Ухвала

від 04.04.2017 по справі 530/1294/16-ц

ЗІНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/1294/16-ц

Номер провадження 2/530/29/17

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04.04.2017 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Должко С.Р. розглянувши заяву представникавідповідача приватного підприємства «Агроекологія» за довіреністю ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 530/1294/16-ц за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Агроекологія »про розірвання договорів оренди землі,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовом до приватного підприємства «Агроекологія» про розірвання договору оренди землі .

27.03.2017 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 27.03.2017 року заяву про забезпення позову задоволено та заборонено приватному підприємству Агроекологія , код ЄДРПОУ 24089080, місце знаходження: село Михайлики, Шишацького району, Полтавської області, чи будь-якій іншій третій особі яка діятиме від імені приватного підприємства Агроекологія чи в інтересах приватного підприємства Агроекологія , до набрання законної сили рішення суду по справі, вчиняти будь-які дії щодо користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 4.59 га, кадастровий номер 5321386000:00:032:0019, яка розташована на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області та належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ПЛ № 051624, виданого виданого 01.04.2001 року Ставківською сільською радою Зіньківського району Полтавської області, а саме: проводити на орендованій земельній ділянці будь-які сільськогосподарські роботи, у тому числі, але не тільки: збирати врожай, боронувати, дискувати, культивувати, орати, сіяти, вносити будь-які мінеральні чи органічні добрива, засоби захисту рослин, охороняти, не перешкоджати виконанню комплексу робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), тощо.

Зобов'язано ПП Агроекологія не перешкоджати позивачу, ОСОБА_2, замовити розроблення та затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 4.59 га, кадастровий номер 53213860:00:00:032:0019, яка розташована на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, цільове призначення (використання) якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , в натурі (на місцевості) та її закріплення межовими знаками, відповідно до вимог Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 р. № 376, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 р. за № 391/17686.

Суд розглянувши заяву, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява представникавідповідача приватного підприємства «Агроекологія» за довіреністю ОСОБА_1 про скасування забезпечення позову , не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Зідно з Постановою Пленуму верховного Суду України №9 від 22.12.2006 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має

з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх

вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно

виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення

виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати

обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також

відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати

особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до

уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких

можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних

заходів.

Відповідно до ч. 3 ст.154 ЦПК України «заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу .

Згідно ч.5 ст.154 ЦПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.

З матеріалів справи вбачається, що 16.01.2008року між приватним підприємством «Агроекологія» та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 4.59 га, яка розташована на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області строком на двадцять п'ять років, який 04 .02.2009 року зареєстрований Зіньківським районним відділом Полтавської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» . На даний час ОСОБА_2 прийняв рішення припинити договірні відносини з приватним підприємством «Агроекологія» з підстав визначених у позовній заяві і після ухвалення рішення на його користь, він має намір розпорядитись своєю земельною ділянкою на власний розсуд. На даний час ПП Агроекологія розпочинає весняно-польові роботи з обробітку земель в тому числі і земельної ділянки, яка належить позивачу на праві власності.В тім, якщо відповідачем будуть проведені роботи з обробітку належної позивачу земельної ділянки та засіяно сільськогосподарськими культурами, то між ним та відповідачем виникне конфлікт майнових інтересів, що приведе до настання негативних наслідків як для позивача - власника земельної ділянки, у вигляді не отриманих доходів так і для відповідача у вигляді витрат понесених при проведенні сільськогосподарських робіт, тому представником заявника було завлено клопотання про забезпечення позову.

Статтею 19 Конституції України , визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до змісту ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі зазначено, що в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі .

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства,та у зв'язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Зазначена норма узгоджується з вимогами ст. 41 Конституції України.

В рішенні у справі Беєлер проти Італії від 5 січня 2000 року Європейський Суд зазначив, що поняття майно у статті 1 Першого протоколумає автономне значення, яке не обмежується власністю на фізичні речі. Воно є незалежним від формальної класифікації в національному праві: деякі інші права та інтереси, що складають активи, можуть розглядатися, як право власності і, таким чином, як майно в цілях даного положення .

В справі ОСОБА_3 Девелопмент ЛТД проти Ірландії суд постановив, що ст. 1 може застосовуватися для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей у майбутньому.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову встановлено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України).

Стаття 152 ЦПК України визначає види забезпечення позову.

Одними із видів забезпечення позову, які визначені п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України, є заборона вчиняти певні дії.

Окрім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову підставою скасування заходів забезпечення позову можуть бути такі обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпесенні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 154 , 209-210 , ЦПК України , суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представникавідповідача приватного підприємства «Агроекологія» за довіреністю ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 530/1294/16-ц за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Агроекологія »про розірвання договорів оренди землі- відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п'яти днів з дня її отримання, через Зіньківський районний суд Полтавської області.

Згідно ч.9, 10, ст.153 ЦПК України, ухвала про забезпечення позову виконується негайно, в порядку встановленому для виконання судових рішень, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Написано власноручно.

Суддя Зіньківського

районного суду Полтавської області ОСОБА_4