Постанова

від 21.03.2017 по справі 296/1011/17

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/1011/17

2-а/296/175/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого - судді Адамовича О.Й.,

за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в якому просить: визнати протиправними дії щодо відмови Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати роботу у період з 01.01.2004 р. по 31.12.2014 року до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком, як учасника бойових дій; підтвердити стаж роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) по трудовій книжці БТ-І №7011622; зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області врахувати період роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з 01.01.2004 року по 31.12.2014 року у персоніфікований облік відомостей про суми заробітної плати (Індивідуальні відомості про застраховану особу); зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та почати виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) пенсію за віком, як учаснику бойових дій з дати подачі заяви з 23.01.2017 року.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є ветераном війни - учасником бойових дій, що підтверджується безтерміновим посвідченням. 23.01.2017 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком, як учаснику бойових дій. Однак, 30.01.2017 року отримав лист відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком, як учаснику бойових дій у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи (25 років). Відповідач не врахував у стаж роботи, період роботи з 01.01.2004 року по 31.12.2014 року у зв'язку з невідповідністю даних пов'язаних з реєстрацією за одним РНОКПП, а саме №2250603635 двох фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Крім того, позивач зазначає, що органи ДФС вже провели відповідні зміни та усунули розбіжності доходів, які числяться за ОСОБА_1

В своїх додаткових поясненнях наданих в судовому засіданні 21.03.2017 року позивач зазначив, що протягом більше ніж 10 років органи Пенсійного фонду України не виявили, що фактично одна і та сама особа, працює одночасно в двох різних місцях за основним місцем роботи, і одночасно на один і той самий реєстраційний номер облікової картки платника податків надходили звіти про застраховану особу від різних страхувальників. Зазначене підтверджує, що посадові особи Пенсійного фонду України недбало виконували свої обов'язки, внаслідок чого є факт порушення прав ОСОБА_1 Також вказав, що після виявлення помилки він намагався зв'язатися з колишніми роботодавцями для подання ними корегуючої звітності, проте, зазначені підприємства або вже припинені або перебувають у стадії припинення (а.с.43-45).

Позивач, після оголошення переви 21.03.2017 року подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. В заяві вказав, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити (а.с.60).

Представник відповідача в судовому засіданні, а також в письмових запереченнях на позов від 09.03.2017 року та в додаткових поясненнях до заперечення на позовну заяву від 21.03.2017 року вказала, що відповідний орган Пенсійного фонду України не має права з власної ініціативи вносити будь-які зміни до відомостей, які зберігаються в системі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України. Такі зміни можуть вноситися за уточненими відомостями роботодавців, або за рішенням суду. Також зазначила, що в наданих позивачем індивідуальних відомостях про застраховану особу зазначено ПІБ ОСОБА_2, а згідно паспорту позивач - ОСОБА_1. Також не відповідають трудові відносини згідно поданих документів з даними в індивідуальних відомостях про застраховану особу, тому врахувати період з 01.01.2004 року по 31.12.2014 року неможливо через невідповідність даних. Оскільки страховий стаж позивача становить 20 років 19 днів, тому у призначенні пенсії було відмовлено через відсутність необхідного стажу роботи (25 років). Вважає, що дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 є правомірними та вмотивованими (а.с. 32-34, 55-56).

Після оголошення перерви представник відповідача в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належно

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, які вирішуються шляхом захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно ст. 4 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зазначеного Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно положень ст. 21 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також персоніфікований облік коштів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюються в порядку, визначеному Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від:

інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; органів доходів і зборів; роботодавців; фізичних осіб; органів реєстрації актів громадянського стану; державної служби зайнятості; фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; компанії з управління активами; зберігача; інших підприємств, установ, організацій та військових формувань.

На кожну застраховану особу відкривається персональна облікова картка, в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Відомості про застрахованих осіб подаються до територіального органу Пенсійного фонду страхувальниками-роботодавцями, відповідними підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують цим особам заробітну плату, грошове забезпечення (заробіток), допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом.

Тобто, аналізуючи зазначені правові норми, суд приходить до висновку, що в разі внесення роботодавцем під час заповнення та надання до системи персоніфікованого обліку індивідуальних відомостей про застраховану особу у відповідному звітному періоді помилкових даних щодо працівника-застрахованої особи, тягне за собою порушення прав останнього під час оформлення пенсії та має суттєвий вплив при визначенні розміру пенсії під час її нарахування, оскільки застрахованою особою за відповідний період здійснювалися страхові внески із заробітку (доходу) за конкретний період роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п.9 ч.2 ст. 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виконавча дирекція Пенсійного фонду зобов'язана здійснювати відповідно до закону контроль за достовірністю поданих страхувальниками і застрахованими особами відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України Про пенсійне забезпечення , до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення , передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 12-1 та статтею 14-1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено права та обов'язки Пенсійного фонду та його територіальних органів, в яких зазначено, що органи Пенсійного фонду: 1) формує та веде реєстр страхувальників Державного реєстру, здійснює заходи щодо забезпечення доступу до даних Державного реєстру відповідно до цього Закону; 2) взаємодіє в установленому законодавством порядку з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування; 3) здійснює контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру страхувальників Державного реєстру.

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.5 ст.20 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зміни та уточнення вносяться до відомостей реєстру застрахованих осіб у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Окрім того, п.1 Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 року №794 визначено, що персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні, передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов'язковим пенсійним страхуванням.

Згідно з п.11 Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 1998 р. № 794 фізична особа має право у разі незгоди з відомостями, внесеними до системи персоніфікованого обліку, звертатися до уповноваженого органу із заявою про їх виправлення, а відповідно до п.15 Положення спори, що виникають з питань правовідносин, пов'язаних з персоніфікованим обліком, розв'язуються за згодою сторін, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Відповідно до підпункту 5 пункту 1.3 ст.1 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 року №7-6 (дія якого розповсюджується на відносини щодо обліку застрахованих осіб та персоніфікованого обліку надходження страхових внесків по звітах за періоди до 01 січня 2011 року у відповідності до Постанови Правління Пенсійного фонду України №25-2 від 03.12.2013 року), у разі виявлення недостовірних відомостей, які подані та/або накопичені в електронних базах даних персоніфікованого обліку, страхувальник подає до відповідного територіального органу Пенсійного фонду необхідні коригуючі або скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних звітів про застраховану особу. На підставі поданого документа з позначкою коригуюча у системі персоніфікованого обліку відбувається технологічна заміна попередньо накопичених відомостей в обліковій картці особи на актуальні відомості, що подані страхувальником з позначкою коригуюча .

Судом встановлено, позивач є ветераном війни - учасником бойових дій, що підтверджується безтерміновим посвідченням серії АБ №072550 (а.с.7).

В трудовій книжці серії БТ-І №7011622 вказуються наступні відомості про роботу позивача у спірний період (а.с.8-11):

- 28.07.2003 року був прийнятий муляром 4 розряду ТОВ Будівельно-проектне об'єднання відповідно до наказу №158-к від 28.07.2003 року та був звільнений 13.01.2005 року відповідно до наказу №44/к від 20.01.2005 року;

- 11.04.2005 року був прийнятий штукатуром ТОВ Будівельно-проектне об'єднання Промгражданстрой відповідно до наказу №118-к від 11.04.2005 року та був звільнений 01.06.2005 року відповідно до наказу №215-к від 31.05.2005 року;

- 01.08.2005 року був прийнятий штукатуром Державного підприємства Агропромбудпроект (код:30529672) відповідно до наказу №5-к від 01.08.2005 року та був звільнений 01.11.2006 року відповідно до наказу №62к від 01.11.2006 року;

- 27.02.2008 року був прийнятий штукатуром Державного підприємства Агропромбудпроект (код:30529672) відповідно до наказу №3к від 24.02.2008 року та був звільнений 01.07.2009 року відповідно до наказу №7к від 01.07.2009 року;

- 01.07.2008 року був прийнятий маляром-штукатуром ТОВ Домініонінвест (код:35432164) відповідно до наказу №2-К від 01.07.2008 року та був звільнений 31.03.2009 року відповідно до наказу №3-К від 31.03.2009 року;

- 01.04.2009 року був прийнятий маляром-штукатуром ТОВ Дамакбуд (код:35920527) відповідно до наказу №К-4 від 01.04.2009 року та був звільнений 30.04.2010 року відповідно до наказу №К-6 від 30.04.2010 року;

- 01.05.2010 року був прийнятий маляром-штукатуром ТОВ Бестсофтгруп (код:37044635) відповідно до наказу №2-К від 01.05.2010 року та був звільнений 30.09.2010 року відповідно до наказу №4-К від 30.09.2010 року;

- 04.09.2010 року був прийнятий маляром-штукатуром ТОВ Антур Інвест (код: 37044352) відповідно до наказу №8-К від 04.09.2010 року та був звільнений 31.01.2011 року відповідно до наказу №12-К від 31.01.2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 мав реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_2.

Разом з тим, відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійним фондом України (форми ОК-5 від 22.08.2016 року), за номером облікової картки НОМЕР_2 в електронних базах даних персоніфікованого обліку значиться ОСОБА_2, на ім'я якого подавали відомості роботодавці (страхувальники) позивача, а саме: ДП Агропромбудпроект (код:30529672), ТОВ Домініонінвест (код:35432164), ТОВ Дамакбуд (код:35920527), ТОВ "Бестсофтгруп" (код:37044635), ТОВ Антур Інвест (код:37044352) (а.с.12-16).

Як вбачається з довідки про зміну реєстраційного номера облікової картки платника податків від 28.11.2016 року ОСОБА_1 було змінено реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а саме НОМЕР_2 замінено на НОМЕР_1 (а.с.21).

Листом №1298/5/06-08-25-01 від 21.12.2016 року Житомирська ОДПІ ДФС у Житомирській області повідомила позивача про надання останньому РНОКПП НОМЕР_1 (а.с.20).

Згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України вбачається, що Житомирською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області були перенесені доходи отримані позивачем за місцем роботи (а.с.17-19).

23.01.2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою про призначення пенсії за віком, як учаснику бойових дій.

В листі №1229/03 від 30.01.2017 року Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача про відмову у призначені пенсії, посилаючись на невідповідність відомостей в трудовій книжці з даними в індивідуальних відомостях про застраховану особу та відсутність необхідного стажу роботи (25 років) (а.с.23).

Суд зазначає, що записи в трудовій книжці ОСОБА_1 щодо роботодавців (назва підприємства, код ЄДРПОУ) повністю співпадають з даними платників Єдиного соціального внеску, які містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2), виданими Пенсійним фондом України (форма ОК-5).

При цьому, суд зазначає, що фактично страхувальники подавали вірні відомості, оскільки звітували виходячи з РНОКПП, який мав позивач.

З метою внесення корегуючих відомостей до електронної бази даних персоніфікованого обліку позивач намагався звернутися до страхувальників (роботодавців).

Однак, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб вбачається, що ДП Агропромбудпроект (код:30529672) станом на 14.08.2013 року та ТОВ Антур Інвест (код:37044352) станом на 19.06.2012 року припинили свою діяльність, а ТОВ Домініонінвест (код:35432164) станом на 07.09.2009 року, ТОВ Бестсофтгруп (код:37044635) станом на 09.11.2010 року, ТОВ Дамакбуд (код:35920527) станом на 13.05.2010 року знаходяться в стані припинення, а позивачу невідомо місцезнаходження їх органів управління.

Таким чином, враховуючи відсутність можливості у внесенні змін до звітних відомостей страхувальниками та відсутність у відповідача можливості самостійно відкоригувати відомості про сплату страхових внесків, порушенні права позивача підлягають поновленню за рішенням суду.

Разом з тим, з трудової книжки відповідача вбачається, що він одночасно працював на декількох підприємствах, зокрема працював штукатуром Державного підприємства Агропромбудпроект в період з 27.02.2008 року по 01.07.2009 року та маляром-штукатуром ТОВ Домініонінвест в період з 01.07.2008 року по 31.03.2009 року. Оскільки можливість зарахування трудового стажу за таких обставин не вирішувалися відповідачем при розгляді заяви про призначення пенсії, суд вважає, що позовні вимоги в частині підтвердження стажу роботи ОСОБА_1 та в частині зобов'язання відповідача призначити та почати виплачувати пенсію за віком є передчасними та підлягають вирішенню Житомирським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, що відповідатиме принципу розподілу влади, який заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є - здійснення правосуддя.

Позовна вимога про зобов'язання відповідача призначити та почати виплачувати пенсію є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Позивач не позбавлений права повторно звернутися з заявою про призначення пенсії в т.ч. і після вступу в законну силу даного рішення.

Згідно ст. 64 Конституції України права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Стаття 19 Конституції України визначає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у поєднанні із частиною другою статті 11 цього Кодексу, суд вважає належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, зобов'язати відповідача внести відомості про роботу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з 01.01.2004 року по 31.12.2014 року до персоніфікованого обліку відомостей про суми заробітної плати з урахуванням інформації про застраховану особу (номер облікової картки: НОМЕР_2), виходячи з відомостей про роботу вказану у трудовій книжці ОСОБА_1.

Оскільки сторони звільненні від сплати судового збору, такі витрати відносяться на рахунок держави.

Керуючись ст.ст.11, 71, 158-163, 181 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області включити період роботи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.01.2004 року по 31.12.2014 року до системи персоніфікованого обліку застрахованих осіб за номером РНОКПП НОМЕР_1, виходячи з відомостей про його роботу у трудовій книжці та виходячи з відомостей про надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за номером РНОКПП НОМЕР_2.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Cуддя О. Й. Адамович