Рішення

від 06.04.2017 по справі 910/4126/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2017 Справа №910/4126/17 За позовом Приватного акціонерного товариства Ремонтно-механічний завод Модуль

до Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Армтек

про стягнення 833 784,95 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Хорошайло О.В. по довіреності № б/н від 29.03.2017 р.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Ремонтно-механічний завод Модуль до Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Армтек про стягнення 833 784,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25.06.2015 між сторонами було укладено договір № 01-25/06-15 оренди нерухомого майна, за яким відповідач отримав у тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 564,8 (п'ятсот шістдесят чотири цілих вісім десятих) квадратних метрів, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9 (далі - Об'єк оренди). У зв язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення № 01-25/06-15 від 25.06.2015 року у нього за період з січня 2016 року по лютий 2017року виник борг в сумі 691 789,56 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.03.2017 порушено провадження у справі № 910/4126/17 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 06.04.2017.

У судове засідання 06.04.2017 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд повідомив.

05.04.2017 через загальний відділ діловодства канцелярії до суду від представника відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог, відповідно до якої відповідач просить задовольнити вимоги позивача в повному обсязі, а також розгляд справи здійснити за відсутності відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Армтек .

Отже, представник відповідача про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи заяви та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

25 червня 2015 року між Приватним акціонерним товариством Ремонтно-механічний завод Модуль (надалі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Завод Армтек (надалі - відповідач, орендар) було укладено договір № 01-25/06-15 оренди нерухомого майна, за яким відповідач отримав у тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 564,8 (п'ятсот шістдесят чотири цілих вісім десятих) квадратних метрів, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9 (далі - Об'єк оренди).

Відповідно до п. 1.1. Договору в порядку та на умовах передбачених цим договором, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 564,8 (п'ятсот шістдесят чотири цілих вісім десятих) квадратних метрів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9 (далі - Об'єкт оренди).

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що мета оренди та цільове використання Об'єкта оренди за цим Договором - розміщення виробництва та офісу.

Підпунктом 3.1.1. пункту 3.1. передбачено, що Об'єкт оренди повинен бути переданий Орендарю не пізніше 01 липня 2015 року.

Так, 01 липня 2015 року між Позивачем та Відповідачем був підписаний Акт прийому-передачі Об'єкту оренди до договору оренди нерухомого майна № 01-25/06-15 від 25 червня 2015 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п. 5.1. Договору оренда плата за цим договором (без урахування комунальних послуг, витрат на утримання телефонних ліній, прибирання території, плати за електроенергію, та її транзит, обслуговування електромереж та електрообладнання, водопостачання та водовідведення, вивіз сміття тощо) становить:

- з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року - 50 000 грн. 00 коп., крім того ПДВ 20% 10 000 грн. 00 коп., що разом становить 60 000 грн. 00 коп. за 1 (один) повний календарний місяць.

- з 01 січня 2016 року по 30 червня 2016 року - 79 166 грн. 67 коп., крім того ПДВ 20% 15833 грн. 33 коп., що разом становить 95 000 грн. 00 коп. за 1 (один) повний календарний місяць.

30 грудня 2015 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду №1 до Договору оренди нерухомого майна №01-25/06-15 від 25 червня 2015 року, якою було внесено зміни в п. 5.1. Розділу 5 та викладено його у наступній редакції: оренда плата за цим договором (без урахування комунальних послуг, витрат на утримання телефонних ліній, прибирання території, плати за електроенергію, та її транзит, обслуговування електромереж та електрообладнання, водопостачання та водовідведення, вивіз сміття тощо) становить 50000,00 грн., крім того ПДВ - 20% у розмірі 10 000,00 грн., що разом становить 60 000 грн. 00 коп. за 1 (один) повний календарний місяць .

Відповідно до п. 5.2. Договору орендна плата сплачується Орендарем щомісячно авансом шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на рахунок, вказаний Орендарем в цьому Договорі або в касу Орендодавця до 28 числа місяця, що передує звітному.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у ией строк (термін).

Відповідно до п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Так, між Позивачем та Відповідачем, на виконання умов договору оренди, були підписані наступні акти:

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №М-07/31/01 від 31 січня 2016 року на суму, з урахуванням ПДВ, - 41789 гривень 56 копійок;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №М-05/30/04 від 30 квітня 2016 року на суму, з урахуванням ПДВ, - 50000 гривень 00 копійок;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №М-05/31/05 від 31 травня 2016 року на суму, з урахуванням ПДВ, - 60000 гривень 00 копійок;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №М-05/30/06 від 30 червня 2016 року на суму, з урахуванням ПДВ, - 60000 гривень 00 копійок;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №М-05/31/07 від 31 липня 2016 року на суму, з урахуванням ПДВ, - 60000 гривень 00 копійок;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №М-05/31/08 від 31 серпня 2016 року на суму, з урахуванням ПДВ, - 60000 гривень 00 копійок;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №М-05/30/09 від 30 вересня 2016 року на суму, з урахуванням ПДВ, - 60000 гривень 00 копійок;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №М-05/31/10 від 31 жовтня 2016 року на суму, з урахуванням ПДВ, - 60000 гривень 00 копійок;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №М-05/30/11 від 30 листопада 2016 року на суму, з урахуванням ПДВ, - 60000 гривень 00 копійок;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №М-05/31/12 від 31 грудня 2016 року на суму, з урахуванням ПДВ, - 60000 гривень 00 копійок;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №М-05/31/01 від 31 січня 2017 року на суму, з урахуванням ПДВ, - 60000 гривень 00 копійок;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №М-05/28/02 від 28 лютого 2017 року на суму, з урахуванням ПДВ, - 60000 гривень 00 копійок;

Отже, з вищевикладеного вбачається, що Позивач повністю надав послуги передбачені Договором, підписавши Акт, Відповідач прийняв послуги відповідно до договору, а тому зобов'язаний оплатити їх.

Проте, станом на дату подання позовної заяви, Відповідач не виконав своїх зобов'язань належним чином та не сплатив у повному обсязі орендну плату, чим порушив умови Договору та права Позивача.

З урахуванням вищевикладеного, сума яка підлягає оплаті Відповідачем Позивачу за оренду Об'єкта оренди складає 691 789 гривень 56 копійок (шістсот дев'яносто одна тисяча сімсот вісімдесят дев'ять гривень 56 копійок).

Пунктом 6.3. Договору встановлено, що за прострочення сплати орендної плати, оплати інших платежів за цим Договором Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Якщо в загальний період заборгованості розмір облікової ставки НБУ змінювався, необхідно застосувати розмір пені по кожному періоду окремо.

Порядок розрахунку штрафних санкцій передбачений п.6.3 Договору наведений у додатку №1 до позовної заяви.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав умови договору належним чином, що підтверджується актом приймання-передачі майна до Договору оренди нерухомого майна № 01-25/06-15 від 25.06.2015 року , який підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений печатками сторін, рахунками-фактури, які виставлялися позивачем відповідачу.

В свою чергу, відповідач в порушення умов договору оренди не виконав своїх зобов'язань щодо повної оплати орендних платежів, в зв'язку з чим у останнього існує заборгованість перед позивачем за січень 2016 року - лютий 2017 року в розмірі 691 789,56 грн.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п.6.3 договору оренди відповідачем було прострочено строк виконання грошових зобов'язань по сплаті орендних платежів.

З урахуванням викладеного, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 691 789,56 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.2.ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так як факт прострочення виконання грошового зобов'язання встановлений судом та відповідачем не спростований, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних. Позивачем надано розрахунок індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних у додатку №2.

За таких обставин, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі - 88 506,80 грн., 3% річних у розмірі - 12043, 04 грн., та інфляції у розмірі - 41 445,55 грн.,

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що у разі прострочення сплати орендної плати, оплати інших платежів за Договором орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Суд, здійснивши перевірку нарахування пені, дійшов висновку, що позивачем здійснено вірний розрахунок, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 12043,04 грн. та інфляційних в сукмі 41 445,55 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Армтек (02660, м. Київ, вул. Бориспільська, 9 , ідентифікаційний код 34574446) на користь Приватного акціонерного товариства Ремонтно-механічний завод Модуль (02096, м.Київ, вул. Бориспільська, 9 ідентифікаційний код 24592175) заборгованість по орендній платі в розмірі 691 789,56 грн., штрафних санкцій у розмірі - 88 506,80 грн., 3% річних у розмірі - 12043, 04 грн., збитки від інфляції у розмірі - 41 445,55 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 506 грн. 78 коп.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.04.2017 р.

СуддяТрофименко Т.Ю.