Ухвала

від 10.04.2017 по справі 147/1579/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/1579/15-ц Провадження № 22-ц/772/590/2017Головуючий в суді першої інстанції Волошин І. А. Категорія 23Доповідач Копаничук С. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої : Копаничук С.Г.

Суддів: Марчук В.С.,Оніщука В.В.

при секретарі: Агєєвій Г.В.

за участю представника відповідача Тиховського М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства Агропромислова фірма Іззія , ТОВ Торгмортранс 1 про розірвання договору оренди землі за апеляційною скаргою ПП Агрофірма Іззія на рішення Тростянецького районного суду від 12.01.2017 року ,-

В с т а н о в и л а :

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до приватного підприємства Агрофірма Іззія про розірвання договору оренди від 30.04.2004 року належної їй на праві власності земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 2,9023 га, що розташована на території Будянської сільської ради Тростянецького району, укладеного між нею та відповідачем та зареєстрованого у Вінницькій регіональній філії центру ДЗК 10.05.2007 року за №040780600054.Зазначена земельна ділянка належить їй на підставі державного акту НОМЕР_1,виданого відділом Держкомзему в Тростянецькому районі Вінницької області.Зазначила, що згідно з умовами договору вона передала земельну ділянку в оренду строком на 20 років , а орендар відповідно до п.п.9,11 договору зобов'язувався вносити орендну плату у грошовій формі, послугами, натуроплатою, перші 2 роки у розмірі 1% ,що складає 327,39 грн. ,а далі не менше 1,5% від вартості паю, що складає 491,08 грн. і повинна вноситись в строк не пізніше 15 листопада поточного року. Посилаючись на те, що відповідач систематично, протягом 2010-2015 років, належним чином умови договору не виконував, що згідно п.34 договору та п. д ч. 1 ст.141 ЗК України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою шляхом розірвання договору оренди ,просив позов задовольнити.

В ході розгляду справи позивач, після отримання заперечень відповідача проти позову та наданих доказів ніби - то сплати орендної плати коштами ТОВ Торгмортранс 1 , з яким вони спільно обробляли землю, доповнив підстави заявленого позову, вказуючи на грубе порушення орендарем спірного договору, а саме : припинення цільового використання об'єкта оренди безпосередньо орендарем та неправомірною безпідставною передачею його використання та сплати орендної плати третій особі ,з якою у позивача відсутні договірні відносини.

Ухвалою Тростянецького районного суду від 22.09.2016 року до участі в справі в якості відповідача було залучено ТОВ Торгмортранс 1 .

Рішенням Тростянецького районного суду від 12.01.2017 року позов ОСОБА_3 задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 30.04.2004 року, укладений між ОСОБА_3 та ПП Агрофірма Іззія , зареєстрований 10.05.2007 року Вінницькою регіональною філією Центр ДЗК ,запис №040780600054.Стягнуто з ПП Агрофірма Іззія на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 487,2 грн.

В апеляційній скарзі ПП Агрофірма Іззія просить зазначене рішення суду скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права ,а по справі ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Зазначило, що суд неповно з'ясував обставини справи, зокрема, що стосуються обставин сплати орендної плати за 2011-2012 роки, що були предметом оцінки судів при постановлені рішення апеляційним судом Вінницької області від 31.05.2013 року та сплати орендної плати позивачці товариством Торгмортранс 1 за чинним договором спільного обробітку землі .Вказало, що обробіток землі здійснюється ТОВ Торгмортранс 1 з ініціативи орендодавця, тобто ОСОБА_3 , а не відповідача , а тому посилання позивачки не заслуговують на увагу. Позивачка не надав суду доказів, що підприємство припинило цільове використання орендованої земельної ділянки та передало третім особам функції з її обробітку.Крім того, після ухвалення рішення ПП Агрофірма Іззія стало відомо, що право оренди спірної земельної ділянки зареєстровано за іншим підприємством, а саме ПП Украгро ТТК .

В судовому засіданні представник відповідача ПП Агрофірма Іззія підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Заслухавши доповідача, осіб, що беруть участь в справі, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає,виходячи з наступного.

Частина 1 статті 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Спір між сторонами виник з приводу порушення істотних умов договору, зокрема щодо систематичної несплати орендарем орендної плати за період з 2013 року по 2015 рік та у зв'язку з неправомірною передачею права користування земельною ділянкою та виплати орендної плати за землю ТОВ Торгмортранс 1 .

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1, виданого відділом Держкомзему в Тростянецькому районі належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,9023 га, розташована на території Будянської сільської ради Тростянецького району.

30.04.2004 року позивачка уклала договір оренди вказанрої ділянки з ПП Агрофірма Іззія , який зареєстрований у Вінницькій регіональній філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №040780600054 від 10.05.2007 року. Договір укладено на 20 років.

У пунктах 9, 11 Договору визначено форма та розмір орендної плати, зокрема, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, послугами, натуроплатою, перші два роки 1 %, що складає 327,39 грн., далі не менше 1,5 % від вартості паю, що складає 491,08 грн. Орендна плата вноситься у строк до 15 листопада поточного року і не пізніше.

ПП АФ Іззія до суду не надано оригіналів видаткових касових ордерів за 2013 -2015 роки, відповідно до яких позивачу було сплачено орендну плату за землю.

22.02.2013 року між ПП АФ Іззія та ТОВ Торгмортранс 1 було укладено договір про спільний обробіток землі. Предметом вказаного договору було спільне використання сторонами цього договору орендованих підприємством земельних ділянок ,розташованих на території Будянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області. Пунктом 7.3. Договору передбачалось, що розмір орендної плати власникам земельних ділянок сплачується Стороною - 2 ( тобто ТОВ Торгмортранс 1 ) у грошовому або натуральному вигляді за кожен пай та має відповідати розміру орендної плати, що складає не менше 3 % від нормативно-грошової оцінки земельних ділянок.

Позивачка участь у договорі не приймала, своєї згоди на передачу земельної ділянки та обов'язку виплачувати орендну плату ПП АФ Іззія іншим організаціям та підприємствам не надавала. Не передбачено вказане і умовами договору оренди земельної ділянки. За період з 2013-2015 роки ПП АФ Іззія належну позивачу земельну ділянку не обробляв, у тому числі спільно із ТОВ Торгмортранс 1 .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав належних доказів на підтвердження фактів сплати позивачці у 2013, 2014, 2015 роках орендної плати за використання належної їй на праві власності земельної ділянки. Також суд вважав, що припинення ПП АФ Іззія господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки та передача ТОВ Торгмортранс 1 функцій з її обробітку й сплати орендної плати орендодавцю, виходить за межі господарської діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з позивачем, що є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки за ст. 32 Закону України Про оренду землі (далі Закон № 161-XIV).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та відхиляє доводи апеляційної скарги з огляду на наступне.

Суд вірно встановив обставини у справі, належним чином перевірив їх доказами, які оцінив в порядку ст.212 ЦПК України, правильно встановив спірні правовідносини та правові норми, що їх регулюють та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вірно зазначив суд, орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі (стаття 25 Закону № 161-XIV), а орендодавець, відповідно до частини першої статті 24 Закону № 161-XIV, має право вимагати від орендаря безпосереднього використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди та своєчасного внесення орендної плати.

Залучення третіх осіб до обробітку землі та сплати орендної плати орендодавцю з припиненням орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки та сплати орендної плати виходить за межі діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем.

За змістом частини першої статті 32 Закону № 161-XIV договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону № 161-XIV, орендодавець, має право вимагати від орендаря безпосереднього використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди та своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 25 Закону № 161-XIV орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі

Ч. 1 ст. 141 ЗК передбачає, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Оскільки ПП Агрофірма Іззія не підтвердило належними та допустимими доказами виконання умов договору по сплаті орендної плати за 2013-2015 роки, суд дійшов до правильного висновку, що у зв'язку з систематичністю порушень відповідачем договору, його слід припинити шляхом розірвання.

Твердження ПП Агрофірма Іззія про те, що позивач не довів суду, що підприємство припинило цільове використання орендованої земельної ділянки та передало третім особам функції з її обробітку спростовується наявними у справі договором про спільний обробіток землі від 22.02.2013 р., укладеного між ПП Агрофірма Іззія та ТОВ Торморгтранс 1 , а також відповіддю Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 21.07.2016 № 28230/10/02-28-12-04.

Та обставина, що за період 2013-2015 орендна плата позивачу була виплачена ТОВ Тормортранс 1 , що підтверджується видатковими касовими ордерами не спростовує висновків суду, оскільки виходячи зі змісту статей 24 та 25 Закону України Про оренду землі припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки та передача третім особам функцій з її обробітку й оплати орендної плати орендодавцю, виходить за межі господарської діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем, що є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки за ст. 32 Закону.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові по справі № 6-166 цс 13 від 12.02.2014 р., що відповідно ч. 1 до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для застосування судами в подібних правовідносинах.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Вищевикладене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12, яка відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Не спростовують висновків суду і твердження ПП Агрофірма Іззія про те, що право оренди даної земельної ділянки, що належить позивачу, зареєстровано за іншим підприємством, а саме ПП Украгро ТТК , оскільки відповідний запис до державного реєстру речових прав на нерухоме майно був внесений після звернення позивача до суду та ухвалення рішення у справі.

Тому, доводи скарги щодо вказаного не заслуговують на увагу та правильних висновків суду не спростовують.

Колегія суддів також відхиляє доводи скарги про невірність висновку суду щодо невиплати фірмою орендної плати за період 2010-2012 роки з причин встановлення даних обставин попередніми рішеннями судів, оскільки суд,враховуючи змінені і уточнені позивачем позовні вимоги , не обгрунтовував ними своє рішення та виходив із встановлення систематичності порушень відповідачем договору на підставі несплати ним орендної плати в 2013-2015 роках. Інші доводи апеляційної скарги також правильних висновків суду не спростовують.

За таких обставин, рішення суду відповідає матеріалам справи, постановлено з додержанням матеріального і процесуального права, а тому скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПП Агрофірма Іззія відхилити.

Рішення Тростянецького районного суду від 12.01.2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бутиоскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуюча: С.Г. Копаничук

Судді: /підписи/ В.В. Оніщук

В.С. Марчук

Згідно з оригіналом: