Рішення

від 25.09.2013 по справі 910/14344/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14344/13 25.09.13

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрінтерком"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - EUTILIA LIMITED (Компанія Ютілія Лімітед)

про визнання договору оренди недійсним

та

за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрінтерком"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - EUTILIA LIMITED (Компанія Ютілія Лімітед)

про визнання права власності

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача (за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_2, ОСОБА_3 (представник за довіреністю);

від відповідача (за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_4 (представник за довіреністю);

від третьої особи: ОСОБА_5 (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 25 вересня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

26.07.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява від 25.07.2013 Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрінтерком" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання договору оренди недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2013 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 07.08.2013.

В судове засідання, призначене на 07.08.2013, представники сторін не з'явились, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2013 відкладено розгляд справи на на 02.09.2013.

12.08.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшов зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрінтерком" про визнання права власності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2013 прийнято зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрінтерком" про визнання права власності до свого провадження. Призначено розгляд зустрічної позовної заяви на 02.09.2013.

В судове засідання, призначене на 02.09.2013, представники сторін з'явились, надали усні пояснення по суті спору, надали додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Суд оголосив перерву до 11.09.2013 о 12:50 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

11.09.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшло клопотання від EUTILIA LIMITED (Компанія Ютілія Лімітед) про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом.

В судове засідання, призначене на 11.09.2013, сторони з'явились та надали пояснення по суті спору.

В судовому засіданні було розглянуто клопотання EUTILIA LIMITED (Компанія Ютілія Лімітед) про залучення в якості третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, керуючись ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, суд задовольнив вказане клопотання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2013 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом EUTILIA LIMITED (Компанія Ютілія Лімітед). Відкладено розгляд справи на25.09.2013.

В судове засідання, призначене на 25.09.2013, з'явились представники сторін та третьої особи.

Представник третьої особи подав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи попереднього власника земельної ділянки ОСОБА_6

В задоволені вказаного клопотання судом відмовлено з мотивів необгрунтованості.

Судом розглянуто клопотання третьої особи про припинення провадження у справі.

В задоволені клопотання судом відмовлено з мотивів необгрунтованості.

Судом розглянуто клопотання третьої особи про передачу справи за підсудністю.

В задоволені клопотання судом відмовлено з мотивів необгрунтованості.

Клопотання позивача за зустрічним позовом про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса ОСОБА_7 судом відхилено з мотивів необгрунтованості.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Юрінтерком звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до ФОП ОСОБА_1 про визнання недійсними договору оренди нерухомого майна.

У подальшому ТОВ Юрінтерком було подано заяву про зміну предмета позову, згідно якої вказане товариство просило визнати недійсними вказаний вище договір та додаткову угоду до нього.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договори купівлі-продажу на підставі яких ФОП ОСОБА_1 придбала нерухоме майно, яке є предметом оренди за оспорюваним договором, визнані недійсними в судовому порядку.

ФОП ОСОБА_1 звернулась із зустрічним позовом до ТОВ Юрінтерком про визнання права власності на нерухоме майно, яке є предметом оренди за оспорюваним договором.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що ФОП ОСОБА_1 були дотримані вимоги закону при укладенні договорів купівлі-продажу нерухомого майна, у зв'язку із чим вона набула право власності на відповідне нерухоме майно у встановленому законом порядку.

У подальшому ФОП ОСОБА_1 були подані додаткові пояснення до зустрічної позовної заяви, в яких зазначено, що ФОП ОСОБА_1 є добросовісним набувачем придбаного у ОСОБА_6 нерухомого майна, оскільки на момент укладення договорів купівлі-продажу їй не було та не могло бути відомо про обставини, які стали підставами для визнання їх недійними.

За результатами розгляду справи по суті суд встановив, що первісний позов не підлягає задоволенню, а зустрічний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

20.07.2012 року між ТОВ Юрінтерком та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір оренди частини житлового будинку, відповідно до умов якого ТОВ Юрінтерком як орендар отримало в тимчасове платне користування строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців частину житлового будинку, розташованого за адресою: Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вул. Київська, буд. 8, а саме 2 (дві) кімнати з підсобними приміщеннями загальною площею 100 кв. м. з метою розміщення бізнес-партнерів, гостей, працівників тощо орендаря.

21.06. 2013 року між ТОВ Юрінтерком та ФОП ОСОБА_1 була укладена додаткова угода № 21/06 до договору оренди частини житлового будинку від 20.07.2012 року, відповідно до умов якої, підпункт 1.1. договору оренди частини будинку житлового будинку від 20.07.2012 року викладено в наступній редакції: орендодавець передає орендарю в оренду частину житлового будинку, а саме 100 кв. м., який знаходиться в його власності (володінні), розташований за адресою: Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вул. Київська, буд. 8 і земельну ділянку площею 0,2 га.

В свою чергу рішенням Обухівського районного суду Київської області від 27.09.2012 року по справі № 2-1202/12, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 22.01.2013 року, визнано недійсними договір купівлі-продажу нерухомого майна від 24.09.2010 року, укладений між ОСОБА_6 як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем, яким відчужено земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 3223155400:05:079:0017, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Київська, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за номером №4818; договір купівлі-продажу нерухомого майна від 24.09.2010 року, укладений між ОСОБА_6 як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем, яким відчужено земельну ділянку площею 0,5090 га, кадастровий номер 3223155400:05:079:0018, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Київська, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за номером №4815; договір купівлі-продажу нерухомого майна від 24.09.2010 року, укладений між ОСОБА_6 як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем, яким відчужено житловий будинок загальною площею 572,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Київська, 8, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за номером №4812.

При цьому в ході розгляду даної господарської справи було встановлено, що рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.09.2013 року скасовано рішення Обухівського районного суду Київської області від 27.09.2012 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 22.01.2013 року по справі № 2-1202/12, а в задоволенні позову про визнання вищезазначених договорів недійсним відмовлено.

Згідно вимог ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Під час розгляду даної справи по суті Господарським судом м. Києва не встановлено жодних обставин порушення вимог закону при укладені наведених вище договорів купівлі-продажу.

Таким чином відсутні підстави вважати неправомірними укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 договори купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно вимог ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно вимог ч. 1, ч. 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно вимог ч. 1, ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Враховуючи наведене суд вважає, що ФОП ОСОБА_1 правомірно набула право власності на спірне нерухоме майно і є його законним власником та орендодавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином право власності на спірне нерухоме майна підлягає визнанню за ФОП ОСОБА_1 в порядку ст. 392 ЦК України.

При цьому суд відзначає, що відсутні підстави для застосування положень статей 330, 388 ЦК України, якими регулюється порядок набуття права власності добросовісним набувачем, оскільки підставою для їх застосування є придбання внаслідок необізнаності майна в особи, яка не мала права його відчужувати.

В свою чергу матеріалами даної справи, а також рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.09.2013 року, яке є обов'язковим при розгляді даної справи щодо встановлених фактичних обставин в силу вимог ч. 4 ст. 35 ГПК України, встановлено, що на момент укладення вищенаведених договорів купівлі-продажу між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 не існувало жодних обмежень права ОСОБА_6 на розпорядження спірним нерухомим майном.

При цьому суд зауважує, що під час розгляду даної господарської справи судом встановлено, що за будь-яких обставин ФОП ОСОБА_1 не могла б бути обізнаною про існування заборони на відчуження ОСОБА_6 спірного нерухомого майна навіть якщо б така заборона і існувала б на момент укладення відповідних договорів купівлі-продажу, оскільки при їх нотаріальному посвідчені приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_7 було перевірено та встановлено відсутність обтяжень щодо вказаного нерухомого майна, а ФОП ОСОБА_1 на підтвердження відсутності будь-яких обтяжень нерухомого майна було отримано витяги із Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 24 вересня 2010 року за № 28616609 та № 28616632, згідно яких станом на 24.09.2010 року були відсутні обтяження щодо вказаного нерухомого майна, які обмежували б право ОСОБА_6 на його відчуження (копії витягів наявні в матеріалах справи).

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно вимог ч. 5 ст. 12 ЦК України якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Таким чином ФОП ОСОБА_1 добросовісно набула на законних підставах право власності на спірне нерухоме майно у особи, яка мала право його відчужувати, що є підставою для визнання за ФОП ОСОБА_1 права власності на вказане нерухоме майно у зв'язку із його оспоренням в порядку ст. 392 ЦК України.

Враховуючи відмову у задоволенні первісного позову, та задоволення позовних вимог за зустрічним позовом, судові витрати позивача за зустрічним позовом по сплаті судового збору у сумі 68 820,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4-5, 82 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В первісному позові - відмовити повністю.

Зустрічний позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (01021, АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) право власності на наступне нерухоме майно:

- житловий будинок з надвірними побудовами, який розташований за адресою: Україна, Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вул. Київська (вулиця Київська, вулиця Федоренка), буд. 8, та який складається з: житлового будинку - літера А загальною площею 572,3 (п'ятсот сімдесят два цілих три сотих) кв.м., житловою площею 98,4 (дев'яносто вісім цілих чотири сотих) кв.м.; гостьовий будинок - літера Б; будинок охорони - літера В; альтанка - літера Г; альтанка - літера Д; огорожа - № 1; вимощення - № 2; свердловина - № 3; каню колодязь - № 4-№8.

- земельна ділянка, кадастровий номер: 3223155400:05:079:0017, площею 0,1000 га, яка знаходиться за адресою: Україна, Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вул. Київська.

- земельна ділянка, кадастровий номер: 3223155400:05:079:0018, площею 0,5090 га, яка знаходиться за адресою: Україна, Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вул. Київська.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрінтерком" (03150, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 31352604), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (01021, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів: НОМЕР_2), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти за сплату судового збору у сумі 68 820,00 грн. (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.09.2013.

Суддя Ю.В. Цюкало