Ухвала

від 29.03.2017 по справі 815/4973/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/4973/16

Категорія: 8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Пріма Вендінг Сервіс Плюс на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю Пріма Вендінг Сервіс Плюс про стягнення заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість та з податку на прибуток, з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2016 року Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Пріма Вендінг Сервіс Плюс , в якому просила суд - стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом в розмірі 34 575,57 грн. (16 921,57 грн. - заборгованість з ПДВ, 17654 грн. - заборгованість з податку на прибуток) з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Постановою від 24 жовтня 2016 року, ухваленою в порядку скороченого провадження, Одеський окружний адміністративний суд задовольнив адміністративний позов в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду ТОВ Пріма Вендінг Сервіс Плюс подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та постановити ухвалу, якою залишити адміністративний позов без розгляду.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права:

- відкрив провадження по справі за адміністративним позовом, який не сплачений судовим збором в повному обсязі;

- розглянув справу в порядку письмового провадження 24.10.2016 року, в той час як мав розглянути справу не раніше 27.10.2016 року, оскільки ухвала про відкриття скороченого провадження у справі отримана відповідачем 12.10.2016 року, письмові заперечення на адміністративний позов подані у встановлений судом строк (10 днів з дня отримання копії ухвали) засобами поштового зв'язку 21.10.2016 року, що є порушенням п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України, відповідно до якої справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, встановленого для надання заперечень, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області письмових заперечень на апеляційну скаргу не надала.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю Пріма Вендінг Сервіс Плюс перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області 13.12.2012 року проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ Пріма Вендінг Сервіс Плюс з питань правових відносин з платниками податків: ПП ЮНІКОМ ПЛЮС код ЄДРПОУ 36919295, ПП ОРВІЛ-ТРЕЙДІНГ код ЄДРПОУ 36921440 за результатами якої складений акт перевірки №2570/22-34/36289417/142 від 13.12.2012 року (а.с. 17-30).

Суд першої інстанції встановив, що за результатами перевірки встановлено порушення ТОВ Пріма Вендінг Сервіс Плюс п. 5.1 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , що призвело до заниження податку на прибуток на суму 14167 грн., та порушення п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість , що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 11333,30 грн.

З посиланням на приписи п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, суд першої інстанції зазначив, що на підставі акту перевірки №2570/22-34/36289417/142 від 13.12.2012 року позивач направив відповідачу податкове повідомлення-рішення №0000062334 від 18.01.2013 року про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 11333 грн. та штрафним (фінансовим) санкціям у розмірі 2833,25 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000272301 від 18.01.2013 року про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 14167 грн. та штрафним (фінансовим) санкціям у розмірі 3542 грн. (аркуші справи 31-32).

Також суд першої інстанції встановив, що податкові повідомленні-рішення №0000062334 від 18.01.2013 року, №0000272301 від 18.01.2013 року були оскаржені до суду, проте у їх скасування було відмовлено постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01.03.2013 року по справі № 815/995/13, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2015 року, яка набрала законної сили 25.10.2015 року (а.с. 33-35).

Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до матеріалів справи, зокрема довідки про податковий борг станом на 13.09.2016 року та облікових карток ТОВ Пріма Вендінг Сервіс Плюс станом на 31.12.2015 року заборгованість відповідача по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (з урахуванням пені) складає 16921,57 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств (з урахуванням переплати) складає 17654 грн. (а.с. 10-13, 38).

На виконання приписів п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області вжиті заходи щодо погашення заборгованості відповідача шляхом направлення на адресу позивача податкової вимоги форми Ю №751-23 від 25.11.2015 року на суму 34575,57 грн. (а.с. 36), проте податковий борг відповідач не сплатив та вимогу не оскаржив.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20, ст. 95 Податкового кодексу України враховуючи наявність у відповідача податкового боргу, який не сплачений на час ухвалення судового рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, враховуючи положення ч. 11 ст. 35 КАС України, ТОВ Пріма Вендінг Сервіс Плюс , вважається повідомленим про час та місце розгляду справи (а.с. 105, 106), у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Предметом спору у цій справі є стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Пріма Вендінг Сервіс Плюс заборгованості перед бюджетом в розмірі 34 575,57 грн. (16 921,57 грн. - заборгованість з ПДВ, 17654 грн. - заборгованість з податку на прибуток) з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Відповідно до матеріалів справи, сума заборгованості, яку контролюючий орган просить стягнути з апелянта, є податковим органом, тобто узгодженим податковим зобов'язанням з 25.10.2015 року, оскільки постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01.03.2013 року по справі № 815/995/13, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2015 року, яка набрала законної сили 25.10.2015 року (а.с. 33-35), відмовлено у скасуванні податкового повідомлення-рішення №0000062334 від 18.01.2013 року про збільшення апелянту грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 11333 грн. та штрафним (фінансовим) санкціям у розмірі 2833,25 грн., та податкового повідомлення-рішення №0000272301 від 18.01.2013 року про збільшення апелянту грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 14167 грн. та штрафним (фінансовим) санкціям у розмірі 3542 грн. (а.с. 31-32), що відповідає приписам п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Також відповідно до матеріалів справи податкова вимога контролюючого органу № 751-23 від 25.11.2015 року (а.с. 36) надіслана апелянту 30.11.2015 року (а.с. 36), та отримана апелянтом 08.12.2015 року (а.с. 36-зворот).

Позов контролюючим органом поданий до суду першої інстанції 28.09.2016 року (а.с. 4), тобто з дотриманням вимог п. 95.2 та п. 95.3 ст. 95 ПК України, в яких зазначено, що стягнення коштів, за рішенням суду, провадить не раніше 60 календарних днів з дня вручення податкової вимоги.

Також апеляційний суд зазначає, що відповідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті (1095 календарних днів), податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Оскільки суми податкового зобов'язання визначені контролюючим органом, набули статусу податкового боргу з 25.10.2015 року, податковий борг на час звернення до суду, ухвалення оскарженого судового рішення апелянтом самостійно не погашений (а.с. 10, 11, 12, 13, 38), зазначений податковий борг може бути стягнутий рішенням суду за зверненням контролюючого органу протягом 1095 календарних днів, починаючи саме з 25.10.2015 року.

Таким чином, апеляційний суд встановив дотримання контролюючим органом процедури, яка передує зверненню до суду з позовом про стягнення податкового боргу, дотримання строків звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Перевіряючи доводи апелянта щодо не сплати контролюючим органом судового збору при зверненні до суду першої інстанції, апеляційний суд встановив, що Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, при зверненні до суду першої інстанції був сплачений судовий збір в розмірі 1378 грн. (а.с. 3), що відповідає вимогам пункту 3 таблиці ставок частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір , в редакції чинній на час звернення до суду.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для залишення адміністративного позову контролюючого органу без розгляду.

Перевіряючи доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи:

- позов поданий до суду першої інстанції 28.09.2016 року, копія позову направлена суб'єктом владних повноважень відповідачу 28.09.2016 року (а.с. 5а-6);

- скорочене провадження у справі відкрито 03.10.2016 року, та відповідачу наданий строк 10 днів з дня отримання копії ухвали, для надання заперечень проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову (а.с. 2);

- копія ухвали про відкриття скороченого провадження у справі надіслана відповідачу 03.10.2016 року (а.с. 39) та отримана відповідачем 11.10.2016 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором № 65501016338555 (а.с. 40).

- заперечення на адміністративний позов подані відповідачем засобами поштового зв'язку 21.10.2016 року (а.с. 46), та надійшли до суду першої інстанції 27.10.2016 року (а.с. 47).

Оскаржена постанова ухвалена судом першої інстанції 24.10.20.16 року.

Перевіривши доводи апелянта щодо передчасного ухвалення судом першої інстанції судового рішення - 24.10.2016 р., апеляційний суд встановив, що рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором № 65501016338555, містить відомості про вручення відправлення саме 11.10.2016 року (а.с. 40), в той час як за відомостями за штрихкодовим ідентифікатором № 65501016338555 на офіційному сайті Українського ДППЗ Укрпошта , поштове відправлення вручено 12.10.2016 року.

Таким чином, за матеріалами справи, суд першої інстанції розглянув справу в порядку скороченого провадження з дотриманням п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України, в той час як, на думку апелянта, з урахуванням відомостей, які містяться на офіційному сайті Українського ДППЗ Укрпошта , щодо вручення поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором № 65501016338555, відповідач мав надати письмові заперечення у строк до 14.10.2016 року (22 та 23 жовтня 2016 року вихідні дні) розглянути справу не пізніше трьох днів починаючи з 25.10.216 року.

Апеляційний суд відхиляє зазначені доводи, оскільки суд першої інстанції обчислює процесуальні строки відповідно до наявних в матеріалах справи документів, зокрема, рекомендованого повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення. Також апеляційний суд зазначає, що адміністративний позов поданий контролюючим органом до суду за місцезнаходження відповідача (65121, АДРЕСА_1, ), у зв'язку з чим, відповідач повинен був дотримуватись приписів ч. 3 ст. 183-3 КАС України, відповідно до якої, якщо справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, то заперечення проти позову чи заява про визнання позову мають бути подані безпосередньо до канцелярії суду. Проте, відповідно до матеріалів справи письмові заперечення на адміністративний позов подані відповідачем 21.10.2016 року засобами поштового зв'язку (а.с. 46), а не безпосередньо до канцелярії суду, як то встановлено ч. 3 ст. 183-2 КАС України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 2, 11, 69-72, ч. 10 ст. 183-2, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 1ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, ч. 6 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Пріма Вендінг Сервіс Плюс залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець