Рішення

від 03.04.2017 по справі 922/781/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2017 р.Справа № 922/781/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лелека", с. Софіївська Борщагівка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнський деревообробний комбінат", с. Привокзальне про стягнення коштів за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 за довіреністю від 27.02.2017

відповідача - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лелека" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнський деревообробний комбінат" (відповідач) суми передплати за товар у розмірі 70 000 грн. у зв"язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов"язань щодо поставки товару.

Ухвалою суду від 07 березня 2017 року було порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 03 квітня 2017 року.

Через канцелярію суду, позивачем було надано до суду заяву (вх. № 10867 від 03.04.2017) про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить сут стягнути з відповідача 60 000 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви

Дослідивши заяву позивача про зменшення позовних вимог, суд встановив, що вона подана з дотриманням вимог, встановлених Господарського процесуального кодексу України та підлягає прийняттю.

За таких обставин, суд продовжує розгляд справи з урахуванням цих зменшень.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Також представник позивача звернувся до суду із заявою (вх. № 10866 від 03.04.2017) про долучення до матеріалів справи доказів, поданих до суду, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, відзив на позов та докази на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав.

Приймаючи до уваги, що відповідач, з урахуванням приписів п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі, в зв'язку з чим справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, - за наявними в ній матеріалами.

Норми ст.22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, в судові засідання з'являлися повноважні представники сторін які надавали письмові пояснення та заперечення, докази на підтвердження власних правових позицій, внаслідок чого справа може бути розглянута за результатами повного та всебічного розгляду спору.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

18 квітня 2016 року між ТОВ "ЛЕЛЕКА" (покупець, позивач) та ТОВ "СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЕВООБРОБНИЙ КОМБІНАТ" (постачальник, відповідач) у спрощений спосіб було укладено договір поставки.

Згідно ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЕВООБРОБНИЙ КОМБІНАТ" було виставлено ТОВ "ЛЕЛЕКА" на оплату рахунок-фактуру № СФ-0000014 від 18 квітня 2016 року за товар Заготівка столярна 2800x200x10 в кількості 10 м3 на загальну суму 90 000 грн. 00 коп. з ПДВ.

18 квітня 2016 року ТОВ "ЛЕЛЕКА" відповідно до платіжного доручення № 691 було здійснено оплату за товар по рахунку № СФ-0000014 від 18 квітня 2016 року в сумі 90 000 грн. 00 коп.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

12 січня 2017 року позивачем було направилено відповідачу вимогу про поставку товару. Відповідач в строк, визначений вомогою про поставку товару від 12 січня 2017 року, товар не поставив, відповіді на вимогу не надав.

Відповідач 27 січня 2017 року відповідно до платіжного доручення № 1421 частково повернув передплату за товар у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок та 07 березня 2017 року відповідач відповідно до платіжного доручення № 1487 частково повернув передплату за товар у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Частиною 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

30 січня 2017 року ТОВ "ЛЕЛЕКА" направило ТОВ "СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЕВООБРОБНИЙ КОМБІНАТ" вимогу про повернення коштів у сумі 70 000 (сімдесят тисяч) гривень 00 копійок, отриманих відповідачем за товар.

Відповідач відповіді на вимогу про повернення грошових коштів не надав та грошові кошти на рахунок ТОВ "ЛЕЛЕКА", вказаний у вимозі, не перерахував.

Вартість оплаченого непоставленого товару становить різницю між сумою оплати за товар та сумою, повернутою відповідачем:

90 000 грн. 00 коп. - 30 000 грн. 00 коп. = 60 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 525, ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600,00грн., покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнський деревообробний комбінат" (63013 Харківська область, Валківський район, с. Привокзальне, вул. Привокзальна, 13-Р, код ЄДРПОУ 37447222) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лелека" (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Горького, будинок № 1-А, кабінет № 1, код ЄДРПОУ 20620609) - суму передплати за товар у розмірі 60000,00 грн. та 1600,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 10.04.2017 р.

Суддя ОСОБА_1