ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.04.2017Справа №910/23371/16
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Інвестмент Проперті Протектед до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово-консультаційна компанія СІ.ЕФ.ДІ.ГРУП за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача про Приватного акціонерного товариства Страхова компанія НОВА зобов'язання повернути бланки договорів страхування (страхові поліси)
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача:Васютін А.Г. від відповідача: від третьої особи:Катерняк О.В. не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестмент Проперті Протектед (позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово-консультаційна компанія СІ.ЕФ.ДІ.ГРУП (відповідач) про зобов'язання повернути залишки невикористаних бланків договорів страхування (страхових полісів), які були передані від Приватного акціонерного товариства Страхова компанія НОВА .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договорів доручення №56 від 04.06.2014 р. та №69 від 01.07.2015 р. страховиком, Приватним акціонерним товариством Страхова компанія НОВА , було передано відповідачу бланки страхових полісів, частину з яких відповідачем не використано та не повернуто. При цьому, як вказує позивач, на підставі договору купівлі-продажу боргових зобов'язань (вимог) №11/0/11-16 від 01.04.2016 р. права і обов'язки страховика за вказаними договорами доручення перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестмент Проперті Протектед .
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.12.2016 р. порушено провадження у справі, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Приватне акціонерне товариство Страхова компанія НОВА .
15.03.2017 р. відповідач подав до суду письмові пояснення, в яких проти позову заперечив, посилаюсь на відсутність у позивача права надавати послуги страхування. Також, відповідачем зазначено, що позивачем не конкретизовано позовні вимоги, а саме не вказано чіткого переліку полісів, які підлягають поверненню.
Розгляд справи відкладався неодноразово, у тому числі, у зв'язку з неявкою учасників судового процесу, неподанням витребуваних документів та необхідністю отримання нових доказів.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову надав заперечення.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.
Згідно з п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на неявку представника третьої особи, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Щодо строку розгляду спору господарський суд зазначає, що розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006р., Літоселітіс Проти Греції від 05.02.2004р.)
В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Одночасно з цим, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989 р.).
За таких обставин, приймаючи до уваги предмет спору та наявність згоди представників учасників судового процесу, з огляду на тривалі намагання суду встановити фактичні обставини справи за допомогою належних та допустимих доказів, за висновками суду, справа розглядалась упродовж розумного строку.
У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до вимог ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України у судових засіданнях складались протоколи, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
04.06.2014 р. між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія НОВА (довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія СІ.ЕФ.ДІ.ГРУП (повірений) укладено договір доручення №56, на виконання якого відповідачем та третьою особою складено акти приймання-передачі документів, а саме:
- акт від 11.02.2015 р., згідно з яким відповідачем прийнято бланки страхових полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - бланки страхових полісів) в кількості 100 штук (АІ/5836226-АІ/5836325); спеціальні знаки до полісів в кількості 100 штук (АІ/5836226-АІ/5836325); бланки страхових полісів в кількості 30 штук (АІ/58336406-АІ/5836435); спеціальні знаки до полісів в кількості 30 штук (АІ/58336406-АІ/5836435);
- акт від 05.03.2015 р., згідно з яким відповідачем прийнято бланки страхових полісів в кількості 50 штук (АІ/5839271-АІ/5839320); спеціальні знаки до полісів в кількості 50 штук (АІ/5839271-АІ/5839320);
- акт від 20.03.2015 р., згідно з яким відповідачем прийнято бланки страхових полісів в кількості 90 штук (АІ/5844641-АІ/5844730); спеціальні знаки до полісів в кількості 90 штук (АІ/5844641-АІ/5844730);
- акт від 30.03.2015 р., згідно з яким відповідачем прийнято бланки страхових полісів в кількості 50 штук (АІ/5847311-АІ/5847360); спеціальні знаки до полісів в кількості 50 штук (АІ/5847311-АІ/5847360);
- акт від 08.04.2015 р., згідно з яким відповідачем прийнято бланки страхових полісів в кількості 100 штук (АІ/5851165-АІ/5851264); спеціальні знаки до полісів в кількості 100 штук (АІ/5851165-АІ/5851264);
- акт від 21.04.2015 р., згідно з яким відповідачем прийнято бланки страхових полісів в кількості 120 штук (АІ/5854556-АІ/5854675); спеціальні знаки до полісів в кількості 120 штук (АІ/5854556-АІ/5854675);
- акт від 30.04.2015 р., згідно з яким відповідачем прийнято бланки страхових полісів в кількості 200 штук (АІ/5858001-АІ/5858200); спеціальні знаки до полісів в кількості 200 штук (АІ/5858001-АІ/5858200);
- акт від 15.05.2015 р., згідно з яким відповідачем прийнято бланки страхових полісів в кількості 300 штук (АІ/5859401-АІ/5859700); спеціальні знаки до полісів в кількості 300 штук (АІ/5859401-АІ/5859700);
- акт від 01.07.2015 р., згідно з яким відповідачем прийнято бланки страхових полісів в кількості 150 штук (АЕ/2724051-АЕ/2724200); спеціальні знаки до полісів в кількості 150 штук (АЕ/2724051-АЕ/2724200);
- акт від 20.08.2015 р., згідно з яким відповідачем прийнято бланки страхових полісів в кількості 100 штук (АЕ/2739951-АЕ/2740050); спеціальні знаки до полісів в кількості 100 штук (АЕ/2739951-АЕ/2740050).
01.07.2015 р. між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія НОВА (довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія СІ.ЕФ.ДІ.ГРУП (повірений) укладено договір доручення №69, на виконання якого відповідачем та третьою особою складено акти приймання-передачі документів, а саме:
- акт від 28.08.2015 р., згідно з яким відповідачем прийнято бланки страхових полісів в кількості 100 штук (АЕ/2729001-АЕ/2729100); спеціальні знаки до полісів в кількості 100 штук (АЕ/2729001-АЕ/2729100);
- акт від 24.09.2015 р., згідно з яким відповідачем прийнято бланки страхових полісів в кількості 80 штук (АЕ/2741601-АЕ/2741680); спеціальні знаки до полісів в кількості 80 штук (АЕ/2741601-АЕ/2741680);
- акт від 10.03.2016 р., згідно з яким відповідачем прийнято бланки страхових полісів в кількості 150 штук (АЕ/8233011-АЕ/8233160); спеціальні знаки до полісів в кількості 150 штук (АЕ/8233011-АЕ/8233160).
За змістом укладених договорів доручення третьою особою було уповноважено відповідача діяти від імені довірителя щодо рекламування, консультування, пропонування, роз'яснення потенційним споживачам страхових послуг та проведення роботи, необхідної для укладання, виконання договорів страхування (реалізації страхових полісів) (підготовка, супроводження договорів страхування (страхових полісів), обслуговування договорів страхування (страхових полісів)).
01.04.2016 р. між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія НОВА (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестмент Проперті Протектед (покупець) укладено договір купівлі-продажу боргових зобов'язань (вимог), відповідно до умов якого продавець продав (переуступив) покупцю права на боргові зобов'язання за договорами доручення, перелік яких міститься у додатку 1 до цього договору, а покупець прийняв такі боргові зобов'язання та зобов'язався сплатити на користь продавця винагороду.
На виконання договору купівлі-продажу боргових зобов'язань (вимог) від 01.04.2016 р. позивачем та третьою особою було складено акт приймання-передачі боргових документів, а саме актів приймання-передачі документів за договорами доручення №56 та №69.
Спір у справі виник у зв'язку із наявністю підстав, на думку позивача, для зобов'язання відповідача повернути невикористані бланки страхових полісів Товариству з обмеженою відповідальністю Інвестмент Проперті Протектед .
Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, а також ст. 20 Господарського кодексу України.
При цьому, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеної в постанові від 21.05.2012 р. у справі № 6-20цс11, оскільки положення Конституції України та Конвенції про захист прав і основоположних свобод мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Обмежене тлумачення касаційним судом ст. 16 ЦК України суперечить зазначеним положенням та призвело до неправомірної відмови особі в реалізації його права на судовий захист.
Статями 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно зі ст. ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.
Виходячи із змісту ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово-консультаційна компанія СІ.ЕФ.ДІ.ГРУП повернути залишки невикористаних бланків договорів страхування (страхових полісів), які були передані від Приватного акціонерного товариства Страхова компанія НОВА на виконання договорів доручення №56 від 04.06.2014 р. та №69 від 01.07.2015 р.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, в тому числі, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За приписами ч.1 ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст.514 вказаного Кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на викладені вище положення законодавства, господарський приймає до уваги доводи позивача, які не спростовано відповідачем, про набуття Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестмент Проперті Протектед права вимоги за договорами доручення №56 від 04.06.2014 р. та №69 від 01.07.2015 р.
При цьому, доводи відповідача про відсутність у позивача права надавати послуги страхування судом до уваги не приймаються, оскільки предметом договору купівлі-продажу боргових зобов'язань (вимог) від 01.04.2016 р. є відступлення прав саме на боргові зобов'язання за договорами доручення, тобто до позивача перейшло право вимоги, яке належало довірителю на підставі договору доручення, а не право надавати послуги страхування.
Згідно з п.2.2.11 договору доручення відповідач зобов'язався за письмовою вимогою довірителя, протягом 10 робочих днів повернути невикористані бланки договорів страхування (страхових полісів).
Як вбачається з інформації, наданої Моторним (транспортним) страховим бюро України на запит суду, частину полісів, які були передані за договорами доручення, було втрачено, зіпсовано або укладено, а частину бланків використано не було.
Тобто має місце наявність у відповідача залишків невикористаних бланків договорів страхування (страхових полісів), які були передані від Приватного акціонерного товариства Страхова компанія НОВА , що не заперечувалося представником відповідача в судових засіданнях.
Доказів повернення Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансово-консультаційна компанія СІ.ЕФ.ДІ.ГРУП невикористаної частини бланків на вимогу позивача матеріали справи не містять.
Посилання відповідача на договір про співпрацю, укладений між Моторним (транспортним) страховим бюро України та страховиками-членами МТСБУ, щодо наявності у третьої особи обов'язку провести інвентаризацію бланків полісів у разі припинення своєї діяльності, є необґрунтованими, оскільки матеріалами справи не підтверджується припинення Приватним акціонерним товариством Страхова компанія НОВА діяльності у встановленому законом порядку.
Крім того, з огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину відповідні договори доручення та договір купівлі-продажу боргових зобов'язань (вимог) є обов'язковими для виконання сторонами, у тому числі, в частині обов'язку відповідача повернути невикористані бланки полісів довірителю.
Одночасно з цим, з огляду на відсутність у позовній заяві конкретизації переліку бланків страхових полісів, які підлягають поверненню, господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує провадження на підставі поданих позовних заяв.
Пунктом 4 частини 1 статті 84 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що резолютивна частина рішення суду має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог.
Згідно з п. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. Про судове рішення зміна предмета або підстав позову допустима за заявою позивача і лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та якщо при цьому не порушено процесуальних прав відповідача, передбачених статтями 22 і 23 ГПК, і відповідачеві було надано можливість подання доказів щодо нового предмета або підстав позову та наведення його доводів у судовому засіданні. Волевиявлення позивача повинно викладатись у письмовій формі.
Таким чином, господарський суд, маючи на меті захист прав, свобод та законних інтересів позивача на засадах верховенства права, не вправі змінювати заявлені позовні вимоги та визначати їх зміст іншим чином, ніж їх викладено в позовній заяві.
Разом з тим, позивачем не було надано, у тому числі і на пропозицію суду, відповідної заяви про зміну позовних вимог, у зв'язку з чим спір між сторонами вирішується в межах позовних вимог з урахуванням способу захисту, що обраний позивачем.
Приймаючи до уваги вищевикладене, оскільки відповідачем не спростовано обставин, викладених у позовній заяві, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестмент Проперті Протектед до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово-консультаційна компанія СІ.ЕФ.ДІ.ГРУП про зобов'язання повернути залишки невикористаних бланків договорів страхування (страхових полісів), які були передані від Приватного акціонерного товариства Страхова компанія НОВА .
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестмент Проперті Протектед задовольнити.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансово-консультаційна компанія СІ.ЕФ.ДІ.ГРУП (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 2, офіс 2; ідентифікаційний код 38506469) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Інвестмент Проперті Протектед (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 11, офіс 2; ідентифікаційний код 39033190) залишки невикористаних бланків договорів страхування (страхових полісів), які були передані від Приватного акціонерного товариства Страхова компанія НОВА .
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово-консультаційна компанія СІ.ЕФ.ДІ.ГРУП (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 2, офіс 2; ідентифікаційний код 38506469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестмент Проперті Протектед (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 11, офіс 2; ідентифікаційний код 39033190) судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 12.04.2017 р.
Суддя В.П. Босий
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2017 |
Оприлюднено | 19.04.2017 |
Номер документу | 65969565 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Босий В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні