Рішення

від 04.04.2017 по справі 910/1994/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2017Справа №910/1994/17 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Металеві меблі"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Калина Трейдінг"

про стягнення 66 496,48 грн.

Представники сторін:

від позивача: Андрієнко С.В. - представник за довіреністю № 18/1 від 01.02.2017 р.;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Металеві меблі" до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Калина Трейдінг" про стягнення 66 496,48 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.06.2016 року між ним та відповідачем укладено договір поставки №073.

На виконання умов договору позивач здійснив поставку на суму 117 555,00 грн.

Проте, відповідач здійснив оплату частково.

У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд з вимогою про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 64 555,00 грн., 693,97 грн. - інфляційного збільшення, 20,46 грн. неустойки та 1 227,05 грн. трьох процентів річних.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.02.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.02.2017 р.

28.02.2017 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи на виконання вимог ухвали суду від 09.02.2017 р.

В судове засідання 28.02.2017 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 09.02.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.02.2017 року розгляд справи відкладено на 20.03.2017 року.

17.03.2017 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи та фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

20.03.2017 року загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав клопотання про включення до складу судових витрат сум по оплаті послуг адвоката, пов'язаних з розглядом справи.

В судовому засіданні 20.03.2017 року оголошено перерву до 04.04.2017 року.

В судове засідання 04.04.2017 року представник відповідача не з'явився, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, але 04.04.2017 року подав клопотання про перенесення розгляду справи.

Представник позивача заперечував проти клопотання відповідача.

Суд відмовив у задоволення клопотання відповідача по відкладення розгляду справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

10.06.2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Металеві меблі" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Калина Трейдінг" (покупець) укладено договір поставки №073.

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов'язується в порядку, на умовах і в терміни, передбачені даним договором, поставляти та передавати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, надалі - товар в асортименті, кількості та по цінам, вказаним у замовленнях покупця згідно специфікацій, оформлених як додатки до даного договору, що підтверджені постачальником у порядку, встановленому даним договором, та є невід'ємною його частиною.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Предметом поставки є товар (партія товару), вказаний у накладних. Під партією товару сторони розуміють товар, зазначений в окремій специфікації та відповідній до цієї специфікації накладній (п.1.2 договору).

Специфікація, оформлена як додаток до даного договору, є невід'ємною частиною договору (п.1.3 договору).

Відповідно до п.1.6 договору, сума договору на календарний рік з ПДВ становить 117 555,00 грн. і складається з суми всіх специфікацій, які оформлені як додаток до даного договору в цьому календарному році.

Відповідно до специфікації (додаток №1 від 10.06.2016 року до договору поставки №073 від 10.06.2016 року) найменуванням товару є: Шафа архівна ШМР-21 у кількості 50 шт. на загальну суму 117 555,00 грн. з ПДВ. Адреса поставки: м. Київ, вул.. Сурікова, буд. 3.

Згідно з п.10.1 договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими на те особами, з проставлянням печаток сторін і діє до 31 грудня 2016р, а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань - до їх повного виконання.

Частинами 1-3 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.2.3 договору оплата вартості товару, вказаного у специфікації, провадиться покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника наступним чином:

- після підписання специфікації і отримання рахунку-фактури, покупець протягом 3-х банківських днів здійснює передплату в розмірі 50% вартості товару, зазначеного у специфікації.

- після отримання товару від постачальника, покупець протягом 2-х банківських днів здійснює оплату другої половини вартості товару, зазначеного у специфікації.

Як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи, 10.06.2016 року відповідачем здійснено часткову оплату в розмірі 40 000,00 грн.

Відповідно до п.2.4 договору, товар доставляється постачальником на умовах DDP (згідно ІНКОТЕРМС-2010). Адреса доставки, за узгодженістю сторін, вказується в специфікації на цей товар. Розвантаження товару виконується силами покупця.

Згідно з п.2.6 договору, датою одержання товару є дата отримання товару покупцем на своєму складі, адреса якого вказана в п. 2.4 договору.

Право власності на товар від постачальника до покупця переходить з дати отримання товару на складі покупця і підписання видаткової накладної (п.2.7 договору).

Позивачем на виконання умов договору поставлено відповідачу товар на суму 117 555,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №1528 від 23.06.2016 року. Товар по даній накладній зі сторони відповідача отримав ОСОБА_3.

Також, в матеріалах справи наявна довіреність №1 від 23.06.2016 року видана товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Калина Трейдінг" на ім'я водія-експедитора ОСОБА_3 на отримання від ТОВ Металеві Меблі цінностей за рахунком-фактора №1528 від 10.06.2016 року, а саме шафу архівну ШМР-21 у кількості 50 шт.

Відповідачем здійснено часткову оплату в розмірі 10 000,00 грн. - 11.08.2016 року та 23.09.2016 року в розмірі 3 000,00 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором поставки №073 від 10.06.2016 року у відповідача перед позивачем в сумі 64 555,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з простроченням оплати позивач просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 20,46 грн., три проценти річних в розмірі 1 227,05 грн. та 693,97 грн. інфляційного збільшення.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п7.2 договору, у разі порушення терміну, зазначеного в п.2.3.2 договору, покупець несе матеріальну відповідальність у вигляді неустойки в розмірі 0,05% вартості несплаченого товару за кожен день затримки.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком неустойки в розмірі 20,46, індексу інфляції в розмірі 693,97 грн. та трьох процентів річних в розмірі 1 227,05 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 6 100,00 грн.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч.3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Пунктом 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та адвокатом Андрієнко Сергієм Володимировичем укладено договір №ЮО-04/2016 про надання правової допомоги від 01.02.2017 року. Відповідно до п.1.1 додаткової угоди №1 від 01.02.2017 року до договору №ЮО-04/2016 про надання правової допомоги від 01.02.2017 року, адвокат приймає на себе виконання доручення клієнта щодо надання йому правової допомоги (комплексу адвокатських послуг) пов'язаних з підготовкою до подання, поданням та розглядом в суді позовної заяви про стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Калина Трейдінг" за договором поставки №073 від 10 червня 2016 року.

Розмір гонорару адвоката залежить від фактично наданої правової допомоги, та відповідає вказаному в плані-кошторисі, який після узгодження сторонами набуває значення додатку до цього договору (п.2.1 додаткової угоди №1).

Відповідно до п.2.2. та п.2.3 додаткової угоди №1, гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, сплачується в національній валюті України, шляхом перерахування на банківський рахунок Адвокатського бюро. Оплата по виставленому рахунку, здійснюється у строк в межах 5 банківських днів, з моменту отримання рахунку.

В матеріалах справи наявний звіт про надання правової допомоги на суму 5 100,00 грн., акт про надання послуг №5 від 28.02.20217 року на суму 5 100,00 грн. та банківська виписка на суму 5100,00 грн. з призначенням платежу: оплата за надання правової допомоги зг рах №5 від 28.02.2017 року.

Тобто, наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що витрати позивача на оплату послуг адвоката становили 5 100,00 грн.

Також, наявне свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 на ім'я Андрієнко Сергія Володимировича.

Відповідно до абзацу 3 пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" № 01-8/973 від 14.12.2007, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Частинами 1,2,3 статті 28 ГПК України передбачено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Таким чином, залучення до участі у справі в якості представника іншої особи є правом, а не обов'язком сторони , і пов'язано лише з волевиявленням самої сторони, як і визначення між цією стороною та найнятим представником оплати останнього за надані цим представником послуги.

При цьому суд зазначає, що результати розгляду справи у суді залежить не від того хто представляє інтереси тієї чи іншої сторони у суді, а від встановлення судом наступних обставин: наявності у позивача права, на захист якого ним подано позов, а також наявності чи відсутності факту порушення такого права або його оспорення.

Враховуючи вищезазначене, витрати на оплату послуг адвоката підлягають частково задоволенню в сумі 5 100,00 грн.

В частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 1 000,00 грн. відмовити.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Калина Трейдінг" (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 8А, ідентифікаційний код 40215943) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Металеві меблі" (08154, Київська область, м. Боярка, вулиця 40-річчя Жовтня, 36, ідентифікаційний код: 31254699) заборгованість в розмірі 64 555 (шістдесят чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп., неустойку в розмірі 20 (двадцять) грн. 46 коп., індекс інфляції в розмірі 693 (шістсот дев'яносто три) грн. 97 коп., три проценти річних в розмірі 1 227 (одна тисяча двісті двадцять сім) грн. 05 коп., витрати на послуги адвоката в розмірі 5 100 (п'ять тисяч сто) грн.. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 12.04.2017 року.

Суддя С.М.Мудрий