Рішення

від 03.04.2017 по справі 911/673/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2017 р. Справа № 911/673/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Агробудмеханізація

до Приватного акціонерного товариства Бориспільський комбінат будівельних матеріалів

про стягнення 3000000,00 грн.

секретар судового засідання (ст. секретар): Діхтярук Є.А.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1 (довіреність № 65 від 13.02.2017 р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 115 від 27.03.2017 р.);

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство Агробудмеханізація (далі - ПрАТ Агробудмеханізація , позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Бориспільський комбінат будівельних матеріалів (далі - ПрАТ Бориспільський комбінат будівельних матеріалів , відповідач) про стягнення 3000000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач (кредитор) посилався на укладення 10.01.2017 р. з відповідачем (позичальник) договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 01/1а-2017, відповідно до якого кредитор зобов'язується надати позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу у розмірі 13000000,00 грн., а позичальник - використати її для власної господарської діяльності і повернути у порядку та строки, визначені договором.

Як зазначає позивач, відповідач у визначений договором термін не повернув частину фінансової допомоги у розмірі 3000000,00 грн., у зв'язку з чим ПрАТ Агробудмеханізація просить суд стягнути з відповідача 3000000,00 грн. заборгованості та судові витрати в сумі 45000,00 грн.

За вказаним позовом ухвалою господарського суду Київської області від 13.03.2017 р. було порушено провадження у даній справі, і розгляд справи був призначений на 03.04.2017 р.

09.03.2017 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява б/н від 07.03.2017 р. (вх. № 32/17 від 09.03.2017 р.) про забезпечення позову і накладення арешту на майно відповідача, за змістом якої позивач просить суд вжити заходів для забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Приватного акціонерного товариства Бориспільський комбінат будівельних матеріалів , а саме: адміністративну будівлю офісу № 1 загальною площею 466,9 кв.м, та адміністративну будівлю офісу № 2 загальною площею 140,1 кв.м, за ціною 1250000,00 грн з ПДВ; 11/20 ідеальних часток майнового комплексу та 9/20 часток будівель та споруд, загальною площею 5225,1 кв. м, за ціною 8352841,00 грн.; земельні ділянки: кадастровий номер: 3210500000:03:010:0006 площею 0,3293 га; кадастровий номер: 3210500000:03:010:0007 площею 0,2101 га; кадастровий номер: 3210500000:03:010:0008 площею 0,2051 га; кадастровий номер: 3210500000:03:010:0009 площею 0,0123 га; кадастровий номер : 3210500000:03:010:0010 площею 0,3360 га; кадастровий номер: 3210500000:03:010:0011 площею 0,2420 га; кадастровий номер: 3210500000:03:010:0012 площею 0,0407 га; кадастровий номер: 3210500000:03:010:0013 площею 0,0410 га, кадастровий номер: 3210500000:03:010:0014 площею 0,0186 га, а загалом 9 земельних ділянок загальною площею 1,4351 га та загальною вартістю 1567000,00 грн., а також шляхом заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо вищезазначеного майна до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Представник позивача у судовому засіданні 03.04.2017 р. позовні вимоги та заяву про забезпечення позову підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.04.2017 р. зазначив про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем.

Відзиву на позов відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 03.04.2017 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

10.01.2017 р. між Приватним акціонерним товариством Агробудмеханізація (кредитор) та Приватним акціонерним товариством Бориспільський комбінат будівельних матеріалів (позичальник) було укладено договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 01/1а-2017, відповідно до п. 1.1 якого кредитор зобов'язується надати позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а позичальник - використати її для власної господарської діяльності і повернути у порядку та строки, визначені договором.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що фінансова допомога надається у розмірі 13000000,00 грн. для поповнення обігових коштів позичальника з метою придбання належного Публічному акціонерному товариству Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк майна, яке розташоване за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, 16, а саме: нерухомого майна адміністративної будівлі офісу № 1 загальною площею 466,9 кв.м, та адміністративної будівлі офісу № 2 загальною площею 140,1 кв.м, за ціною 1250000,00 грн з ПДВ; нерухомого майна 11/20 ідеальних часток майнового комплексу та 9/20 часток будівель та споруд, загальною площею 5225,1 кв. м, за ціною 8352841,00 грн.; земельних ділянок: кадастровий номер: 3210500000:03:010:0006 площею 0,3293 га; кадастровий номер: 3210500000:03:010:0007 площею 0,2101 га; кадастровий номер: 3210500000:03:010:0008 площею 0,2051 га; кадастровий номер: 3210500000:03:010:0009 площею 0,0123 га; кадастровий номер: 3210500000:03:010:0010 площею 0,3360 га; кадастровий номер: 3210500000:03:010:0011 площею 0,2420 га; кадастровий номер: 3210500000:03:010:0012 площею 0,0407 га; кадастровий номер: 3210500000:03:010:0013 площею 0,0410 га, кадастровий номер: 3210500000:03:010:0014 площею 0,0186 га, а загалом 9 земельних ділянок загальною площею 1,4351 га та загальною вартістю 1567000,00 грн., а також рухомого майна та обладнання.

У пункті 1.4 договору передбачено, що фінансова допомога надається 10.01.2017 р.

Сторони узгодили, що частина фінансової допомоги у розмірі 3000000,00 грн. надається на 17 календарних днів з терміном повернення до 28.01.2017 р., а частина фінансової допомоги у розмірі 10000000,00 грн. надається на 1 рік з терміном повернення до 10.01.2018 р. (п.п. 1.4.1 та 1.4.2 договору).

Відповідно до п. 1.7 договору сторони домовились про те, що у разі прострочення терміну повернення частини фінансової допомоги, передбаченої п. 1.4.1 даного договору, кредитор вправі відійти від умов п. 1.4.2 даного договору і вимагати дострокового повернення усієї суми наданої фінансової допомоги у розмірі, передбаченому п. 1.2 даного договору. Письмове повідомлення про дострокове повернення усієї суми наданої фінансової допомоги у розмірі, передбаченому п. 1.2 даного договору, надсилається поштою або факсом, або передається наручно під розпис про отримання, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту настання дати повернення частини фінансової допомоги, передбаченої п. 1.4.1 даного договору. Позичальник зобов'язаний здійснити повний розрахунок протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання такого повідомлення.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за договором в частині надання відповідачу фінансової допомоги у розмірі 13000000,00 грн. виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 24 від 10.01.2017 р. та актами звірки взаєморозрахунків.

Зазначений факт сторонами не заперечується.

У зв'язку зі спливом встановленого п. 1.4.1 договору строку, листом № 52 від 03.02.2017 р. позивач просив відповідача повернути частину фінансової допомоги у розмірі 3000000,00 грн.

У свою чергу, відповідач листом № 39 від 06.02.2017 р. у відповідь на лист позивача зазначив, що у ПрАТ Бориспільський комбінат будівельних матеріалів відсутні кошти для повернення заборгованості.

Дослідивши наявні у справі докази та позиції сторін, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог позивача у даній справі з огляду на таке.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач відзиву на позов, контррозрахунку суми заборгованості або доказів сплати позивачеві коштів у розмірі 3000000,00 грн. згідно договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 01/1а-2017 від 10.01.2017 р. суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, вимога ПрАТ Агробудмеханізація про стягнення з ПрАТ Бориспільський комбінат будівельних матеріалів заборгованості в сумі 3000000,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Слід зазначити, що позивачем 09.03.2017 р. було подано заяву б/н від 07.03.2017 р. (вх. № 32/17 від 09.03.2017 р.) про забезпечення позову і накладення арешту на майно відповідача. В обґрунтування вищезазначеної заяви позивач посилався на те, що пунктом 2.1 договору про надання фінансової безвідсоткової фінансової допомоги № 01/1а-2017 від 10.01.2017 р. передбачено, що кредитор має право звернути стягнення на майно, визначене п. 1.2 договору, після переходу права власності на нього до позичальника у разі недотримання останнім термінів повернення фінансової допомоги.

Відтак, позивач з метою забезпечення виконання рішення суду щодо стягнення з відповідача 3000000,00 грн. поворотної фінансової допомоги просив суд накласти арешт на майно Приватного акціонерного товариства Бориспільський комбінат будівельних матеріалів , а саме: адміністративну будівлю офісу № 1 загальною площею 466,9 кв.м, та адміністративну будівлю офісу № 2 загальною площею 140,1 кв.м, за ціною 1250000,00 грн з ПДВ; 11/20 ідеальних часток майнового комплексу та 9/20 часток будівель та споруд, загальною площею 5225,1 кв. м, за ціною 8352841,00 грн.; земельні ділянки: кадастровий номер: 3210500000:03:010:0006 площею 0,3293 га; кадастровий номер: 3210500000:03:010:0007 площею 0,2101 га; кадастровий номер: 3210500000:03:010:0008 площею 0,2051 га; кадастровий номер: 3210500000:03:010:0009 площею 0,0123 га; кадастровий номер : 3210500000:03:010:0010 площею 0,3360 га; кадастровий номер: 3210500000:03:010:0011 площею 0,2420 га; кадастровий номер: 3210500000:03:010:0012 площею 0,0407 га; кадастровий номер: 3210500000:03:010:0013 площею 0,0410 га, кадастровий номер: 3210500000:03:010:0014 площею 0,0186 га, а загалом 9 земельних ділянок загальною площею 1,4351 га та загальною вартістю 1567000,00 грн.

Крім того, позивач просив до набрання законної сили рішення суду у даній справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо вищезазначеного майна.

Відповідно до приписів ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову № 16 від 26.12.2011 р., відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин , з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Позивачем у даному випадку не доведено наявності зазначених вище фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходу до забезпечення позову, та не надано відповідних доказів.

Окрім того, відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам .

Вжиття судом такого виду заходу до забезпечення позову як накладення арешту на нерухоме майно у справах про стягнення сум коштів не відповідає заявленим позовним вимогам про стягнення коштів та суперечить, зокрема, приписам статті 67 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

При цьому судом відхиляється посилання позивача на те, що за умовами укладеного з відповідачем договору ПрАТ Агробудмеханізація має право звертати стягнення на майно, визначене у п. 1.2 договору, оскільки предметом позову у даній справі є стягнення коштів, а не звернення стягнення на майно.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову і накладення арешту на майно відповідача та для заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо вищезазначеного майна.

Решта доводів сторін та долучених до матеріалів справи документів була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує, у зв'язку з чим позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Бориспільський комбінат будівельних матеріалів (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, буд. 16, код 05408059) на користь Приватного акціонерного товариства Агробудмеханізація (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 76-А, код 13708491) 3000000 (три мільйони) грн. 00 коп. основного боргу, 45000 (сорок п'ять тисяч) грн. 00 коп. судового збору.

3. Заяву Приватного акціонерного товариства Агробудмеханізація б/н від 07.03.2017 р. про забезпечення позову і накладення арешту на майно відповідача залишити без задоволення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 10.04.2017 р.

Суддя В.М. Бабкіна