Рішення

від 30.03.2017 по справі 909/226/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2017 р. Справа № 909/226/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,

секретар судового засідання Максимів Н. Б.,

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №1 від 28.03.2017),

від відповідача: представники в судове засідання не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Драйв-ІФ" (вул. Національної гвардії, 16/35, м. Івано-Франківськ, 76000)

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (вул. Свободи, 210/ 28, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78500)

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Драйв-ІФ" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за поставлений товар.

Позовну заяву ТОВ "Драйв-ІФ" обґрунтовує тим, що відповідачем не в повній мірі оплачено отриманий від позивача товар згідно накладних №11/08/13 від 26.08.2013 та №5/09/13 від 08.10.2013, а тому виникла заборгованість в розмірі 146200,00 грн., в зв'язку з чим просить позов задоволити.

Ухвалою суду від 23.02.2017 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 14.03.2017, за результатами якого в зв'язку з неприбуттям представників сторін в судове засідання, розгляд справи відкладено на 30.03.2017.

29.03.2017 від ФОП ОСОБА_2 надійшла заява-пояснення, в якій відповідач зазначила, що нею оплачено суму в розмірі 16500,00 грн., тому ціна позову не відповідає дійсності. Крім того, посилаючись на важке фінансове становище, просила відстрочити оплату боргу на термін до чотирьох місяців.

В судовому засіданні 30.03.2017 представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві. Крім того, на виконання вимог ухвали подав квитанцію про оплати судового збору в розмірі 593,00 грн. Судом оглянуто даний письмовий доказ та долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвал від 23.02.2017 та від 14.03.2017 не виконав.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, передбаченому законодавством.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу суду від 23.02.2017 надіслано відповідачу за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві та відділенням поштового зв'язку суду не повернуто.

Ухвалу суду від 14.03.2017 про відкладення розгляду справи 18.03.2017 вручено відповідачу, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи.

Враховуючи те, що відповідач явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, проте, судом його було належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи, тому справу розглянуто на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне:

відповідно до накладних №11/08/13 від 26.08.2013 та №5/09/13 від 08.10.2013 ТОВ "Драйв-ІФ" (позивачем) було поставлено на користь ФОП ОСОБА_2 галантерейну та сувенірну продукцію (далі-товар) на суму 256710,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, між сторонами виникли зобов'язальні відносини.

На підтвердження виконання зобов'язань позивачем в частині поставки товару до матеріалів справи долучено копії вищевказаних накладних №11/08/13 від 26.08.2013 та №5/09/13 від 08.10.2013, з яких вбачається, що відповідачем товар прийнято. Отримання ФОП ОСОБА_2 обумовленого товару підтверджується підписами в графі "Прийняв" на вказаних вище накладних.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Проте, всупереч вимог чинного законодавства відповідачем оплачено отриманий товар лише частково - в розмірі 110500,00 грн., в зв'язку з чим позивачем надіслано на адресу ФОП ОСОБА_2 вимогу №1 від 03.10.2016 про сплату решти вартості отриманого товару.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи та з пояснень представника позивача вбачається, що свої зобов'язання щодо оплати поставленого останнім товару відповідачем на даний час не виконано належним чином.

З приводу поданої відповідачем заяви, в якій вона зазначає, що нею сплачено кошти в сумі 16500,00 грн. та посилаючись на важке фінансове становище, просить відстрочити оплату боргу на чотири місяці, слід зазначити наступне:

частиною першою статті 36 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК Україна господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Слід зазначити, що на підтвердження здійснення оплати коштів в сумі 16500,00 грн. ФОП ОСОБА_2 не подано жодних письмових доказів, а тому здійснення такої оплати нічим на підтверджено і судом до уваги не приймається.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, особа, яка подала заяву про відстрочку сплати боргу, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим здійснення такої оплати, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про відстрочку виконання рішення.

У своїй заяві відповідач посилається на важке фінансове становище, просить відстрочити оплату суми боргу на термін до чотирьох місяців.

Однак відповідачем не надано належних доказів відсутності достатніх грошових коштів для виконання сплати боргу чи інших обставин, зокрема, тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події.

Таким чином, відповідачем не доведено наявність виняткових обставин, які б ускладнювали чи унеможливлювали здійснення нею оплати боргу, а тому в задоволенні відстрочки сплати боргу слід відмовити.

Проте, слід зазначити, що з поданої ФОП ОСОБА_2 заяви випливає, що загалом факт отримання товару від позивача та сам факт існування заборгованості нею не заперечується.

З тексту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлена до стягнення сума боргу в розмірі 256700,00 грн.

У відповідності до ст. 55 ГПК України, при перерахунку судом правильності нарахувань встановлено, що позивачем допущено арифметичну помилку ціни позову, а тому слід зазначити таке:

дослідивши подані позивачем копії накладних - №11/08/13 від 26.08.2013 на суму 53860,00 грн. та №5/09/13 від 08.10.2013 на суму 202850,00 грн., встановлено, що загальна сума поставленого за цими накладними товару становить - 256710,00 грн., проте, позивачем допущено арифметичну помилку і зазначено суму - 256700,00 грн. Крім того, позивачем зазначено, що відповідачем було сплачено частково суму боргу в розмірі 110500,00 грн. та ціну позову - 146200,00 грн. Проте, враховуючи те, що загальна сума отриманого товару становить - 256710,00 грн., то позивачу слід було зазначити суму боргу та ціну позову - 146210,00 грн. Однак, позивач допустив арифметичну помилку та просить стягнути суму 146200,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, наявні в матеріалах справи докази, якими підтверджується факт неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару та те, що судом приймається рішення в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись 124 Конституції України, 22, 33, 34, 36, 43, 49, 55, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (вул. Свободи, 210/ 28, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78500, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Драйв-ІФ" (вул. Національної гвардії, 16/35, м. Івано-Франківськ, 76000, код 37951764) заборгованість в розмірі 146200,00 грн. (сто сорок шість тисяч двісті гривень нуль копійок) та cудовий збір в розмірі 2193,00 грн. (дві тисячі сто дев'яносто три гривні нуль копійок).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грица Ю.І.

Повне рішення складено 13.04.2017.