Рішення

від 03.04.2017 по справі 925/231/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2017 р. Справа № 925/231/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Потапенко В.В., при секретарі судового засідання Швидкій О.В., за участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1 - директор, ОСОБА_2 - за довіреністю,

від відповідача: ОСОБА_3 - начальник ОСОБА_4,

від третьої особи: ОСОБА_5 - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу

за позовом Приватного підприємства «Перевізник-17145»

до відповідача ОСОБА_4 соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації

тертя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4 Державної казначейської служби України в Лисянському районі Черкаської області

про стягнення 90 688 грн. 04 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов, у якому позивач просить стягнути з ОСОБА_4 соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації 90688 грн. 04 коп. за надані послуги по перевезенню пільгових категорій пасажирів у 2015 році по договору (державне замовлення) на пільгові (соціально-значущі) перевезення пасажирів автобусами загального користування від 31 грудня 2014 року та 1 600 грн. судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до договору №4 (державне замовлення) на пільгові (соціально-значущі) перевезення пасажирів автобусами загального користування від 31.12.2014 року, який діяв протягом 2015 року, позивач зобов'язався здійснювати перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування №№132, 133, 134, 135, а відповідач - проводити відшкодування позивачу за вказані пільгові перевезення. Позивач вказує, що всупереч умовам договору відповідач неповністю розрахувався з позивачем, у зв язку з чим виникла заборгованість у розмірі 90688 грн. 04 коп.

У відзиві на позов відповідач проти позову заперечує, вважає, що пред'явлення позову до ОСОБА_4 соціального захисту населення є безпідставним, оскільки у відповідача відсутні кошти та відсутнє фінансування з бюджету на такі перевезення, а тому відповідач не брав на себе таких зобов'язань в 2015р. та не реєстрував їх у казначействі. Відповідач вказує, що заборгованість перед позивачем повинна відшкодовуватися за рахунок субвенції з Державного бюджету.

Представник третьої особи повідомила, що органи Казначейства виконують рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів на підставі виконавчих документів відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні з сумою боргу погодився, але вважає, що ці кошти повинні бути стягнуті не з відповідача, а відшкодовані з Державного бюджету.

У судовому засіданні 03 квітня 2017 року оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду на підставі статті 85 ГПК України.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши наявні в справі матеріали, суд виходить з наступного:

31.12.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір (державне замовлення) на пільгові (соціально-значущі) перевезення пасажирів автобусами загального користування №4 (далі - Договір ).

За умовами Договору позивач зобов'язався здійснювати перевезення пільгових категорій пасажирів в режимі звичайних перевезень по маршрутах: №132 Лисянка-Шестеринці; №134 Лисянка-Дібрівка; №135 Лисянка-Розкошівка; №133 Лисянка-Журжинці-П.Гута (п.1.1Договору).

Умовами Договору (підпункт 2.2.3.) встановлено обов'язок позивача надавати пільги на проїзд окремим категоріям населення, які мають право на пільговий проїзд в 2015 році згідно Закону України про Державний бюджет України на 2015 рік .

Підпунктом 2.1.4. Договору встановлено обов'язок відповідача проводити компенсаційні виплати за пільговий проїзд в порядку і терміни, визначені п. 8 постанови Кабінету міністрів України від 4 березня 2002 року №256.

У підпункті 2.2.2. Договору сторони обумовили про обов язок позивача вести облік виконаної транспортної роботи та обсягів надання пільг окремим категоріям населення, складати звіти про фактичні обсяги виконаних перевезень громадян, які користуються правом на пільговий проїзд по талонах встановленого зразка в приміських маршрутах та подавати їх на погодження Замовнику не пізніше 5 числа наступного місяця за звітним.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету регулюється Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. № 256 (далі - Порядок).

Відповідно до п. п. 5-8 Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і направляють їх до фінансових органів райдержадміністрацій, виконкомів міських рад. Фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад на підставі актів звіряння, щомісяця нотують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів АРК, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державного казначейства в АРК, областях, мм. Києві та Севастополі. Фінансові органи обласних держадміністрацій протягом двох операційних днів після отримання коштів субвенцій надають органам Державного казначейства платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки бюджетів міст обласного значення пропорційно фактичним зобов'язанням з пільг, субсидій та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян відповідних бюджетів на дату проведення платежів з їх оплати. Отримані місцевими бюджетами суми субвенції перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг.

Пункт 3 Порядку передбачає фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою КМУ від 04.03.02р. №256. Головними розпорядниками коштів місцевого бюджету є виконавчі органи рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Згідно пункту 13 Додатку 2 до Розпорядження №132 від 11.05.2011 року Лисянської РДА ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення райдержадміністрації на підставі звітів про фактично виконані обсяги перевезень пільгових категорій громадян, що надаються перевізниками, щомісячно відшкодовує за рахунок субвенції з державного бюджету суму витрат доходів від перевезення пільгових категорій громадян.

Судом встановлено, що позивачем послуги з перевезення пільгових категорій пасажирів надавались у повній відповідності до умов Договору. Факт належного виконання зобов'язань позивачем за Договором підтверджується звітами про фактичні обсяги виконаних перевезень громадян з січня 2015 року по грудень 2015 року. З Акту звірки взаємних розрахунків, підписаного представниками сторін та скріпленого печатками, дослідженого в судовому засіданні вбачається, що за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 позивачем надано послуг на загальну суму 236 555 грн. 28 коп. Станом на 31.12.2015 року згідно з Актом звіряння розрахунків, заборгованість відповідача склала 81527 грн. 77 коп.

04.01.2016 року позивачем було здано відповідачу звіт про фактичні обсяги перевезень громадян які користуються правом на пільговий проїзд з 21 по 31 грудня 2015 року на суму 9160 грн. 27 коп. Згідно листа №117-06 від 26.01.20 даний звіт відповідач відмовився реєструвати, пояснивши своє рішення відсутністю планових призначень на відшкодування пільг за проїзд.

Відповідач частково сплатив борг перед позивачем. На день розгляду справи борг відповідача перед позивачем становить 90 688 грн. 04 коп. Наявність вказаного боргу відповідачем не заперечується. Доказів сплати цих коштів позивачу від відповідача до суду не подано.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявність заборгованості підтверджується Договором, звітами про фактичні обсяги виконаних перевезень, актом звірки розрахунків за надані послуги, відсутністю претензій відповідача до кількості та якості наданих послуг.

Згідно приписів п.2 ст. 916 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити перевізнику обумовлену плату за послугу за домовленістю.

Відсутність коштів у відповідача чи відсутність кошторису видатків на перевезення пільгової категорії громадян, відсутність у відповідача зареєстрованих в казначействі бюджетних зобов'язань з перевезення пільгових категорій громадян не є підставою звільнення відповідача від обов'язку проведення розрахунків за виконані роботи з перевезення та надані послуги.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 90688 грн. 04 коп. грн. заборгованості підлягають до задоволення.

Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області виступає за договорами перевезення виключно як банківська установа для перерахування коштів з бюджету на користь перевізника (позивача) за розпорядженням ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення Уманської міської ради.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Відповідач не спростував доводи позивача, пояснюючи наявність боргу відсутністю фінансування пільгових перевезень з Державного бюджету.

Суд вважає, що відсутність фінансування органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування, відсутність у нього коштів - не є обґрунтованою підставою невиконання зобов'язання за договором.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на невиконання зобов'язання по оплаті наданих послуг у зв'язку з відсутністю у відповідача коштів з державного бюджету на їх фінансування.

Згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 Господарського Кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання по оплаті наданих послуг, передбаченого Договором.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати (і в тому випадку, коли друга сторона звільнена від його сплати), а саме сплачений позивачем судовий збір в сумі 1 600 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_4 соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації (19300, Черкаська область, Лисянський район, смт. Лисянка, площа Миру, б.30, ідентифікаційний код 03195725) на користь Приватного підприємства Перевізник-17145 (19300, Черкаська область, Лисянський район, смт. Лисянка, провулок Бужанський, б.52, ідентифікаційний код 35194288) - 90 688 грн. 04 коп. боргу за надані послуги по перевезенню пільгових категорій пасажирів у 2015 році по договору (державне замовлення) на пільгові (соціально-значущі) перевезення пасажирів автобусами загального користування від 31 грудня 2014 року та 1 600 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

СУДДЯ В.В. Потапенко

Повне судове рішення складено 04 квітня 2017 року.

Суддя В.В. Потапенко