Рішення

від 10.04.2017 по справі 914/618/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2017р. Справа № 914/618/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_2 підприємства «Мон Аві» , м.Київ

до відповідача ОСОБА_2 підприємства «Олімп плюс» , м.Буськ Львівської області

про стягнення 14 981,55 грн. заборгованості.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді, клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не надходили.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Приватне підприємство «Мон Аві» звернулось із позовом до відповідача ОСОБА_2 підприємства «Олімп плюс» про стягнення 14 981,55 грн. заборгованості, з яких 13 436,34 грн. сума основний борг, 277,79 грн. три проценти річних та 1 267,42 грн. інфляційні нарахування.

Ухвалою суду від 30.03.2017р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 10.04.2017р.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, причин неявки представника не повідомив. Про порушення провадження у справі був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення штрихкодовий ідентифікатор №02095 0589652 8 від 30.03.2017р., вручено - 03.04.2017р. (вх.№13297/17/17 від 07.04.2017р.).

Станом на день розгляду спору (10.04.2017р.) від позивача на адресу суду заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 30.03.2017р. не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвали суду не повідомив.

Станом на 10.04.2017р. на адресу суду від відповідача не повернулось поштове повідомлення про вручення йому ухвали суду від 30.03.2017р. про порушення провадження у справі та призначення її до на 10.04.2017р., або поштовий конверт без вручення його адресату.

Як вбачається із роздруківки з інформації Інтернет сайту ДП «Інформаційно-ресурсний центр» , Приватне підприємство «Олімп плюс» перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження: 80500, Львівська область, Буський район, м.Буськ, площа Незалежності, буд. 10. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ні позивачу, ні суду невідомі.

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п.п.3.9.1. п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 із змінами та доповненнями «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду .

Факт надсилання відповідачу ухвали суду від 30.03.2017р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 10.04.2017р., підтверджується списком згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів: №299 за 30.03.2017р., та узгоджується з позицією Вищого господарського суду України викладеною у третьому абзаці п.п. 3.9.1 п.п.3.9 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України »Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» .

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення позивача та відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаних у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ні позивачу, ні суду невідомі.

Станом на день розгляду спору (10.04.2017р.) від відповідача на адресу суду відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представників позивача та відповідача, за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив:

18.07.2016р. ОСОБА_2 підприємством «Мон Аві» було поставлено ОСОБА_2 підприємству «Олімп плюс» товар на загальну суму 13 436,34 грн. згідно видаткових накладних:

- №РО000001084 від 18.07.2016р. на суму 7 027,53 грн.;

- №РО000001085 від 18.07.2016р. на суму 6 408,81 грн.

Представник відповідача отримав товар на підставі довіреності б/н від 15.07.2016р., виданої на керівника підприємства ОСОБА_3 (паспорт серії КВ №811808, виданий Буським РВ УМВС України у Львівській області 16.11.2001р.), (копія знаходиться в матеріалах справи).

Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за отриманий товар на загальну суму 13 436,34 грн. згідно видаткових накладних: №РО000001084 від 18.07.2016р. та №РО000001085 від 18.07.2016р. не провів.

26.10.2016р. позивач звертався до відповідача з претензією вих.№1012, якою вимагав сплатити заборгованість. Проте, відповідач залишив дану претензію без відповіді та задоволення.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 13 436,34 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 1 267,42 грн. та 3% річних в сумі 277,79 грн.

Отже, загальна сума заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача становить 14 981,55 грн., з яких 13 436,34 грн. сума основного боргу, 277,79 грн. три проценти річних та 1 267,42 грн. інфляційні нарахування.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За умовами ст.205 ЦК України правочин може бути вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не передбачено законом. Правочин, щодо якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб , тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Слід зазначити, що зважаючи на положення ст.205 ЦК України та ч.1 ст.181 ГК України відносини, які виникли між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки укладеним у спрощений спосіб.

Згідно положення ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

18.07.2016р. ОСОБА_2 підприємством «Мон Аві» було поставлено ОСОБА_2 підприємству «Олімп плюс» товар на загальну суму 13 436,34 грн. згідно видаткових накладних:

- №РО000001084 від 18.07.2016р. на суму 7 027,53 грн.;

- №РО000001085 від 18.07.2016р. на суму 6 408,81 грн., які підписані та скріплені печатками сторін у справі.

Надані позивачем видаткові накладні №РО000001084 від 18.07.2016р. та №РО000001085 від 18.07.2016р. підписані та скріплені печатками сторін у справі, зокрема у графі "отримав(ла)" містить підпис директора підприємства ОСОБА_3.

Представник відповідача отримав товар на підставі довіреності б/н від 15.07.2016р., виданої на керівника підприємства ОСОБА_3 (паспорт серії КВ №811808, виданий Буським РВ УМВС України у Львівській області 16.11.2001р.), (копія знаходиться в матеріалах справи).

Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за отриманий товар на загальну суму 13 436,34 грн. згідно видаткових накладних: №РО000001084 від 18.07.2016р. та №РО000001085 від 18.07.2016р. не провів.

26.10.2016р. позивач звертався до відповідача з претензією вих.№1012, якою вимагав сплатити заборгованість. Факт надсилання даної претензії підтверджується описом вкладення у цінний лист від 01.11.2016р. та фіскальним чеком від 01.11.2016р.

Проте, відповідач залишив дану претензію без відповіді та задоволення.

Відтак, станом на дату прийняття рішення у справі (10.04.2017р.), у відповідача існує заборгованість зі сплати основного боргу за поставлений товар в сумі 13 436,34 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п.1 ст. 222 ГК України особи, які порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій зобов'язані поновити їх не чекаючи пред'явлення претензії (вимог, листів, тощо) чи звернення до суду, що відповідачем зроблено не було.

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 13 436,34 грн. за поставлений товар є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що інфляційні та річні є окремим видом цивільних зобов'язань, які існують в силу прострочення боржником терміну виконання грошового зобов'язання та є за своєю правовою природою відшкодуванням матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як вбачається із розрахунку поданого до позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних на загальну суму 277,79 грн. та інфляційні нарахування на загальну суму 1 267,42 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що позивачем правомірно нараховано 3% річних на суму 277,79 грн. та інфляційні нарахування на загальну суму 1 267,42 грн., які підлягають до стягнення з відповідача.

Беручи до уваги той факт, що відповідач не реалізував, надані йому законом права на судовий захист, не надав суду належні докази на спростування позовних вимог, не подав належних доказів поважності причин, які завадили йому з'явитись у судові засідання та подати відзив, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають до задоволення повністю.

З відповідача підлягає до стягнення 14 981,55 грн. заборгованості, з яких 13 436,34 грн. сума основного боргу, 277,79 грн. три проценти річних та 1 267,42 грн. інфляційні нарахування.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №2076 від 15.03.2017р. на суму 1 600,00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача повністю.

Керуючись ст.ст.11, 205, 509, 525, 526, 612, 625, 712 ЦК України, ст.ст. 181, 193, 222 ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 підприємства «Олімп плюс» (80500, Львівська область, Буський район, м.Буськ, площа Незалежності, буд. 10; код ЄДРПОУ 33465271) на користь ОСОБА_2 підприємства «Мон Аві» (02095, м.Київ, вул.Срібнокільська, буд.1, офіс 12; код ЄДРПОУ 37560352) 13 436,34 грн. основного боргу, 277,79 грн. три проценти річних, 1267,42 грн. інфляційні нарахування та 1 600,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення

виготовлено 13.04.2017р.

Суддя Сухович Ю.О.