Рішення

від 13.04.2017 по справі 502/326/17

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/326/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Балана М.В.,

при секретарі Урсул Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кілія справу за позовом

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2

до

Василівської сільської ради Кілійського району Одеської області

про

встановлення факту родинних відносин, встановлення факту належності та визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача 28.02.2017 року звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до Василівської сільської ради Кілійського району Одеської області з вимогою встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а саме що вони є рідними сестрами, встановити факт належності ОСОБА_3, померлій 26.08.2016 року, житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Василівка, вул. Нова, 19, а також визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок, розташований за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Василівка, вул. Нова, 19.

31.03.2017 року представник позивача надав уточнену позовну заяву, відповідно до якої просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а саме що вони є рідними сестрами, встановити факт належності ОСОБА_3, померлій 26.08.2016 року, житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Василівка, вул. Нова, 19, а також визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок, розташований за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Василівка, вул. Нова, 19, та визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку площею 4,24 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Василівської сільської ради Кілійського району відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії IV-ОД № 22023 від 23.04.2004 року в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, померлої 26.08.2016 року.

З позовної заяви вбачається, що 26.08.2016 року померла сестра позивача ОСОБА_3, яка на день смерті проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Однак отримати повторне свідоцтво про смерть своєї сестри позивач не має можливості, оскільки у них по різному в документах зазначені ім'я по батькові, а саме позивач вказана як - ОСОБА_2, а її померла сестра вказана як - ОСОБА_3.

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Василівка, вул. Нова, 19, який належав померлій, оскільки вона його побудувала, а також фактично проживала там та була зареєстрована за вказаною адресою. Однак, належним чином право власності на вказаний будинок ОСОБА_3 не оформила та правовстановлюючих документів не отримала. Також після її смерті залишилось інше спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 4,24 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Василівської сільської ради Кілійського району, однак державний акт на право приватної власності на зазначену земельну ділянку було втрачено.

На момент смерті сестри позивач проживала разом з нею за одною адресою, доглядала за нею й фактично прийняла спадщину. В передбачений законом строк ОСОБА_2 звернулась до нотаріуса для прийняття спадщини, однак отримати свідоцтва про право власності на спадщину в позивача відсутня можливість, адже відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак від нього на адресу суду надійшла заява про те, що він позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить справу розглядати за його відсутності.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справ, в судове засідання не з`явився, однак направив заяву, відповідно до якої позов визнає в повному обсязі та водночас просить провести засідання без його участі.

На підставі письмових заяв позивача та відповідача суд ухвалює рішення за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою, в порядку передбаченому ст.ст. 169,197 ЦПК України.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Як зазначено у ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як зазначено у ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Дослідивши надані письмові докази та розглянувши справу у межах заявлених вимог, суд достовірно встановив такі факти та відповідні їм правовідносини:

Згідно довідки № 63 від 27.02.2017 року, виданої виконавчим комітетом Василівської сільської ради Кілійського району Одеської області, громадянка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, була головою домогосподарства за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Василівка, вул. Нова, 19. На день її смерті за вказаною адресою інших зареєстрованих не було.

Відповідно довідки № 118 від 10.03.2017 року, виданої виконавчим комітетом Василівської сільської ради Кілійського району Одеської області, до складу колгоспного двору згідно запису в погосподарській книзі сільради за 1991-1995 роки № 3, особовий рахунок № 263, станом на 16.04.1991 рік за вказаною адресою входила ОСОБА_4 (рос.), ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла 26.08.2016 року.

Згідно технічного паспорту на житловий будинок, розташований за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Василівка, вул. Нова, 19, складеного станом на 10.03.2017 рік, зазначений житловий будинок складається з: літ. А - житловий будинок, літ. Б - сарай, літ. В - літня кухня, літ. Г - убиральня, № 1-3, І - надвірні споруди.

До правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України Про власність застосовується чинне на той час законодавство, зокрема: спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору.

Згідно з ст.120 Цивільного Кодексу УРСР 1963 року, який діяв до 16.12.1993 року, колгоспний двір це сімейно-трудове об'єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб.

Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року, коли відповідно до ОСОБА_5 Верховної ОСОБА_5 Української РСР № 885-ХІІ був введений в дію Закон України Про власність .

З роз'яснень, викладених у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 р. № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберіглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до п. 2 ОСОБА_5 Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року Про порядок застосування Указу Президії Верховної ОСОБА_5 СРСР від 26 серпня 1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків земельні ділянки для будівництва індивідуальних житлових будинків надаються з земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду в безстрокове користування, а побудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовників.

З п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства будівництва від 24.05.2001 р. №127, вбачається, що для садибних, дачних та садових будинків не вважається самочинним будівництвом індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, побудовані до 5 серпня 1992 р.

Дослідивши письмові докази, а також враховуючи наведені норми законодавства, суд вважає за можливе встановити факт належності ОСОБА_3 житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Василівка, вул. Нова, 19, який складається з: літ. А - житловий будинок, літ. Б - сарай, літ. В - літня кухня, літ. Г - убиральня, № 1-3, І - надвірні споруди.

19.08.1960 року народилась ОСОБА_6, батьками якої записані ОСОБА_7 та ОСОБА_8, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис № 23, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії ІІ-УР № 043611 від 26.08.1960 року.

26.11.1978 року Десантненським сільським бюро ЗАГС Кілійського району було зареєстровано шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_6, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_9, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис № 27, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії І-ЖД №437990 від 26.11.1978 року.

29.11.1963 року Виконавчим комітетом Мирнівської сільської ради Кілійського району Одеської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_11, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_10, що підтверджується копією запису акту про № 23 від 29.11.1963 року.

26.08.2016 року померла ОСОБА_3, про що свідчить копія актового запису про смерть № 481 від 27.08.2016 року, складеного Кілійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Відповідно довідки № 62 від 27.02.2017 року, виданої Виконавчим комітетом Василівської сільської ради Кілійського району Одеської області, ОСОБА_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, дійсно здійснювала догляд за громадянкою ОСОБА_3, яка є її рідною сестрою, на момент її смерті.

З акту депутата Василівської сільської ради Кілійського району Одеської області ОСОБА_12 вбачається, що ОСОБА_2, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_3, померла 26.08.2016 року, яка проживала на день смерті за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Василівка, вул. Нова, 19, є рідними сестрами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Оскільки заявниця, як сестра померлої ОСОБА_3, відповідно до ст. 1262 Цивільного кодексу України належить до другої черги спадкоємців за законом, встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 необхідне останній для прийняття спадщини після смерті сестри.

Дослідивши надані докази, суд вважає можливим встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є рідними сестрами.

Судом встановлено, що позивач як спадкоємець другої черги після смерті ОСОБА_3, зверталась до нотаріуса шляхом надіслання поштою заяви про прийняття спадщини після смерті сестри. Однак вказана заява не була прийнята.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

В ч. 1-2 ст. 1220 ЦК України зазначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру № 47335028 від 05.04.2017 року спадкова справа після смерті ОСОБА_3 заведено не було.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації і виникає з моменту такої.

На підставі зазначеного суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок, розташований за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Василівка, вул. Нова, 19, який складається з: літ. А - житловий будинок, літ. Б - сарай, літ. В - літня кухня, літ. Г - убиральня, № 1-3, І - надвірні споруди, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, померлої 26.08.2016 року.

З інформаційного листа № 9-15-0.310-25/108-17 від 29.03.2017 року, виданого Відділом у Кілійському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, вбачається, що згідно наявних у відділі книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою та других примірників державних актів станом на 31.12.2012 року за гр. ОСОБА_3 зареєстрована земельна ділянка площею 4,2400 га., надана на території Василівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт серії IV-ОД № 22023, реєстраційний номер № 5739 від 23.04.2004 року.

Судом встановлено, що на даний час державний акт на право власності на землю серії IV-ОД № 22023 є втраченим, що є перешкодою для оформлення права власності на спадкове майно.

У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 126 ЗК України Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України вказано, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно офіційне визнання і підтвердження державною фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Видати дублікат втраченого державного акту не має можливості, оскільки Інструкція Про заповнення бланків державних актів при псуванні, втраті та пошкодженні державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою втратила чинність на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 09.09.2013 р. № 537.

Отже, враховуючи підтвердження факту видачі та одержання спадкодавцем державного акту на право власності на земельну ділянку, з огляду на приписи ст. 126 ЗК України, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку площею 4,24 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Василівської сільської ради Кілійського району відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії IV-ОД № 22023 від 23.04.2004 року, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, померлої 26.08.2016 року.

Керуючись ст.ст.16, 182, 256, 316, 328, 392,1216, 1222, 1262 ЦК України, ст. 126 ЗК України, ст.ст. 10,11, 60, 213, 214, 215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовільнити в повному обсязі.

Встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_3, померла 26.08.2016 року, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є рідними сестрами.

Встановити факт належності ОСОБА_3, померлій 26.08.2016 року, житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Василівка, вул. Нова, 19, який складається з: літ. А - житловий будинок, літ. Б - сарай, літ. В - літня кухня, літ. Г - убиральня, № 1-3, І - надвірні споруди.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок, розташований за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Василівка, вул. Нова, 19, який складається з: літ. А - житловий будинок, літ. Б - сарай, літ. В - літня кухня, літ. Г - убиральня, № 1-3, І - надвірні споруди, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, померлої 26.08.2016 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку площею 4,24 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Василівської сільської ради Кілійського району, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії IV-ОД № 22023 від 23.04.2004 року, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, померлої 26.08.2016 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_13