Постанова

від 12.04.2017 по справі 611/284/17

БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 611/284/17

Провадження № 2-а/611/32/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2017 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Андросова О.М.

секретаря - Сторчай С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Барвінковому Харківської області справу за позовом представника позивача ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Барвінківської державної нотаріальної контори Харківської області, третя особа - державний реєстратор Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області, про скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на таке.

13 червня 2015 року помер батько позивача - ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина.

До складу спадкового майна увійшли земельні ділянки загальною площею 6,1745 га, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Григорівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, що належали спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії РІ № 710192, виданого згідно розпорядженню голови Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області від 10.07.2001 року № 8.

Позивач як донька відповідно до ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги за законом після померлого ОСОБА_3, що підтверджується паспортом, свідоцтвом про народження та свідоцтвом про одруження позивача.

ОСОБА_2, як спадкоємець першої черги, 27.01.2017 року звернулася до Барвінківської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але їй в видачі свідоцтва на право на спадщину на зазначені земельні ділянки листом від 27.01.2017 року № 71/02-17 було відмовлено з огляду на таке.

Державний нотаріус зазначила, що згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.04.2016 року № НВ-6302599532016, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме манно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 11.11.2016 р. № 72809176, площа вказаної земельної ділянки становить не 4.2263 га, як зазначено в державному акті на право приватної власності на земельну ділянку на ім'я спадкодавця, а 1,1717 га, у зв'язку з чим Барвінківська державна нотаріальна контора Харківської області не має можливості видати свідоцтва про право на спадщину та провести реєстрацію права власності в порядку спадкування.

Крім того, нотаріусом спадкоємцю запропоновано звернутись до суду для скасування помилкової реєстрації спадкової земельної ділянки.

Дана помилкова реєстрація земельної ділянки була вчинена 15 квітня 2013 року державним нотаріусом Барвінківської державної нотаріальної контори, яка помилкове зареєструвала право власності на іншу особу - ОСОБА_4 ще життя власника земельної ділянки ОСОБА_3

У зв'язку з цим листом виконуючої обов'язки державного нотаріуса Барвінківської державної нотаріальної контори від 20.05.2016 р. № 573/01-16 ОСОБА_5 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та пропонуватись звернутись до суду з позовом про скасування державної реєстрації прав.

ОСОБА_5 було подано відповідний адміністративний позов і постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 19.07.2016 р. у справі № 611/573/16-а визнано нечинним та скасовано рішення державного нотаріуса Барвінківської державної нотаріальної конторі від 15 квітня 2013 року № 1666753 про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку площею 4,2263 га ріллі ( кадастровий № 6320481800:02:000:0095), розташованої на території Григорівської сільської ради Барвінківського району Харківської області.

Але, як зв'язувалось пізніше, помилка була допущена також і при відкритті розділу у Державному реєстрі прав щодо запису про об'єкт нерухомого майна (земельну ділянку), а саме було невірно вказано площу спадкової земельної ділянки, яка відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 № 710192, виданого на підставі розпорядження голови Барвінківської районної державної адміністрації від 10.07.2001 року № 8, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04,04.2016 р. № НВ-6302599532016 становить 4,2263 га, а згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 12.09.2016 р. № 67883571 - 1,1717 га.

Дана помилка в Державному реєстрі речових прав не дає змоги ОСОБА_2, як спадкоємцю, оформити право власності на успадковану земельну ділянку, а тому порушує її права, свободи та законні інтереси, тому вона звернулася до суду з цим позовом.

Представник позивача подав до суду заяву, в якій підтримує свої вимоги і прохає розглядати справу без його участі, що суд вважає за можливе, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач подав до суду заяву, в якій не заперечує проти задоволення позову і прохає розглядати справу без участі свого представника, що суд вважає за можливе, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Третя особа теж подала до суду заяву, в якій не заперечує проти задоволення позову і прохає розглядати справу без участі свого представника, що суд вважає за можливе, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 статті 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов такого.

В судовому засіданні встановлено, що 13 червня 2015 року помер батько позивача - ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина.

До складу спадкового майна увійшли земельні ділянки загальною площею 6,1745 га, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Григорівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, що належали спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії РІ № 710192, виданого згідно розпорядженню голови Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області від 10.07.2001 року № 8.

Позивач як донька відповідно до статті 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги за законом після померлого ОСОБА_3, що підтверджується паспортом, свідоцтвом про народження та свідоцтвом про одруження позивача.

ОСОБА_2, як спадкоємець першої черги, 27.01.2017 року звернулася до Барвінківської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але їй в видачі свідоцтва на право на спадщину на зазначені земельні ділянки листом від 27.01.2017 року № 71/02-17 було відмовлено з огляду на таке.

Державний нотаріус зазначила, що згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.04.2016 року № НВ-6302599532016, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме манно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 11.11.2016 р. № 72809176, площа вказаної земельної ділянки становить не 4.2263 га, як зазначено в державному акті на право приватної власності на земельну ділянку на ім'я спадкодавця, а 1,1717 га, у зв'язку з чим Барвінківська державна нотаріальна контора Харківської області не має можливості видати свідоцтва про право на спадщину та провести реєстрацію права власності в порядку спадкування.

Дана помилкова реєстрація земельної ділянки була вчинена 15 квітня 2013 року державним нотаріусом Барвінківської державної нотаріальної контори, яка помилкове зареєструвала право власності на іншу особу - ОСОБА_4 ще життя власника земельної ділянки ОСОБА_3

У зв'язку з цим листом виконуючої обов'язки державного нотаріуса Барвінківської державної нотаріальної контори від 20.05.2016 р. № 573/01-16 ОСОБА_5 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та пропонуватись звернутись до суду з позовом про скасування державної реєстрації прав.

ОСОБА_5 було подано відповідний адміністративний позов і постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 19.07.2016 р. у справі № 611/573/16-а визнано нечинним та скасовано рішення державного нотаріуса Барвінківської державної нотаріальної конторі від 15 квітня 2013 року № 1666753 про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку площею 4,2263 га ріллі ( кадастровий № 6320481800:02:000:0095), розташованої на території Григорівської сільської ради Барвінківського району Харківської області.

Але пізніше зв'язувалось, що державним нотаріусом помилка була допущена також і при відкритті розділу у Державному реєстрі прав щодо запису про об'єкт нерухомого майна (земельну ділянку), а саме було невірно вказано площу спадкової земельної ділянки, яка відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 № 710192, виданого на підставі розпорядження голови Барвінківської районної державної адміністрації від 10.07.2001 року № 8, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04,04.2016 р. № НВ-6302599532016 становить 4,2263 га, а згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 12.09.2016 р. № 67883571 - 1,1717 га.

З листа державного нотаріуса Барвінківської державної нотаріальної контори від 04.04.2017 року вбачається, що Барвінківська державна нотаріальна контора не може скасувати помилковий запис в Державному реєстрі речових прав, оскільки це можливо лише за заявою особи, щодо якої вчинялась реєстраційна дія, а ця особа - ОСОБА_3 - померла, тому помилковий запис може бути скасовано тільки за рішенням суду.

Дана помилка в Державному реєстрі речових прав не дає змоги ОСОБА_2, як спадкоємцю, оформити право власності на успадковану земельну ділянку.

Згідно з нормативним приписом статті 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Таким законом, який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Як визначено абзацу 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (станом на момент виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

У відповідності до пункту 2 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень встановлений ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та полягає в наступному: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст. 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою тощо.

Процедуру проведення державної реєстрації прав, перелік документів, необхідних для її проведення визначено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013р. № 868 (далі - Порядок) (на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно даному Порядку, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком. Перелік таких документів для здійснення державної реєстрації прав визначено пунктами 37-76 Порядку.

Суд зазначає, що згідно з п. 35 Порядку під час проведення державної реєстрації речових прав заінтересованою особою є власник, інший правонабувач або сторона правочину, відповідно до якого виникли речові права.

Для проведення державної реєстрації речового права на нерухоме майно, що є похідним від права власності, одночасно з проведенням державної реєстрації права власності на таке майно заявником подаються документи, необхідні для проведення державної реєстрації права власності на таке майно та державної реєстрації речового права, що є похідним від нього.

Відповідно до п. 37 Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є:

1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат;

2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати;

5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону;

6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат;

7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією;

8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею;

10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 19.07.2016 р. у справі № 611/573/16-а визнано нечинним та скасовано рішення державного нотаріуса Барвінківської державної нотаріальної конторі від 15 квітня 2013 року № 1666753 про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку площею 4,2263 га ріллі (кадастровий № 6320481800:02:000:0095), розташованої на території Григорівської сільської ради Барвінківського району Харківської області.

Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, суд зазначає, що документами, які підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею. У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 71, 94, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження", Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2013 року № 868, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати Розділ з: Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відкритий на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку реєстраційний № 42003163204 площею 1,1717 га, кадастровий № 6320481800:02:000:0095, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Григорівської сільської ради Барвінківського району Харківської області.

Зобов'язати державного реєстратора Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області внести запис про скасування Розділу з: Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відкритий на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку реєстраційний № 42003163204 площею 1,1717 га, кадастровий № 6320481800:02:000:0095, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Григорівської сільської ради Барвінківського району Харківської області.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Барвінківський районний суд Харківської області суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М.Андросов