Постанова

від 11.04.2017 по справі 821/447/17

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/447/17

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Войтовича І.І.,

при секретарі: Бондарчук О.О.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 ЛТД"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ОСОБА_4 ЛТД" (далі-позивач) звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі-відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області №852/10/21-22-12-03-12 від 16.03.2017 р. щодо не підтвердження Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 ЛТД" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2017 р.; зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області зареєструвати (підтвердити) Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 ЛТД" статус платника єдиного податку четвертої групи на 2017 р.

Позов мотивований тим, що рішенням №852/10/21-22-12-03-12 від 16.03.2017 р. відповідач не підтвердив ТОВ "ОСОБА_4 ЛТД" статус платника єдиного податку IV групи на 2017 рік, в зв'язку з тим, що станом на 01.01.2017 року Позивач має податковий борг по податку на додану вартість, які залишаються у розпорядженні с/г підприємства згідно ст.209 Податкового кодексу України в розмірі 0,15 грн. На думку позивача таке рішення контролюючого органу є протиправним, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, що викладені у письмових запереченнях. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши думку представників сторін та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач у 2016 році мав статус платника єдиного податку IV групи, що підтверджується довідкою Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від 09.03.2016 р. №2041/10/21-03-12-02-30.

Рішенням №852/10/21-22-12-03-12 від 16.03.2017 р. року відповідачем не підтверджено позивачу статус платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік, обґрунтовуючи тим, що станом на 01.01.2017 року має податковий борг по податку на додану вартість, які залишаються у розпорядженні с/г підприємства згідно ст.209 Податкового кодексу України в розмірі 0,15 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням щодо не підтвердження ТОВ ОСОБА_4 ЛТД статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 2016 р. позивач був платником податку на додану вартість (мав спеціальний режим оподаткування у сфері сільського господарства) , що підтверджується Витягом №1621034501146 з реєстру платників податку на додану вартість, який сформований та виданий 31.05.2016 р. та платником єдиного податку четвертої групи на 2016 р., що підтверджується довідкою Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від 09.03.2016 р. №2041/10/21-03-12-02-30.

З метою підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2017 р. та на виконання вимог пп.298.8.1 п.298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, позивачем 13.02.2017 р. було подано:

- до Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2017 р. (із додатком 1 -відомості про наявність земельних ділянок), яка була прийнята, що підтверджується квитанцією №1 від 13.02.2017 р. та квитанцією №2 від 13.02.2017 р. за №9016778870; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2016 р., який був прийнятий, що підтверджується квитанцією №1 від 13.02.2017 р. та квитанцією №2 від 13.02.2017 р. за №9016778886;

- до Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області (Олешківське відділення) податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2017 р. (із додатком 1 -відомості про наявність земельних ділянок), яка була прийнята, що підтверджується квитанцією №1 від 13.02.2017 р. та квитанцією №2 від 13.02.2017 р. за №9016778939; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2016 р., який був прийнятий, що підтверджується квитанцією №1 від 13.02.2017 р. та квитанцією №2 від 13.02.2017 р. за №9016778798;

Що стосується посилань представника відповідача на наявність заборгованості по сплаті податків як на підставу для непідтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи позивача, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на відкритий в Казначействі України рахунок в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість №37548100089526 було перераховано грошові кошти в сумі 406 979,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 23.11.2016 р. №1163.

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 р. позивачем задекларовано 406979,00 грн., яка була прийнята Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, що підтверджується квитанцією №1 від 17.11.2016 р. та квитанцією №2 від 17.11.2016 р. за №9220854540, як позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового поточного звітного періоду.

Суму 406 979,00 грн. позивачем в податковій декларації розподілено на суму, що сплачується до державного бюджету у розмірі 345 932,00 грн. (код рядка 18.1) та 61 047,00 грн., що спрямовується на спеціальний рахунок підприємства (код рядка 18.2).

Відповідно до п.п.209.2.4 ст. 209 Податкового кодексу України (чинний станом на жовтень - грудень 2016р.), сільськогосподарські підприємства - суб'єкти спеціального режиму оподаткування у строки, встановлені цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, повинні забезпечити перерахування на їхні рахунки у системі електронного адміністрування податку, зазначені у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, коштів у розмірі, достатньому для перерахування до державного бюджету та на спеціальний рахунок, на підставі поданої податкової декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування протягом звітного (податкового) періоду.

Як вже зазначалося вище, позивачем своєчасно та у повному обсязі сплачено суму позитивної різниці між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначеної в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 р.

Відповідно до отриманої позивачем від Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області Довідки по запиту користувача 33172414 щодо стану розрахунків з бюджетом, при автоматичному розподілі 406 979,00 грн., що сплачені (перераховані) позивачем на власний рахунок платника у системі електронного адміністрування податку на додану вартість зазначено:

- до бюджету перераховано органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів - 345 932,00 грн.;

- на спеціальний рахунок позивача відкритий в установі банку, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, що підтверджується банківською випискою за 24.11.2016 р. по рахунку №26044301514467 (гривня) МФО 352457 та довідкою по запиту користувача 33172414 - 61 046,85 грн.;

- 0,15 грн. податку на додану вартість не зараховано ні до бюджету , ні на спеціальний рахунок позивача.

Отже, шляхом автоматичного розподілу виникла різниця в 0,15 грн., саме цю суму відповідач обліковував як податковий борг по сумах податку на додану вартість, що і стало підставою для не підтвердження ТОВ ОСОБА_4 ЛТД статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2017 р.

Ухвалою суду від 03.04.2017 р. було зобов'язано Головне управління ДФС у Херсонській області надати інформацію про розподіл коштів, які були сплачені ТОВ ОСОБА_4 ЛТД згідно платіжного доручення від 23.11.2016 р. №1163 в рахунок сплати податку на додану вартість.

Проте, представником відповідача не було суду надано такої інформації у письмовому вигляді та не надано пояснень в судовому засіданні щодо розподілу коштів, які були сплачені ТОВ ОСОБА_4 ЛТД згідно платіжного доручення від 23.11.2016 р. №1163 в рахунок сплати податку на додану вартість.

Суд зазначає, що пункт 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, доповнено підпунктом 4, відповідно до якого сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, віднесено до четвертої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Згідно з пунктами 299.1, 299.2 статті 299 Податкового кодексу України, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Згідно з пунктом 299.13 статті 299 Податкового кодексу України, з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності; дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

Так, з 01 січня поточного року платники фіксованого сільськогосподарського податку автоматично стають платниками єдиного податку четвертої групи. Їх реєстрація у якості платників єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру платників єдиного податку. Крім того, контролюючий орган додатково розміщує дані про таких платників на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті, а також на підставі наявної інформації надає підтвердження статусу платника єдиного податку.

Таким чином, суд вважає, що позивач з 01 січня 2017 року автоматично набув статусу платника єдиного податку четвертої групи, тому контролюючий орган був зобов'язаний внести відповідні відомості до реєстру платників єдиного податку та інформаційних мереж, однак цього не зробив, посилаючись на наявність у позивача податкового боргу з податку на додану вартість станом на 01 січня 2017 року і підпункт 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України, не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

У разі ж наявності в контролюючого органу підстав вважати, що ТОВ ОСОБА_4 ЛТД не може бути платником єдиного податку, він, згідно з пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України, може прийняти рішення про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, що відповідачем зроблено не було.

Суд звертає увагу, що наявність боргу на перше січня поточного року є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку лише для тих хто вперше набуває цей статус.

Отже, оскільки, позивач у даному випадку з 01 січня 2017 року автоматично став платником єдиного податку четвертої групи, тому норми підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 щодо відмови у такій реєстрації за наявності податкового боргу до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Для тих суб'єктів господарювання, які вже були платниками єдиного податку, відповідно до вимог п.8 ст. 298.2.3 Податкового кодексу України, податковий борг може бути підставою для втрати цього статусу лише у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Дана правова позиція висловлена в ухвалі від 22.11.2016 р. Донецького апеляційного адміністративного суду по справі №805/839/16-а.

Також, суд звертає увагу на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.03.2017 р. відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №805/839/16-а за касаційною скаргою Слов'янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області та зазначено, що касаційна скарга не викликає необхідності перевірки матеріалів справи з урахуванням повноти встановлення судами фактичних обставин.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання про необхідність задоволення позовної вимоги про скасування рішення Головного управління ДФС у Херсонській області №852/10/21-22-12-03-12 від 16.03.2017 р. щодо відмови у підтвердженні статусу ТОВ "ОСОБА_4 ЛТД" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2017 р.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління ДФС у Херсонській області №852/10/21-22-12-03-12 від 16.03.2017 р., то відповідно вимога позивача про зобов'язання Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області зареєструвати (підтвердити) ТОВ "ОСОБА_4 ЛТД" статус платника єдиного податку четвертої групи на 2017 р., підлягає задоволенню.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставний та обґрунтований, а тому його слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області №852/10/21-22-12-03-12 від 16.03.2017 р. щодо не підтвердження Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 ЛТД" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2017 р.

Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області зареєструвати (підтвердити) Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 ЛТД" статус платника єдиного податку четвертої групи на 2017 р.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 ЛТД" ( код ЄДРПОУ 33172414) сплачений судовий збір в сумі 1600, 00 грн. (Одна тисяча шістсот гривень 00 коп.) шляхом безспірного списання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 квітня 2017 р.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8