Рішення

від 11.04.2017 по справі 904/2736/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.04.2017 Справа № 904/2736/17

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛЬГРУП-УКРАЇНА", м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "ДНІПРОСТАЛЬ", м.Дніпро

про стягнення основної заборгованості, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат (договір №ПМ05160388 від 20.05.2016)

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1 - довіреність № б/н від 09.03.2017;

від відповідача: представник ОСОБА_2 - довіреність № 49 від 06.02.2017.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алльгруп-Україна", м.Київ (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь", м.Дніпро (далі по тексту - відповідач) про стягнення 89943,55грн. основної заборгованості; 15519,65грн. пені; 1604,00грн. трьох відсотків річних; 7509,70грн. інфляційних втрат.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

20.05.2016 між сторонами укладено договір №ПМ05160388. 20.05.2016 підписано Специфікацію №1. На виконання укладеного між сторонами договору та Специфікації позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною №49 від 01.07.2016 на суму 133559,50грн. Факт реальної та повної поставки товару підтверджується підписаною між сторонами товарно-транспортною накладною №022 від 01.07.2016. Досудовий порядок вирішення спору не дав бажаного результату. Станом на дату подачі позовної заяви відповідачем сплачено 43615,95грн. У зв'язку з простроченням оплати отриманого товару позивач нарахував відповідачу пеню, три відсотки річних та інфляційні втрати.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2017 справу №904/2736/17 передано судді Петренку Ігорю Васильовичу.

За результатами розгляду позовної заяви від 10.03.2017 за вих.№б/н ухвалою суду від 15.03.2017 порушено провадження по справі та призначено слухання на 11.04.2017.

11.04.2017 отримано відзив в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами в частині нарахування пені. Відповідач зазначає, що позивачем не враховано шестимісячний строк нарахування пені. Суму основного боргу у розмірі 89943,55грн. визнає обґрунтованою.

Суд оголошував перерву з 11год.50хв. 11.04.2017 до 14год.00хв. 11.04.2017.

Враховуючи явку представників сторін в судове засідання, господарський суд констатує, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду позовних заяви судом.

В судовому засіданні, яке відбулося 11.04.2017, враховуючи, що сторони належним чином повідомлення про час та місце його проведення, розпочато розгляд справи по суті. Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. Відповідач суму основного боргу визнав, розрахунок пені вважає невірним.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 11.04.2017 в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "Алльгруп-Україна" (далі по тексту - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (далі по тексту - відповідач, покупець) укладено договір №ПМ05160388 (далі по тексту - договір), відповідно до пункту 1.1 умов якого на умовах, викладених у розділах даного договору, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення (далі по тексту - товар). Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови та строки поставки товару вказані у Специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до даного договору, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.1 договору визначено, що ціна товару, який поставляється по даному договору, визначається у гривнях та вказаний у Специфікаціях до даного договору. Ціна товару не включає НДС, порядок нарахування якого визначений Податковим Кодексом України.

Пунктом 7.5 договору визначено, що у випадку несвоєчасного здійснення розрахунків за даним договором покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Даний договір вступає в силу з дати підписання його повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, та діє до 20.05.2017, а в частині не виконаних зобов'язань по договору - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань. Датою підписання даного договору вважати дату, вказану в правому верхньому куті на першій сторінці даного договору (пункт 10.1 договору).

20.05.2016 між сторонами підписано Специфікацію №1, в якій визначили найменування товару, кількість, ціну за одиницю в грн. без НДС та Вартість товару без НДС і з НДС.

Загальна вартість товару, вказаного у специфікації, складає 111299,58грн., НДС 20% 22259,92грн., всього 133559,50грн.

Умови оплати: 100% оплата протягом 30 календарних днів від дати поставки товару на завод. Ціна розрахована із курсу продажу на НБУ 1EUR=29,2816грн., який встановлено на 25.03.2016. У випадку зміни курсу продажу EUR на НБУ більш ніж на +/- 3% на день напередодні оплати, ціна буде розрахована пропорційно зміни курсу EUR.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач поставив товар на загальну суму 133559,50грн., що підтверджується видатковою накладною №49 від 01.07.2016.

Повноваження представника ОСОБА_3 на отримання товару від позивача підтверджуються довіреністю №1921/349 від 01.07.2016.

Дослідивши оригінали наданих позивачем до господарського суду документів у розумінні статті 36 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв їх як належні докази, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, та підтверджують неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищезазначеним договором.

Належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували належне виконання відповідачем умов договору, відповідачем господарському суду надано не було.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 89943,55грн. основної заборгованості; 1604,00грн. трьох відсотків річних; 7509,70грн. інфляційних втрат.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковою накладною №49 від 01.07.2016 на суму 133559,50грн., яка підписана представниками сторін та скріплені печатками підприємств позивача та відповідача.

Повноваження представника ОСОБА_3 на отримання товару від позивача підтверджуються довіреністю №1921/349 від 01.07.2016.

Враховуючи зазначений вид договору, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку продавця за договором поставити товар відповідає обов'язок покупця оплатити його вартість.

Зобов'язання відповідача, щодо оплати за отриманий товар передбачено умовами договору та нормами законодавства.

З огляду на положення пункту 6 Специфікації №1, строк оплати товару отриманого за видатковою накладною №49 від 01.07.2016 на суму 133559,50грн. є таким, що настав.

Дії відповідача про визнання боргу не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Господарський суд вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися підписання представниками сторін акту взаємних розрахунків на суму 133559,50грн.

Доказів оплати товару в сумі 133559,50грн. відповідач не надав. Позивач надав докази оплати товару на суму 43615,95грн.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Доказів повернення вказаного товару позивачу відповідачем не надано.

Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 89943,55грн. (113559,50грн. - 43615,95грн.) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач нарахував відповідачу до сплати пеню за період прострочення з 01.08.2016 по 06.03.2017 на суму 15519,65грн.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, суд зазначає, що відповідно до пункту 2.1 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", якщо у вчиненому сторонами правочину розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Пункт 7.5. спірного договору містить положення саме щодо формування розміру пені - "в розмірі не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня", з якого не вбачається конкретного розміру пені, адже яка саме ставка НБУ повинна бути застосована не надається за можливе встановити.

Таким чином, сторони не узгодили в договорі конкретний розмір пені (аналогічна правова позиція міститься в постановах Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 у справі №904/1249/14, від 03.07.2014 року у справі №904/2399/14, від 06.08.2014 у справі №904/3343/14 ).

За наведеного вимога позивача про стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягає.

Позивач нарахував відповідачу до сплати три відсотки річних за період прострочення з 01.08.2016 по 06.03.2017 на загальну суму 1604,00грн.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох відсотків річних та визнав його визнав його арифметично вірним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню

Позивач нарахував відповідачу до сплати інфляційні втрати за період прострочення з 01.08.2016 по 06.03.2017 на загальну суму 7509,70грн.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат здійснений позивачем та визнав його арифметично вірним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1). Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч.2). У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч.3). Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу (ч.4). Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (ч.5).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (стаття 199 Господарського кодексу України).

За приписами частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою. Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1485,78грн., з урахуванням того, що 86,45% позовних вимог позивача судом задоволено.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України „Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 536, 549, 610, 612, 625, 629, 662, 663, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 199, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (49051, м.Дніпропетровськ, вул.Винокурова, 4; ідентифікаційний код 33718431) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Алльгруп-Україна" (03039, м.Київ, вул.Голосіївська, буд.7, корп.1, офіс 262; ідентифікаційний код 40088164) 89943,55грн. (вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сорок три грн. 55 коп.) основної заборгованості; 1604,00грн. (одна тисяча шістсот чотири грн. 00 коп.) трьох відсотків річних; 7509,70грн. (сім тисяч п'ятсот дев'ять грн. 70 коп.) інфляційних втрат; 1485,78грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят п'ять грн. 78 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено

14.04.2017

Суддя ОСОБА_4