Рішення

від 10.04.2017 по справі 922/704/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2017 р.Справа № 922/704/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Самсоновій М.М.

розглянувши справу

за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Харківська міська рада, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша міжнародна юридична служба", м. Харків про стягнення коштів у розмірі 154 192,50 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за дов. № 1/0/45-17 від 03 січня 2017 року

третьої особи - ОСОБА_1, за дов. № 08-11/41/2-17 від 05 січня 2017 року

відповідача - не з'явився

за відсутністю клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалася

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Перша міжнародна юридична служба", про стягнення коштів у розмірі 154 192,50 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги вмотивовано невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова за рішенням господарського суду Харківської області від 16 лютого 2016 року по справі № 922/6448/15.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 березня 2017 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/704/17 і призначено її до слухання у судовому засіданні на 20 березня 2017 року. Водночас, вказаною ухвалою було залучено до участі у даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Харківську міську раду; витребувано, на підставі ст. 65 ГПК України, від Державної казначейської служби м. Харкова відомості стосовно надходження (ненадходження) до бюджету м. Харкова від товариства з обмеженою відповідальністю "Перша міжнародна юридична служба" в період з 16 лютого 2016 року по теперішній час коштів за пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова при реконструкції будівлі по вул. Маліновського, 30 у м. Харкові з прибудованою та надбудованою мансардою під офіс.

20 березня 2017 року ухвалою господарського суду Харківської області відкладено розгляд даної справи до 10 квітня 2017 року.

Судом долучено до матеріалів справи документи, які надійшли через канцелярію суду від: Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області - лист про надходження коштів до бюджету (вх. № 9160 від 20 березня 2017 року); позивача - супровідним листом пакет документів (вх. № 11615 від 07 квітня 2017 року); третьої особи - письмові пояснення (вх. № 11614 від 07 квітня 2017 року).

В призначене судове засідання 10 квітня 2017 року з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, та представник третьої особи, який підтримав позицію позивача та вказував на ухилення з боку відповідача щодо сплати коштів. Відповідач свого повноваженого представника в дане судове засідання не направив, витребувані судом документи не надав, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення та поштовими повідомленнями з відміткою поштової установи "за закінченим строком зберігання" (арк. спр. 35-41, 44-48).

Судом перевірено адресу відповідача: згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача - 61157, АДРЕСА_1, саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем - позовна заява із додатками. Відповідно до вимог частини 4 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. п. 3.9. та 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Так, процесуальні документи у даній справі (ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи) направлялися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідних документів. Таким чином, суд вважає, що учасники судового процесу повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, але відповідач не з'явився у засідання суду, водночас судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали ( пункт 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи

Так, наявна в матеріалах справи ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи свідчать, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, витребувано в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до приписів ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

16 лютого 2016 року, рішенням господарського суду Харківської області у справі № 922/6448/15 за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Харківська міська рада, до товариства з обмеженою відповідальністю "Перша міжнародна юридична служба", про спонукання до укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, позовні вимоги задоволено частково шляхом спонукання товариство з обмеженою відповідальністю "Перша міжнародна юридична служба" укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради в редакції договору, викладеній в резолютивній частині вказаного рішення.

Згідно ст. 187 Господарського суду України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 07 квітня 2008 року № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" надав роз'яснення, що згідно з частиною другою статті 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Згідно з частиною третьою статті 84 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору. Зазначені норми не суперечать одна одній, оскільки суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише в разі, якщо встановить, що існує правовідношення, в силу якого сторони зобов'язані укласти договір, але одна із сторін ухилилася від цього. (повністю узгоджується з п. 9.9 Постанови Пленуму ВГСУ № 6 від 23 березня 2012 року "Про судове рішення").

Виходячи з вимог ч. 5 ст. 85 та ч. 1 ст. 93 ГПК України (враховуючи напис секретаря судових засідань господарського суду Харківської області на аримірнику рішення, наданого позивачем) - рішення господарського суду Харківської області від 16 лютого 2016 року по справі № 922/6448/15 набрало законної сили 04 березня 2016 року.

Тобто, виходячи з рішення господарського суду Харківської області від 16 лютого 2016 року по справі № 922/6448/16 та приписів ст. 187 ГК України, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова вважається укладеним між Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Перша міжнародна юридична служба" (замовник) з 04 березня 2016 року.

Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п. 1.1 договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, цей договір регулює взаємовідносини між сторонами щодо пайової участі замовника у розвитку інфраструктури м. Харкова при реконструкції будівлі по вул. Маліновського, 30, м. Харків з прибудовою та надбудовою мансарди під офіс.

Замовник здійснює перерахування до бюджету м. Харкова (код платежу -24170000, рахунок - 31518921700002, МФО - 851011, код ЄДРПОУ - 37999649, банк - ГУДКСУ у Харківській області, одержувач - УДКСУ у місті Харкові Харківської області) коштів у розмірі 123354,00 грн. (сто двадцять три тисячі триста п'ятдесят чотири гривні 00 коп.), згідно з розрахунком величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова, який додається. Сплачує пайовий внесок в повній сумі єдиним платежем або частинами протягом 10 календарних днів з дня укладання даного договору (п.п. 2.1, 2.1.1, 2.1.2 договору).

У разі невиконання або неналежного виконання «Замовником» обов'язків, передбачених п. 2.1. цього договору, «Замовник» сплачує до бюджету м. Харкова штраф у розмірі 25% від суми не перерахованих коштів у визначений термін (п. 3.1 договору).

Згідно п.п. 4.1, 6.7 договору, договір набуває чинності з часу підписання сторонами або набрання чинності судового рішення щодо укладання цього договору, та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за договором. Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до моменту остаточного виконання сторонами своїх обов'язків за договором.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідачем вимоги п.п. 2.1.1, 2.1.2 договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та рішення господарського суду Харківської області від 16 лютого 2016 року по справі № 922/6448/15 є невиконаними, кошти у розмірі 123 354,00 грн. величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова не сплачено, що й стало підставою для зверненнея позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на вимоги вищезазначених норм, враховуючи довідку директора Департаменту бюджету і фінансів виконавчого комітету Харківської міської ради № 8-07/34 від 04 квітня 2017 року (ненадходження, станом на 04 квітня 2017 року, до міського бюджету коштів пайової участі та штрафу від ТОВ "Перша міжнародна юридична служба (відповідач по справі)), а також враховуючи те, що відповідачем не було спростовано встановлених фактів, які повідомлені позивачем стосовно невиконання відповідачем п. 2.1.1 договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та рішення господарського суду Харківської області від 16 лютого 2016 року по справі № 922/6448/15, а саме несплату пайового внеску у розвиток інфраструктури, позовні вимоги позивача в частині стягнення 123 354,00 грн. коштів пайової участі за договором нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши частину позовних вимог про стягнення з відповідача 30 838,50 грн. штрафу, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Отже, невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Разом з тим відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. За статтею 230, пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 3.1 договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова передбачено відповідальність замовника за невиконання або неналежне виконання обов'язку, передбаченого п. 2.1 цього договору, у вигляді штрафу у розмірі 25% від суми неперерахованих коштів у визначений термін

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем був наданий обґрунтований розрахунок штрафу, відповідно до якого сума штрафу складає 30 838,50 грн. Перевіривши правомірність нарахування позивачем штрафу, враховуючи п. 3.1 договору та приписи ст.ст. 231, 232 ГК України, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, в зв'язку з чим позовні вимоги позивача в частині стягнення 30 838,50 грн. штрафу підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої витрати по сплаті судового збору у даній справі в розмірі 2 312,89 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 173, 187, 193, 216, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Перша міжнародна юридична служба" (61157, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 14085951) до бюджету міста Харкова (код платежу - 24170000, рахунок № 31518921700002, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, банк ГУДКСУ у Харківській області, одержувач - УДКСУ у м. Харкові Харківської області) 123 354,00 грн. заборгованості у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань про сплату коштів пайової участі за договором та 30 838,50 грн. штрафу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Перша міжнародна юридична служба" (61157, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 14085951) на користь Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 25610834, рахунок № 35419001033868, банк - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) 2 312,89 грн. судових витрат.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 11.04.2017 р.

Суддя ОСОБА_2

справа № 922/704/17