Ухвала

від 15.05.2007 по справі 25/419-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/419-А

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 15.05.07 р.          № 25/419-А

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Борисенко  І.В.

 суддів:             

 при секретарі:          

 За участю представників:

 від позивача - Черниш Л.О. – дов. № 12202/9/10-114 від 04.11.2005                        Лукасевич Л.А. – дов. № 1055/9/10-114 від 03.04.2007

 від відповідача 1 - Кривенко Ю.Л. – дов. № 92/07 від 19.03.2007

від відповідача 2 - Титаренко С.І. - директор

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

 на постанову Господарського суду м.Києва від 22.11.2006

 у справі № 25/419-А   

 за позовом           Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

 до           Дочірнього підприємства "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

          Приватного підприємства "Промпродукт"

 про          визнання недійсним договору № 26-11/04 від 26.11.2004

 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва (надалі – позивач) звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Дочірнього підприємства „Нафтогазбезпека” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (надалі – відповідач-1, апелянт) та Приватного підприємства “Промпродукт” (надалі – відповідач-2) про визнання недійсною угоди на суму 379 392,00 грн., укладеної між Дочірнім підприємством „Нафтогазбезпека” НАК „Нафтогаз України” та Приватним підприємством “Промпродукт”, з підстав, передбачених ст. 207 ГК України при наявності умислу у однієї із сторін – ДП „Нафтогазбезпека” НАК „Нафтогаз України”.

Постановою Господарського суду м. Києва від 22.11.2006р. у справі № 25/419-А позов задоволено частково, визнано недійсним договір № 26-11/04 від 26.11.2004р., укладений між Дочірнім підприємством „Нафтогазбезпека” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” та Приватним підприємством „Промпродукт”, в решті позову відмовлено.  

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності умислу у відповідачів чи одного з них на укладення оспорюваної угоди з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства (ухилення від сплати податків). Однак, суд дійшов висновку, що вказану угоду з боку ПП „Промпродукт” укладено з порушенням господарської компетенції (спеціальної правосуб‘єктності), оскільки фактично від імені ПП „Промпродукт” спірну угоду укладали невстановлені особи, які не мали повноважень на її підписання, а лише використовували реквізити і печатку підприємства.    

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 22.12.2006р. № 53-5/2-1259, в якій просить скасувати постанову Господарського суду м. Києва від 22.11.2006р. у справі №25/419-А та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На вимогу суду в судовому засіданні апеляційної інстанції 17.04.2007 відповідачем-1 було надано наступні документи (оригінали): договір № 26-11/04 від 26.11.2004р., акт прийому-передачі наданих послуг від 25.01.2005р. та податкову накладну № 12802 від 28.01.2005, які судом долучені до матеріалів справи (т.2, а.с.50-54).

Представник відповідача-1 в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти доводів апелянта заперечували  та просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Представник відповідача-2 проти доводів апелянта заперечував та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити. При цьому в судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача-2 (директор ПП „Промпродукт”) пояснив, що він є засновником цього приватного підприємства, виконує обов'язки директора та бухгалтера, інші особи ці функції ніколи не виконували; оспорюваний договір з ДП „Нафтогазбезпека” НАК „Нафтогаз України” ним не укладався та не підписувався; також ним відповідачу-1 не надавались послуги, вказані в оспорюваному договорі, та договорів на надання цих послуг з іншими особами він не укладав; відповідно, ним не підписувався акт прийому-передачі та не видавалась відповідачу-1 податкова накладна; в бухгалтерському та податковому обліку відповідача-2 вказана господарська операція не відображалась. Оглянувши оригінали документів, наданих відповідачем-1 (договір, акт прийому-передачі та податкову накладну), представник відповідача-2 пояснив, що вказані документи ним не підписувались; на його думку, підпис на них виконаний за допомогою штампу, однак, такий штамп з власним підписом ним ніколи не виготовлявся та в роботі не використовувався.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, перевіривши правильність застосування норм права місцевим господарським судом, судова колегія Київського апеляційного господарського суду, -

ВСТАНОВИВ:

 Між Дочірнім підприємством „Нафтогазбезпека” Національної акціонерноїкомпанії „Нафтогаз України” (як замовником) та Приватним підприємством „Промпродукт” (як виконавцем) було укладено договір № 26-11/04 від 26.11.2004р. на виконання послуг з обстеження продуктопроводу, що знаходиться під охороною замовника, від ГС „Солоха” до ТЦСК „Селещина” загальною довжиною 197,6 кв.м. за допомогою спеціалізованого обладнання та приладів з залученням висококваліфікованих фахівців, на загальну суму 379 392,00 грн., в т.ч. ПДВ – 63 232,00 грн.

На підтвердження факту виконання вказаного договору у відповідача-1 наявний акт прийому-передачі наданих послуг від 25.01.2005 та податкова накладна № 12802 від 28.01.2005, виписана ПП „Промпродукт”.

Оригінали вказаних документів долучені до матеріалів справи.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва було проведено перевірку відповідача-1, за результатами якої складено акт № 148/23-10/32253350 від 07.04.2006 „Про результати комплексної планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП „Нафтогазбезпека” НАК „Нафтогаз України”, код 32253350, за період з 01.01.2005 по 30.09.2005” (т.1, а.с.16-52).

З акту перевірки від 07.04.2006 вбачається (т.1, а.с.38), що в січні 2005р. відповідачем-1 віднесено до податкового кредиту суми ПДВ, нараховані за наступними податковими накладними:

№ 12700 від 27.01.2005 у розмірі 50 786,67 грн.;

№ 12802 від 28.01.2005 у розмірі 63 232,00 грн.;

№ 13101 від 31.01.2005 у розмірі 22 942,66 грн.

Розрахунки відповідачем-1 з відповідачем-2 не проведено та в бухгалтерському обліку відповідача-1 обліковується кредиторська заборгованість перед відповідачем-2 у сумі 821,8 тис. грн. (в додатку № 4 до акту перевірки зазначено перелік кредиторів підприємства станом на 30.09.2005р. – т.1, а.с.59).

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог про визнання оспорюваної угоди недійсною на підставі ст. 207 ГК України з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 207 ГК України на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади  може бути визнане недійсним  господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Правові наслідки визнання господарського зобов‘язання недійсним залежать від наявності умислу у обох сторін чи однієї, а також від виконання угоди обома сторонами чи однією.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем належними та допустимими доказами позивачем не доведено, що оспорювана угода між відповідачами укладена саме з метою, суперечною інтересам держави, та була направлена на ухилення сплати податків при наявності умислу у відповідача-1. Крім того, позивачем не доведено факту наявності суб'єктивного чинника правопорушення, а відповідно, і умислу у відповідачів (чи одного з них) на укладення спірної угоди з метою приховування доходів від оподаткування, а ухилення однією із сторін від сплати податків після вчинення угоди відповідно до діючого законодавства України не може бути підставою для визнання угоди недійсною, а тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність посадових осіб суб'єкта підприємницької діяльності. Позивачем не надано належних доказів притягнення до кримінальної відповідальності (за ухилення від оподаткування, фіктивне підприємництво, підроблення документів тощо) посадових осіб відповідача-1.

Як вбачається з матеріалів справи, від імені ПП „Промпродукт” оспорюваний договір та  акт приймання-передачі наданих послуг підписано Тітаренко С.І. як директором  підприємства.

Як встановлено судом з пояснень директора ПП „Промпродукт” Титаренка С.І., він є засновником цього приватного підприємства та виконує обов'язки директора та бухгалтера; оспорюваний договір № 26-11/04 від 26.11.2004р. та документи на його виконання ним не підписувались; послуги, вказані в цьому договорі, відповідачем-2 відповідачу-1 не надавались та договорів на надання цих послуг з іншими особами він не укладав; ним не підписувався акт прийому-передачі та не видавалась відповідачу-1 податкова накладна; в бухгалтерському та податковому обліку відповідача-2 вказана господарська операція не відображалась, оскільки жодних зобов'язань у ПП „Промпродукт” перед ДП „Нафтогазбезпека” НАК „Нафтогаз України” не було.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оспорюваний договір від імені ПП „Промпродукт” укладено невстановленими особами, які, не маючи повноважень на його підписання, використали реквізити цього підприємства та фактично вчинили неправомірні дії стосовно відповідача-1.

Апелянтом не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що при укладенні оспорюваного договору від імені ПП „Промпродукт” діяла особа, уповноважена на вчинення таких дій.

Апелянтом також не надано суду будь-яких доказів (крім договору, акту прийому-передачі та податкової накладної), які б об‘єктивно свідчили про фактичне виконання відповідачем-2 оспорюваного договору та надання ним відповідачу-1 послуг, передбачених договором.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками Господарського суду м. Києва щодо укладання договору № 26-11/04 від 26.11.2004р. з порушенням господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) з боку відповідача-2.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга Дочірнього підприємства „Нафтогазбезпека” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду м. Києва від 22.11.2006р. у справі № 25/419-А – залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 86, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 212 та 254, п.6 Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд,  –

УХВАЛИВ:

 1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Нафтогазбезпека” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” від 22.12.2006р. № 53-5/2-1259 на постанову Господарського суду м. Києва від 22.11.2006р. у справі № 25/419-А залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 22.11.2006р. у справі №25/419-А за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва до Дочірнього підприємства „Нафтогазбезпека” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” та Приватного підприємства „Промпродукт” - без змін.

2.  Матеріали справи № 25/419-А направити до Господарського суду м. Києва.

3.  Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені ст.ст. 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

 Головуючий суддя          

 Судді