Постанова

від 11.04.2017 по справі 916/3033/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2017 р.Справа № 916/3033/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів : Лавриненко Л.В., Лашина В.В.

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

за участю:

від ПАТ НАК Нафтогаз України - ОСОБА_1, довіреність № 14-182 від 15.07.2014;

від ТОВ Теплодаренерго - ОСОБА_2В, довіреність № 07-06/18, 10.03.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Теплодаренерго

на рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2017

у справі № 916/3033/16

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Теплодаренерго

про стягнення 573 571,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі - ПАТ НАК Нафтогаз України ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягання з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Теплодаренерго (далі - ТОВ Теплодаренерго ) 573 571,48 грн., з яких 302713,42 грн. - пеня, 252792,40 грн. - інфляційні, 18 065,66 грн. - 3 % річних, з підстав неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на купівлю-продаж природного газу від 31.12.2014 №4097/15-БО-23.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.02.2017 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Теплодаренерго на користь ПАТ НАК Нафтогаз України пеню в сумі 28073,01 грн., 3% річних в сумі 16 423,52 грн., інфляційні втрати в сумі 171041,30 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 7 023,09 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ Теплодаренерго звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2017 по справі № 916/3033/15 повністю і прийняти нове рішення.

Зокрема, особа яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що у відповідності до п. З ст. 7 Закону України № 1730 Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії від 03.11.2016 на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом неустойка (штраф, пеня, інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом. До набрання чинності цим Законом, у ТОВ Теплодаренерго заборгованості перед НАК Нафтогаз України не було, тому скаржник вважає, що позивачем незаконно нараховано штрафні санкції, а господарським судом Одеської області задоволені.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді - Лашин В.В., Лавриненко Л.В.) від 13.03.2017 апеляційну скаргу ТОВ Теплодаренерго прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.04.2017 об 11:00.

У судове засідання 11.04.2017 з'явився представник позивача та відповідача.

В судовому засіданні представник ТОВ Теплодаренерго апеляційну скаргу підтримав, позивач в повному обсязі не згоден із твердженнями скаржника, викладених в апеляційній скарзі та просить суд у задоволені апеляційної скарги відмовити, а рішення першої інстанції від 06.02.2017 у справі № 916/3033/16 - залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 31.12.2014 між ПАТ НАК Нафтогаз України (продавець) і ТОВ Теплодаренерго (покупець) укладений договір на купівлю-продаж природного газу №4097/15-БО-23, згідно з яким продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України НАК Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Згідно з п.1.2. договору газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (далі - споживачам покупця).

Згідно п.п.3.3.,3.4. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу Покупцем в відповідному місці поставки встановлюється шляхом складання обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п.4.1 договору кількість газу, яка подається Покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу Покупця.

Згідно з п.п.5.1-5.3 договору ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються повноважним державою владою України органом. Ціна за 1000 куб.м. газу становить 5 900,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%, податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газ магістральними та розподільчими трубопроводами - 366,70 грн., крім того ПДВ - 20% - 73,34грн., всього з ПДВ - 440,04грн.

До сплати за 1000 куб.м, газу 6 384,70грн., крім того ПДВ - 20% -1 276,94 грн., всього з ПДВ - 7 661,64 грн. У разі зміни уповноваженим органом ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання вони є обов'язковими для сторін за цим договором з моменту введення їх в дію.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем включно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Оплата за газ здійснюється з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами перерахування коштів, затвердженими відповідною постановою уповноваженого органу, та зараховуються як оплата за газ, поставлений продавцем покупцю в порядку, визначеному нормами чинного законодавства. Сторони погоди, що перерахування коштів в призначені платежу посилання на номер договору є обов'язковим. У разі якщо на поточний рахунок із спеціальним режимом використання покупця надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного газу, покупець зобов'язується здійснити будь-які дії в межах чинного законодавства для виконання п.6.1 договору (п.6.3 договору).

Відповідно до п.п. 7.1., 7.2. за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України та договором. У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежувати поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 договору від зобов'язаний сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Розділом ХІ договору передбачено, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

В подальшому сторонами вносилися зміни до умов п.5.2. договору щодо встановлення ціни на газ, про що між сторонами укладалася відповідні додаткові угоди до договору, а саме: додаткова угода №1 від 06.02.2015, додаткова угода №2 від 20.03.2015, додаткова угода №3 від 14.04.2015, додаткова угода №4 від 14.05.2015, додаткова угода №5 від 08.06.2015, додаткова угода №6 від 21.07.2015, додаткова угода №7 від 20.10.2015, додаткова угода №8 від 22.10.2015, додаткова угода №10 від 25.11.2015.

При цьому умовами додаткової угоди №7 від 20.10.2015 сторонами внесені зміни також у п.10.3. договору, а умовами додаткової угоди №8 від 22.10.2015 сторонами внесені зміни також у п.3.4. договору щодо порядку та умов передачі газу, а саме встановлено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного/газовидобувного/газотранспортного підприємства три примірники акту приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа повертає покупцю та газорозподільному/газовидобувному/газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. У разі, якщо покупець не надає або несвоєчасно надає продавцю акти приймання-передачі природного газу, обсяги фактично використання газу встановлюється відповідно до даних газорозподільного/ газовидобувного/ газотранспортного підприємства, а вартість газу розраховується продавцем відповідно до умов, зазначених в пункті 5.2. У разі, якщо при складанні/підписанні акту приймання-передачі природного газу у сторін виникають розбіжності щодо вартості газу, переданого за договором, сторони врегульовують спірні питання відповідно до умов договору або в порядку, передбаченому чинним законодавством України. До врегулювання сторонами розбіжностей, обсяги використання встановлюються відповідно до даних газорозподільного/газовидобувного/газотранспортного підприємства, а вартість газу розраховується продавцем відповідно до умов, зазначених в пункті 5.2.

На виконання умов договору у 2015 році позивач передав відповідачу природний газ на загальну суму 3 231 700,52 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме:

актом від 31.01.2015 на суму 638 306,55 грн.,

актом від 28.02.2015 на суму 498 040,81 грн.,

актом від 31.03.2015 на суму 716 784,72 грн.,

актом від 31.10.2015 на суму 205 730,70грн.,

актом від 30.11.2015 на суму 546 093грн.,

актом від 31.12.2015р. на суму 626 744,74 грн.

В свою чергу поставлений позивачем природний газ відповідач оплатив у повному обсязі, але з порушенням строків оплати, встановлених умовами договору, а саме:

по акту від 31.01.2015 відповідач фактично розрахувався 22.04.2015,

по акту від 28.02.2015 фактично розрахувався 25.06.2015,

по акту від 31.03.2015 фактично розрахувався 17.12.2015,

по акту від 31.10.2015 фактично розрахувався 23.12.2015,

по акту від 30.11.2015 фактично розрахувався 31.12.2015,

по акту від 31.12.2015 фактично розрахувався 18.02.2016.

У зв'язку з несвоєчасною оплатою боргу відповідачем, ПАТ НАК Нафтогаз України нарахував відповідачу пеню в сумі 302713,42 грн., 3% річних в сумі 18065,66 грн. та інфляційні втрати в сумі 252792,40 грн.

Розглянувши позовні вимоги ПАТ НАК Нафтогаз України про стягнення з ТОВ Теплодаренерго пені в сумі 302713,42 грн., 3% річних в сумі 18065,66 грн. та інфляційних втрат в сумі 252792,40 грн., колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції відповідно до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив бо виконання зобов'язання або не виконав його у строк, вставлений договором або законом.

Зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем газу виконані відповідачем із порушенням вставлених договором стоків, а саме: газ, який поставлений позивачем у січні 2015 року на загальну суму 638306, 55 грн. оплачений відповідачем у повному обсязі 22.04.2015р.; газ, який поставлений позивачем у лютому 2015 року на загальну суму 498040,81 грн., оплачений відповідачем у повному обсязі 25.06.2015р.; газ, який поставлений позивачем у березні 2015 року на загальну суму 716784.72 грн., оплачений відповідачем у повному обсязі 17.12.2015р.; газ, який поставлений позивачем у жовтні 2015 року на загальну суму 205730,70 грн., оплачений відповідачем 23.12.2015р.; газ, який поставлений позивачем у листопаді 2015 року на загальну суму 546093 грн., оплачений відповідачем 31.12.2015р.; газ, який поставлений позивачем у грудні 2015 року на загальну суму 626744,74 грн., оплачений відповідачем 18.02.2016р.

Згідно з п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення (ч.1,ч.3 ст. 549 ЦК України)

В силу вимог ч.1 ст. 546 ЦК України неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.ч.1,2 ст. 551 ЦК України).

В укладеному договорі сторонами встановлено, що у разі невиконання відповідачем пункту 6.1 договору (умови щодо оплати поставленого позивачем газу) відповідач зобов'язаний сплатити позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, при нарахуванні пені ПАТ НАК Нафтогаз України не враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається до періоду часу, за який здійснюється стягнення пені, отже розмір пені якій підлягає стягненню становить 280730,12 грн.

Відповідно ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), які підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

06.02.2017 відповідач звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням про зменшення розміру нарахованої позивачем пені, з посиланням на те, що газ за спірним договором постачався відповідачу виключно для забезпечення бюджетних установ та організацій. Окрім того, станом на 06.02.2017 постановами НКРЕ №1377 від 09.08.2016, №2001 від 07.07.2015, №1315 від 26.07.2016 скасовані усі ліцензії відповідача на поставку та транспортування природного газу.

Колегія апеляційної інстанції підтримує рішення суду господарського суду Одеської області, про часткове задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру нарахованої відповідачу пені у 10 разів до 28073,01 грн. Таким чином, сума пені яка підлягає стягненню з ТОВ Теплодаренерго на користь ПАТ НАК Нафтогаз України 28073,01 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань, колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду відповідно до наступного.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем за зобов'язаннями січня-березня, жовтня-грудня 2015, та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу 3% річних становить 18065,66 грн., свідчить, що позивачем не враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається до періоду часу, за який здійснюється стягнення 3% річних, а також не враховані вимоги ч.5 ст. 254 ЦК України. Таким чином, розмір 3% річних який підлягає стягненню з ТОВ Теплодаренерго на користь ПАТ НАК Нафтогаз України становить 16423,52 грн.

Згідно з розрахунком інфляційних, який здійснений позивачем, розмір нарахованих відповідачу інфляційних становить 252792,40 грн.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.3.1. - п.3.2. постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , згідно з якими Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Згідно з Законом України Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті Урядовий кур'єр . Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, місцевим господарським судом здійснено вірний розрахунок інфляційних нарахувань за зобов'язаннями січня - березня, жовтня 2015, тобто за зазначений самим позивачем період, згідно з яким розмір інфляційних нарахувань становить 171041, 30 грн.

Колегія суддів, враховує, що апеляційна скарга не містить заперечень щодо нарахування позивачем суми заборгованості з підстав неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на купівлю-продаж природного газу від 31.12.2014 №4097/15-БО-23.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що ПАТ НАК Нафтогаз України неправомірно нараховані штрафні санкції, оскільки у відповідності до п. 3 ст. 7 Закону України № 1730 Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії від 03.11.2016 неустойка (штраф, пеня, інфляційні нарахування, проценти річних) не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

30.11.2016 набрав чинності Закон України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії від 03.11.2016 №1730-VІІІ.

У відповідності до ст. 2 Закону його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Згідно зі статтею 1 Закону учасники процедури врегулювання заборгованості - підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу та/або електричної енергії, оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Стаття 3 вищевказаного Закону встановлює порядок участі у процедурі врегулювання заборгованості.

Для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Для включення до реєстру підприємства централізованого водопостачання і водовідведення, теплопостачальні і теплогенеруючі організації подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства заяву, до якої додаються: копії установчих документів; копії наявних ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності; копії балансу підприємства (організації) та звіту про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованості станом на 1 липня 2016 року (розрахункова дата) та за останній звітний період; довідка, складена підприємством (організацією) у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської та кредиторської заборгованостей із зазначенням кредиторів, дебіторів, величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату та за останній звітний період; копії актів звіряння взаєморозрахунків; розрахунки обсягів заборгованості з різниці в тарифах та копії протоколів територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах (ця норма не поширюється на теплогенеруючі підприємства, що не постачають теплову енергію населенню).

Відповідальність за повноту та достовірність даних, наведених у поданих документах, несуть учасники процедури врегулювання заборгованості.

Рішення про включення або про відмову у включенні до реєстру приймається керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, або уповноваженою ним посадовою особою протягом 10 робочих днів з дна надходження заяви та розміщується на офіційному веб-сайті цього органу.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що для списання неустойки, 3% рісних та інфляційних витрат в порядку, передбаченому вищевказаним Законом, відповідач мав набути статус учасника процедури врегулювання заборгованості, тобто бути включеним до реєстру.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази включення Відповідача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості чи подання документів, визначених ч. 2 ст. 3 вказаного Закону, для включення до такого реєстру.

Крім того, посилання відповідача на те, що належним відповідачем у справі є МКП Одеська теплоелектроцентраль №2 , як новий боржник за відповідними договорами про переведення боргу, не є обґрунтованими, оскільки у договорах на переведення боргу, які укладені 10.11.2016 між ПАТ НАК Нафтогаз України (кредитор), ТОВ Теплодаренерго (первісний боржник) та МКП Одеська теплоелектроцентраль №2 (новий боржник) не включений договір купівлі-продажу природного газу №4097/15-БО-23 від 31.12.2014, неналежне виконання умов якого відповідачем і є підставою позовних вимог про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних.

На підставі викладеного, рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2017 по справі № 916/3033/16 є законним та обґрунтованим, оскільки його винесено в результаті повного з'ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ Теплодаренерго суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99,

101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2017 у справі № 916/3033/16 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Теплодаренерго - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 12.04.2017.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя Л.В. Лавриненко

Суддя В.В. Лашин