Постанова

від 26.04.2007 по справі 15/101

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/101

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "26" квітня 2007 р.                                                  Справа № 15/101

Позивач- Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова, м. Чернігів, пр. Перемоги,141.

До відповідача- приватного підприємства „Персеполіс”, м. Чернігів, вул. Межева, 4/32.

Про стягнення 225,33 грн.

                                Суддя Ю.В.Федоренко             секретар Скорик М.О.

                       Представники  сторін:

Від позивача –Лущай Р.О., дов. від 03.01.07.

Від відповідача-  Авраменко П.В. –директор.

          С У Т Ь   С П О Р У:

Заявлено позов про стягнення з відповідача  заборгованості по страхових внесках на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування за вересень –жовтень 2006 р.

Відповідач позов не визнав посилаючись на оплату боргу в підтвердження якої надав копії меморіальних ордерів № 03 від 19.03.07 та № 02 від 19.03.07.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 15 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 № 1058 ( далі –Закон № 1058 ) підприємство відповідача є страхувальником з загальнообов”язкового державного пенсійного страхування і набуло статусу платника страхових внесків з дня реєстрації у територіальному відділі Пенсійного фонду.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17, ч. 6, 12 ст. 20 Закону № 1058 відповідач зобов”язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Зобов”язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно з ч. 5 ст. 106 Закону № 1058 За  рахунок  сум,  що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми  недоїмки,  пені  та фінансових санкцій у порядку календарної черговості  їх  виникнення.  У  разі,   коли   страхувальник   має несплачену  недоїмку,  пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків,  ці суми зараховуються  в  рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Відповідно до поданих відповідачем розрахунків суми страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування за вересень –жовтень 2006 р. за відповідачем наявна сума боргу по страхових внесках на суму 225,33 грн., що не заперечується останнім.

Як доказ оплати боргу відповідачем надано копії меморіальних ордерів № 03 від 19.03.07 на суму 29,33 грн., та № 02 від 19.03.07 на суму 466,40 грн. з призначенням платежів:відрахування в пенсійний фонд за 9,10,11,12 2006 р.

З пояснень позивача вбачається, що вказані кошти були ним направлені на погашення недоїмки, яка виникла раніше.

Факт наявності за відповідачем недоїмки по страховим внескам за попередні періоди підтверджується копією рішення господарського суду Чернігівської області від 13.01.05 по справі № 13/287/23 за яким з відповідача стягнуто 2448 грн. недоїмки по страховим внескам, рішенням господарського суду Чернігівської області від 20.12.05 по справі № 17/345 за яким з відповідача стягнуто 893,83 грн. недоїмки по страхових внесках, постановою господарського суду Чернігівської області від 23.01.07 по справі № 3/359/52 про стягнення з відповідача 278,46 грн. боргу по страховим внескам та штрафної санкції. Наявність заборгованості по вказаним рішенням підтвердив і представник відповідача у судовому засіданні.

За таких обставин дії позивача відповідають вимогам ст.106 ч. 5 Закону України № 1058, підстави заперечення позову відповідачем до уваги не приймаються, а тому позов підлягає задоволенню у повному об”ємі.

   Відповідно до ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

    Керуючись ст.  158 - 163, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

                                                    В И Р І Ш И В :

    Позов задовольнити повністю і стягнути з приватного підприємства «Персеполіс», м. Чернігів, вул. Межева, 4/32, код 30380651, ( п/р 2600101170217 в АКБ «Правекс –банк»), на користь Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова, м. Чернігів, пр. Перемоги, 141, код 21395284, ( п/р 25605303011155 в ОПЕРВ Чернігівського обласного управління Ощадбанку ), 225,33 грн. боргу по сплаті страхових внесків.

     Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

    Якщо було подано  заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк, встановлений  цим Кодексом,  постанова суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не  скасовано,  набирає  законної  сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

     Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява.  Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в  апеляційній скарзі.

     Заява  про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення.

     Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

     Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

     Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після  подання заяви про апеляційне оскарження.      

Суддя                                                      Ю.В.Федоренко