Постанова

від 13.04.2017 по справі 597/70/17,2-а/597/7/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року № 876/2938/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області на постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області від 06 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області про зобов"язання провести перерахунок пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2017 року позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області, у якому просила визнати дії неправомірними щодо відмови у перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про державну службу №3723-ХІІ, з врахування підвищення з 01.12.2015 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 09.12.2015 №1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів , якою встановлені нові розміри посадових окладів працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, та зобов'язати провести з 01.05.2016 перерахунок призначеної пенсії з врахування підвищення в розмірі 90% від суми заробітної плати відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Заліщицької районної державної адміністрації Тернопільської області від 18.11.2016 №22.

Постановою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 06 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області провести з 1 серпня 2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жительці м.Заліщики вул.С.Бандери 114а/74 Тернопільської області, як державному службовцю з розрахунку 90% від розміру заробітної плати начальника Управління соціального захисту населення Заліщицької районної державної адміністрації, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 292 Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році (із змінами, внесеними КМ № 322 від 05.05.2016), виходячи з розміру, зазначеного у довідці № 22 про заробітну плату встановлену з 01.05.2016, виданої 18.11.2016 року Управління соціального захисту населення Заліщицької районної державної адміністрації з урахуванням виплачених сум.

Не погоджуючись із постановою суду, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема, зазначає про відсутність підстав для проведення перерахунку призначених пенсій державних службовців у зв'язку з підвищенням окладів з 01.12.2015, оскільки чинним законодавством України скасовано право на проведення такого перерахунку, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок його проведення. Таким чином, відмовляючи позивачу у проведенні перерахунку призначеної пенсії відповідно до ст.37 Закону України Про державну службу №3723-ХІІ, управління Пенсійного фонду діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи те, що постанова суду першої інстанції прийнята в порядку скороченого провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст.197 КАС України розгляд даної справи судом апеляційної інстанції здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 працювала в Управлінні соціального захисту населення Заліщицької районної державної адміністрації Тернопільської області, обіймаючи посаду начальника управління.

З 17.04.2002 ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, призначену згідно ст.37 Закону України Про державну службу . Пенсія призначена в розмірі 90 відсотків від заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

На звернення позивача щодо перерахунку пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону України Про державну службу , якою передбачалось право проведення перерахунку пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, Управлінням Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області листом від 01.08.2016 № 20/Р-11 у такому перерахунку відмовлено. Відмова мотивована тим, що відповідно до Закону України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VIII, який набрав чинності 01.05.2016, не передбачено проведення перерахунків раніше призначених пенсій державним службовцям.

Позивач, вважаючи відмову Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до ст.37-1 Закону України Про державну службу неправомірною, звернулась до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 37 Закону України «Про державну службу» (далі - ОСОБА_2 № 3723-XII), в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Згідно з частиною четвертою статті 37 Закону № 3723-XII, в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Відповідно до статті 37-1 Закону № 3723-XII, в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

З метою вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії Кабінет Міністрів України 31.05.2000 прийняв постанову № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітної плати для обчислення пенсії» , згідно з пунктами 4 та 5 якої, в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16.01.2003 року № 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу» , за винятком працюючих, визначається на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики.

У подальшому, вказані правові норми зазнали змін як щодо права особи на отримання пенсії, так і щодо її розміру у відсотках до заробітку та порядку її призначення та перерахунку.

Так, Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VIIІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - ОСОБА_2 № 76-VIIІ), який набрав чинності з 1 січня 2015 року, внесено зміни до статті 37-1 Закону №723-ХІІ і її викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України» .

Пунктом 1 змін, що вносились до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» , яка набрала чинності 15.12.2015, у постанові Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітної плати для обчислення пенсії» пункт 4 виключено, абзац перший пункту 5 викладено в такій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики» .

Відтак, з 01.01.2015 в Законі № 3723-XII, а з 15.12.2015 в постанові Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітної плати для обчислення пенсії» відсутні норми, які б регламентували умови та порядок перерахунку пенсій державним службовцям.

Окрім цього, 01 квітня 2015 року набрав чинності ОСОБА_2 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII (далі - ОСОБА_2 № 213-VIII), пунктом 5 Прикінцевих положень якого передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 3723-XII.

Оскільки, Закон № 213-VIII чинний, а до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 3723-XII.

Отже, на час підвищення посадових окладів державним службовцям та на час звернення позивача до пенсійного органу за перерахунком пенсії на підставі статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ, зазначена норма втратила чинність.

Вирішуючи питання застосування вказаних вище норм права у часі, суд зазначає, що правовідносини щодо перерахунку пенсій регулюються нормами права, чинними на момент виникнення права на такий перерахунок.

ОСОБА_2 законодавство України не містить положень, які б дозволяли застосовувати нормативно-правові акти, які втратили чинність.

В Рішенні Конституційного Суду України №1-рп/99 від 9 лютого 1999 року чітко визначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

При цьому Закони №76-VIIІ, №213-VIIІ та №889-VIІI не визнані неконституційними, тому підлягають застосуванню.

Позивач вважає, що право на перерахунок пенсії виникло в нього у зв'язку із підвищенням заробітної плати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» .

Проте, на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії положення статті 37-1 Закону №3723-ХІІ вже втратили чинність, тому в пенсійного органу були відсутні підстави для їх застосування.

Окрім цього, з 01.05.2016 набрав чинності новий ОСОБА_2 України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - ОСОБА_2 № 889-VIII), яким встановлено інші правила щодо пенсійного забезпечення державних службовців.

ОСОБА_2 №889-VІІІ взагалі не містить окремого порядку перерахунку пенсій державним службовцям. Стаття 90 цього закону передбачає, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України від 9 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - ОСОБА_2 №1058-ІV).

Таким чином, пенсії, призначені згідно із Законом №3723-ХІІ, перераховуються у відповідності до вимог Закону №1058-ІV, тобто, тільки у випадку, якщо складові пенсійної виплати (надбавки, підвищення, доплати тощо) визначаються залежно від розміру прожиткового мінімуму.

Слід зазначити, що відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, розміри соціальних виплат залежать від фінансово-економічних можливостей держави.

Так, згідно висновку Конституційного Суду України, зробленого у своєму рішенні від 25.01.2012 року № 3рп/2012, соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Конституційний Суд України також зазначив, що передбачені законами соціально - економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Закріплений у статті 8 КАС України принцип верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права в Україні.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового.

Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність відмови Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 37-1 Закону України Про державну службу у зв'язку з прийнятими змінами в законодавстві, якими врегульовано відносини в сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.

Одночасно колегія суддів зазначає, що оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 183-2Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до ч.10 цієї статті постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, 197 ч. 1 п.3, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області задовольнити, а постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області від 06 лютого 2017 року у справі №597/70/17 - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області про зобов"язання провести перерахунок пенсії - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. В. Глушко

Судді О.О. Большакова

ОСОБА_3