Рішення

від 03.04.2017 по справі 910/21462/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2017№910/21462/16

За позовом Міністерства оборони України

до Публічного акціонерного товариства "Артем-Банк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медична торгівельна компанія"

про стягнення 87 996,80 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивачa: не з'явились;

від відповідача: Семенюта О.В. - за довіреністю № 3815 від 19.12.16р;

від третьої особи: не з'явились.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03 квітня 2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Міністерство оборони України (далі - Позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Артем-Банк" (далі - Відповідач) про стягнення 87 996,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Медична торгівельна компанія" згідно Договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №249/16/3 від 22.04.2016 року здійснено поставку продукції позивачу з порушенням строків. В забезпечення виконання умов Договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти № 249/16/3 від 22.04.2016 року відповідачем було надано банківську гарантію № 3793/16Г від 22.04.2016 року, якою відповідач взяв на себе зобов'язання виплатити позивачу будь-яку суму в межах загальної суми 87 996,80 грн., у випадку не виконання або неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Медична торгівельна компанія" своїх зобов'язань за Договором.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.11.2016 порушено провадження у справі № 910/21462/16, на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Медична торгівельна компанія", розгляд справи призначено на 13.12.2016.

У судовому засіданні 13.12.2016 представник відповідача надав документи на виконання вимог ухвали суду та відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач проти позову заперечував, вказуючи на те, що відповідачем видано гарантійний лист № 3793/16Г від 22.04.2016 року, у відповідності до якого відповідач зобов'язався виплатити позивачу будь-яку суму в межах загальної гарантії в розмірі 87 996,80 грн. у випадку невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Медична торгівельна компанія" своїх зобов'язань за Договором про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти № 249/16/3 від 22.04.2016. Проте, у зв'язку з тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Медична торгівельна компанія" не було виконано своїх зобов'язань щодо повного грошового покриття принципалом на відповідних рахунках, зазначена гарантія не вступила в силу. При цьому позивач, отримавши гарантійний лист мав змогу встановити факт виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Медична торгівельна компанія" гарантії та встановити її чинність.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.12.2016, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 10.01.2017.

Розпорядженням Керівника апарату господарського суду міста Києва від 27.12.2016 №04-23/2746, у зв'язку зі звільненням судді Домнічевої І.О., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/21462/16.

Внаслідок повторного автоматизованого розподілу справу № 910/21462/16 передано на розгляд судді Головатюку Л.Д.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.12.2016 суддею Головатюком Л.Д. прийнято справу №910/21462/16 до свого провадження, її розгляд призначено на 19.01.2017.

Розпорядженням Керівника апарату господарського суду міста Києва від 08.02.2017 №05-23/426, у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя суддею Головатюком Л.Д., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/21462/16.

Внаслідок повторного автоматизованого розподілу справу №910/21462/16 передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2017 суддею Літвіновою М.Є. прийнято справу №910/21462/16 до свого провадження, її розгляд призначено на 22.02.2017.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.02.2017, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 13.03.2017.

У судовому засіданні 13.03.2017 представник відповідача надав додаткові пояснення по справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2017, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 03.04.2017.

У судовому засіданні 03.04.2017 представник відповідача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких заперечував проти позову.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання 03.04.2017 не з'явилися, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2016 між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медична торгівельна компанія" (постачальник) укладено Договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти № 249/16/3 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов'язується у 2016 році поставити для потреб Міністерства оборони України Інструменти і прилади медичні, хірургічні та стоматологічні; Ендоскопи (Гастрофіброскоп) - Гастрофіброскоп - GIF-E3 в комплекті з джерелом світла ендоскопічним CLK-4 (продукцію) зазначену у специфікації, а замовник - прийняти продукцію та оплатити її в асортименті, кількості, у строки та за цінами наведеними в Специфікації продукції і яка є невід'ємною частиною Договору.

Найменування (номенклатура, асортимент) продукції: Гастрофіброскоп GIF-E3 в комплекті з Джерелом світла ендоскопічним CLK-4 - у кількості 4 комплекти (пункт 1.2. Договору).

Згідно з пунктом 3.1. Договору ціна цього Договору становить 1 759 936,00 грн., у тому числі ПДВ - 115 136,00 грн.

Пунктами 4.2., 4.3., 4.4. Договору сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом: оплати замовником після пред'явлення постачальником рахунка на оплату продукції, підписаним, без використання факсиміле, директором (уповноваженою особою), головним бухгалтером та завіреними печаткою постачальника. До рахунку додається акт прийому продукції, видаткова накладна, копія свідоцтва про державну реєстрацію продукції та сертифікат відповідності (у разі необхідності). Порядок розрахунків - оплата фактично поставленої продукції на підставі належним чином оформлених документів.

Відповідно до пункту 5.1. Договору кінцевий термін поставки продукції - 60 календарних днів з дня укладання договору.

В забезпечення виконання умов Договору Публічним акціонерним товариством "Артем-Банк" було надано банківську гарантію №3793/16Г від 22.04.2016 року, відповідно до якої відповідач зобов'язався виплати позивачу будь-яку суму в межах загальної суми цієї гарантії, що складає 87 996,80 грн., після одержання відповідачем викладеної на українській мові та підписаної уповноваженою особою письмової вимоги позивача, у якій позивач заявляє про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Медична торгівельна компанія" не має можливості виконати свої зобов'язання, що передбачаються Договором, у випадку не виконання або неналежного виконання третьою особою своїх зобов'язань за Договором стосовно кількості, якості та строків.

У гарантії № 3793/16Г від 22.04.2016 року зазначено, що вона вступає в силу з моменту повного грошового покриття третьою особою на відповідних рахунках гаранта та діє по 30.12.2016 року включно. Зміни до умов гарантії можуть бути внесені лише до часу закінчення строку дії гарантії.

На виконання умов Договору, 23.06.2016 року відповідачем здійснено поставку позивачу продукції на загальну суму 1 759 936,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, актами приймання медичного майна, актами прийому-передачі обладнання.

Позивач зазначає, що третя особа проставила продукцію з порушенням строків, внаслідок чого наявні порушення умов Договору, у зв'язку з чим виникла необхідність стягнення коштів за банківською гарантією, якою відповідач забезпечив виконання умов Договору.

Позивач звертався до відповідача з претензіями № 249/5/4284 від 13.07.2016, № 249/5/5261 від 30.08.2016, № 249/5/5797 від 23.09.2016 з вимогою виплатити 87 996,80 грн.

Листом № 19/04-2736 від 22.09.2016 відповідач повідомив позивача про те, що на дату пред'явлення позивачем вимог не існувало обставин, які б стали підставою виникнення права позивача на заявлення вимог відповідачу.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частин 1, 2 статті 200 Господарського кодексу України, гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

Згідно статті 560 Цивільного кодексу України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано (частини 1, 2, 3, 4 статті 563 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом і не заперечується представниками сторін Публічним акціонерним товариством "Артем-Банк" було надано банківську гарантію №3793/16Г від 22.04.2016 року, відповідно до якої відповідач зобов'язався виплати позивачу будь-яку суму в межах загальної суми цієї гарантії, що складає 87 996,80 грн., після одержання відповідачем викладеної на українській мові та підписаної уповноваженою особою письмової вимоги позивача, у якій позивач заявляє про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Медична торгівельна компанія" не має можливості виконати свої зобов'язання, що передбачаються Договором, у випадку не виконання або неналежного виконання третьою особою своїх зобов'язань за Договором стосовно кількості, якості та строків.

Як встановлено судом, позивачем, відповідно до виданої гарантії, направлялися на адресу відповідача претензії № 249/5/4284 від 13.07.2016, № 249/5/5261 від 30.08.2016, № 249/5/5797 від 23.09.2016 з вимогою виплатити суму гарантії у розмірі 87 996,80 грн.

Листом № 19/04-2736 від 22.09.2016 відповідач повідомив позивача про те, що на дату пред'явлення позивачем вимог не існувало обставин, які б стали підставою виникнення права позивача на заявлення вимог відповідачу.

Крім того, відповідач зазначає, що у вимозі щодо сплати суми гарантії слід відмовити, у зв'язку з тим, що зазначена гарантія не вступила у законну силу у зв'язку з невнесенням принципалом (Товариство з обмеженою відповідальністю "Медична торгівельна компанія") повного грошового покриття.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Медична торгівельна компанія" не виконано умов гарантії в частині внесення повного грошового покриття, внаслідок чого зазначена гарантія не вступила у законну силу.

Представник третьої особи не надав суду доказів належного виконання ним умов договору про надання гарантії, зокрема внесення суми грошового покриття.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про правомірність відмови відповідача від сплати суми гарантії.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно з статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджено факту існування заборгованості відповідача перед позивачем.

За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.04.2017

Суддя М.Є. Літвінова