Рішення

від 10.04.2017 по справі 910/1381/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1381/17 10.04.17 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват Трейдінг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дербі ЛТД"

про стягнення 744 719,15 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Роменець М.О. за довіреністю № б/н від 19.12.2016 р.;

від відповідача: Діденко І.В. за довіреністю № б/н від 27.02.2017 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віват Трейдінг" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дербі ЛТД" про стягнення 744 719,15 грн.

Ухвалою суду від 30.01.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 27.02.2017 р.

24.02.2017 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.02.2017 р. представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою суду від 27.02.2017 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів.

У судовому засіданні 27.02.2017 р. оголошувалась перерва до 22.03.2017 р.

У судовому засіданні 22.03.2017 р. представник відповідача подав клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 22.03.2017 р. розгляд справи відкладено на 04.04.2017 р.

04.04.2017 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду у справі та відзив.

04.04.2017 р. від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.04.2017 р. оголошувалась перерва до 10.04.2017 р.

У судовому засіданні 10.04.2017 р. представник відповідача підтримав клопотання про залишення позову без розгляду.

Представник позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечив.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Клопотання відповідача мотивоване тим, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, оскільки до матеріалів позовної заяви не додано довіреності на представництво інтересів позивача в судових органах та підписання позовних заяв.

Проте, представник позивача у судовому засіданні 10.04.2017 р. надав довіреність, яка видана 19.12.2016 р., тобто, на час подачі позову до суду - 27.01.2017р., у представника ОСОБА_3 було право її підписувати.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 04.04.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

08 .04.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ВІВАТ ТРЕЙДІНГ (надалі - Продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ДЕРБІ ЛТД (надалі - Покупець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу контрактної партії товарів ТМ KITE № ТР-0304 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язувався поставити Покупцю, з метою регіональної дистрибуції повну колекцію 2016 року текстильної продукції ТМ КІТЕ (надалі - Товар), в асортименті, в кількості та за цінами, вказаними в Специфікації (Додаток №1), що є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язується прийняти такий Товар, сплатити його вартість та здійснювати його продаж та розповсюдження відповідно до умов, що визначенні цим Договором.

Згідно п. 3.1. Договору постачання Товарів здійснюється партіями, з 15.03.2016 до 30.06.2016 р. по мірі їх надходження на склад Продавця.

Пунктом 3.4., 3.5 Договору визначено, що доставка товарів згідно специфікації проводиться Продавцем або іншим перевізником за рахунок Продавця. Передача товару (приймання-здача) здійснюється у пункті його отримання Покупцем.

У відповідності до п. 3.6. Договору після отримання товару Покупцем, він є власністю Покупця та поверненню не підлягає, крім випадків, визначених розділом 5 Договору.

Відповідно до п. 4.3. Договору оплата за товари, що поставлені за Специфікацією з 15.03.2016 р. до 30.06.2016 року, проводиться Покупцем згідно з видатковими накладними в гривнях в безготівковій формі, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника наступним чином: 20 % від суми поставки - до 15.07.2016 p.; 30% від суми поставки - до 15.08.2016 p.; 50 % від суми поставки - до 15.09.2016 р.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, поставивши відповідачу товар на загальну суму 618 414, 29 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних № ТР-0013643 від 13.04.2016 р. на суму 79 949,80 грн.; № ТР-0013644 від 13.04.2016 р. на суму 79 949,80 грн.; № ТР-0013731 від 13.04.2016 р. на суму 253 899,68 грн.; № ТР-0013886 від 13.04.2016 р. на суму 72 832,61 грн.; № ТР-0013888 від 13.04.2016 р. на суму 72 891,20 грн.; № ТР-0013891 від 15.04.2016 р. на суму 72 891,20 грн., проте, відповідачем оплата поставленого позивачем товару у повному обсязі здійснена не була.

11.11.2016 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 202 з проханням перерахувати кошти.

Відповідач, у відповідь на претензію листом від 08.12.2016 р. вих.. № 010812 зазначив, що проводить розпродаж залишків товару і кошти від реалізації будуть спрямовані на погашення заборгованості.

Станом на час звернення до суду із позовом доказів оплати заборгованості відповідача перед позивачем до суду не надано.

Крім суми заборгованості у розмірі 618 414,29 грн., позивач просить стягнути з відповідача до стягнення з відповідача 73 488,24 грн. пені та 7 609,04 грн. 3 % річних та 45 207,58 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до п. п. 6.4 Договору, у разі прострочення платежу Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення. Штрафна санкція, передбачена цим пунктом Договору стягується понад строк, передбачений п.6 ст.232 ГК України в межах трирічного строку. Постачальник має право при подальшому надходженні коштів від Покупця в першу чергу погасити пеню, про що письмово сповіщає Покупця.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені та 3 % річник, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.

Проте, стосовно вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 45 207,58 грн., суд зазначає наступне.

У Постанові Верховного Суду України від 27.01.2016 р. № 6-771 цс15 зазначено, що "відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 1 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ Про індексацію грошових доходів населення індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає.

Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях. .

При цьому, п. 4.1. Договору передбачено, що ціни на Товар - договірні, встановлені в доларах США згідно Специфікації.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням правових висновків Верховного суду України, суд відмовляє у задоволенні вимог про стягнення з відповідача 45 207,58 грн. інфляційних втрат.

Заперечення відповідача щодо відсутності первинних документів, які відображають реальність та товарність господарських операцій, до уваги судом не приймаються з підстав їх необґрунтованості та невідповідності зібраним у матеріалах справи доказами, зокрема, наданим позивачем податкових накладних.

Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 618 414,29 грн. заборгованості, 73 488,24 грн. пені та 7 609,04 грн. 3% річних обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. У задоволенні вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 45 207,58 грн. належить відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дербі ЛТД" (02660, м. Київ, просп. Гагаріна, 23; код ЄДРПОУ 37208145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват Трейдінг" (14000, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 18; код ЄДРПОУ 39589174) 618 414 (шістсот вісімнадцять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 29 грн. заборгованості, 73 488 (сімдесят три тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн. 24 коп. пені, 7 609 (сім тисяч шістсот дев'ять) грн. 04 коп. 3 % річних та 10 042 (десять тисяч сорок дві) грн. 67 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 13.04.2017 р.

Суддя Н.І. Зеленіна