Рішення

від 06.04.2017 по справі 922/783/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2017 р.Справа № 922/783/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Сусловій В.В.

розглянувши справу

за позовом Релігійної громади Охтирської ікони Божої Матері ОСОБА_1 єпархії ОСОБА_2 православної церкви, с. Бугаївка Ізюмського району до Бугаївської сільської радиа, с. Бугаївка про визнання права власності за участю представників:

позивача - ОСОБА_3,указ №49 від 15.08.2016 року; ОСОБА_4, довіреність № 01 від 05.04.2017 року; ОСОБА_5, довіреність № 02 від 05.04.2017 року;

відповідача - ОСОБА_6 (сільський голова); ОСОБА_7, довіреність № 02-25/117 від 03.04.2017 року;

ВСТАНОВИВ:

Релігійною громадою Охтирської ікони Божої Матері ОСОБА_1 єпархії ОСОБА_2 православної церкви було подано до господарського суду Харківської області позов до Бугаївської сільської ради про визнання права на будівлю - Храм Охтирської Ікони Божої Матері, що складається з: А-1 - Храм Охтирської Ікони Божої Матері (площею - 778,9 кв. м.; площею з внутрішнім обміром - 624, 2 кв.м.); а - ганок (площею - 53,3 кв.м.); а-1 - ганок (площею -3, 9 кв.м.); а-2 - ганок (площею 11,8 кв. м.); а-3 - ганок (площею -33,2 кв. м.). Позовна заява обґрунтована ст. 344 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 1997 року та по теперішній час користується Храмом Охтирської Ікони Божої Матері, розташованим за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Бугаївка, пл. Центральна, 14, у зв'язку з чим вказує на підстави для визнання за ним права власності на спірне нерухоме майно за набувальною давністю у відповідності до приписів ст. 344 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 березня 2017 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі на призначено її розгляд у судовому засіданні на 06.04.2017 року об 11:00 год.

31 березня 2017 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позов за вх. № 10771, який долучений судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 06.04.2017 року представники позивача надали пояснення по суті справи, відповідно до яких просили суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували з підстав викладених у відзиві на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Храм Охтирської Ікони Божої Матері розташований за адресою: пл. Центральна, 14, с. Бугаївка, Ізюмського району Харківської області.

Як стверджує позивач, Релігійна громада Охтирської ікони Божої Матері ОСОБА_1 єпархії ОСОБА_2 православної церкви з 1997 року займає будівлю вище вказаного храму.

Відповідно до Закону України "Свободу совісті та релігійні організації", на виконання Указу Президента України від 04.03.1992 року № 125 "Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна" та на підставі заяви уповноважених представників релігійної громади, Розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації від 07.10.1997 року встановлено Управлінню містобудування та архітектури обладміністрації до 20.11.1997 року передати в безоплатне користування релігійній громаді Свято-Охтирської Божої Матері ОСОБА_2 православної церкви культову споруду - пам'ятку архітектури в с. Бугаївка Ізюмського району.

В подальшому, рішенням Бугаївської сільської ради від 23.06.1998 року було вирішено передати приміщення церкви на баланс релігійної громади в постійне користування.

Позивач стверджує, що на протязі всього часу, починаючи з 1997 року, у даному храмі релігійною громадою проводились православні Богослужіння і обряди. Крім того, за власні кошти, здійснювались ремонти та поліпшення, сплачувались комунальні послуги.

Окрім того, за адресою розміщення храму, починаючи з 1997 року були зареєстровані статути Релігійної громади Охтирської ікони Божої Матері ОСОБА_1 єпархії ОСОБА_2 православної церкви, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію статуту релігійної організації від 07.10.1997 року № 343 та розпорядженням Голови Харківської облдержадміністрації від 25.03.2014 року № 72.

На підставі вищезазначеного, Позивач стверджує, що оскільки користування вищевказаним об'єктом нерухомості здійснюється безперервно, добросовісно та відкрито понад десять років, є підстави для визнання за Позивачем права власності на спірне нерухоме майно за набувальною давністю у відповідності до приписів ст. 344 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 344 ЦК України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07.02.2014 за №5 передбачено, що відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 3. Указу Президента України Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна від 04.03.1992 за №125/92 доручено ОСОБА_8 Кримської АРСР, виконавчим комітетам обласних, Київської та Севастопольської міських ОСОБА_8 народних депутатів протягом 1992-1993 років здійснити передачу релігійним громадам у власність чи безоплатне користування культових будівель, що використовуються не за призначенням.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем добросовісно зайнятий Храм Охтирської Ікони Божої Матері. Так, судом встановлено, що спірна будівля не була передана Позивачу на підставі цивільно-правового правочину (договору купівлі-продажу, дарування, міни, оренди тошо), у зв'язку з чим володіння Позивачем спірним нерухомим майном є безтитульним, тобто, таким, що не спирається на які-небудь правові підстави набувальної давності (титули), внаслідок чого до спірних відносин можливе застосування ст. 344 ЦК України.

З огляду на обставини, за яких Релігійна громада Охтирської Ікони Божої матері ОСОБА_1 єпархії ОСОБА_2 православної церкви заволоділа майном, вбачається, що таке заволодіння є добросовісним.

Також у суду відсутні підстави вважати, що Храм Охтирської Ікони Божої Матері був зайнятий Позивачем всупереч волі попередніх власників.

Твердження відповідача проте, що позивач користування Храмом не постійно, суд не приймає до уваги, оскільки дане твердження не підтверджено жодними доказами. Окрім того, матеріали справи не містять доказів того, що хтось інший ніж позивач користувався спірним нежитловим приміщення.

В підтвердження факту відкритого та безперервного володіння майном у вказаний період позивачем було представлено суду:

- лист Виконавчого комітету Бугаївської сільської ради народних депутатів Ізюмського району Харківської області № 32 від 22.07.07.1997 року щодо надання згоди на поетапне передання релігійній громаді культової споруди - церкви Охтирської Ікони Божої матері;

- Розпорядження Харківської обласної державної адміністрації № 10255 від 07.10.1997 року про передачу Храму в постійне користування позивачу;

- Рішення виконавчого комітету Бугаївської сільської ради № 31 від 23.06.1998 року щодо передачі церкви на баланс релігійної громади;

- довідка ОСОБА_1 районного відділення "Харківенергозбут" про те, що позивачем регулярно та своєчасно здійснюються платежі за електроенергію.

Також, в матеріалах справи наявна копія технічного паспорту на спірну будівлю, відповідно до якого Храм Охтирської Ікони Божої Матері складається з: А-1 - Храм Охтирської Ікони Божої Матері (площею - 778,9 кв. м.; площею з внутрішнім обміром - 624, 2 кв.м.); а - ганок (площею - 53,3 кв.м.); а-1 - ганок (площею -3, 9 кв.м.); а-2 - ганок (площею 11,8 кв. м.); а-3 - ганок (площею -33,2 кв. м.). Даний технічний паспорт був виготовлений Комунальним підприємством "Архітектурне бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району" на замовлення позивача у 2014 році.

Відповідач стверджує, що Храм Охтирської Ікони Божої Матері з вини позивача знаходиться у занедбаному стані, про що відповідачем був складений Акт результатів загального огляду будівель, споруд та конструкцій.

Проте, дане твердження відповідача спростовуються наявним в матеріалах справи Звітом про проведення технічного обстеження, виконаного на замовлення позивача у 2017 році ФОП ОСОБА_9, який діє на підставі кваліфікаційного сертифікату. Під час технічного обстеження було встановлено готовність Храму до експлуатації. Недоліків, які б свідчили про погіршення стану будівлі виявлено не було.

Вказане, на думку суду, ще раз підтверджує, що позивачем з 1997 року здійснювались ремонти та поліпшення Храму.

Окрім того, слід звернути увагу на те, що матеріали справи не містять доказів які б свідчили про наявність інших осіб ніж позивач, які претендують на це майно. В тому числі, в матеріалах справи відсутні докази із яких би вбачалося, що Відповідачем в період протягом якого Позивач володіє спірним нерухомим майном здійснювалися заходи щодо витребування спірного майна від Позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Храм Охтирської Ікони Божої Матері з 1997 року по теперішній час перебуває у фактичному відкритому та безперервному володінні Релігійна громада Охтирської Ікони Божої матері ОСОБА_1 єпархії ОСОБА_2 православної церкви.

Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади (п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07.02.2015 за №5).

При цьому, виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю. Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

За таких обставин, враховуючи встановлення судом усіх обставин, які є необхідними для визнання права власності на майно за набувальною давністю, з огляду на висновки суду про можливість застосування до спірних правовідносин ст. 344 ЦК України, суд дійшов висновку про задоволення позову про визнання за набувальною давністю за Релігійною громадою Охтирської ікони Божої Матері ОСОБА_1 єпархії ОСОБА_2 православної церкви права власності на будівлю - Храм Охтирської Ікони Божої Матері, , що складається з: А-1 - Храм Охтирської Ікони Божої Матері (площею - 778,9 кв. м.; площею з внутрішнім обміром - 624, 2 кв.м.); а - ганок (площею - 53,3 кв.м.); а-1 - ганок (площею -3, 9 кв.м.); а-2 - ганок (площею 11,8 кв. м.); а-3 - ганок (площею -33,2 кв. м.).

Оскільки позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, у зв'язку з чим суд вважає за можливе витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.41, 55 Конституції України, ст.ст.15, 16, 328, 344, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 34, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за Релігійною громадою Охтирської ікони Божої Матері ОСОБА_1 єпархії ОСОБА_2 православної церкви (64320, Харківська область, Ізюмський район, с. Бугаївка, пл. Радянська, 14, код ЄДРПОУ 26488602) право власності на будівлю - Храм Охтирської Ікони Божої Матері, що складається з: А-1 - Храм Охтирської Ікони Божої Матері (площею - 778,9 кв. м.; площею з внутрішнім обміром - 624, 2 кв.м.); а - ганок (площею - 53,3 кв.м.); а-1 - ганок (площею -3, 9 кв.м.); а-2 - ганок (площею 11,8 кв. м.); а-3 - ганок (площею -33,2 кв. м.).

Повне рішення складено 11.04.2017 р.

Суддя ОСОБА_10

справа № 922/783/17