з лютого по травень 2016 року позивач надав відповідачу послуги з охорони за Договором № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016 на загальну суму 175243 грн. 20 коп ., що також відображено у складеному сторонами акті звірки розрахунків, копія якого долучена позивачем до матеріалів справи у судовому засіданні 04.04.2017.

З огляду на те, що акти надання послуг за спірний період підписані уповноваженим представником відповідача та скріплені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю КБК Житло Буд , суд дійшов висновку, що вартість послуг, зазначена в них, погоджена та прийнята відповідачем.

Крім того, у судовому засіданні 04.04.2017 позивач подав письмові пояснення, в яких зазначив, що місячна вартість наданих послуг у спірному періоді відрізняється, оскільки вартість послуг залежить від кількості постів охорони на об'єктах відповідача та кількості днів у місяці надання послуг.

При цьому, 17.03.2017 через канцелярію суду позивачем долучено до матеріалів справи копію листа вих. № 90 від 02.03.2016, адресованого відповідачу, в якому позивач повідомив відповідача про наявну заборгованість у розмірі 24480 грн. 00 коп., у зв'язку з чим попередив відповідача, що з 04.03.2016 позивач припиняє надання послуг охорони та розриває вказаний договір. Разом з тим, у вказаному листі позивач зазначив, що у випадку погашення відповідачем заборгованості та перегляду тарифів за послуги охорони до 19 грн. людина/година позивач продовжить надання послуг охорони.

Згідно з п. 6.4 Договору № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016 у разі затримання замовником оплати за послуги охорони більше ніж на 5 календарних днів, рахуючи від дати зазначеної у п.п. 4.3 - 4.4 договору, виконавець має право без попередження замовника зняти охорону з об'єкту, склавши про це відповідний акт та призупинити виконання договору (без його розірвання) до погашення заборгованості.

Згідно з п. 6.5 Договору № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016 виконавець має право припинити дію даного договору в односторонньому порядку у випадку відсутності на момент укладення або втрати під час виконання договору повноважень замовником на володіння, розпорядження або користування об'єктом; невиконання замовником умов цього договору ; істотної зміни обставин, якими виконавець керувався при укладенні цього договору, які він не міг передбачити при укладенні цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Таким чином, умовами п. 6.5 Договору № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016 передбачено право позивача на одностороннє розірвання договору у випадку, зокрема, невиконання замовником умов цього договору, а саме у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку з оплати за надані позивачем послуги з охорони.

Разом з тим, суд зазначає, що вимога про розірвання договору (заява про одностороннє розірвання договору) повинна виражати безумовне волевиявлення сторони договору на розірвання договору. Водночас, як вбачається з листа позивача вих. № 90 від 02.03.2016, позивач зазначає, що у випадку погашення відповідачем заборгованості та перегляду тарифів за послуги охорони до 19 грн. людина/година позивач продовжить надання послуг охорони.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вказаний лист позивача не є заявою про розірвання договору, оскільки не є безумовною відмовою від договору.

Таким чином, Договір № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016 не було розірвано у зв'язку з надсиланням позивачем листа вих. № 90 від 02.03.2016.

Крім того, у письмових поясненнях, поданих у судовому засіданні 04.04.2017, позивач вказав на те, що не припиняв надавати відповідачу послуги з охорони за Договором № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016 у період до 20.05.2016 , незважаючи на надіслані позивачем попередження про припинення надання послуг (на підставі п. 6.4 Договору № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016).

Суд вважає обґрунтованими твердження позивача про надання послуг з охорони за Договором № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016 після надсилання листа № 90 від 02.03.2016 з огляду на наявні акти надання послуг за березень, квітень та травень 2016 року, які підписані представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб позивача і відповідача, та в яких міститься посилання на Договір № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016.

Крім того, позивачем долучено до позовної заяви копію повідомлення про розірвання Договору № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016, в якому позивач, зважаючи на те, що заборгованість відповідача становить 120763 грн. 20 коп., повідомив відповідача про негайне розірвання Договору № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016 з 20.05.2016 , про припинення надання послуг з охорони з 20.05.2016 та про зняття постів охорони з дислокації з 20.05.2016 (додатки до вказаного листа - акт надання послуг станом на 20.05.2016, акт звіряння розрахунків станом на 20.05.2016 та рахунок заборгованості станом на 20.05.2016).

Судом встановлено, що вказаний лист разом із додатками були направлені відповідачу 19.05.2016, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, копія якого долучена позивачем до позовної заяви.

Згідно з п. 6.5 Договору № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016 виконавець має право припинити дію даного договору в односторонньому порядку у випадку відсутності на момент укладення або втрати під час виконання договору повноважень замовником на володіння, розпорядження або користування об'єктом; невиконання замовником умов цього договору; істотної зміни обставин, якими виконавець керувався при укладенні цього договору, які він не міг передбачити при укладенні цього договору.

Відповідно до п. 6.3 Договору № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016 кожна із сторін має право розірвати договір в односторонньому порядку, попередивши про це письмово іншу сторону за 15 діб.

Таким чином, враховуючи дату надсилання позивачем повідомлення про розірвання Договору № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016 (19.05.2016) та умови п. 6.3 договору, беручи до уваги подані позивачем письмові пояснення, що послуги з охорони припинились ним надаватись з 20.05.2016 та підписаний відповідачем акт надання послуг № 98 від 20.05.2016 з посиланням на Договір № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016, суд дійшов висновку, що у спірний період (з 15.02.2016 до 20.05.2016) вказаний договір був чинним.

Позивачем долучено до позовної заяви копії рахунків на оплату, які були виставлені позивачем для здійснення відповідачем оплат, зокрема, копію рахунку на оплату № 24 від 22.02.2016 на суму 24480 грн. 00 коп. (за лютий 2016 року), копію рахунку на оплату № 67 від 29.03.2016 на суму 69979 грн. 20 коп. (за березень 2016 року), копію рахунку на оплату № 76 від 22.04.2016 на суму 49776 грн. 00 коп. (за квітень 2016 року), копію рахунку на оплату № 111 від 19.05.2016 на суму 31008 грн. 00 коп. (за травень 2016 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4.3 Договору № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016 оплата за час дії договору з моменту набуття чинності до закінчення першого календарного місяця проводиться протягом 5 днів з моменту підписання даного договору. Розмір оплати при цьому розраховується пропорційно кількості днів у вказаному періоді.

Відповідно до п. 4.4. Договору № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016 розрахунки за послуги здійснюються замовником не пізніше 5 банківських днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому надавались послуги, на підставі акту виконаних робіт чи виставленого виконавцем рахунку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був здійснити оплату за послуги охорони за лютий 2016 року у розмірі 24480 грн. 00 коп. у строк до 20.02.2016 включно (враховуючи дату підписання договору - 15.02.2016 та умови оплати, викладені у п. 4.3 договору), за послуги охорони за березень 2016 року у розмірі 69979 грн. 20 коп. - у строк до 07.04.2016 включно; за послуги охорони за квітень 2016 року у розмірі 49776 грн. 00 коп. - у строк до 11.05.2016 включно; за послуги охорони за травень 2016 року у розмірі 31008 грн. 00 коп. - у строк до 07.06.2016 включно (відповідно до п. 4.4 договору).

Судом встановлено, що 10.03.2016 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 20000 грн. 00 коп. (призначення платежу - оплата за охоронні послуги згідно з рахунком № 24 від 22.02.2016, тобто за лютий 2016 року); 21.04.2016 - грошові кошти у розмірі 4480 грн. 00 коп. (призначення платежу - оплата за охоронні послуги згідно з рахунком № 24 від 22.02.2016, тобто за лютий 2016 року); 21.04.2016 - грошові кошти у розмірі 20000 грн. 00 коп. (призначення платежу - оплата за охоронні послуги згідно з рахунком № 67 від 29.03.2017, тобто за березень 2016 року); 18.05.2016 - грошові кошти у розмірі 10000 грн. 00 коп. (призначення платежу - оплата за охоронні послуги згідно з рахунком № 67 від 29.03.2016, тобто за березень 2016 року), що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучено позивачем до позовної заяви.

Таким чином, відповідачем було сплачено грошові кошти у загальному розмірі 54480 грн. 00 коп., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та відображено в акті звірки взаєморозрахунків, складеному сторонами станом на 31.05.2015 (копія долучена позивачем до матеріалів справи у судовому засіданні 04.04.2017).

За таких обставин, враховуючи загальну вартість наданих позивачем у період з лютого по травень 2016 року послуг з охорони у розмірі 175243 грн. 20 коп., та загальну вартість сплачених відповідачем грошових коштів у сумі 54480 грн. 00 коп., суд дійшов висновку, що у відповідача виникла заборгованість у розмірі 120763 грн. 20 коп .

При цьому, враховуючи вказане відповідачем при здійсненні часткових оплат призначення платежу, суд дійшов висновку, що сума боргу відповідача у розмірі 120763 грн. 20 коп. складається із заборгованості за березень 2016 року у сумі 39979 грн. 20 коп., заборгованості за квітень 2016 року у сумі 49776 грн. 00 коп. та заборгованості за травень 2016 року у сумі 31008 грн. 00 коп.

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 120763 грн. 00 коп. станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю КБК Житло Буд у розмірі 120763 грн. 20 коп. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у розмірі 120763 грн. 20 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю СБ Гарант Груп в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю КБК Житло Буд суми основного боргу у розмірі 120763 грн. 20 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення пеню у розмірі 24291 грн. 20 коп., а саме: 853 грн. 92 коп. пені за період з 21.02.2016 по 21.04.2016 за прострочення оплати послуг за лютий 2016 року, 10364 грн. 24 коп. пені за період з 21.02.2016 по 27.10.2016 за прострочення оплати послуг за березень 2016 року; 8139 грн. 88 коп. пені за період з 22.04.2016 по 08.12.2016 за прострочення оплати послуг за квітень 2016 року; 4933 грн. 77 коп. пені за період з 27.05.2016 по 08.12.2016 за прострочення оплати послуг за травень 2016 року.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.5 Договору № 15/2-16 про надання охоронних послуг від 15.02.2016 у випадку затримки платежів, передбачених розділом 4 договору, окрім випадків затримки платежів, пов'язаних з п. 4.5 договору, замовник виплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в цей період.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, оскільки позивачем неправильно визначено періоди нарахування пені щодо кожного простроченого палетку окремо (місячної вартості наданих послуг) та не враховані положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок пені з урахуванням встановлених судом строків, коли відповідач повинен був здійснити оплату та дат фактичного здійснення відповідачем оплат.

Сума боргу (грн) - за лютий 2016 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 24480 21.02.2016 - 03.03.2016 12 22% 353.15 24480 04.03.2016 - 09.03.2016 6 22% 176.58 4480 10.03.2016 - 20.04.2016 42 22% 226.20 Всього: 755,93 грн.

Сума боргу (грн) - за березень 2016 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 69979.20 08.04.2016 - 20.04.2016 13 22% 1093.66 49979.20 21.04.2016 - 21.04.2016 1 22% 60.08 49979.20 22.04.2016 - 17.05.2016 26 19% 1349.17 39979.20 18.05.2016 - 26.05.2016 9 19% 373.58 39979.20 27.05.2016 - 23.06.2016 28 18% 1101.07 39979.20 24.06.2016 - 28.07.2016 35 16.5% 1261.64 39979.20 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15.5% 1659.25 39979.20 16.09.2016 - 08.10.2016 23 15% 753.71 Всього: 7652,16 грн.

Сума боргу (грн) - за квітень 2016 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 49776 12.05.2016 - 26.05.2016 15 19% 775.20 49776 27.05.2016 - 23.06.2016 28 18% 1370.88 49776 24.06.2016 - 28.07.2016 35 16.5% 1570.80 49776 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15.5% 2065.84 49776 16.09.2016 - 27.10.2016 42 15% 1713.60 49776 28.10.2016 - 12.11.2016 16 14% 609.28 Всього: 8105,60

Сума боргу (грн) - за травень 2016 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 31008 08.06.2016 - 23.06.2016 16 18% 487.99 31008 24.06.2016 - 28.07.2016 35 16.5% 978.53 31008 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15.5% 1286.92 31008 16.09.2016 - 27.10.2016 42 15% 1067.49 31008 28.10.2016 - 08.12.2016 42 14% 996.32 Всього: 4817,25 грн. Таким чином, обґрунтованим розміром пені, що підлягає стягненню з відповідача, є 21330 грн. 94 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю СБ Гарант Груп в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю КБК Житло Буд пені у розмірі 24291 грн. 20 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 21330 грн. 94 коп.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3290 грн. 61 коп. за період з 21.02.2016 по 27.11.2016.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, оскільки позивачем неправильно визначено періоди нарахування 3% річних щодо кожного простроченого палетку окремо (місячної вартості наданих послуг).

За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок 3% річних з урахуванням встановлених судом строків, коли відповідач повинен був здійснити оплату та дат фактичного здійснення відповідачем оплат.

Сума боргу (грн) - за лютий 2016 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 24480 21.02.2016 - 09.03.2016 18 3 % 36,12 4480 10.03.2016 - 20.04.2016 42 3 % 15,42 Всього: 51,54

Сума боргу (грн) - за березень 2016 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 69979.20 08.04.2016 - 20.04.2016 13 3 % 74,57 49979.20 21.04.2016 - 17.05.2016 27 3 % 110,61 39979 18.05.2016 - 07.10.2016 143 3 % 468,61 Всього: 653,79

Сума боргу (грн) - за квітень 2016 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 49776 12.05.2016 - 11.11.2016 184 3 % 750,72

Сума боргу (грн) - за травень 2016 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 31008 08.06.2016 - 27.11.2016 173 3 % 439,70 Таким чином, загальний розмір 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача, є 1895 грн. 75 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю СБ Гарант Груп в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю КБК Житло Буд 3% річних у розмірі 3290 грн. 61 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 1895 грн. 75 коп.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 4035 грн. 23 коп. з загальний період нарахування з березня 2016 року по січень 2017 року.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку в його обґрунтованості в межах розміру, заявленого до стягнення позивачем, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю СБ Гарант Груп в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю КБК Житло Буд інфляційних втрат у розмірі 4035 грн. 23 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КБК Житло Буд (03028, м. Київ, вул. Стратегічне шосе, буд. 53; ідентифікаційний код: 40097582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СБ Гарант Груп (04655, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 72, офіс 320; ідентифікаційний код: 38062110) суму основного боргу у розмірі 120763 (сто двадцять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 20 коп., пеню у розмірі 21330 (двадцять одна тисяча триста тридцять) грн. 94 коп., 3% річних у розмірі 1895 (одна тисяча вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 75 коп., інфляційні втрати у розмірі 4035 (чотири тисячі тридцять п'ять) грн. 23 коп. та судовий збір у розмірі 2220 (дві тисячі двісті двадцять) грн. 37 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 11.04.2017

Суддя І.М. Отрош