АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/793/998/17Головуючий по 1 інстанції Категорія : 34 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОСОБА_2 суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника дочірнього підприємства РЕУ ПрАТ Житлобуд - ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_7 до дочінього підприємства РЕУ ПрАТ Житлдобуд про відшкодування шкоди.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
01 лютого 2016 року ОСОБА_7 звернулася з позовом до ДП РЕУ ПрАТ Житлобуд про відшкодування шкоди.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що їй на праві власності належить квартира № 24, що по вул. Пушкіна, буд. 67 у м. Черкаси.
02 червня 2010 між представником ОСОБА_7 та ДП РЕУ ЗАТ Житлобуд в особі ОСОБА_8 укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій строком на 5 років.
За умовами вказаного договору виконавець забезпечує надання послуг з утримання будинку по вул. Пушкіна, 67 у м. Черкаси, а також споруд та його прибудинкової територій, у тому числі здійснювати поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинку та елементів зовнішнього благоустрою, тощо.
У серпні 2015 року ДП РЕУ ПрАТ Житлобуд на виконання договору із залученням у якості Генерального підрядника ДП РЕУ ПрАТ Житлобуд проведено ремонт покрівлі (даху) житлового будинку по вул. Пушкіна, 67 у м. Черкаси над першим під'їздом.
Одночасно, квартира позивача знаходиться у першому під'їзді вказаного будинку на останньому поверсі та безпосередньо контактує із його покрівлею (дахом). Тобто ремонт у вказаний час проведено безпосередньо над квартирою позивача.
Проте, роботи із ремонту покрівлі проводились протягом серпня-вересня 2015 року.
Вказані роботи проведені всупереч правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджених Наказом Держком України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, у дощову погоду, у зв'язку із чим сталося протікання дощових вод через покрівлю до квартири позивача.
Станом на 06 вересня 2015 року з 11.00 години до 20.00 години у Черкасах була злива, через негерметичність гідроізоляційного покриття даху вказаного будинку 06 вересня 2015 близько 15.30 год. сталося затікання дощових вод до квартири № 24.
З метою фіксації факту залиття вказаної квартири дощовими водами та встановлення пошкоджених її елементів складено акт від 07 вересня 2015 в якому зафіксовано факт протікання дощових вод до квартири позивача та пошкодження стелі, стін, підлоги.
Після фіксації вказаного факту, ОСОБА_7 неодноразово намагалася зустрітись з відповідачами та домовитись про відшкодування суми збитків, нанесених йому в результаті затоплення квартири, проте відповідач проігнорував усі його звернення із вказаного питання.
Крім того, неправомірними діями відповідача позивачеві завдана моральна шкода. Просили стягнути заподіяну матеріальну шкоду внаслідок залиття квартири, компенсацію за заподіяну їй моральну шкоду та сплачений судовий збір.
Представник позивачки ОСОБА_7- ОСОБА_9 заявою від 10 лютого 2017 року збільшив позовні вимоги та просить стягнути матеріальну шкоду відповідно до висновку судової експертизи в розмірі 140 719 грн. та моральну шкоду в розмірі 100 000 грн., а також понесені судові витрати.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 лютого 2017 року позов ОСОБА_7 до ДП РЕУ ПрАТ Житлобуд про відшкодування шкоди задоволено частково.
Стягнуто з ДП РЕУ ПрАТ Житлобуд на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 140 719 грн., моральну шкоду в сумі 10 000 грн., понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 986,82 грн., витрати на проведення оцінки вартості ремонтно-відновлювальних робіт в сумі 1 200 грн., витрати на правову допомогу 10 200 грн., а всього 164 105 грн. 82 коп.
В апеляційній скарзі представник ДП РЕУ ПрАТ Житлобуд - ОСОБА_6 просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 лютого 2017 року як незаконне та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з слідуючих підстав.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Статтею 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед значення. Суд оцінює належність, допустимість достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25657583 від 23 березня 2010 року (а.с. 25 Т. 1).
ОСОБА_7Ю, в особі її представника, ОСОБА_10,( яка діяла на підставі довіреності від 09 лютого 2010 року, посвідченої приватним нотаріусом ОСОБА_11 реєстраційний номер 29727959) та ДП РЕУ ЗАТ Житлобуд в особі ОСОБА_8 02 червня 2010 року уклали договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій строком на 5 років. ОСОБА_7 щомісячно сплачувала за надані послуги по утриманню будинку та прибудинкової території (а.с. 10-12 Т. 1).
Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2015 року (а.с. 19-20 Т. 1) ДП РЕУ ПрАТ Житлобуд проводив ремонт покрівель на житловому будинку по вул. Пушкіна 67, 1 під'їзд.
Згідно акту від 07 вересня 2015 року (а.с. 22-23 Т. 1) складеного представниками ДП РЕУ ПрАТ Житлобуд в особі директора ОСОБА_12, майстра ОСОБА_13, власника квартири АДРЕСА_2 Д.Ю. та свідків: ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 зафіксовано факт того, що 06 вересня 2015 року о 15 год. 30 хв. було підтоплено верхню квартиру № 24 в будинку по вул. Пушкіна, 67. При обстеженні квартири виявлено та зафіксовано пошкодження, які були спричинені внаслідок підтоплення.
19 січня 2016 року ОСОБА_7 через свого представника ОСОБА_9 зверталася до ДП РЕУ ПрАТ Житлобуд з претензією (а.с. 24 Т. 1) з вимогою відшкодування заподіяної шкоди внаслідок залиття квартири.
Відповідно до звіту про незалежну оцінку по визначенню ринкової вартості, без врахування ПДВ, (а.с. 59 Т. 1) розмір збитків нанесених в результаті затоплення квартири, яка є власністю ОСОБА_7, що знаходиться на 10-11 поверхах одинадцятиповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, складає 116 000 грн.
З повідомлення Черкаського обласного центру гідрометеорології № 39.03.08/43 від 10 лютого 2016 року встановлено, що за даними спостережень авіаметеорологічної станції Черкаси, що розташована в районі аеропорту, за добу 06 вересня 2015 року дощу випало 27,1 мм (245 % декадної або 75% місячної норми). При цьому, найбільше дощу - 24,7 мм випало вдень 06 вересня 2015 року, тобто за 12 годин випало 225 % декадної або 62 % місячної норми, що відповідало критерію небезпечного гідрометеорологічного явища (сильний дощ).
З висновку судової будівельно-технічної експертизи № 252/16-23, № 942/16-23, № 943/16-23 від 30 грудня 2016 року (а.с. 183-188 Т. 1), вбачається, що на час проведення експертизи встановити причину залиття квартири АДРЕСА_4 не можливо. Вартість матеріальної шкоди, завданої залиттям 06 вересня 2015 року, на час складання висновку становить 140 719 грн.
В суді першої інстанції було встановлено із пояснень судового експерта ОСОБА_18, що на час проведення експертизи встановити причину затоплення квартири позивачки неможливо в зв'язку із спливом тривалого часу. Проте, локалізація слідів залиття квартири свідчить про потрапляння вологи через стелю, над якою розташований дах будинку. Інших джерел потрапляння води до помешкання не може бути.
Відповідно до ЗУ Про житлово-комунальні послуги учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є в тому числі і балансоутримувач який залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником - ч. 6 ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги .
Порядок визначення виконавця житлово-комунальних послуг затверджено Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 60 від 25 квітня 2005 року, у відповідності до п.1.6 якого, виконавець житлово-комунальних послуг визначається органами місцевого самоврядування, крім випадків коли власник (власники) житлових будинків бажає (бажають) визначити виконавця житлово-комунальних послуг самостійно.
За п. 1.9 приведеного Наказу № 60 від 25 квітня 2005 року, виконавці житлово-комунальних послуг є відповідальними за ненадання або неякісне надання відповідних послуг згідно з укладеними договорами та законодавством.
Уклавши з ОСОБА_7 договір про надання послуг з утримання будинків і споруд прибудинкових територій ДП РЕУ ЗАТ Житлобуд , виконавець договору взяв на себе відповідальність відповідно до ч.ч. 15, 16 договору (а.с. 11 Т. 1).
Відповідно до ст. 1 ЗУ Про житлово-комунальні послуги житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Згідно з розділом 2 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, визначено, що технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків, яка включає в себе проведення планових та позапланових оглядів (п. 2.1 Правил).
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавець зобов'язується утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходи щодо ліквідації аварійних ситуацій.
Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 1166, ч. 2 ст. 1192 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Аналізуючи обґрунтованість та вмотивованість висновків суду першої, колегія суддів вважає, що районним судом правильно було встановлено та не заперечувалося сторонами, що позивачка ОСОБА_7 є власником квартири АДРЕСА_4. Вказана квартира двоповерхова та розташована на 10-11 поверсі зазначеного будинку, обслуговування якого здійснює відповідач - ДП РЕУ ПрАТ Житлобуд . Є достовірно встановленим той факт, що 06 вересня 2015 року, під час зливи у м. Черкаси, відбулося потрапляння дощових вод до приміщення квартири, що спричинило значних пошкоджень та відповідно майнової шкоди. В апеляційній скарзі представником ДП РЕУ ПрАТ Житлобуд вказано на недоведеність причинно-наслідкового зв'язку між діями ДП РЕУ ПрАТ Житлобуд та заподіяною шкодою ОСОБА_7
Однак, дане твердження апелянта спростовується слідуючими встановленими обставинами. Так, квартира позивача розташована на 10-11 поверсі одинядцятиповерхового житлового будинку № 67 по вул. Пушкіна в м. Черкаси. Над нею немає інших житлових приміщень, а лише проходять комунікаційні системи водопостачання, опалення, водовідведення з даху будинку. Аварійних ситуацій в цих системах 06 вересня 2015 року зафіксовано не було, аварійні служби з цього приводу не викликалися. Затоплення квартири відбулося під час зливи, тобто до квартири потрапили атмосферні опади у вигляді дощу. При цьому, вода потрапляла у квартиру зі стелі. Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що затоплення іншим шляхом, ніж з даху будинку, потрапляння опадів до помешкання неможливе є правильним. Дану обставину як найбільш імовірну надав і експерт у своїх показах. Це свідчить про неналежний стан покриття даху будинку, обслуговування якого покладено на відповідача ДП РЕУ ПрАТ Житлобуд , який неналежним чином виконав свої обов'язки по обстеженню покрівлі даху під'їзду № 1 в будинку 67 по вул. Пушкіна після затоплення квартири позивачки з метою з'ясування його дійсного стану.
Тому, колегія суддів погоджується з висновком районного суду про існування причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та заподіяною шкодою позивачеві ОСОБА_7, оскільки суд першої інстанції, дослідивши докази у справі і надавши їм належну оцінку, а також, врахувавши обставини справи, дійшов обґрунтовано висновку про те, що залиття квартири позивача сталося в результаті протікання покрівлі будинку над квартирою ОСОБА_7, позивач довів протиправність дій відповідача, а відповідач, в свою чергу це не спростував та не довів відсутність його вини у заподіянні шкоди, що є його процесуальним обов'язком зокрема і те, що позивач проживає на останньому поверсі багатоквартирного будинку, що унеможливлює заподіяння зазначеної шкоди іншими особами правильно виходив із доведеності та обґрунтованості позовних вимог в цій частині.
З висновку судової будівельно-технічної експертизи № 252/16-23, № 942/16-23, № 943/16-23 від 30 грудня 2016 року (а.с. 183-188 Т. 1), вбачається, що вартість матеріальної шкоди, завданої залиттям 06 вересня 2015 року, на час складання висновку становить 140 719 грн., тому судом першої інстанції правомірно задоволено саме такий розмір матеріальної шкоди та стягнуто його з ДП РЕУ ПрАТ Житлобуд на користь позивача.
Разом з тим, вирішуючи спір в частині стягнення моральної шкоди, колегія суддів враховує наступне.
Згідно з ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Частиною другою цієї статті встановлено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Водночас статтями 20, 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Враховуючи вимоги законодавства, характер, обсяг та тривалість моральних страждань, яких зазнав позивач у зв'язку із пошкодженням її майна, подані сторонами докази, як заподіяння моральної шкоди, колегія суддів вважає, що районний суд при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди виходив із засад розумності, виваженості та справедливості, а тому висновок суду в цій частині відповідає встановленим нормам чинного законодавства і зміні чи скасуванню не підлягає.
Переглядаючи законність рішення суду в частині вирішення питання щодо судових витрат, колегія суддів приходить до висновку, що в цій частині рішення суду є обгрунтованим та грунтується на нормах чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.
У ч. 1 ст. 88 ЦПК України зазначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судових витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 20 грудня 2011 року Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
У п.п. 47, 48 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах судам роз'яснено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах .
Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у п. 2 ч. 3 ст. 79, ст. ст. 84, 88, 89 ЦПК України.
Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в п. 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Судом першої інстанції правильно було встановлено, що під час судового розгляду справи позивач ОСОБА_7 понесла витрати по оплаті правової допомоги і нею за квитанціями, які містяться в матеріалах справи, сплачено за роботу ФОП ОСОБА_9 - 10200 грн. та витрати на проведення оцінки вартості ремонтно-відновлювальних робіт в сумі 1200 грн. які відповідно до ст. 84 ЦПК України та враховуючи положення ЗУ Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах , тому саме ці суми й були стягнуті з відповідача. Крім того, районним судом правильно було застосовано положення норм ст. 88 ЦПК України та стягнуто також на користь позивача судовий збір в розмірі 1 986 грн. 82 коп.
За таких обставин, підсумовуючи все вищевикладене не, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального та процесуального права та ухвалено рішення з додержанням положень чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, були предметом дослідження колегії суддів і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника дочірнього підприємства РЕУ ПрАТ Житлобуд - ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_7 до дочінього підприємства РЕУ ПрАТ Житлобуд про відшкодування шкоди залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді :
Суд | Апеляційний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 12.04.2017 |
Оприлюднено | 18.04.2017 |
Номер документу | 65958242 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Черкаської області
Бородійчук В. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні