Рішення

від 11.04.2017 по справі 344/8846/16-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/8846/16-ц

Провадження № 2/344/543/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2017 року Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мелещенко Л.В.

секретаря - Мічути Т.Б.

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста ОСОБА_2цивільну справу за позовом ОСОБА_2 міської ради до ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

14 липня 2016 року позивач ОСОБА_2 міська рада звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення коштів, в обґрунтування якого посилається на те, що ОСОБА_3 на підставі пункту 3.2 рішення № 912-31сесії ОСОБА_2 міської ради шостого демократичного скликання від 18 грудня 2012року Про матеріали управління земельних відносин виконавчого комітету міської ради надано в строкове, платне володіння і користування (оренду) терміном на п'ять років земельну ділянку площею 0,0352га за адресою: вулиця Вовчинецька, 25-б,містоІвано-Франківськ. Між ОСОБА_2 міською радою та ОСОБА_3 терміном на п'ять років підписано (з боку міської ради) договір оренди вказаної земельної ділянки. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 2610100000:06:001:0195.Вказаний договір оренди землі не був зареєстрований. Відповідно до статті 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Положення про здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель в місті ОСОБА_2, затвердженого рішенням сесії ОСОБА_2 міської ради від 28 серпня 2014 року № 15-08-47,інспекторами з самоврядного контролю управління земельних відносин виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради 17 квітня 2015 року проведено обстеження земельної ділянки за адресою: вулиця Вовчинецька, 25-бу місті Івано-Франківську площею 0,0352га на предмет дотримання вимог земельного законодавства: наявності правоустановчих документів на земельну ділянку. Відповідачу направлялися повідомлення про проведення обстеження земельної ділянки. Проте під час обстеження ОСОБА_3 чи її представника не було. За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки № 33 від 17 квітня 2015 року, відповідно до якого встановлено, що документів на право користування даною земельною ділянкою під час проведення обстеження не надано. Також встановлено, що спірна земельна ділянка використовується відповідачем з порушенням вимог земельного законодавства та законодавства про плату за землю, що призвело до значних втрат бюджету міста ОСОБА_2 у вигляді недоодержання доходу від орендної плати. Договір оренди земельної ділянки не був зареєстрований, оскільки відповідач не виконала рішення ОСОБА_2 міської ради. Управлінням земельних відносин ОСОБА_2 міської ради направлялися листи ОСОБА_3 про отримання договору оренди та про його реєстрацію, що залишилися без відповіді. Крім того, сплата орендної плати за земельну ділянку в період з 2013 року по 2014 рік ОСОБА_3 не здійснювалася. Згідно акту про визначення збитків власнику землі від 02 жовтня 2015року , затвердженого рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 13 жовтня 2015 року № 617,сума неодержаного територіальною громадою міста ОСОБА_2 доходу визначається збитками, що нанесені міській раді за час фактичного використання ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0352га за адресою: вулиця Вовчинецька, 25-бу місті Івано-Франківську, складає 59 772,54грн. Розмір збитків нарахований як орендна плата, яка могла би бути отримана ОСОБА_2 міською радою при передачі земельної ділянки в оренду у разі виконання відповідачем належним чином взятих на себе обов'язків, реєстрації договору оренди землі та своєчасної сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, адже міська рада як власник позбавлена права користуватись земельною ділянкою через протиправну поведінку відповідача. За таких обставин позивач просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 міської ради кошти у сумі 59 722,54 грн. та судові витрати по справі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав на підставах, викладених у позові, просив позов задовольнити у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно частини першої статті 224 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Керуючись статтями 77, 169, 224 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній даних і доказів, так як у суду є достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, а позивач не заперечує проти такого розгляду.

Тому згідно статей 77, 169, 224 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи положення частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , щодо розгляду справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням № 912-31 ОСОБА_2 міської ради від 18 грудня 2012року Про матеріали управління земельних відносин виконавчого комітету міської ради вирішено підприємцю ОСОБА_3 передати в оренду терміном на п'ять років земельну ділянку площею 0,0352га за адресою: вулиця Вовчинецька, 25-бу містіІвано-Франківську (а.с. 7).

Згідно інформації Державної податкової інспекції у місті ОСОБА_2 Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, ОСОБА_3 декларування та сплата орендної плати не проводилась (а.с. 8).

Листом від 22 січня 2013 року Управління земельних відносин виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради звернулося до відповідача з проханням у найкоротший термін отримати договір оренди в Центрі надання адміністративних послуг та звернутися до управління Держкомзему у місті ОСОБА_2 для проведення його державної реєстрації (а.с. 9).

Листом № 434/01-18/48-в від 01 березня 2013 року орендаря ОСОБА_3 повідомлено про необхідність державної реєстрації договору оренди, що залишився без відповіді (а.с. 10).

02 липня 2014 року Управління земельних відносин виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради звернулося з вимогою до ОСОБА_3 у найкоротший термін забезпечити реєстрацію договору оренди земельної ділянки (а.с. 11).

Управлінням земельних відносин виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради складений акт обстеження земельної ділянки № 33 від 17 квітня 2015 року, відповідно до якого встановлено, що документів на право користування даною земельною ділянкою під час проведення обстеження не надано (а.с. 12-13).

Листом від 27 квітня 2015 року Управління земельних відносин виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради вимагало від відповідача вчинити дії, направлені на реєстрацію документів, які б посвідчували право на користування земельною ділянкою площею 0,0352га за адресою: вулиця Вовчинецька, 25-бу містіІвано-Франківську та вжити заходів щодо відшкодування збитків (а.с. 14-16).

Листами від 17 червня 2015 року та від 03 серпня 2015 року Управління земельних відносин виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради запрошено ОСОБА_3 на засідання комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам. (а.с. 16-17).

13 жовтня 2015 року ОСОБА_2 міською радою прийнято рішення №617 Про затвердження Актів про визначення збитків власнику землі (а.с. 18-19).

Згідно розрахунку збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок комунальної власності з порушенням законодавства, розмір заборгованості відповідача становить 59 722,54 грн. (а.с. 20).

29 жовтня 2015 року та 09 травня 2016 року відповідачу направлялися повідомлення про відшкодування завданих збитків (а.с. 21-23).

Стаття 129 Конституції України передбачає, що одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Положеннями частин першої-третьої статті 10 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої-другої статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно частини другої статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право (частина третя статті 22 Цивільного кодексу України).

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб, що визначено у частині першій статті 122 Земельного кодексу України.

Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За змістом статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відшкодування заподіяних збитків.

Статтею 156 Земельного кодексу України визначено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Судом встановлено, що рішенням ОСОБА_2 міської ради № 912-31 від 18 грудня 2012року Про матеріали управління земельних відносин виконавчого комітету міської ради вирішено передати ОСОБА_3 в оренду терміном на п'ять років земельну ділянку площею 0,0352га за адресою: вулиця Вовчинецька, 25-бу містіІвано-Франківську, відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства державна реєстрація договору оренди не здійснена, сплата орендної плати не проведена.

Згідно розрахунку, розмір збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок комунальної власності з порушенням законодавства, становить 59 722,54 грн.

Суд зазначає, що розрахунок збитків, наданий позивачем, є повним, чітким та зрозумілим, будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок збитків, відповідачем суду не представлено.

У матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні дані, що відповідач вживала заходи для належного виконання обов'язків, у зв'язку з чим встановлено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань.

Виходячи з вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що в ході розгляду справи доведені ті обставини, на які представник позивача посилається як на підстави позовних вимог, тому позовні вимоги ОСОБА_2 міської ради до ОСОБА_3 про стягнення коштів підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Тому понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378,00 грн. (а.с. 1) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, статей 122, 123, 124, 152, 156 Земельного кодексу України, керуючись статтями 3, 4, 6, 7, 10, 57-60, 77, 88, 169, 197, 209, 212-214, 218, 222-233, 292, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 міської ради до ОСОБА_3 про стягнення коштів - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 міської ради кошти у сумі 59 722,54 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот двадцять дві грн. 54 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 міської ради судовий збір у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Вступна та резолютивна частини рішення складені, підписані у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 квітня 2017 року.

Повний текст рішення складений 14 квітня 2017 року.

Суддя Л.В. Мелещенко