Рішення

від 14.04.2017 по справі 373/107/17

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/107/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2017 року м. Переяслав-Хмельницький

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області

під головуванням судді Свояка Д.В.,

при секретарі Домантович О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю М'ясна експедиція до Територіального сервісного центру №3241 Регіонального сервісного центру МВС в Київській області, ОСОБА_1, третя особа - Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський акціонерний банк про витребування з чужого незаконного володіння майна на суму 405184 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, в якому просить зобов'язати територіальний сервісний центр № НОМЕР_1 МВС в Київській області скасувати попередню реєстрацію транспортного засобу, а саме: автомобіля Lexus RХ 350, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 за громадянином ОСОБА_1, таким чином відновивши державну реєстрацію права власності на транспортний засіб за підприємством ТзОВ М'ясна експедиція ; зобов'язати ОСОБА_1, паспорт серії СТ № 453793, що мешкає за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Козлів, вул. Барабашів, 27, повернути з чужого незаконного володіння Товариству з обмеженою відповідальністю М'ясна експедиція , юридична адреса: Україна, м. Житомир, вул. Кафедральна, 5а/316, поштова адреса: 43024, м. Луцьк, пр. Соборності, 11а, код ЄДРПОУ 33864736, п/р 26007055902886 в ПАТ Приватбанк , МФО 311744, майно, оціночна вартість якого станом на 01.12.2015 складає 405 184 грн., а саме: автомобіль Lexus RХ 350, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_2.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та зазначив, що зазначений автомобіль належав позивачеві та перебував у заставі третьої особи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 вересня 2016 року з листа регіонального сервісного центру в Житомирській області представнику позивача стало відомо, що спірний автомобіль 12.03.2016 перереєстрований територіальним сервісним центром №3241 РСЦ МВС в Київській області на нового власника за договором купівлі-продажу (оформленого нотаріально).

З листа територіального сервісного центру № 3241 від 11.10.2016 ліквідатору стало відомо, що для перереєстрації транспортного засобу, невідомими 11.03.2016 представлена заява від підприємства, а також наказ № 15 від 10.03.2016 про видачу дублікату. Для продажу автомобіля 12.03.2016 невідомими представлено наказ про зняття з обліку та продаж ТЗ №17 від 12.03.2016, довіреність на ім'я ОСОБА_3, копія статуту ТОВ М'ясна експедиція . Ці події відбулись в той час, коли в штаті підприємства - банкрута не числилось жодного працівника, а всі установчі документи, в тому числі печатка, знаходились у ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_2 Тобто відбулось підроблення документів і печатки для незаконного відчуження рухомого майна ТОВ М'ясна експедиція , що перебуває у розшуку.

З документів, які на запит Господарського суду Житомирської області були надіслані територіальним сервісним центром № 3241 стало відомо, що новим власником спірного автомобіля став відповідач 2.

Представник відповідача 1 заперечила щодо заявленого позову з тих підстав, що перереєстрація транспортного засобу була здійснена на підставі та в порядку, визначених законодавством (Постанова КМУ від 07.09.1998 № 1388). Були надані усі необхідні документи, а реєстрація за відповідачем 2 здійснювалась на основі договору купівлі-продажу від 12.03.2016. Перевірка за інформаційними базами автомобіля була здійснена в порядку, визначеному наказом МВС України від 11.08.2010 № 379.

Відповідач 2 та його представник заперечили щодо задоволення позову, оскільки відповідач 2 на момент подання позову вже не був власником автомобіля Lexus RХ 350, а також тому, що відсутні будь-які докази підроблення документів, на підставі яких цей автомобіль відчужувався на користь відповідача 2.

Представник третьої особи підтримала позовні вимоги, зазначивши, що перереєстрація спірного автомобіля проведена у той момент, коли існували обтяження щодо нього.

Судом на підставі ч. 4 ст.10 ЦПК України роз'яснювалось сторонам, насамперед представнику позивача, права та обов'язки, у тому числі щодо права на правову допомогу, положення ст. 60 ЦПК України, та права подавати докази та заявляти клопотання тощо.

Клопотань про надання чи витребування доказів, крім тих, що додані до позовної заяви та витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 13.03.2017, суду не заявлялось.

Судом досліджено копії: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АМС № 080780 на автомобіль Lexus RХ 350, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_2; листа РСЦ в Житомирській області від 13.09.2016 № 31/6-1969, листа ТСЦ №3241 РСЦ в Київській області; висновку про вартість майна від 18.06.2015; постанови Господарського суду Житомирської області від 10.04.2014 у справі № 906/1422/13; а також витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 13.03.2017.

Відповідно до приписів ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Оцінюючи позовні вимоги у контексті їх відповідності обраного позивачем способу захисту приписам ст. 16 ЦК України, з врахуванням пояснень представника позивача, суд дійшов висновку, що друга позовна вимога є вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикація). Перша вимога за своєю суттю є похідною від другої вимоги.

Стаття 387 ЦК України передбачає, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо ж майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (стаття 388 ЦК України) .

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

У постанові Господарського суду Житомирської області від 10.04.2014 у справі № 906/1422/13, не містяться обставин, які стосуються предмету цього спору, що не підлягають доказуванню.

Таким чином, позивач мав довести факти володіння відповідачем 2 спірним автомобілем та його незаконності.

З досліджених судом документів не вбачається доведеності цих обставин. Зокрема, з пояснень представників відповідачів ставиться під сумнів факт володіння відповідачем 2 спірним автомобілем на момент подання позову. Доказів цього суду не надано, однак не надано позивачем й доказів протилежного.

З пояснень представника відповідача 1 вбачається, що реєстрація (відчуження) автомобіля від позивача відповідачеві 2 здійснено на підставі договору купівлі-продажу автомобіля від 12.03.2016, який у контексті положень цивільного законодавства є правочином, на підставі якого здійснено перехід права власності. Доказів існування цього договору, його форми та істотних умов, обставин укладення, реєстрації тощо суду не надано. Також, представник відповідача 1 зазначила про надання при реєстрації інших документів, які суду не надавались.

За вищевикладених обставин суд дійшов висновку, про недоведеність позивачем заявлених позовних вимог, що є підставою для відмови у їх задоволенні.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, оскільки судом ухвалено відстрочити сплату судового збору до винесення рішення по справі, судові витрати у частині судового збору за подання позовної заяви з однією вимогою майнового характеру ціною 405184 грн, та однією - немайнового характеру, слід стягнути з позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись приписами ст.ст. 10, 11, 57, 59, 60, 88, 212-215 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю М'ясна експедиція до Територіального сервісного центру №3241 Регіонального сервісного центру МВС в Київській області, ОСОБА_1, третя особа - Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський акціонерний банк про витребування з чужого незаконного володіння майна на суму 405184 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю М'ясна експедиція на користь держави судові витрати у сумі 7677 (сім тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 76 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано в установлений строк.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Д.В.Свояк