печерський районний суд міста києва
Справа № 757/27963/15-ц
Категорія 13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 квітня 2017 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Козлов Р.Ю.,
при секретарі - Іваненку С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Телеканал Інтер , Товариства з обмеженою відповідальністю Студія Квартал-95 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Стратегія кіно , про захист авторського права та виплату компенсації,-
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2015 року позивач звернувся з позовом до суду, просив суд ухвалити рішення яким: заборонити ПрАТ Телеканал Інтер та ТОВ Студія Квартал-95 використання будь-яким способом пісні Неофіційний гімн Євро-2012 , авторство якої належить позивачеві; зобов'язати ПрАТ Телеканал Інтер та ТОВ Студія Квартал-95 опублікувати за власний рахунок в офіційних друкованих виданнях відомості про допущене порушення авторського майнового права позивача та стягнути з ПрАТ Телеканал Інтер , Благодійного фонду Фонд Бориса Колеснікова , ТОВ ТАВР Медіа (ХІТ ФМ), ЗАТ Телеодин та ТОВ Студія Квартал-95 компенсацію в розмірі п'ятдесяти тисяч мінімальних заробітних плат, а саме 60 900 000 грн. В обґрунтування цих вимог позивач послався на те, що він є власником авторських майнових прав на пісню Неофіційний гімн Євро-2012 , оскільки ним створено музику, написано текст та записано фонограму до вказаного музичного твору. Зазначений твір створений позивачем у період до 16 лютого 2012 року та приурочений проведенню в Україні чемпіонату Європи з футболу Євро-2012 , який брав участь у Всеукраїнському творчому конкурсі Єврохіт - пісня для країни, гордість для історії . Зазначений конкурс проходив в період з 14 грудня 2011 року по 01 березня 2012 року за підтримки Благодійного фонду Фонд Бориса Колесникова . Організаторами конкурсу були ТОВ ТАВР Медіа (ХІТ ФМ), ЗАТ Телеодин (М1). Пісня оприлюднена 01 березня 2012 року на Кременчуцькій радіостанції Відкрите радіо . На підтвердження створення позивачем пісні Неофіційний гімн Євро-2012 Державною службою інтелектуальної власності позивачу видано свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 49712 від 18 червня 2013 року. В той же час, з 09 червня 2012 року на телеканалі Інтер в розважальному шоу Ми разом та в рекламному ролику до нього використовувалась пісня Неофіційний гімн Євро-2012 . При цьому, в розважальному шоу звучала вся пісня і її музика без тексту, а в рекламному ролику до нього частина пісні. Зазначене порушення носило характер багаторазового, в титрах до шоу не згадувались ані автор пісні, ані її виконавець. У зв'язку з тим, що позивач не надавав телеканалу згоду на використання створеної ним пісні, 19 квітня 2013 року ним направлено на адресу ПрАТ Телеканал Інтер лист-претензію з проханням вирішити питання виплати авторської винагороди за використання створеного ним музичного твору шляхом укладення авторського договору з ним як автором. Однак листом вих. №289/1 від 16 травня 2013 року ПрАТ Телеканал Інтер скерувало лист від 19 квітня 2013 року на адресу ТОВ Студія Квартал-95 (автор програми Ми разом ), керуючись при цьому п. 1.7 ст. 1 Ліцензійного договору №12-ИАИ/2012 від 05 червня 2012 року. Також листом за вих. №687 від 12 червня 2015 року ПрАТ Телеканал Інтер на чергову вимогу позивача від 12 травня 2015 року щодо виплати авторської винагороди за використання твору повідомив про відмову у задоволенні даної вимоги з огляду на її необґрунтованість та зазначив що запис програми Ми разом на даний час у товариства не зберігається. Посилаючись на те, що ПрАТ Телеканал Інтер та ТОВ Студія Квартал-95 створили та оприлюднили програму Ми разом , у якій без годи позивача використали пісню Неофіційний гімн Євро-2012 , позивач просив задовольнити пред'явлені вимоги. Крім того, оскільки пісня Неофіційний гімн Євро-2012 брала участь у Всеукраїнському творчому конкурсі Єврохіт - пісня для країни, гордість для історії , організатором якого були ТАВР Медіа (ХІТ ФМ) і ЗАТ Телеодин (М1) за підтримки Благодійного фонду Фонд Бориса Колесникова , позивач вважає наявними всі підстави стверджувати, що організаторами даного конкурсу було допущено порушення його прав шляхом передачі пісні Неофіційний гімн Євро-2012 Телеканалу Інтер та ТОВ Студія Квартал-95 , які без дозволу позивача використовували її в розважальному шоу Ми разом та рекламному ролику до нього.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 лютого 2016 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду в частині вимог до Благодійного фонду Фонд Бориса Колеснікова , ТОВ ТАВР Медіа (ХІТ FM), ЗАТ Телеодин (Телеканал М1).
Також в ході розгляду справи за клопотанням представників відповідачів до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено ТОВ Стратегія кіно .
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили задовольнити пред"явлені вимоги у повному обсязі.
Представники відповідачів ПрАТ Телеканал Інтер та ТОВ Студія Квартал-95 проти задоволення позову заперечували.
Представник третьої особи - ТОВ Стратегія кіно в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та позивача ОСОБА_6, якого допитано як свідка з його згоди, оцінивши докази в сукупності із поясненнями сторін, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 18 травня 2012 року між ТОВ Студія Квартал - 95 та ТОВ Стратегія кіно (Російська Федерація) був укладений договір №1-04/06 на виготовлення і поставку аудіовізуального твору та передачу прав на нього. У відповідності до умов даного договору, ТОВ Стратегія кіно мало виготовити та передати аудіовізуальний твір - документальний фільм під назвою Ми разом , а також передати ТОВ Студія Квартал - 95 усі виключні майнові авторські та суміжні права на використання фільму ТОВ Студія Квартал - 95 без обмеження за способами, формою використання, а також за територією та часом.
Відтворення зазначеного шоу (документального фільму) під назвою Ми разом відбувалось на телеканалі Інтер . Факт відтворення вказаного фільму на телеканалі сторонами не заперечується, відтак не потребує додаткового доказування.
Також судом встановлено, що Державною службою інтелектуальної власності на підставі заяви позивача (заявка від 11 квітня 2013 року №50146) прийнято рішення про реєстрацію авторського права на твір - Пісня Неофіційний гімн Євро-2012 (Том справи №1 а.с. 15).
На підставі вищенаведеного рішення, Державною службою інтелектуальної власності позивачу видано свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір - Пісня Неофіційний гімн Євро-2012 № 49712 від 18 червня 2013 року (Том справи №1 а.с. 16).
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права", первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.
Згідно ст. 440 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору: право перешкоджати неправомірному використанню і твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про авторське право і суміжні права , до майнових прав автора належить виключне право на використання твору, а також виключне право надавати дозвіл на використання твору іншими особами.
У відповідності до ст. 441 ЦК України, використанням твору є відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі, а також продаж. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.
Як на правову підставу позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачі створили та оприлюднили програму Ми разом у якій без його згоди використали твір - пісню Неофіційний гімн Євро-2012 , чим порушили вимоги вищенаведених положень Закону та його прав як автора твору.
Статтею 50 Закону України Про авторське право і суміжні права , передбачено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є, зокрема, вчинення будь-якою особою дій, які порушують немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з врахуванням передбачених статтями 21 -25,42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.
Відповідно до п. 2 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права , при порушеннях будь-якою особою авторського права, передбачених статтею 50 цього Закону, та інших порушеннях особистих немайнових прав і немайнових прав суб'єктів авторського права, законодавець надає автору право вибору способу правового захисту авторського права і суміжних прав.
Одним із способів цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав, визначеним п.п. г п. 2 ч. 1 ст. 52 Закону, є подання позову про виплату компенсації у випадку порушення авторських прав у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат.
В пункті 42 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 04 червня 2010 року Про застосування судами у справах про захист авторського права і суміжних прав , зазначено, що відповідно до пункту г частини першої статті 52 Закону № 3792-ХІІ суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав має право вимагати виплату компенсації замість збитків або стягнення доходу.
При вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.
В свою чергу в п. 12 Постанови, Пленуму Верховного Суду України, від 04 червня 2010 року № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" визначено, що відповідно до частини третьої статті 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому порушником авторських і (або) суміжних прав можуть бути будь-які учасники цивільних відносин, що визначені в статті 2 ЦК, які своїми діями (бездіяльністю) порушують особисті немайнові і (або) майнові права суб'єктів авторських прав і (або) суміжних прав.
У зв'язку з цим суду слід виходити з того, що майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: Факту протиправної поведінки особи (наприклад, вчинення дій, передбачених статтями 50 та 52 Закону України Про авторське право та суміжні права N 3792-ХІІ); шкоди, завданої суб'єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди.
Позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою і діями відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому у відповідності ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В ході розгляду справи представники відповідачів як на підставу заперечень проти вимог позивача посилалися на те, що ТОВ Студія Квартал 95 , який є власником програми Ми разом та на замовлення якого створена програма, категорично заперечували обставини використання у розважальному шоу Ми разом , що транслювалось телеканалом Інтер , пісні Неофіційний гімн Євро-2012 , а також вказували на те, що надані позивачем документи не дають можливості ідентифікувати твір окрім як за назвою. Таким чином, відповідачі заперечували факт використання та демонстрації у програмі (розважальному шоу) Ми разом , що створена на замовлення ТОВ Студія Квартал 95 , пісні Неофіційний гімн Європи-2012 , авторство якої належить позивачу.
Для з'ясування цих обставин, за клопотанням позивача судом призначено судову комісійну експертизу у сфері інтелектуальної власності: фонограм, відеограм, програм (передач) організації мовлення та економічну у сфері інтелектуальної власності, виконання якої було доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ.
Серед іншого в ухвалі суду перед експертами поставлено питання: чи мало місце повне або часткове використання музичного твору - пісні Неофіційний гімн Євро - 2012 у записах аудіовізуальних творів, розміщених на CD-R диску, наданому представником позивача на дослідження (Том справи №1, а.с.155 (а)), а також чи мало місце відтворення твору пісні (або його частина, яка може використовуватися самостійно) або чи є досліджуваний відеозапис безперервним та чи піддавався досліджуваний відеозапис додатковій обробці (монтажу, накладенням фонограми на відео, тощо) перед здійсненням його запису на наданий - диск, при створенні документального серіалу Ми разом , який було створено на замовлення ТОВ Студія Квартал - 95 , за договором № 1-04/06 від 18.05.2012 року на виготовлення та поставку аудіовізуального твору та передачі прав.
Відповідно до ухвали суду всі витрати, які пов'язані з проведенням експертизи було покладено на позивача.
Як вбачається зі змісту листа №17544/16-53/18311/16-35 від 14 лютого 2017 року, який надійшов на адресу Печерського районного суду м. Києва за підписом директора КНДІСЕ ОСОБА_7, 07 листопада 2016 року у відповідності до резолютивної частини та з урахуванням положень Постанови КМУ від 27 липня 2011 року №804, позивачу було направлено рахунок на оплату вартості експертизи. Разом з тим, 15 лютого 2017 року на адресу КНДІСЕ надійшла письмова заява ОСОБА_8 про те, що грошові кошти згідно рахунку №8065 від 25 листопада 2016 року за проведення експертизи він сплачувати відмовляється (Том справи №2 а.с.203).
Внаслідок відмови позивача від оплати вартості проведення експертного дослідження, матеріали справи були повернуті до суду, а провадження у справі - відновлене.
Відповідно до ст.146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Таким чином, внаслідок ухилення від участі у проведенні експертизи, позивачем не було надано достатніх доказів на підтвердження тієї обставини, що ТОВ Студія Квартал 95 , який є власником програми Ми разом та на замовлення якого створена програма, використовувало у розважальному шоу Ми разом , яке транслювалось телеканалом Інтер , пісні Неофіційний гімн Євро-2012 право на яку належить позивачеві. Надані позивачем та його представником інші докази на підтвердження порушення авторських прав суд вважає непереконливими, що у свою чергу є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх недоведеністю.
Таким чином, оскільки позивач не довів факту порушення його авторських прав з боку відповідачів, пред'явлені позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 440, 422, 437 ЦК України, ст. ст. 1, 8, 9, 11, 14, 15, 17, 32, 33, 50,52 Закону України Про авторське право і суміжні права , ст.ст. 10, 57, 60, 61, 88, 130, 146, 212, 213, 215, 220 ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Телеканал Інтер , Товариства з обмеженою відповідальністю Студія Квартал-95 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Стратегія кіно , про захист авторського права та виплату компенсації - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
СУДДЯ
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2017 |
Оприлюднено | 18.04.2017 |
Номер документу | 65958941 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Козлов Р. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні