Рішення

від 29.03.2017 по справі 522/18954/16-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

29.03.2017

Справа № 522/18954/16-ц

Провадження № 2/522/4257/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

29 березня 2017 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі Шеян І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Наш Колос про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Наш Колос про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 15 липня 2016 року між ним та відповідачем був укладений договір про надання послуг №01-15/07-16, відповідно до умов якого ТОВ Наш Колос зобов'язався оплатити вартість наданих послуг у строк зазначений в акті приймання-передачі робіт. 20 вересня 2016 року між сторонами був підписаний акт приймання-передачі робіт, відповідно до якого відповідач зобов'язався перерахувати кошти у розмірі 33 335, 81 грн. за послуги протягом 5 банківських днів з моменту підписання даного акту.

Проте, позивач кошти не отримав за надані послуги по договору, що стало підставою для звернення до суду за захистом своїх прав.

У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та не заперечував проти розгляду справи в заочному порядку.

Представник ТОВ Наш Колос в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином згідно вимог ст. 74 ЦПК України, заяву про розгляд справи за його відсутності не подавав та про причини неявки суд не повідомляв.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причини неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

На підставі викладеного, з урахуванням дотримання судом вимог ст. 74 ЦПК України про сповіщення, суд визнає неявку представника відповідача у судове засідання неповажною, та вважає за можливе розглядати справу за його відсутності в заочному порядку .

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 15 липня 2016 року між ОСОБА_1 і ТОВ Наш Колос було укладено договір про надання послуг № 01-15/07-16, а саме: підготовки комерційних пропозицій, претензаційних матеріалів; ведення телефонних переговорів з контрагентами; проведення ділових зустрічей; ведення переговорів про співпрацю з контрагентами; контроль здійснення господарських операцій замовника, в тому числі отримання матеріальних цінностей та надання супровідної документації.

Відповідно до п 3.2.3 цього договору ТОВ Наш Колос зобов'язався оплатити вартість наданих послуг у строк зазначений в акті приймання-передачі робіт.

20 вересня 2016 року між сторонами було підписано акт приймання-передачі робіт (надання послуг), згідно з яким замовник прийняв послуги та зобов'язувався перерахувати кошти в загальній сумі - 33 335, 81 грн. протягом 5 днів з моменту підписання даного акту.

28 вересня 2016 року ОСОБА_1 направив листа на адресу ТОВ Наш Колос з проханням сплатити заборгованість за Договором № 01-15/07-16 про надання послуг від 15 липня 2016 року. 03 жовтня 2016 року позивач отримав відповідь, в якій зазначено, що у зв'язку зі скрутним становищем ТОВ Наш Колос не має можливості перерахувати кошти у встановлені строки, проте зобов'язується погасити заборгованість до кінця 2016 року.

Однак, вищевказана заборгованість відповідачем погашена не була.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона зобов'язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.2.1. договору про надання послуг вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання та фіксується в акті приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг).

Відповідно до п.2.2. вище вказаного договору замовник зобов'язаний оплатити вартість наданих послуг у строк зазначений в акті.

Таким чином, суд вважає доведеним факт того, що зобов'язання за договором про надання послуг від 15 липня 2016 року відповідачем не були виконані, а грошова сума відповідачем не була сплачена.

У зв'язку з тим, що згідно чинного податкового законодавства ТОВ Наш Колос виступив за договором як податковий агент, сума заборгованості нараховується наступним чином: СБ= СБ - 18% (ПФО) - 1,5% (ВЗ), де: СБ - сума боргу; ПФО - податок з фізичних осіб, ВС - воєнний збір.

Відповідно до даної форми, заборгованість відповідача складає - 26 746, 78 грн. (СБ= 33 335, 81 грн. - 5 980, 65 грн. - 498, 39 грн.). Проте виходячи з вищезазначеної формули відповідач повинен сплатити 26 754, 84 грн., тобто на вісім гривень більше, ніж просив позивач.

Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог згідно ст. 11 ЦПК України, то суд розглядає лише вимоги, які ОСОБА_1 зазначив в позовній заяві.

Крім того, у судовому засіданні доведено, що внаслідок невиконання відповідачем договору про надання послуг позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378, 00 грн., які відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.

На підставі ч. ч. 1, 3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, зокрема кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. ст. 526, 530, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57, 60, 88, 174, 208-209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Наш Колос про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженої відповідальністю Наш Колос (код ЄДРПОУ - 38985642, що знаходиться за адресою: 65014, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 39/1, іпн. 389856426560, п/р № 26002069057001 в ПАТ Банк Транс , МФО 380474) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий Куйбишевським РВДМУ ГУМВС України в Донецькій області 03 червня 2008 року, реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_2) суму заборгованості - 26 746 (двадцять шість тисяч сімсот сорок шість) грн. 78 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженої відповідальністю Наш Колос (код ЄДРПОУ - 38985642, що знаходиться за адресою: 65014, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 39/1, іпн. 389856426560, п/р № 26002069057001 в ПАТ Банк Транс , МФО 380474) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий Куйбишевським РВДМУ ГУМВС України в Донецькій області 03 червня 2008 року, реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Ю.Б. Свячена