Ухвала

від 21.03.2017 по справі 758/14922/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Росік Т.В.

суддів - Лашевича В.М., Рибака І.О.

при секретарі судового засідання - Проаспет К.О.,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційними скаргами директора Товариства з обмеженою відповідальністю ДайвінгМарін Сервіс ОСОБА_2, директора Товариства з обмеженою відповідальністю Газіол ОСОБА_3, директора Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 01 грудня 2016 року,

представника власників майна - ОСОБА_5,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 01.12.2016 року задоволеноклопотання старшого слідчого відділу Подільського УП ГУ НП України в м. Києві Вінника А.О., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 м. Києва Сезоновим Д.І. та накладено арешт з встановленням заборони на проведення будь-яких дій щодо реєстрації (перереєстрації) права власності на наступні об'єкти нерухомості:

- квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 659088780000 (належить ОСОБА_8 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1);

Справа № 11-сс/796/1465/2017

Категорія: ст. 199 КПК України.

Слідчий суддя у суді першої інстанції - Декаленко В.С.

Суддя-доповідач у апеляційній інстанції - Росік Т.В.

- нежитлову будівлю за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Бориславська, 47, реєстраційний номер майна 7377043 (належить ТОВ "Культурно-мистецький центр "Трускавець" код ЄДРПОУ 32039207);

- земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 799461332210 (належить ОСОБА_11 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 );

- квартиру АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 812084380000 (належить ОСОБА_12 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3);

- нежитлову будівлю, АЗС-11 за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул . Самойловича, будинок 23/2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1070990148000 (власник ТОВ "Газоіл" (код ЄДРПОУ 39708827);

- нежитлову будівлю, АЗС-2 за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Болгарська, будинок 63а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1070931548102 (власник ТОВ "Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс" (код ЄДРПОУ 39622677) та ТОВ "Дайвінг марін сервіс" (код ЄДРПОУ 37104243);

- АЗС №5 та пункт технічного обслуговування за адресою: Миколаївська обл., Доманівський р., смт. Доманівка, вул.Мельнична, будинок 28, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1070774748227 (власник ТОВ "Газоіл" (код ЄДРПОУ 39708827);

- нежитловий об'єкт за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Космонавтів, будинок 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 627005748101 (власник ПП "Глобал-інвест" (код ЄДРПОУ 36087112);

- нежитлову будівлю за адресою: Миколаївська обл., Березанський р., сщ. Елеваторне (Матіясівська с/р), вул.Елеваторна, будинок 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 615919148209 (власник ТОВ "Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс" (код ЄДРПОУ 39622677).

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, директор ТОВ Дайвінг Марін Сервіс ОСОБА_2, директор ТОВ Газіол ОСОБА_3 та директор ТОВ Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс ОСОБА_4 кожен окремо подали апеляційні скарги з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 01.12.2016 року, посилаючись на те, що розгляд клопотання старшого слідчого був здійснений без повідомлення та без участі власників майна, про існування ухвали слідчого судді ТОВ Дайвінг Марін Сервіс стало відомо 20.02.2017 року при зверненні до нотаріуса для здійснення правочину, а ТОВ Газіол та ТОВ Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс - стало відомо про існування ухвали 17.02.2017 року з Єдиного державного реєстру судових рішень та при зверненні до нотаріуса з приводу отримання витягу з реєстру для вчинення правочинів.

В поданих апеляційних скаргах, директори ТОВ Дайвінг Марін Сервіс , ТОВ Газіол та ТОВ Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс просять ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 01.12.2016 року скасувати і постановити нову, якою у задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на майновказаних підприємств відмовити.

Апеляційну скаргу директор ТОВ Дайвінг Марін Сервіс обґрунтовує тим, що слідчим суддею не враховано відсутність передбачених ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту та мети його забезпечення, а також того, що зазначене майно перебуває у власності добросовісного набувача оскільки перейшло до нього на підставі договорів купівлі-продажу, не є речовим доказом та об'єктом кримінально-протиправних дій, а відтак не може бути арештовано на підставі абз.2 ч. 10 ст. 170 КПК України. Також зазначає про відсутність передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України ризиків, які можуть призвести приховування, пошкодження, псування, зникнення , використання, перетворення, чи пересування арештованого майна.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, директор ТОВ Газіол зазначає, що майно товариства на яке накладено арешт не є речовим доказом по кримінальному провадженні № 12016100070007193 від 08.11.2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 с. 361 КК України та не підлягає спеціальній конфіскації, а тому відсутні законні підстави для задоволення клопотання слідчого. Вважає, що слідчим суддею не надано правової оцінки документам, які підтверджують те, що ТОВ Газіол є належним набувачем арештованого майна на підставі укладених правочинів.

Директор ТОВ Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс в апеляційній скарзі посилається на те, що клопотання слідчого в порушення вимог ст. 171 КПК України не містить обґрунтувань наявності підстав необхідності здійснити арешт належного ТОВ Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс майна, яке не є об'єктом кримінально протиправних дій, та відсутнє посилання на відповідні правовстановлюючі документи, що є грубим порушенням норм чинного кримінального процесуального закону. Ухвала слідчого судді, на думку особи, що подала апеляційну скаргу, не містить обґрунтувань з приводу передбаченої положеннями ч.2 ст. 170 КПК України мети забезпечення арешту майна.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, клопотання слідчого про арешт майна було розглянуто слідчим суддею 01.12.2016 року без виклику осіб, які оскаржують постановлену за наслідками його розгляду ухвалу. Про наявність оскаржуваної ухвали, представник ТОВ Дайвінг Марін Сервіс дізнався 20.02.2017 року при зверненні до нотаріуса для вчинення правочину, а про існування оскаржуваної ухвали представникам ТОВ Газіол та ТОВ Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс стало відомо 17.02.2017 року з Єдиного державного реєстру судових рішень та при зверненні до нотаріуса з приводу отримання витягу з реєстру для вчинення правочинів

Враховуючи наведене, клопотання представників ТОВ Дайвінг Марін Сервіс ,ТОВ Газіол та ТОВ Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 01.12.2016 року, колегія суддів вважає такими, які підлягають задоволенню, з підстав пропуску встановленого законом строку з поважних причин.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власників майна ТОВ Дайвінг Марін Сервіс та ТОВ Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс - ОСОБА_5 на підтримку доводів поданих апеляційних скарг, перевіривши та обговоривши доводи кожної апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

Згідно положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 зазначеної норми, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, зокрема підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Вказана норма узгоджується із статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтовувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів провадження, СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 08.11.2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12016100070007193, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України.

Органами досудового розслідування встановлено несанкціоноване втручання до автоматизованої системи АРМ (державний виконавець) , яке здійснене електронним ключем співробітниці ОСОБА_13, призвело до підробки інформації у реєстрі, а саме внаслідок вчинення несанкціонованих дій в період з 25.10.2016 року по 01.11.2016 року було перереєстровано на третіх осіб наступне нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1 (боржник ОСОБА_14.); квартира АДРЕСА_2 (боржник ОСОБА_15.); нежитлова будівля, АЗС-11 за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Самойловича, буд. № 23/2, додаткові відомості: літ. А операторська, загальною площею 68,2 кв.м; літ.Б майстерня, загальною площею 47,9 кв.м; літ. а, відкрита веранда, огорожі - №2,№3,№4, фундамент - № 5, № 6, приямок - №7, приямок - № 8, відмостка - І,ІІ, реєстраційний номер 1070990148000 (боржник ВАТ "Миколаївнафтопродукт" (код ЄДРПОУ 03482637); нежитлова будівля, АЗС-2 загальною площею 49,3 кв.м за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вулиця Болгарська, буд . № 63а, додаткові відомості: літ.А-1 операторська, загальною площею 49,3 кв.м; замощення - І,ІІ, фундамент бензоколонки - №1, фундамент бензоколонки -№2, фундамент бензоколонки -№3, міні АЗС - №4, приямок - №5, приямок - № 6,приямок - №7, споруда №8, вбиральня №9, приямок міні АЗС №10, реєстраційний номер 1070931548102 (боржник ВАТ "Миколаївнафтопродукт" (код ЄДРПОУ 03482637); АЗС №5 та пункт технічного обслуговування за адресою: Миколаївська обл., Доманівський р., смт. Доманівка, вулиця Мельнична, будинок 28, додаткові відмітки: літ.А1 операторна, загальною площею 19,2 кв.м; літ.Б1 гараж, загальною площею 45,8 кв.м; літ.В1 блок пункт, літ.Г1 блок пункт, замощення - І, реєстраційний номер 1070774748227 (боржник ВАТ "Миколаївнафтопродукт" (код ЄДРПОУ 03482637); нежитловий об'єкт за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вулиця Космонавтів, будинок 1, реєстраційний номер 627005748101 (боржник ВАТ "Миколаївнафтопродукт" (код ЄДРПОУ 03482637); нежитлова будівля, нафтобаза, загальною площею 259.8 кв.м. за адресою: Миколаївська обл., Березанський р., сщ. Елеваторне (Матіясівська с/р), вулиця Елеваторна, будинок 4, реєстраційний номер 615919148209 (боржник ВАТ "Миколаївнафтопродукт" (код ЄДРПОУ 03482637), що заподіяло значну шкоду фізичним, юридичним особам та державі

29.11.2016 р. року старший слідчий відділу Подільського УП ГУ НП України в м. Києві Вінник А.О., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 м. Києва Сезоновим Д.І. звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, обтяження на яке було знято внаслідок несанкціонованого втручання до автоматизованої системи АРМ (державний виконавець) та в подальшому було перереєстровано на третіх осіб.

Клопотання слідчий обґрунтовував тим, що необхідність накладення арешту на вищезазначене майно зумовлена недопущенням можливості його подальшого відчуження та порушенням у зв'язку з цим законних прав власника (потерпілого) та забезпечення речового доказу до постановлення рішення у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 01.12.2016 року клопотання слідчого було задоволено.

Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя заслухав пояснення слідчого Вінника А.О. та дослідивши додані до клопотання матеріали, які містять достатньо доказів, які дають підстави вважати, що зазначене у клопотанні майно , на яке просить накласти арешт слідчий, відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, зокрема забезпечить виконання завдань такого арешту та досягнення його мети, передбаченої ч. 2 ст. 170 КПК України. При цьому слідчий суддя врахував правову підставу для арешту майна, доведеність слідчим підстав вважати про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України, наявність передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України ризиків, а саме відчуження майна, доведеність відповідність вказаного майна зазначеним у ст. 98 КПК України критеріям, а саме те, що воно є об'єктом кримінального протиправних дій, розумність та співрозмірність обмеження права власності, завданням кримінального провадження, а також те, що незастосування заборони на відчуження майна може призвести до його відчуження та на підставі ст. 170 КПК України прийшов до висновку про необхідність накладення арешту на вищевказані об'єкти нерухомості із встановленням заборони на проведення будь-яких дій щодо реєстрації (перереєстрації) права власності на них.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Так, слідчий суддя виходив з того, що існують достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 КПК України, а саме є об'єктом кримінально протиправних дій. При цьому необхідність накладення арешту на вказане майно обґрунтовується забезпеченням належного збереження майна у кримінальному провадженні № 12016100070007193 і незастосування такої заборони може призвести до його відчуження.

Слідчим суддею, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, а тому обґрунтовано задоволено клопотання з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується і колегія суддів, про те, що майно, яке було предметом клопотання, відповідає критеріям зазначеним у статті 98 КПК України, у зв'язку з чим у слідчого судді були достатні підстави для його арешту.

При цьому, на думку колегії суддів, арешт нерухомого майна, який був накладений ухвалою слідчого судді від 01.12.2016 року є співрозмірний з потребами кримінального провадження та необхідний з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Матеріали судового провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Також, колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, де слідчим суддею і будуть ретельно перевірені їх доводи та надана оцінка матеріалам, долученим до клопотання.

Доводи апеляційних скарг директорів ТОВ Дайвінг Марін Сервіс , ТОВ Газіол та ТОВ Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс про неврахування слідчим суддею відсутності передбачених ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на майно, оскільки воно не є речовим доказом у кримінальному провадженні та об'єктом кримінально-протиправних дій та відсутність передбачених ч.1 ст. 170 КПК Україи ризиків не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки слідчим суддею були перевірені наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, які підтверджуються доданими до клопотання доказами та враховано наявність достатніх підстав вважати, що мало місце вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України, а також встановлено наявність передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України ризику - можливість його відчуження майна, яке є об'єктом кримінально-протиправних дій.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла остаточного висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, слідчий суддя суду першої інстанції правомірно задовольнив клопотання слідчого про накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Поновити директору Товариства з обмеженою відповідальністю ДайвінгМарін Сервіс ОСОБА_2, директору Товариства з обмеженою відповідальністю Газіол ОСОБА_3, директору Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 01 грудня 2016 року.

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 01 грудня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого відділу Подільського УП ГУ НП України в м. Києві Вінника А.О., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 м. Києва Сезоновим Д.І. та накладено арешт з встановленням заборони на проведення будь-яких дій щодо реєстрації (перереєстрації) права власності на наступні об'єкти нерухомості: квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 659088780000 (належить ОСОБА_8 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1); нежитлову будівлю за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Бориславська, 47, реєстраційний номер майна 7377043 (належить ТОВ "Культурно-мистецький центр "Трускавець" код ЄДРПОУ 32039207); земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 799461332210 (належить ОСОБА_11 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2); квартиру АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 812084380000 (належить ОСОБА_12 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3); нежитлову будівлю, АЗС-11 за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Самойловича, будинок 23/2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1070990148000 (власник ТОВ "Газоіл" (код ЄДРПОУ 39708827); нежитлову будівлю, АЗС-2 за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Болгарська, будинок 63а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1070931548102 (власник ТОВ "Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс" (код ЄДРПОУ 39622677) та ТОВ "Дайвінг марін сервіс" (код ЄДРПОУ 37104243); АЗС №5 та пункт технічного обслуговування за адресою: Миколаївська обл., Доманівський р., смт. Доманівка, вул. Мельнична, будинок 28, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1070774748227 (власник ТОВ "Газоіл" (код ЄДРПОУ 39708827); нежитловий об'єкт за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Космонавтів, будинок 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 627005748101 (власник ПП "Глобал-інвест" (код ЄДРПОУ 36087112); нежитлову будівлю за адресою: Миколаївська обл., Березанський р., сщ. Елеваторне (Матіясівська с/р), вул. Елеваторна, будинок 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 615919148209 (власник ТОВ "Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс" (код ЄДРПОУ 39622677), - залишити без змін, а апеляційні скарги директора Товариства з обмеженою відповідальністю Дайвінг Марін Сервіс ОСОБА_2, директора Товариства з обмеженою відповідальністю Газіол ОСОБА_3, директора Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс ОСОБА_4, - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Т.В. Росік В.М. Лашевич І.О. Рибак