АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1[1]
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого суддіПаленика І.Г., суддів при секретарі судового засідання Глиняного В.П., Масенка Д.Є, Редик С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 28 березня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах ТОВ Срібна зірка , на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 27 січня 2017 року,
за участі:
прокурора Мельника Д.І.,
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві підполковника поліції Гончарука А.П., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Мельником Д.І., та накладено арешт на об'єкти нерухомого майна, а саме: нежитловий будинок - адміністративний (літ. А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; нежитлове приміщення група приміщень № 8 об'єкт нерухомості загальною площею 998, 9 м.кв.та нежитлове приміщення група приміщень 7 об'єкт нерухомості загальною площею 998, 9 м.кв., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна, відповідно,1043293880000 та 1043315380000).
Вирішуючи питання про накладення арешту на вищевказане майно, слідчий суддя врахував правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та прийшов до висновку накласти арешт саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України , оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям визначених ст. 98 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою, представник ОСОБА_5 в інтересах ТОВ Срібна зірка подала апеляційну скаргу та доповнення до неї, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 27 січня 2017 року та ухвалити нову ухвалу про відмову у задоволенні зазначеного клопотання органу досудового розслідування.
В апеляційній скарзі та в доповненнях до неї представник вказує на те, що оскаржувана ухвала винесена з грубим порушенням норм кримінального процесуального та матеріального права, які регулюють підстави, умови та порядок обрання запобіжного заходу у вигляді арешту нерухомого майна, що на її думку є підставами для скасування даної ухвали.
Стверджує, що слідчий суддя безпідставно наклав арешт на вищевказані приміщення, не звернувши увагу на те, що станом на дату винесення ухвали власником їх було і є ТОВ Срібна зірка .
Звертає увагу автор апеляційної скарги і на те, що об'єкти нерухомого майна, на які накладено арешт, не визнавалися речовими доказами за даним кримінальним провадженням.
На думку представника, твердження органу досудового розслідування, а також позиція слідчого судді з приводу того, що нежилий адміністративний будинок розташований в АДРЕСА_1 є об'єктом кримінальних правопорушень, які були вчиненні ОСОБА_8 є лише припущення, яке не ґрунтується на будь-яких доказах по справі, а тому, на його думку, висновки слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту є помилковим.
Крім того, зазначає, що під час розгляду клопотання про накладення арешту в судді першої інстанції представники ТОВ Срібна зірка присутні не були про існування ухвали дізналися лише 09 лютого 2017 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З апеляційної скарги, доданих до неї документів та матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно було розглянуто судом у відсутність представника ТОВ Срібна зірка з рішенням слідчого судді останній ознайомилися лише 09 лютого 2017 року, а тому колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження не пропущений.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції України в місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 24 червня 2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12016100040008861, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365-2, ст. 356 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8, вступивши у попередню змову з невстановленими досудовим розслідуванням слідством особами, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів та печаток, протиправно заволодів корпоративними правами ТОВ СТЕССО , а саме його статутним капіталом в розмірі 2 346 924, 63 грн. та майновими правами на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 39 606 000 грн., які фактично належали Дочірньому підприємству АПРІТЕК .
Постановою органу досудового розслідування від 30 червня 2016 року об'єкт нерухомого майна: нежитловий будинок - адміністративний (літ. А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 визнано речовим доказом.
25 січня 2017 року слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП України в м. Києві Гончарук А.П., за погодженням прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Мельника Д.І., звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, а саме: нежитловий будинок - адміністративний (літ. А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; нежитлове приміщення група приміщень № 8 об'єкт нерухомості загальною площею 998, 9 кв.м.та нежитлове приміщення група приміщень 7 об'єкт нерухомості загальною площею 998, 9 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна, відповідно, 1043293880000 та 1043315380000).
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 27 січня 2017 року вищевказане клопотання органу досудового розслідування задоволено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12016100040008861, про накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, слідчий суддя, як вбачається з оскаржуваної ухвали, заслухав пояснення слідчого та, дослідивши матеріали додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що існують достатні підстави, передбачені ст. 170 КПК України , для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки це майно в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України .
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на вищезгадане майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Що стосується доводів автора апеляційної скарги про те, органом досудового розслідування не надано доказів на підтвердження того, що нежилий адміністративний будинок розташований в АДРЕСА_1 є об'єктом кримінальних правопорушень, які були вчиненні ОСОБА_8, то колегія судді вважає їх непереконливими, оскільки вказані доводи спростовуються змістом клопотання органу досудового розслідування та матеріалами судового провадження.
Безпідставними вважає колегія суддів і посилання в апеляційній скарзі на те, що об'єкти нерухомого майна, на які накладено арешт, не визначалися речовими доказами за даним кримінальним провадженням, оскільки прокурором в судовому засіданні апеляційної інстанції було надано постанову про визнання речових доказів від 30 червня 2016 року, яка спростовує дані твердження.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності і співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими. При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла остаточного висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, слідчий суддя суду першої інстанції правомірно наклав арешт на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 27 січня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції України в місті Києві підполковника поліції Гончарука А.П., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Мельником Д.І. та накладено арешт на об'єкти нерухомого майна, а саме: нежитловий будинок - адміністративний (літ. А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в рамках кримінального провадження № 12016100040008861, - залишити без змін , а апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах ТОВ Срібна зірка , без задоволення .
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
Паленик І.Г. Глиняний В.П. Масенко Д.Є.
Справа №11-сс/796/1247/2017 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - Ластовка Н.Д. Доповідач: Паленик І.Г.
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.03.2017 |
Оприлюднено | 20.04.2017 |
Номер документу | 65994440 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Паленик Ігор Григорович
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Паленик Ігор Григорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні