Рішення

від 11.04.2017 по справі 913/93/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 квітня 2017 року                                                   Справа № 913/93/17

                                                                                Провадження №1/913/93/17

          За позовом позивача ОСОБА_1 міської ради Луганської області, м. Лисичанськ Луганської області

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Телерадіо компанія “Луганськ-ТВ”, м. Луганськ

про стягнення 65876 грн. 89 коп. та зобов’язання відповідача звільнити надані в користування місця розташування спеціальних конструкцій та демонтувати їх.

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання Сокрута Н.М.

В засіданні брали участь:

від позивача – ОСОБА_3, представник за довіреністю №2/01-16 від 03.01.2017;

від відповідача – представник не викликався.

Суть спору: про стягнення з відповідача боргу в сумі 65033 грн. 59 коп., який утворився при розрахунках за договорами від 18.07.2013 №№ 410/13, 415/13, 416/13, 417/13, 418/13, 419/13 про тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій та 843 грн. 30 коп. пені (з урахуванням заяви позивача за листом від 07.04.2017 № 207 про зменшення позовних вимог); про зобов’язання відповідача звільнити надані в користування місця та демонтувати спеціальні конструкції за адресами: м. Лисичанськ, вул. Свердлова (нині ім. В. Сосюри), район будинку № 345; м. Лисичанськ, вул. Первомайська, район кінцевої зупинки тролейбуса; м. Лисичанськ, ОСОБА_4 (нині ОСОБА_5), район зупинки тролейбуса; м. Лисичанськ, вул. Красна, район ООО «Техліс»; м. Лисичанськ, вул. Вокзальна, в районі залізничного вокзалу; м. Лисичанськ, вул. Свердлова (нині ім. В. Сосюри), на перехресті з вул. Гарібальді.

У ході розгляду справи заявою від 13.02.2017 № 46 позивач збільшував позовні вимоги до 81295 грн. 56 коп.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив, що спір між сторонами виник у зв‘язку з наступними обставинами.

Так, у 2013 році між ОСОБА_1 міською радою (позивачем) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Телерадіо компанія «Луганськ-ТВ» (відповідачем) було укладено шість подібних договорів про тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій, за якими утворилась заборгованість. Таким чином позивач об‘єднав у позові вимоги за наступними правочинами:

- за договором про тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій № 410/13 від 18.07.2013 позивач передав відповідачу в тимчасове користування місце для розташування рекламного щита загальною площею 8,8 м2 за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, на перехресті з вул. Гарібальді. Згідно розділу 4 договору сторони домовились, що плата за користування на рік складає 5940 грн. та 495 грн. щомісячно. За період з травня 2014 року по вересень 2016 року позивач нарахував 14355 грн. 00 коп. боргу та 177 грн. 40 коп. пені;

- за договором про тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій № 416/13 від 18.07.2013 позивач передав відповідачу в тимчасове користування місце для розташування рекламного щита загальною площею 9,1 м2 за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Первомайська, район кінцевої зупинки тролейбуса. Згідно розділу 4 договору річна плата за користування складає 5460 грн. та 455 грн. щомісячно. За період з травня 2014 року по вересень 2016 року позивач нарахував 13195 грн. 00 коп. боргу та 184 грн. 81 коп. пені;

- за договором про тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій № 417/13 від 18.07.2013 позивач передав відповідачу в тимчасове користування місце для розташування рекламного щита загальною площею 8,8 м2 за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, гора ОСОБА_4, район зупинки тролейбуса. Згідно розділу 4 договору річна плата за користування складає 3300 грн. та 275 грн. щомісячно. За період з травня 2014 року по вересень 2016 року позивач нарахував 7975 грн. 00 коп. боргу та 111 грн. 37 коп. пені;

- за договором про тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій № 415/13 від 18.07.2013 позивач передав відповідачу в тимчасове користування місце для розташування рекламного щита загальною площею 14,0 м2 за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Красна, район ТОВ «Техліс». Згідно розділу 4 договору сторони домовились, що плата за користування на рік складає 6300 грн. та 525 грн. щомісячно. За період з травня 2014 року по вересень 2016 року позивач нарахував 7975 грн. 00 коп. боргу та 111 грн. 37 коп. пені;

- за договором про тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій № 419/13 від 16.08.2013 позивач передав відповідачу в тимчасове користування місце для розташування рекламного щита загальною площею 10,5 м2 за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, в районі будинку 345. Згідно розділу 4 договору плата за користування на рік складає 3937 грн. 50 коп. та 328 грн. 13 коп. щомісячно. За період з травня 2014 року по вересень 2016 року позивач нарахував 9515 грн. 00 коп. боргу та 133 грн. 37 коп. пені;

- за договором про тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій № 418/13 від 18.07.2013 позивач передав відповідачу в тимчасове користування місце для розташування рекламного щита загальною площею 9,1 м2 за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Вокзальна, в районі залізничного вокзалу. Згідно розділу 4 договору (у редакції додаткової угоди від 17.03.2015) плата за користування на рік складає 682 грн. 50 коп. та 56 грн. 88 коп. щомісячно. За період з травня 2014 року по вересень 2016 року позивач нарахував 3924 грн. 52 коп. боргу та 23 грн. 11 коп. пені.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує з посиланням на те, що ним було подано заяву позивачу про подовження дії дозволів, яку не розглянуто, а тому у відповідності до ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» за принципом мовчазної згоди дозволи є діючими на цей час. За твердженнями відповідача розміщення рекламоносіїв є законним. У той же час відповідач звернувся до суду з клопотанням про припинення провадження у справі у частині вимог про демонтування рекламних конструкцій, оскільки ці вимоги є непідвідомчими щодо розгляду господарським судом. Щодо майнових вимог відповідач зазначає про неможливість проведення належної сплати коштів після початку проведення АТО та знаходження офісу компанії та обладнання на окупованій території у м. Луганську, у зв‘язку з чим повноцінну діяльність підприємства припинено. Відповідач посилається на приписи Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669 від 02.09.2014.

Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову з огляду на наступне.

Так, правове регулювання договірних зобов‘язань щодо рекламної діяльності в Україні визначає Закон України «Про рекламу», який регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Згідно з ч. 1 ст. 16 зазначеного Закону розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 N 2067 затверджені Типові правила розміщення зовнішньої реклами, п. 3 яких передбачено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Відповідно до п. 16 Типових правил, дозвіл погоджується з власником місця або уповноваженим ним органом (особою) і спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури.

Згідно з пунктом 45 Правил контроль за їх додержанням здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства, уповноважені особи яких відповідно до пункту 46 цих Правил у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами звертаються до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.

          За матеріалами справи підтверджуються факти правомірного розміщення зовнішньої реклами за вказаними вище адресами, оскільки відповідні дозволи про це були оформлені у встановленому порядку: № 2/2011 від 16.08.2011, № 9/2004 (рішення виконкому ОСОБА_1 міської ради від 17.06.2008), № 4/2002 (рішення виконкому від 24.09.2002 № 636), № 11/2004 (рішення виконкому від 25.06.2004 №462), № 10/2004 (рішення виконкому від 25.06.2004 № 462), № 3/2001 (рішення виконкому від 20.05.2008 № 366), які неодноразово подовжувалися.

Також документально підтверджується приналежність відповідачу на час подання позову на праві власності спірних рекламних конструкцій, на розміщення яких видано дозволи №№ 2, 3, 4, 9, 10, 11, додані до справи.

Факти виконання договорів про тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій від 18.07.2013 № 410/13, № 415/13, № 416/13, № 417/13, №418/13 та № 419/13 від 16.08.2013 у спірний період відповідачем не оспорюються. Втім, доказів оплати боргу у загальній сумі 65033 грн. 59 коп. не надано, у той час, як за умовами пунктів 4.1 вказаних договорів оплата має вноситись користувачем (відповідачем) щомісячно, до 15-го числа місяця, наступного за звітним.

Посилання відповідача на Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669 від 02.09.2014 судом відхиляється, оскільки цей нормативний акт не регулює спірні правовідносини.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

За таких обставин вимоги про стягнення боргу у сумі 65033 грн. 59 коп. за користування місцями розташування спеціальних конструкцій за відповідними договорами від 18.08.2013 № 410/13, № 415/13, № 416/13, № 417/13, № 418/13 та №419/13 від 16.08.2013 є обґрунтованими та задовольняються судом.

Відповідальність користувача за несвоєчасну сплату внесків передбачена пунктами 4.3 договорів у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставку НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

          Позивачем долучені до матеріалів справи належно складені розрахунки пені на загальну суму 843 грн. 30 коп. (у відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України), у т.ч. за договорами від 18.07.2013 № 410/13 на суму 177 грн. 40 коп., № 415/13 на суму 213 грн. 24 коп., № 416/13 на суму 184 грн. 81 коп., № 417/13 на суму 111 грн. 37 коп., №418/13 на суму 23 грн. 11 коп. та № 419/13 від 16.08.2013 на суму 133 грн. 37 коп.

Як свідчать матеріали справи, позивачем подано заяву за листом від 07.04.2017 № 206 про відмову від позовних вимог в частині зобов’язання відповідача звільнити надані в користування місця та демонтувати спеціальні конструкції за адресами: м. Лисичанськ, вул. Свердлова (нині ім. В. Сосюри), район будинку № 345; м. Лисичанськ, вул. Первомайська, район кінцевої зупинки тролейбуса; м. Лисичанськ, ОСОБА_4 (нині ОСОБА_5), район зупинки тролейбуса; м. Лисичанськ, вул. Красна, район ООО «Техліс»; м. Лисичанськ, вул. Вокзальна, в районі залізничного вокзалу; м. Лисичанськ, вул. Свердлова (нині ім. В. Сосюри), на перехресті з вул. Гарібальді.

Вказана відмова не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, а тому судом приймається та провадження у справі у цій частині припиняється на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

          За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача стягуються 65033 грн. 59 коп. боргу та 843 грн. 30 коп. пені з віднесенням судових витрат у відповідності до ст. 49 ГПК України на відповідача у сумі 1296 грн. 54 коп. (обчисленої пропорційно із збільшеної ціни позову до 81295 грн. 56 коп.).

Судовий збір зі зменшеної частини позовних вимог у сумі 303 грн. 46 коп. повертається позивачу за відповідною ухвалою суду.

На підставі викладеного,керуючись ст. ст. 44, 49, 80 п. 4, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Телерадіо компанія “Луганськ-ТВ”, 91033, м. Луганськ, вул. Шевченко, буд. 42, приміщення 146, ідентифікаційний код 33701716, на користь ОСОБА_1 міської ради Луганської області, 93100, м. Лисичанськ Луганської області, вул. імені ОСОБА_6, б.7, ідентифікаційний код 26522196 - 65033 грн. 59 коп. боргу, 843 грн. 30 коп. пені та 1296 грн. 54 коп. судового збору, видати наказ.

3. Провадження у справі щодо вимог про зобов’язання відповідача звільнити надані в користування місця та демонтувати спеціальні конструкції за адресами: м. Лисичанськ, вул. Свердлова (нині ім. В.Сосюри), район будинку № 345; м. Лисичанськ, вул. Первомайська, район кінцевої зупинки тролейбуса; м. Лисичанськ, ОСОБА_4 (нині ОСОБА_5), район зупинки тролейбуса; м. Лисичанськ, вул. Красна, район ООО «Техліс»; м. Лисичанськ, вул. Вокзальна, в районі залізничного вокзалу; м. Лисичанськ, вул. Свердлова (нині ім. В. Сосюри), на перехресті з вул. Гарібальді п р и п и н и т и.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.04.2017.

Суддя                                                                       Н.М.Зюбанова