Рішення

від 14.04.2017 по справі 182/3417/16-ц

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/3417/16-ц

Провадження № 2/0182/512/2017

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14.04.2017 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Скоробогатова А.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області та 47 Професійної пожежної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об»єктів про стягнення частини заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом про стягнення частини заробітної плати .

В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що вона працювала в 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об'єктів з лютого 2009 року, на посадi начальника групи аварійно - рятувальних робіт з серпня 2012 року до 30 травня 2016 року. У зв'язку зі звільненням її та ненарахуванням і невиплатою їй (навіть при звільненні) коштів індексації заробітної плати за період з 2013 року по травень 2016 року з боку роботодавця, було порушення її трудових прав, через що вимушена звернутися за їх захистом в судовому порядку. Вона була змушена подати до суду кілька позовних заяв про нарахування та стягнення індексації заробітної плати. Ці позови розглядаються в суді: цивільні справи № №182/67/16-ц, № 182/68/16-ц, № 182/8232/16-ц. Згідно з ч.6 ст.95 КЗпП України, заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку. Згідно ч.1 ст.2 Закону України „Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-XII, далі Закон № 1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру : оплата праці (грошове забезпечення). Згідно з ч.4 ст.2 Закону № 1282-XII, підтримка купівельної спроможності соціальних виплат, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму, здійснюється шляхом перегляду їх розміру у зв'язку із зростанням прожиткового мінімуму, відповідно до законодавства. Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року N 2017-III, далі Закон N 2017-III, визначено правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та законами України основних соціальних гарантій. Згідно ст.17 Закону N 2017-III, основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. Згідно абзацу 5 ст.18 Закону N 2017-III, законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Згідно ч.2 ст.19 Закону N 2017-III, державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності. Згідно ст.20 Закону N 2017-III, надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання. Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078 (далі Порядок № 1078) визначено правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання. Згідно п.2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу, згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер. Згідно з п.4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення). Згідно абз.8 п.4 Порядку № 1078, абз.8, у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація, відповідно до законодавства. Згідно п.6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню; підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. Це вимоги чинного законодавства, якими встановлено на рівні Закону державні соціальні гарантії. Нею неодноразово піднімалось питання про ненарахування та невиплату індексації на заробітну плату в 47 ППЧ. В квітні 2015 року навіть приїздила комісія з Головного управління та перевіряла подану нею скаргу. Так, на її письмову заяву (вх. № 23 від 09.06.2015 року), її поставлено до відому, що нарахування та виплата індексації планувалась в серпні місяці 2015 року. А, згідно Акту ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області від 27.04.2015 року „Про проведення службового розслідування» , комісією дійсно було підтверджено сам факт ненарахування індексації на заробітну плату та невиплату її і були надані роз'яснення щодо обов'язковості її нарахування. Тобто, про прямо встановлені державні соціальні гарантії, які є обов'язковими для виконання, та здійснюються за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій на засадах адресності та цільового використання, знають та визнають як обов'язкові до виконання і посадові особи Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області. Але, навіть після проведеної перевірки головним та провідним фахівцями відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління, складення акту, не усунені порушення по нарахуванню та виплаті індексації на заробітну плату, а винних посадових осіб так і не було притягнуто до відповідальності. Сам цей факт ненарахування та невиплати індексації на заробітну плату ці посадові особи відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління взагалі не сприйняли як грубе порушення конституційних прав, державних соціальних гарантій працівників 47 ППЧ посадовими особами. Згідно ст.26 Закону N 2017-III, посадові особи, винні у порушенні законодавства про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, несуть відповідальність у порядку, передбаченому законодавством. І саме на таке відношення посадових осіб 47 ППЧ вказано в самому ОСОБА_2 від 27.04.2015 року № б/н „Про проведення службового розслідування» (щодо питання ОСОБА_1 про ненарахування і невиплати індексації на заробітну плату з серпня 2014 року і по теперішній час, чим порушуються вимоги ст.33 Закону України „Про оплату праці» , ст.95 КЗПП, Закон України № 491-IV від 0б.02.2003 року „Про індексацію грошових доходів населення» . В даному підрозділі, дійсно, підтверджується вище вказаний факт, причиною якого є відсутність кошторисних призначень. В процесі проведеної бесіди з ОСОБА_1 в присутності головного бухгалтера було надано роз'яснення обов'язковості та правильності нарахування індексації на заробітну плату . Тобто, їй, а не начальнику та головному бухгалтеру 47 ППЧ, посадові особи, які зобов»язані запобігати та виявляти корупційні дії в Головному управлінні Дніпропетровської області, роз»ясню вали про обов'язковість нарахування індексації на заробітну плату. Згідно п.4 Порядку № 1078, Сума індексації грошових доходів громадян визначається, як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків . Згідно ст.33 Закону України „Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР, в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації , згідно з чинним законодавством. Згідно п.5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Згідно абз.2 п.5 Порядку № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Згідно абз.3 п.5 Порядку № 1078, сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Згідно абз.4 п.5 Порядку № 1078, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується, як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу . Отримавши розрахунковий лист при звільненні 30.05.2016 року, нею виявлений факт ненарахування та невиплати коштів індексації заробітної плати за період з січня 2016 року по травень 2015 року, що є грубим порушенням вимог чинного законодавства, Державних соціальних гарантій, і у першу чергу Конституції України. Зважаючи на те, що протягом вересня 2015 року - травня 2016 року посадовий оклад збільшувався випереджаючим шляхом, то на поточну індексацію (суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу) у неї за цей період право не наставало. Право на індексацію у 2016 році відбудеться, коли індекс споживчих цін перевищить поріг індексації, який, відповідно до статті 4 Закону України „Про індексацію грошових доходів населення» , з січня 2016 року становить 103 %. Оскільки індекс споживчих цін за січень - лютий 2016 року становив 100, 5 % (100,9 х 0,996), то право на індексацію у січні - квітні 2016 року ще не настало. З травня 2016 року було підвищення посадового окладу з 2 026,00 грн. до 2 157,00 грн.- зміна базового місяця, на поточну індексацію права не має (пункт 5 постанови Кабінету Міністрів України № 10780). Але, зважаючи на розмір збільшення заробітної плати, починаючи з вересня 2015 року, за нею має зберігатися фіксована сума індексації в розмірі 775, 69 грн. з розрахунків головного бухгалтера 47 ППЧ - рішення від 30.06.2016 року по цивільній справі № 182/8232/15-ц. У грудні відбулося підвищення заробітної плати, але сума підвищення не перевищила можливу суму індексації (257,60 грн. < 775,69 грн.). У такому випадку, грудень 2015 року стає новим базовим місяцем, та виплата фіксованої (визначеної) суми індексації не припиняється (п.5 Порядку № 1078). З грудня 2015 року вступила в силу Постанова КМУ № 1013 від 09.12.2015 року „Про упорядкування структури заробітної плати» (далі Постанова № 1013). Згідно п.1 Постанови №1013, по тарифному розряду їй було підвищено посадовий оклад до 2 026,00 грн. ОСОБА_2 п.3 Постанови № 1013 не виконано взагалі, розмір підвищення складових заробітної плати в сумарному виразі не перевищило належну суму індексації (257,60 грн. < 775,69 грн.). Щоб виконати Постанову № 1013 та „обнулити» грудневу індексацію та в подальшому січень 2016 року зробити новим базовим місяцем, треба було: підвищити оклад > переглянути розмір надбавок, доплат > сума підвищення постійних складових ? належної індексації у грудні 2015 року > індекс інфляції за грудень 2015 року = 0. А так, як Постанова № 1013 не виконана в повному обсязі, ніхто не звільняє відповідача по нарахуванню та виплаті фіксованої (визначеної) суми індексації, яка зафіксувалась у вересні 2015 року у розмірі 775,69 грн. І буде зафіксована до того періоду, коли індекс інфляції зросте до 103 % у 2016 році (додасться сума індексації, що склалась у місяці підвищення доходу) або сума підвищення доходу (з підвищенням тарифного окладу) перевищить належну суму індексації. В неї не відбулось підвищення всіх постійних складових заробітної плати в грудні 2015 року на суму, яка перевищує суму належної індексації, звідси бачить, що ніякого покращення її матеріального становища не відбулось, чим було порушено її право на державну соціальну гарантію (Законом України від 05.10.2000 року № 2017-ІІІ „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» індексація грошових доходів є державною соціальною гарантією, яка встановлюється з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Згідно п.5 постанови Кабінету Міністрів України № 1078 „Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі Порядок), у разі, коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. Її посадовий оклад не має разового характеру і за грудень місяць склав 2 026,00 грн. та збільшився з попереднім місяцем на 184,00 грн. (2 026,00 - 1 842,00) (п.1 Постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015 року „Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» . Премія за складність та напруженість у роботі, що не має разового характеру, згідно Наказу 47 ППЧ, складає 30 % (607,80 грн.). та переглянута у грудні 2015 року не була (підвищення 0 %), але в грошовому еквіваленті збільшилась на 55,20 грн. (607,80 - 552,60). Надбавка за вислугу років (не має разового характеру) складає 10 % (202,60 грн.) та переглянута у грудні 2015 року не була (підвищення 0 %), але в грошовому еквіваленті збільшилась на 18,40 грн. (202,60 - 184,20). Разова премія, згідно Наказу 47 ППЧ, 9,5 % - 269,46 грн. не враховується, як сума складової заробітної плати п.5 Порядку № 1078. Разову премію за результатами роботи у 2015 році, згідно Наказу 47 ППЧ - 100,00 грн. не враховується, як сума складової заробітної плати п.5 Порядку № 1078. Сумарна складова підвищення заробітної плати, яка не носить разового характеру, згідно п.5 Порядку № 1078, склала 257,60 грн. (184,00 + 55,20 + 18,40) , яка навіть не перевищила показники підвищення вересня 2015 року - 291,00 грн., не кажучи вже про належну суму індексаціїї 775,69 грн. Грудень 2015 року стає новим базовим місяцем та виплата фіксованої (визначеної) суми індексації (попереднього місяця , а саме вересня 2015 р. - 775,69 грн. (зафіксована сума індексації) не припиняється (п.5 Порядку № 1078). Якщо сума наступного підвищення грошового доходу не перевищує фіксовану величину індексації, то здійснюється підвищення та додається раніше зафіксована величина індексації. Коли ж в місяці збільшення грошового доходу сума збільшення постійних складових перевищить фіксовану величину індексації, то виплата раніше зафіксованої суми індексації в такому місяці припиняється. Тобто, починаючи з вересня 2015 року, за нею зберігається визначена фіксована сума індексації в розмірі 775,69 грн. і яка виплачується у такому розмірі до наступного збільшення грошового доходу, при якому таке збільшення перевищить зазначену фіксовану величину. Той самий порядок розрахунку підтверджує незалежний аудиторський висновок:

Місяць індексаціїВеличина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації, відсотківРозрахунок суми індексаціїСума поточної індексації, грн.Сума визначеної(фіксованої) індексації, грн. Січень 2016 р. 100,9 -- - 749,39 Лютий 2016 р. 99,6 - - 749,39 Березень 2016 р. 101,0 - - 749,39 Квітень 2016 р. 103,5 - - 749,39 Травень 2016 р. 100,1 - - 749,39 Усього - 3 746,95

Але, зважаючи на те, що в ході розгляду цивільної справи № 182/8232/15-ц, головним бухгалтером 47 ППЧ були надані розрахунки по нарахуванню індексації 2014 - 2015 років, саме в вересні 2015 року індексація зафіксувалась в розмірі 775,69 грн., і в такому вигляді повинна виплачуватись до наступного збільшення грошового доходу, при якому таке збільшення перевищить зазначену фіксовану величину. Тому, враховуючи всі нюанси (зміна базового місяця, фактично відпрацьований час, збільшення постійних складових заробітної плати тощо), ця таблиця буде мати такий вигляд:

Місяць індексаціїВеличина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації, відсотківРозрахунок суми індексаціїСума поточної індексації, грн.Сума визначеної(фіксованої) індексації, грн. Січень 2016 р. 100,9 -- - 775,69 Лютий 2016 р. 99,6 - - 775,69 Березень 2016 р. 101,0 - - 775,69 Квітень 2016 р. 103,5 - - 775,69 Травень 2016 р. 100,1 - - 775,69 Усього - 3 878,45

Що стосується „кошториса, в якому не передбачено витрати на індексацію заробітної плати працівникам» , це не дає право ні посадовим особам Головного управління, ні начальнику частини ОСОБА_3 порушувати вимоги чинного законодавства, а саме п.5 ст.95 КЗпП України; Законів України від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ „Про індексацію грошових доходів населення» , від 05.10.2000 року № 2017-ІІІ „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» , „Про оплату праці» , № 491-IV від 06.02.2003 року „Про індексацію грошових доходів населення» , постанову Кабінету Міністрів України № 1078 „Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» тощо. У начальника частини ОСОБА_3 були і є всі законні підстави для закладання даної статті витрат в кошторис, але цього не було зроблено і не робиться по цей час. Протягом січня - травня 2016 року їй не нараховано та не виплачено індексацію заробітної плати в розмірі 3 878,45 грн. Ненарахування та невиплата їй індексації заробітної плати є грубим порушенням вимог чинного законодавства, її Конституційних прав. За таких обставин звернулась до суду і просить визнати порушення строків нарахування та виплати індексації заробітної плати за січень - травень 2016 року у встановленому Законом України „Про індексацію грошових доходів населення» , Постановою КМУ № 1078 від 17.07.2003 року, Постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015 року порядку у сумі 3 878,45 грн., посадовими особами Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, 47 Професійної пожежної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів, неправомірними . Та стягнути з відповідачів на її користь суму індексації заробітної плати за січень - травень 2016 року у сумі 3 878,45 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі і просила суд їх задовольнити. Суду пояснила, що відповідачі в своїх запереченнях постійно посилаються на державний бюджет. Але це не є підставою для порушення трудового законодавства. Коли вона зверталась до відповідачів, їй відповідали, що немає коштів.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги своєї довірительки також підтримав в повному обсязі і суду пояснив, що відповідні соціальні гарантії, в даному випадку у вигляді індексації заробітної плати, гарантовано державою та Конституцією України. А відповідачами індексація не нараховувалась. Тому їх пояснення стосовно відсутності грошових коштів в достатній кількості не можуть бути виправданням для порушення конституційних прав громадян. Постановою Кабінету Міністрів № 1078 та 1013 передбачено проведення індексації або зберігання фіксованої частини. Аналогічний позов вже було розглянуто Нікопольським міськрайонний судом і сума індексації стягнута.

Відповідач - 47 Професійна пожежна частина Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об»єктів - надав до суду заперечення (а.с.37-42), в яких посилається на те, що, згідно наказу Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області від 01.06.2013 № 44, ОСОБА_1 призначена на посаду начальника групи аварійно - рятувальних робіт 47 Професійної пожежної частини Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об'єктів з 2 червня 2013 року. 47 Професійна пожежна частина Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів - окрема юридична особа і є державною установою, вид діяльності за КВЕД 84.25 - діяльність пожежних служб, що підтверджує довідка АБ №726810 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Згідно Положення про 47 Професійну пожежну частину Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - ППЧ) (код ЄДРПОУ 23314416), затвердженого наказом ДСНС України від 24.05.2013 року № 301:

п.1.14. ППЧ утримується за рахунок коштів об'єктів;

п.5.3. Джерелами фінансування ППЧ є кошти підприємств, установ і організацій, отримані ППЧ за обслуговування на договірній основі об'єктів;

Відповідно до п.4.1 Договору № 1506105 від 18.12.2015 року про виконання робіт з охорони території ПАТ „Нікопольський завод феросплавів» від пожеж, розрахунки проводяться на підставі акта приймання - передачі виконаних робіт шляхом оплати замовником виконаної роботи за цим договором щомісяця в національній валюті України не пізніше 15 та 30 числа, шляхом перерахування належної до статті суми на рахунок 47 ППЧ в установу Державної казначейської служби України, згідно з наданим рахунком» . 47 Професійна пожежна частина ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об'єктів - є бюджетна установа, що фінансується за рахунок коштів спеціального фонду бюджету який є невід'ємною частиною бюджету та обслуговується через органи Державного казначейства України у відповідності до затверджених кошторисів на утримання. Статтею 98 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно - правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів. Статтею 5 Закону України „Про індексацію грошових доходів населення» визначені джерела коштів на проведення індексації грошових доходів населення. Частиною 6 ст.5 цього Закону визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік» . Згідно з абзацом 1 пункту 9 „Прикінцевих положень» Закону України „Про Державний бюджет на 2015 рік» , Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного Фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2015 рік. Тобто в 2015 - 2016 роках тільки для бюджетних установ діє виняток. А саме, прикінцевими положеннями Закону „Про Державний бюджет на 2015 рік» встановлено, що такі підприємства здійснюють індексацію грошових доходів населення в межах їх фінансування. Абзацом другим п.43 „Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» , затверджених постановою КМУ від 28.02.2014 року № 228, прямо установлено, що розпорядники бюджетних коштів мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами спеціального фонду. Розрахунки із заробітної плати та інших виплат в 47 ППЧ знаходяться в прямій залежності від оплати ПАТ „Нікопольский завод феросплавів» , виконаних 47 Професійною пожежною частиною робіт та провадяться згідно затвердженого кошторису. У кошторисі на 2016 року, який є невід'ємною частиною договору про охорону об'єкта від пожеж і відповідно якого він фінансується, витрати на індексацію заробітної плати працівників частини не передбачені. Відповідно до частини першої статті 51 Бюджетного кодексу України (БК), керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників та проводять фактичні видатки на заробітну плату, включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати, затвердженого для бюджетних установ у кошторисах. Отже, щоб не порушувати бюджетного законодавства, при індексації грошових доходів працівників, керівник установи та головний бухгалтер мають проводити фактичні видатки установи на заробітну плату лише в межах фонду заробітної плати, затвердженого кошторисом. Нарахувавши в повному обсязі суми індексації за відсутності бюджетних асигнувань, установа порушить бюджетне законодавство (а саме частину першу статті 51 БК). Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та проведення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Відповідно до пункту 1 статті 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів (тобто бюджетні установи) беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. А зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, відповідно п.4 ст.48, ст.57 Бюджетного кодексу України та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються. У рішенні Конституційного суду України від 15 жовтня 2013 № 9-рп/2013 зазначено, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати та не пов'язує індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів усіх рівнів. Вимоги фізичних та юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку. Тобто, установа не має можливості зареєструвати заборгованість з нарахування заробітної плати поза межами бюджетних асигнувань. Наголошують, що у кошторисі на 2016 рік, який є невід'ємною частиною договору про охорону об'єкта від пожеж і, відповідно до якого він фінансується, гроші на індексацію заробітної плати відсутні. Кошти за надані послуги, відповідно до договору № 1506105 від 18.12.2015 року, що надходять на розрахунковий рахунок в УДКСУ м.Нікополя, 47 Професійна пожежна частина в повному обсязі освоює у відповідності до кошторису, згідно статей витрат на фонд оплати праці за наступними видатками: оклад, вислуга років, надбавка за класність, доплата за роботу у нічний час, святкові дні, доплата за складність та напруженість у роботі (особливі умови праці), щомісячна премія, матеріальна допомога на оздоровлення). Враховуючи складні політико -економічні умови та рівень інфляції в Україні протягом 2014 - 2015 років, уряд країни намагався врегулювати діяльність бюджетних установ та організацій з питання індексації заробітної плати працівників бюджетних установ (суми індексації досягли великих розмірів, що призводило до скорочення робочого часу підприємств, скорочення штатів, до заборгованості по зобов'язанням з податків та заробітній платі). Міністерство фінансів України у листі від 24.06.2015 року № 31-09010-09-8/21023 „Про індексацію грошових доходів населення» повідомило, що, відповідно до абзацу другого пункту 9 розділу „Прикінцеві положення» Закону України „Про Державний бюджет України на 2015 рік» Кабінету Міністрів України доручено розробити та затвердити у 2015 році особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державно соціального страхування на поточний рік. Крім зазначеного, відповідно до пункту 14 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 року N 76-УН „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» , Кабінет Міністрів України за результатами першого півріччя 2015 року та з урахуванням економічної ситуації доручено затвердити порядок проведення індексації заробітної плати, грошового забезпечення, пенсійних та соціальних виплат. У разі проведення індексації без урахування наявного фінансового ресурсу у другому півріччі поточного року виникне заборгованість із виплати заробітної плати, грошового забезпечення, пенсійних та соціальних виплат. Крім того, спрямування додаткових бюджетних коштів на індексацію грошових доходів населення поставить під загрозу фінансове забезпечення витрат на проведення антитерористичної операції та обороноздатності країни у цілому. Проведення у поточному році індексації грошових доходів населення має здійснюватися після прийняття Кабінетом Міністрів України вказаної постанови» . Тобто, індексацію заробітної плати було призупинено. Міністерство соціальної політики України в листі від 14.05.2015 року № 2436/1/10-15/10 „Щодо індексації заробітної плати» дало роз'яснення стосовно черговості виплат статей фонду оплати праці та джерел виплати індексації. А саме: суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, відносяться до фонду заробітної тати. Виплата надбавок за складність і напруженість у роботі, а також премій здійснюється також у межах затвердженого фонду оплати праці. Чинним законодавством не передбачено черговість витрат сум індексації, надбавок та премій. Одночасно повідомляють, що Законом України від 28.12.2014 року N 76-VIII внесено зміни, зокрема, до Закону України „Про індексацію грошових доходів населення» стосовно того, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Міністерство соціальної політики України в листі від 20.04.2016 року № 225/10/136-16 надало роз'яснення Головному управлінню ДСНС України у Полтавській області, згідно якого підприємства, установи та організації, які фінансуються з бюджету, здійснюють індексацію грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, в залежності від наявності коштів на ці цілі. А саме: разом з тим повідомляємо, що відповідно до статті 5 Закону України „Про індексацію грошових доходів населення» з січня 2015 року проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Тобто, підприємства, установи та організації, які фінансуються з бюджету, здійснюють індексацію в залежності від наявності коштів на ці цілі. В 2015 році 47 професійна пожежна частина Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об'єктів не здійснювала видатки на індексацію заробітної плати у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень та фінансового ресурсу (навіть при перерозподілі черговості виплати статей заробітної плати фінансового ресурсу було недостатньо на виплату сум індексації), що не суперечить ст.5 Закону України „Про індексацію грошових доходів населення» , абзацу 1 пункту 9 „Прикінцевих положень» Закону України „Про Державний бюджет на 2015 рік» . Після затвердження в грудні 2015 року Постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015 року „Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів» , дійсно, в грудні 2015 року відбулося „обнуління» індексації заробітної плати та зміна базового місяця (базовий місяць для ОСОБА_1 - грудень 2015 року). Враховуючи, що 47 ППЧ стосовно нарахування та виплати індексації заробітної плати діяла в межах ст.5 Закону України „Про індексацію грошових доходів населення» , абзацу 1 пункту 9 „Прикінцевих положень» Закону України „Про Державний бюджет на 2015 рік» , видатки пов'язані з виплатою фіксованої (визначеної) індексації заробітної плати, на якій наголошує позивачка ОСОБА_1, також не здійснювались. Відповідно, і в 2016 році фіксована (визначена) величина індексації за 2015 рік, що вираховується, згідно з п.5 Порядку № 1078 „Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» також не нараховується і не виплачується у зв'язку із відсутністю кошторисних призначень та фінансового ресурсу на індексацію заробітної плати, що не суперечить ст.5 Закону України „Про індексацію грошових доходів населення» , абзацу 1 пункту 9 „Прикінцевих положень» Закону України „Про Державний бюджет на 2015 рік» та кошторису витрат на 2016 рік. 47 Професійна пожежна частина протягом січня - травня 2016 року виплату заробітної плати здійснювала в межах фінансових ресурсів, що відповідає вимогам Закону України „Про індексацію грошових доходів населення» та Закону України „Про Державний бюджет на 2015 рік» . Тому просять в позові відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі і суду пояснила, що вони - бюджетна установа, яка утримується а рахунок державного бюджету та грошових коштів, які надходять з НЗФ. В їх кошторисі не передбачено індексації. В 2015 -2016 роках сума індексації, дійсно, збільшилась. Але в них на це збільшення недостатньо коштів. Якщо вони вийдуть за межі кошторисних призначень, це буде порушенням законодавства. Вони не заперечують, що повинні нараховувати та виплачувати індексацію, але, повторює, для цього в них немає коштів. В Законі України „Про індексацію» зазначено, що державні установи повинні діяти лише в межах коштів. Вони не мали змоги виплачувати індексацію не лише позивачці, а й іншим своїм співробітникам. І всі з розумінням ставились до цього, крім ОСОБА_1 Вони виплачували працівниками захищені статті та премії. Всі гроші, які вони отримували на свій рахунок, вони виплачували людям. НЗФ - приватна структура, вони покривали лише захищені статі і радили їм, якщо не вистачає коштів, скорочуватись. Але вони не могли скоротитись через об»єктивні причини. Фіксовану частину індексації вони не виплачували з грудня 2015 року через ту ж саму нестачу коштів. Подібні випадки вони можуть якось вирішувати лише за рішенням суду.

Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав в повному обсязі і суду пояснив, що індексація не була закладена в кошторис і, якби вони виплатили індексацію позивачці, то порушили Бюджетний Кодекс. Тому він повністю підтримує заперечення, які надавались 47 пожежною частиною.

Відповідач - Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області - в судове засідання не прибув. Надав заперечення на позов (а.с.27-31), в яких зазначає, що цивільний позов до них є безпідставним та необґрунтованим і задоволенню не підлягає. Згідно з ч.4 ст.24 Закону України „Про оплату праці» , виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Відповідно до ст.9 Закону України „Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів. Відповідно до п.1 ст.96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. 47 ППЧ самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями щодо нарахування та виплати заробітної плати (індексації) своїм штатним працівникам. Відповідно до ст.13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч.1). Згідно з пунктом 7 частини другої статті 17 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, організовує та забезпечує охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об'єктів на підставі договорів . Відповідно до договору про виконання робіт з охорони території ПАТ „Нікопольський завод феросплавів» від пожеж, виконання робіт з охорони від пожеж здійснюється силами ППЧ-47, розрахунки проводяться на підставі акта приймання - передачі виконаних робіт щомісяця не пізніше 15 та 30 числа, шляхом перерахування належної суми на рахунок ППЧ-47. ОСОБА_1 працювала начальником аварійно - рятувальних робіт 47 ППЧ Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об'єктів. Згідно Штату № 04/123 47 професійної пожежної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів (публічного акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів» Міністерства енергетики та вугільної промисловості України м.Нікополь), затвердженого наказом ДСНС України від 29.05.2013 року № 362, структурним підрозділом 47 ППЧ є група аварійно-рятувальних робіт, до складу якої входить посада фахівця аварійно-рятувальних робіт. Відповідно до Положення про 47 професійну пожежну частину Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСНС України від 24.05.2013 № 301:

- ППЧ утворюється за рішенням Голови ДСНС України з метою запобігання, реагування та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, гасіння пожеж, пожежно-рятувальних та інших невідкладних робіт на території підприємств, установ, організацій, що обслуговуються на підставі договорів (далі-об'єктів);

- п.1.3. ППЧ підпорядковується Головному управлінню ДСНС України у Дніпропетровській області (далі - територіальний орган);

- п.1.8. штат ППЧ затверджується та вводиться в дію наказом ДСНС України;

- п.1.10. за організаційно - правовою формою господарювання ППЧ є державною неприбутковою установою;

- п. 1.12. ППЧ є юридичною особою;

- п. 1.14. ППЧ утримується за рахунок коштів об'єктів; має право укладати договори та угоди, набувати майнові та особисті немайнові права й обов'язки, бути позивачем та відповідачем у суді, відповідно до вимог чинного законодавства України. Він несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна, згідно з чинним законодавством. ППЧ не несе відповідальності за зобов'язанням територіального органу, ДСНС України, відповідно територіальний орган та ДСНС України не несуть відповідальності за зобов'язанням ППЧ;

- п. 5.3. джерелами фінансування ППЧ є кошти підприємств, установ і організацій, отримані ППЧ за обслуговування на договірній основі об'єктів.

п.7. Начальник ППЧ:

- п. 7.20. у встановленому порядку розробляє, погоджує та забезпечує затвердження кошторису, організовує його виконання, а також контроль за правильним і економним витраченням бюджетних коштів та матеріальних ресурсів, додержанням фінансової розрахункової дисципліни та своєчасним поданням бухгалтерської і статистичної звітності. Розпоряджається коштами в межах затвердженого кошторису на утримання ППЧ;

- п. 7.30. встановлює посадові оклади, додаткові види надбавок в межах мінімального і максимального розміру, всі види доплат, премій та матеріальної допомоги працівникам ППЧ.

Так, ДСНС України уповноважило начальника 47 ППЧ розпоряджатись фінансовими коштами, в межах затвердженого кошторису, здійснювати виплату заробітної плати працівникам даної державної організації, в тому числі і позивачці, а тому територіальний орган ДСНС України не несе відповідальності за зобов'язаннями ППЧ, тому не повинен відповідати за даним позовом. Крім того, відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСНС України від 13.04.2016 № 175, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області. Згідно п.3 Положення про Головне управління, воно утримується за рахунок коштів Державного бюджету, інших джерел, не заборонених законодавством. Форма власності Головного управління - державна. Структуру Головного управління затверджує Голова ДСНС України за погодженням з Міністром внутрішніх справ України. Штатний розпис та кошторис Головного управління затверджує Голова ДСІІС України. Згідно п.14 Положення про Головне управління, відповідач є юридичною особою публічного права . Відповідно до відомостей з ЄДРПОУ, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (код 38598371) за організаційно - правовою формою є органом державної влади. Статтею 2 КАСУ визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Згідно пункту 1 частини 2 статті 17 КАСУ, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. На підставі частини 2 статті 18 КАСУ, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган. Відповідно до частини 1 статті 19 КАСУ, адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача . Вимога позивачки щодо стягнення з Головного управління на її користь грошових коштів не може бути задоволена без визнання неправомірними дій (бездіяльності) Головного управління щодо ненарахування та невиплаті ОСОБА_1 частини заробітної плати. Однак, ОСОБА_1 не надала жодних доказів, якими саме незаконним рішенням, дією або бездіяльністю Головне управління порушило її право на оплату праці. Відповідно до Штату № 04/166 та структури Головного управління ДСНС України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСНС України від 09.11.2015 № 563 , 47 ППЧ Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об'єктів не входить до структури Головного управління. Головне управління нараховує та виплачує заробітну плату тільки працівникам структурних підрозділів апарату Головного управління, а 47 ППЧ є підпорядкованим підрозділом - окремою юридичною особою. Вони не приймали рішення та не здійснювали повноважень щодо виплати позивачці заробітної плати (згідно п.7.20 Положення про 47 ППЧ, - це повноваження начальника 47 ПГІЧ), тому позовні вимоги щодо порушення строків нарахування та виплати індексації заробітної плати позивачці до Головного управління не можуть бути висунуті та не підлягають задоволенню. В силу ст.32 ЦПК України, позов може бути пред'явлений до кількох відповідачів, кожен із яких щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох відповідачів; 2) права і обов'язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки. Зі змісту позову, пов'язаного із виплатою заробітної плати, не вбачається будь-яких спільних прав чи обов'язків 47 ППЧ Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об'єктів та Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, предметом спору не є однорідні права і обов'язки. Згідно з правовою позицією, висловленою в п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справі у суді першої інстанції» , суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача у разі, коли норма матеріального права вказує, що відповідальність повинна нести інша особа, ніж та, до якої пред'явлено позов, відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тому просять у задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області про стягнення частини заробітної плати - відмовити.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод» , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.

Згідно зі ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач прийнята на роботу до 47 ППЧ з охорони об'єктів, де з червня 2013 року працювала на посаді начальника групи аварійно-рятувальних робіт (а.с.8-10). З квітня 2014 року відповідачем - 47 ППЧ з охорони об'єктів - не проводилась індексація заробітної плати у встановленому Законом України „Про індексацію грошових доходів населення» , Постановою Кабміну України № 1078 від 17 березня 2003 року порядку.

Відповідно до ч.4 ст.55 Конституції України, кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Найбільш важливі та значимі положення, які стосуються гарантування та захисту прав та свобод людини, зосереджені в Загальній декларації з прав людини, прийнятій Генеральною асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року та в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Стаття 23 Загальної декларації з прав людини, зокрема передбачає, що працюючий має право на справедливу та задовільну винагороду, яка б забезпечувала гідне існування для нього самого та його родини і яка, в разі необхідності, доповнюється іншими засобами соціального захисту.

Частина перша статті 25 Загальної декларації з прав людини декларує право людини на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який потрібен для підтримання здоров'я та добробуту його сім'ї.

Стаття 4 Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 3 травня 1996 року, яка ратифікована Верховною Радою України від 14 вересня 2006 року, передбачає, що з метою забезпечення ефективного здійснення права на справедливу винагороду, Договірні Сторони зобов'язуються, зокрема: визнати право працівників на таку винагороду, яка забезпечує їм і їхнім сім'ям достатній життєвий рівень; здійснювати відрахування із заробітної плати тільки на умовах і в розмірах, передбачених національними законами або правилами чи встановлених колективними договорами або арбітражними рішеннями. Здійснення цих прав досягається шляхом вільного укладання колективних договорів, запровадження законних систем нарахування заробітної плати або вжиття інших заходів, що відповідають національним умовам.

30 березня 2006 року набрав чинності Закон України „Про виконання та застосування практики Європейського суду з прав людини» . Відповідно до цього Закону суди України при розгляді справ повинні застосовувати Конвенцію та практику Суду як джерело права. 31 травня 2006 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 784 „Про заходи щодо реалізації Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» .

У загальновизнаній класифікації прав людини право на працю та справедливу винагороду відноситься до другого покоління прав людини. Ці права відрізняються не тільки предметом та часом виникнення, але й засобами та ступенем забезпечення, тому що їхня реалізація передбачає та спирається на втручання держави.

Згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції, кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Майном за практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), зокрема, визнаються: законні сподівання на отримання власності, підприємницька діяльність, право займатися професійною діяльністю, авторські та суміжні права, ліцензії та дозволи, патенти, ділова репутація, майнові вимоги, боргові вимоги, пайові внески, (упущена) вигода, майбутні доходи, економічні інтереси, матеріальні та нематеріальні інтереси, цінні папери, акціонерний (статутний) капітал, зміна частки акціонерного (статутного) капіталу, дохід, заробітна плата, торгова марка, клієнтура, судові рішення з майнових питань, рішення КТС, виконавчі написи щодо майна, орендна плата, земельні ділянки, соціальні виплати, допомога по безробіттю, пенсії, заощадження, спадщина тощо.

Так, у пункті 22 рішення ЄСПЛ у справі „Кечко проти України» (заява № 63134/00) від 8 листопада 2005 року зазначено, що поняття „власності» , яке міститься в першій частині етапу 1 Протоколу № 1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як „майнові права» , і, таким чином, як „власність» в цілях вказаного положення.

Пункт 26 цього рішення ЄСПЛ передбачає, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення у справі „Бурдов проти Росії» , № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-ІІІ).

Також необхідно зазначити, що принцип верховенства права вимагає дотримання вимог „якості» закону, яким передбачається втручання у права особи, основоположні свободи. Так, у рішенні ЄСПЛ по справі „Михайлюк та Петров проти України» (заява № 11932/02) від 10 грудня 2009 року зазначено, що вираз „згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (рішення у справі „Полторацький проти України» від 29 квітня 2003 року, заява № 38812/97, п.155).

Один із елементів принципу верховенства права ЄСПЛ також навів у рішенні по справі „Тимошенко проти України» від 03 квітня 2013 року (остаточне 30.07.2013 року), заява № 49872/11. А саме: в пункті 264 зазначено, що Суд у своїй практиці також вже констатував, що, коли йдеться про позбавлення свободи, надзвичайно важливо, щоб було дотримано загального принципу юридичної визначеності. Отже, важливо, щоб умови, за яких, відповідно до національного законодавства, здійснюється позбавлення свободи, були чітко сформульовані, та щоб застосування цього законодавства було передбачуваним тією мірою, щоб воно відповідало стандарту „законності» , передбаченому Конвенцією - стандарту, що вимагає, щоб усе законодавство було сформульовано з достатньою точністю для того, щоб надати особі можливість - за потреби, за відповідної консультації - передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, які може потягнути за собою її дія (рішення у справі „Медведєв та інші проти Франції» , заява № 3394/03, п. 80, ECHR 2010 року). Вказане рішення хоч і винесено в рамках кримінального права, але воно має таке ж саме значення і для цивільно-правових відносин.

Принцип правової визначеності також знайшов своє вираження і в практиці Конституційного Суду України. Так, Конституційний Суд України в Рішенні від 29 червня 2010 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу восьмого пункту 5 частини першої статті 11 Закону України „Про міліцію» зазначив, що „одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» .

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками вказав, що із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).

В рішенні ЄСПЛ у справі „Будченко проти України» від 24.04.2014 року (остаточне 24.07.2014 року), заява № 38677/06, в пункті 39 зазначено, що „відсутність механізму реалізації законодавчого положення є втручанням у право заявника за статтею 1 Першого протоколу до конвенції» . Суд нагадує, що найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь - яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним. Цей принцип означає, що застосовні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у їх застосуванні (рішення у справі „Бейелер проти Італії» , заява №33202/96, пп. 108-109, ЄСПЛ 2000-1).

Стаття 43 Конституції України передбачає, зокрема, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Для більшості осіб заробітна плата є основним або навіть єдиним джерелом для існування, а тому оплата праці є однією із найважливіших гарантій.

Конституційний Суд України в Рішенні № 8-рп/2013 від 15.10.2013 року у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 233 КЗпП України, статей 1,12 Закону України „Про оплату праці» зазначив, що основний Закон України, проголосивши Україну соціальною, правовою державою, визначив зміст і спрямованість діяльності держави, зокрема її обов'язок щодо утвердження, забезпечення і гарантування прав і свобод людини (статті 1, 3 Конституції України). Складовою цього обов'язку є забезпечення державою соціальної спрямованості економіки, створення умов та гарантування можливостей для громадян заробляти собі на життя працею і своєчасно одержувати винагороду за працю (частина 4 статті 13, частини 1,2, 7 статті 43 Конституції України).

Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці „Про захист заробітної плати» № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін „заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині 1 статті 94 КЗпП України, як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України „Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 2 Закону України „Про оплату праці» визначає структуру заробітної плати. Основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу, відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 до додаткової заробітної плати належать, зокрема, суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників (пп. 2.2.7).

Згідно з ч.5 ст.95 КЗпП України, заробітна плата підлягає індексації у встановленому порядку.

Стаття 33 Закону України „Про оплату праці» передбачає, що у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати, індивідуальна заробітна плата підлягає індексації, згідно з чинним законодавством.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України „Про індексацію грошових доходів населення» .

Згідно статті 1 цього Закону, індексація грошових доходів населення - це встановлений законом та іншими нормативними актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Як зазначає частина друга статті 5 вказаного Закону, підприємства, установи та організації, що фінансуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Частина третя статті 6 Закону визначає, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. На час виникнення та існування спірних правовідносин, чинним є Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 „Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» .

Згідно з ним, зокрема, передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників. Підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, це, зокрема, оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер. Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. Спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку.

Таким чином, жоден з чинних нормативних актів, який регулює питання нарахування та виплати заробітної плати, не звільняє роботодавця від обов'язку виплати індексації заробітної плати, як складової частини заробітної плати.

Представники відповідача ППЧ 47 з охорони об'єктів у судовому засіданні, а також відповідач ГУДСУ з надзвичайних ситуації у Дніпропетровській області у своїх запереченнях посилалися на затверджений кошторис витрат ППЧ 47 з охорони об'єкту, яким витрати на індексацію заробітної плати не передбачені та на пункт 9 Прикінцевих положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2016 рік» , згідно якого Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на 2016 рік; норми Закону „Про індексацію грошових доходів громадян» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.

На час виникнення спірних правовідносин „особливий» порядок індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів всіх рівнів на 2015 рік, як зазначено в пункті 9 Прикінцевих положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2016 рік» , Кабінетом Міністрів України не затверджений. При цьому, суд не приймає доводи представників відповідачів щодо неможливості проведення нарахування індексації заробітної плати у 2016 році через відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України „особливого» порядку індексації грошових доходів, так як це суперечить принципам міжнародного права із захисту прав громадян, згідно з якими відсутність в національному законодавстві нормативного акту який має регулювати спірні відносини, не позбавляє права особи здійснювати їх захист в судовому порядку та вважає, що в даному випадку застосуванню підлягає чинний Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року.

Суд погоджується з розрахунками позивача про стягнення з відповідача на її користь суми індексації заробітної плати за січень - травень 2016 року в сумі 3 746, 95 грн.

Доводи представників відповідачів про те, що, згідно пункту 9 Прикінцевих положень Закону України „Про державний бюджет України на 2016 рік» , норми Закону „Про індексацію грошових доходів громадян» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінету Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів всіх рівнів, суд не приймає, з огляду на наведену практику ЄСПЛ. А саме, судом береться до уваги те, що, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок до заробітної плати і дотримано всі вимоги необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовити у цих виплатах, доки відповідні положення законодавства є чинними. У зв'язку з цим, як зазначалося вище в рішенні „Кечко проти України» , ЄС не прийняв аргументи Уряду України про колізію нормативних актів, якими встановлені відповідні доплати з бюджету і які є діючими та Закону України „Про Державний бюджет» на відповідний рік, де положення останнього, на думку Уряду, превалюють як спеціальний закон. Суд, також, не прийняв аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

З цього суд робить висновок, що обмеження застосування Закону України „Про індексацію грошових доходів населення» , які встановлені пунктом 9 Прикінцевих положень Закону „Про державний бюджет України на 2016 рік» , а саме межами наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, суперечать практиці ЄСПЛ, отже Законом „Про Державний бюджет України на 2016 рік» не можуть вноситися зміни та коригуватися застосування інших законів України. Крім цього, вказаний Закон не є спеціальним та таким, що превалює в застосуванні для регулювання спірних правовідносин. Це саме стосується пункту 26 розділу VI „Прикінцевих та перехідних положень» Бюджетного Кодексу України, згідно якого норми Закону „Про індексацію слід застосовувати в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів» .

Таким чином, аргументи представників відповідача 47 ППЧ з охорони об'єктів з приводу неможливості нарахувати та виплатити індексацію по заробітній платі у зв'язку з тим, що такі видатки не передбачені кошторисом, в який вони мали бути закладені першочергово, суд вважає необгрунтованими, а тому законних підстав позбавляти позивача як працівника 47 ППЧ з охорони об'єктів частини заробітної плати немає. Отже, 47 ППЧ з охорони об'єктів мало здійснити нарахування індексації заробітної плати у відповідності до діючого законодавства та вживати заходів для її виплати.

Суд також звертає увагу, що норма частини першої статті 103-2 Бюджетного кодексу України передбачає можливість з отриманої субвенції погашати прострочену бюджетну заборгованість.

Отже, виплати індексації заробітної плати можуть здійснюватися як з джерела додаткового фінансування, передбаченого законодавством, так й з отриманої додаткової або чергової субвенції.

Згідно з Рішенням Конституційного суду України № 9-рп/2013, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівникові заробітної плати без обмеження будь-яким строком, незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Однак, суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення ненарахованої та невиплаченої суми індексації з ГУДСУ з надзвичайних ситуації у Дніпропетровській області. Оскільки, частинами першою, третьою статті 96 ЦК України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. Згідно дослідженого судом Положення про 47 професійну пожежну частину Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, встановлено, що ППЧ 47 з охорони об'єктів є юридичною особою та підпорядковується ГУДСНС України у Дніпропетровській області (територіальний орган). Він несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством. ППЧ не несе відповідальність за зобов'язанням територіального округу, ДСНС України, відповідно територіальний орган та ДСНС України не несуть відповідальності за зобов'язанням ППЧ (пункти 1,3.,1.12.,1.14. Положення). Тобто, ГУДСНС України у Дніпропетровській області не є юридичною особою із якою позивач безпосередньо перебуває у трудових відносинах та не є власником 47 ППЧ з охорони об'єктів.

Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» передбачено, що, згідно зі статтею 21 КЗпП України, належним відповідачем у справі за позовом про оплату праці є та юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою позивачем укладено трудовий договір.

Крім того, нарахування заробітної плати проводиться самою 47 ППЧ з охорони об'єктів, а тому, суд дійшов висновку, що ГУДСНС України у Дніпропетровській області є неналежним відповідачем.

Однак, суд вважає необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання неправомірними пропущення строків нарахування та виплати індексації заробітної плати.

Частиною другою статті 16 ЦК України визначений вичерпний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а саме:

- визнання права;

- визнання правочину недійсним;

- припинення дії, яка порушує право;

- відновлення становища, яке існувало до порушення;

- примусове виконання обов'язку в натурі;

- зміна правовідношення;

- припинення правовідношення;

- відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

- відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

- визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Отже, нормою даної статті не передбачений такій спосіб захисту цивільних прав чи інтересів, як визнання неправомірними пропущення строків нарахування та виплати індексації заробітної плати. Тому в даній частині позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Частина 3 статті 88 ЦПК України передбачає, що в разі, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому з 47 ППЧ з охорони об'єктів на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.

Керуючись ст.10, 11, 57, 60, 61, 79, 88, 147, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.16, 96 ЦК України, ст.21, 95 КЗпП України, Законом України „Про оплату праці» , Законом України „Про індексацію грошових доходів населення» , Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 „Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» , суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області -відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до 47 Професійної пожежної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів задовольнити частково.

Стягнути з 47 Професійної пожежної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої індексації заробітної плати за січень - травень 2016 року в розмірі 3 746, 95 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з 47 Професійної пожарної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення було ухвалене без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: ОСОБА_5